Бардачний спадок Галущенка. Непотрібний скандал з конкурсом на газопоршневу генерацію

Автор публікації – Юрій Ніколов, редактор “Наших грошей”

Корупція породжує рукодупість. Завжди. Бо коли мізки чиновника зайняти пошуком можливості прикурити, то він менше уваги приділяє виконанню необхідної роботи. Та і при кожному наступному призначенні верховні корупціонери вибирають на посаду з акцентом на критерій «лояльність до правил гри», а не по вмінню виконувати професійні обов’язки.

Ми торік бачили розквіт влади Германа Галущенка у ввіреній йому президентом Зеленським енергетичній галузі. Прізвище Міндіча не сходило з слухового апарату щодо потоків в галузі. А українці бачили тотальні відключення світла влітку, які були обумовлені багато в чому безтолковими діями атомних менеджерів Галущенка. Коли рашисти розбомбили нам багато підстанцій і енергооб’єктів купа енергоблоків АЕС була відправлена на плановий(!) ремонт. І це збільшувало дефіцит кіловатів в проводах в розпал літньої жари, коли всі включали кондиціонери. Тобто банально не вистачило клепки змінити графік ремонтів.

Герман Галущенко і його наступниця в Міненерго Світлана Гринчук

Тоді ж вирішували що робити з виробництвом енергії. Рашисти показали, що можуть нищити наші великі електростанції. Тож виходом є будівництво менших газопоршневих станцій по всій країні. Щоб вони балансували виробництво енергії вдень/вночі, і щоб рашистам було жалко витрачати на них ракети, бо газопоршні справді набагато менші і дешевші від ТЕС.

За рішенням уряду, Міненерго разом з «Укренерго» наприкінці 2024 року почали конкурс на будівництво генеруючої потужності. І зрештою в квітні 2025 року його переможцями були обрані низка компаній, які запропонували будувати газогенерацію значно дешевше від стартових очікувань організаторів. Гранична ціна на конкурсі була 855 тисяч євро за 1 мегаватт енергії, а ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» впало до 400 тисяч. Решта переможців пропонували ціни від 557 до 780 тисяч євро.

Але швидко завершити конкурс укладанням угод з переможцями не вдалось. Державна «Укрнафта», ТОВ «Інжур Енерджі» Андрія Журжія і ТОВ «Далорт» Євгена Воробйова подали пропозиції впритул до граничної ціни. Вони вказали свої ціни без ПДВ, тоді як треба було з податком. Відтак якщо додати до їх пропозиції ще 20% – вони банально перевищували граничну ціну і мали бути відхилена. Що зрештою конкурсна комісія і зробила. «Укрнафта» і «Далорт» поскаржились на це рішення в саму конкурсну комісію, також про це був лист від нардепки Анни Скороход. Комісія 22 квітня взяла тиждень на вирішення питання, а 29 квітня з’ясувалось, що «Укрнафта» вже сама поскаржилась на своє відхилення аж в Антимонопольний комітет.

Про це свідчить відповідь Міненерго на запит Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Копія документу є в розпорядженні «Наших грошей».

В АМКУ більше двох місяців вирішували що робити і 10 липня повідомили «Укрнафту» про відмову в розгляді справи. І це логічно, оскільки конкурс проходив не по закону про закупівлі. Хоча що там думати стільки часу – знають тільки високомудрі прокурори на чолі комітету.

В будь-якому разі, після відмови «Укрнафті» перепони до завершення конкурсу хепі-ендом зникли. Ціни від переможців справді економні, учасники – це справді робочий бізнес. Але ні. Ніхто нікуди не побіг. А там прийшло 17 липня, коли Галущенка зняли з керівництва Міненерго і відправили в Мінюст. А 21 липня зняли з посади керівника конкурсної комісії Юрія Шейко – він був першим замміністра енергетики і після відставки Галущенка теж був звільнений. І все вмерло знов.

Новий міністр енергетики Світлана Грінчук наразі нічого не зробила з конкурсною комісією. Новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко, схоже, взагалі не знала про існування цієї історії. І ось зараз вже кінець вересня – так нічого і не відбувається. Урядовці не укладають угод з переможцями конкурсу, а відтак Україна втрачає час на будівництво газогенерації для скрутного моменту. Хоча йдеться про будівництво понад 300 мегават газогенерації, а це майже половина атомного блоку. Тобто це суттєво б покращило баланс енергії в України і саме за рахунок маневрової потужності, що балансує атомку.

Або ж якщо у урядовців змінились розуміння того, як убезпечити енергосистему від дефіциту – можна було б скасувати цей конкурс. В цьому випадку бізнес теж видихнув би з полегшенням, бо фірми вносили багатомільйонні гарантії для участі в торгах. І зараз вони лежать мертвим вантажем і втрачають свою цінність через інфляцію гривні.

А все чому? Наша пісня гарна й нова, прочитайте її знову ↑

Блог від: Юрій Ніколов