Мистецтво давати в Україні хабарі

В останньому номері «Ділової столиці» вийшов текст, яким неможливо не поділитись. Читається, мов пісня. Навіть на наших просторах.

У 2007 році один банк дав одному підприємству шість мільйонів доларів кредиту. Під заставу 22 000 квадратних метрів у Києві. Прийшла криза, кредит завис, банк – до суду. У 2011 році той вирішив, що підприємство мусить віддати 45 млн. грн. Справедливість восторжествувала, і в будь-якій іншій країні історії прийшов би вже кінець. У нас навпаки – це тільки початок.

Бо мудрі банкіри, озброївшись судовим рішенням, пішли в БТІ забирати іпотечну заставу.  Зрозуміти їх можна – ціна застави була вдвічі вищою: 90 мільйонів. Із законністю такого кроку були проблеми, але хто ж не знає доброти і порядності працівників українського БТІ. Як пише видання – «не зважаючи на те, що у банкірів не було ні рішення суду про стягнення іпотеки, ні згоди боржника, у БТІ переєструвати майно погодились».

Тепер вже до суду пішло підприємство, і в 2012 році довело, що «так жити не можна» і повернуло приміщення собі.

Довелось банку почати судовий процес заново, пробуючи забрати іпотеку тепер законним шляхом. Тільки сталася халепа. Черговий суд повідомив хлопців, що іпотека їм тепер не світить, бо вони вже її забирали. А те, що вони взяли і зразу віддали, так це нікого не хвилює. Бо «було реалізоване одноразове право на стягнення іпотеки».

А поки банкіри відходили від цієї прекрасної бізнес-інформації, їх добили новиною, що іпотечні будинки оперативно перейшли у власність на Кіпр. За борги. Відтак шанси банку не те що заробити, а бодай забрати свої мільйони стали примарнішими, ніж тінь батька Гамлета. Як то кажуть, так торгували, що немає чим здачі давати.

Ця економічна пригода настільки досконала, що назв навіть не потрібно. Але все ж для історії залишимо. Банк – «Київська Русь», підприємство – «Автотранспортне підприємство 2240» бізнес-партнерів Порошенка (Кононенко і Свинарчук), приміщення в 22 000 метри – сервісні станції корпорації «Богдан», кіпрська фірма – Nandil Limited. Кому належать ці кіпріоти – навіть не дивились. І так зрозуміло. А все це разом – українська економіка, дитинко.

Блог від: Олексій Шалайський