Топ-тендери тижня: протендерили їжу для ЗСУ на 19 млрд без руйнування «каталожної» схеми

16.06.2025   //  

Із 8 по 14 червня в системі «Прозорро» оприлюднено 66 тис повідомлень про закупівлі на 27,24 млрд грн.

Найбільші закупівлі цих днів провів «Держоператор тилу» Міноборони на харчування ЗСУ на друге півріччя. Тож зосередимось на них і подивимось, як розвивається реформа в цьому напрямку.

Спойлер: перехід на закупівлю харчів у виробників і дистриб’юторів окремо від послуг логістики у спеціалізованих компаній не просувається. Постачальники старі, є й угрупування Глиняної. Максимум, що змогли, – це зробили більш жорсткими вимоги до постачальників та обмежили кількість підрядів «в одні руки не більше двох». Хоча тепер не завжди відома ступінь пов’язаності компаній на рівні спільних складів і виробничих потужностей. Раніше ці документи оприлюднювались у «Прозорро», а тепер, можливо, з міркувань безпеки, ці дані частина постачальників приховала.

Провели два пули торгів сукупно на 16 лотів, по всіх уже визначено переможців, підписано 8 контрактів на 12,38 млрд грн, решта на суму понад 6 млрд грн очікує на підписання.

Фінальна сума підрядів на харчування після торгів у середньому на 17% нижче очікуваної вартості. Найменша економія на лоті ‒ 11%  (ТОВ «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс»), найбільша знижка ‒ 21,6% (ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат»).

Гранична вартість добового харчування від ДОТ складала 155 грн/комплект. На торгах середню вартість комплекту опустили до 128,26 грн.

Кричущих завищень цін у порівнянні з ринковими немає. Радше навпаки, є неадекватно низькі ціни, що свідчить або про підміну хороших продуктів поганими, або про небажання постачати ці харчі взагалі.

За даними каталогу примірного вантажопотоку, найвживанішими продуктами в армії залишається картопля — на неї припадає 15% від ваги усіх замовлених військовими продуктів. Другий за популярністю продукт – хліб, на пшеничний і житній припадає 6%. Третій – свинина, на лопатку і стегно припадає 5%. Далі йдуть звичайні овочі.

Продукт	Відсоток у вантажопотоці	Середня ціна за од, грн
1.        Картопля свіжа	14,98%	17,25
2.        Хліб з пшеничного борошна першого ґатунку (нарізний)	3,62%	28,28
3.        Свинина, лопатка без кістки заморожена	2,98%	168,69
4.        Морква свіжа	2,72%	21,80
5.        Капуста білоголова свіжа	2,64%	26,22
6.        Цибуля ріпчаста свіжа	2,56%	15,64
7.        Хліб житній (нарізний)	2,38%	28,45
8.        Цукор	2,29%	31,34
9.        Свинина, стегно заморожене	1,96%	161,2
10.      Буряк столовий свіжий	1,68%	15,41
11.      Яблука пізні	1,61%	25,56
12.      Крупа гречана ядриця	1,58%	30,81
13.      Сардельки вищого ґатунку	1,58%	144,06
14.      Олія соняшникова рафінована	1,57%	69,82
15.      Консерви “свинина тушкована”	1,51%	206,94
16.      Банан	1,46%	66,81
17.      Куряче стегно заморожене	1,36%	92,11
18.      Куряче філе заморожене	1,32%	175,46
19.      Йогурт з добавками від 1,5%	1,11%	76,50
20.      Рис довгозернистий пропарений	1,04%	45,37

«Наші гроші» проаналізували ціни переможців. Взяли як найбільш популярні, так і менш розповсюджені у війську позиції. Вийшло, що ціни на банани, апельсини, тушковану свинину, яйця коливалися найменше ‒ від 1,5 до 19%.

А от різниця в цінах по позиціях сардельки вищого ґатунку, тріска без голови, пізня картопля, орегано та форель сягали 62-67%.

До прикладу, сардельки вищого ґатунку оператор тилу встановив граничну ціну ‒ 170 грн/кг. У пропозиціях переможців траплялись по 105-120 грн/кг. Тоді як у магазинах ціни на сардельки справді вищого ґатунку значно вищі. «Метро» продає від 299,9 ‒ 487,5 грн/кг, «Varus» 199,9 ‒ 698,9 грн/кг. «Сільпо» 269 ‒ 449 грн/кг. Відтак що саме згодовують солдатам у сардельках, залишається лише здогадуватись.

Це означає, що переможці дозволяли собі ставити нижчі ціни на окремі товари, щоб отримати нижчу сукупну ціну всього каталогу і таким чином виграти торги. У розрахунку на те, що замовник потім не буде замовляти йому ті продукти по найнижчих цінах і не зажене цього переможця в збитки. Цю корупційну особливість каталогу відмічали детективи НАБУ, які розслідували закупівлі харчів Міноборони в 2022 році при Олексії Резнікову.

Експеримент по закупівлі без каталогу прогрібає

Про реформу харчування для ЗСУ йшлось ще з часів скандалу з «яйцями по 17». Ідея була простою: розділити закупівлю продуктів і логістику, щоб залучити справжніх рітейлерів замість старих монополістів. Ще у вересні 2024 року оператор тилу презентував пілотну модель, але з втіленням склалось не одразу.

Тільки після зміни умов і звуження географії пілоту до Києва та області ДОТ наприкінці січня 2025 року вперше провів успішні логістичні торги. Контракт на 1,43 млрд грн отримала «Ют компані» (мережа магазинів «Варус»).

За цією моделлю, постачання харчів поділено: продукти закуповують окремо за категоріями — овочі, м’ясо, риба, бакалія тощо,  а доставку і зберігання централізовано забезпечує один логіст.  Закупівлі проводять через рамкові угоди. Це дозволяє побачити, хто потенційно може постачати продукти, але не дає жодного уявлення про фірми, які фактично отримують підряди, укладені контракти/додаткові угоди.

Щоб дізнатись, як просувається проєкт, «Наші гроші» у травні звернулись із запитом до ДОТ. Ми запитали про кількість успішних закупівель продуктів, проблемні позиції, випадки зривів постачання, ціни, чи вдалося залучити нових гравців, випадки повернення неякісного товару і оцінку ефективності проекту.

ДОТ надав вкрай узагальнену відповідь. Із того, що повідомили: проєкт фактично стартував у березні 2025 року. Станом на 22 травня валове виконання постачання — 98% без двох стартових періодів, вчасність ‒ 95%. Рівень споживання відповідає середньому показнику по країні. Найчастіше затримки відбувались по позиціях овочі та фрукти. Причина ‒ міжсезоння, тому виробники не завжди вчасно привозять повний обсяг замовленого, та не завжди продукт проходить вхідний контроль якості.

Жодної конкретики щодо фактичних постачальників, якості, обсягів і цін не надали. Чекаємо розширеної інформації, бо у «Прозорро» багато повідомлень про відміни закупівель окремих продуктів у рамках цього експерименту.

Умови участі у «звичайних» торгах ДОТ

У двох пулах тендерів вимоги до учасників різнились залежно від обсягів постачання: що більше комплектів, то вища планка щодо складів, транспорту і кількості працівників.

Учасники мали підтвердити наявність складів і транспорту під різні температурні режими: від звичайного зберігання до холодильного і морозильного. З персоналу обов’язковими були менеджер проєкту, бухгалтер, ІТ-фахівець, відповідальний за якість, логісти й працівники складів.

Фінансова спроможність ‒ не менше 10 % очікуваної вартості договору. Розмір забезпечення тендерної пропозиції та договору 1%, що могло ускладнити участь дрібних гравців і звузити коло учасників.

Штрафні санкції у порівнянні з першим півріччям практично не змінились. У договорах на друге півріччя більш чітко виписано, що при порушенні строків постачання у понад 14 днів подальша поставка не передбачена, але штрафи і пеню платити доведеться. Також додано строки за позовну давність по стягненню штрафів/пені тощо ‒ 3 роки.

Що до умов закупівель, то учасники нарікали на стислі терміни заміни неякісного товару (24 години), надмірні штрафи для постачальників, завищені вимоги до складів і фактично нульову відповідальність замовника. ДОТ відповів, що все це для стимулювання постачальників до виконання договору.

Загалом за кожен із лотів змагалися від 10 до 17 компаній. При чому учасники демонстрували не формальну участь, а дійсно торгувались, знижуючи свої початкові пропозиції.

Зауважимо, що на торги зайшла низка ФОПів, які, хоч і активно долучались до аукціонів, змагались за лоти з неповним пакетом документів і без гарантійного забезпечення пропозиції, тому їхні перемоги відхиляли.

Також деякі великі компанії подавались одразу на кілька лотів і були відхилені через обмеження ДОТу не більше двох контрактів в одні руки.

Частина фірм намагалася оскаржити відхилення пропозиції. Зокрема ТОВ «Трейд Полтава» марно переконувало ДОТ, що всі необхідні документи було подано згідно з вимогами. А ТОВ «Трейд Граніт Інвест» марно звертало увагу на невідповідність документів іншого учасника ТОВ «Аделін».

Досьє на годувальників

У підсумку двох пулів торгів у порівнянні з першим півріччям 2025 року мапа підрядників ДОТу змінилася. З числа годувальників війська випали ТОВ «Контракт продрезерв 5» , ТОВ «Гарна-страва» , ТОВ «Асікс Груп» і ТОВ «Трейд Полтава».

Натомість вперше зайшли на торги оператора тилу ТОВ «Флавакор» і ТОВ «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс». Також повернулось ТОВ «Трейд граніт інвест», якому ДОТ марно намагався заборонити участь у своїх торгах.

Одеське ТОВ «Гранпрі ЛТД» (3,37 млрд грн, постачальник для військових у Дніпропетровській обл.) зареєстровано в 2020 році, раніше мало назву «Юг Хімтек». Керує і володіє фірмою Володимир Осіпов. Раніше в числі співвласників був Микола Бахтєяров, Павло Смоляков, Катерина Болотова. Павло Смоляков володіє також ТОВ «Афектер» та ТОВ «Гертер», був власником ТОВ «Мейферс», ТОВ «Праймікс Лтд» та мав частку в ТОВ «Оріа».

«Наші Гроші» повідомляли, що фірма в 2024 році не впоралась з організацією харчування у Донецькій області, і ДОТ після виявлення проблем з матеріально-технічною базою розірвав з нею контракт.  Видання «Ненька інфо» пов’язувало компанію з одеським підприємцем Валерієм Друзенком разом з іншим постачальником ТОВ «Аскіс Груп».

У 2024 році фірма виграла три підряди від ДОТ на 3,19 млрд грн.

«Охтирка м’ясопродукт» (2,43 млрд грн, Донецька обл.) із Сумщини зареєстроване в 2011 році (ТМ «Етнічні м’ясники»). Керує і володіє більшою часткою Олександр Капусник (51%), співвласницею є Альона Мороз. Ще раніше співвласниками були Микола Катрич і Віталій Мороз. Олександр Капусник і Віталій Мороз також є співвласниками ТОВ «Охтирка агропродукт» та СТОВ «Україна» (Капусник ‒ ексспіввласник). Альона Мороз володіє ТОВ «Варварочка».

«Охтирка м’ясопродукт» згадувалось у матеріалі «NGL.media» щодо постачання неякісних продуктів. Зокрема у відповідь на запит журналістів ДОТ повідомив, що не допустив до постачання після перевірок консерви цієї фірми ‒ яловичина тушкована, паштет м’ясний, каші перлову та гречану з яловичиною.

З 2016 року фірма отримала підрядів на 4,96 млрд грн. Найбільший замовник ‒ ДОТ.

Львівським ТОВ «Міт Пром» (2,84 млрд, Харківська обл., фірма також перемогла в закупівлі на 931,39 млн по Чернігівській області, контракт ще не підписаний) володіє Станіслав Майстренко, а керує Ольга Михайлова, яка до листопада 2024 була власницею підприємства. Фірму пов’язують з компаніями з групи Тетяни Глиняної. Зокрема у справі скандально відомої підприємниці, коли в серпні 2024 року БЕБ вилучало понад 4,7 млн євро необлікованої готівки з багажника, то для перевезення готівкових коштів було залучено водія експедитора ТОВ «Міт Пром».

У цій же справі побіжно згадується і «Гранпрі Лтд». З матеріалів слідства випливає, що одна з компаній «пулу» — ТОВ «Гранд Консалт» — формувала податковий кредит на суму 256,8 млн грн, начебто придбавши продукти харчування у ТОВ «Гранпрі Лтд». Однак керівник «Гранпрі Лтд» повідомив, що господарські операції з фірмою не здійснював.

Також ТОВ «Міт Пром» фігурує у кримінальному провадженні щодо привласнення, розтрати майна в особливо великих розмірах. За версією слідства, посадові особи одного з ДП МОУ у змові з низкою приватних компаній створили штучні умови для укладення прямих договорів на поставку продуктів харчування за завищеними цінами. В рамках справи «Міт пром» згадується також у світлі постачання продукції неналежної якості.  Зокрема поставлені м’ясні консерви не відповідали ДСТУ за жирністю, а в поставлених шпротах Буського заводу було виявлено неспороутворюючі мікроорганізми. В цій же справі в рамках обшуків, крім печаток і документів «Міт Прому», було вилучені печатка й документи «Міт Мікс», що проходить по справі Глиняної.

Також «Міт Пром» згадувалась через голку, виявлену у замороженій курятині (ДОТ партію відізвав) та в матеріалі «NGL.media» серед постачальників, продукцію, яких не було допущено до війська через невідповідність якості. За даними «State Watch», від початку цього року «Міт Пром» отримала штрафних санкції від ДОТ на 4,25 млн грн.

З 2024 року фірма натендерила 11,35 млрд грн. Топовий замовник ‒ ДОТ.

Луцьким ТОВ «Аделін» (1,64 млрд Одеська та Львівська обл.) керує і володіє Тетяна Єлова. Вона також володіє БО «БФ Тетяни Єлової» та є бенефеціаркою в ТОВ «Птахи Волині» разом з Олександром Дікарєвим та Василем Власюком. Також жінка має ФОП.

В якості ФОП Тетяна Єлова цьогоріч була оштрафована АМКУ за антиконкурентні узгоджені дії з ФОП Олеся Стецькович на 305 тисяч гривень.

За даними «State Watch», від початку цього року «Аделін» було оштрафовано на 3,86 млн грн, за порушення вимог по якості, кількості, строків поставки. З 2024 року Аделін отримала підрядів на 3,33 млрд грн. Більшість ‒ від ДОТ.

Столичним ТОВ «Трейд граніт інвест» (1,18 млрд грн, Миколаївська, Херсонська обл.) керує і володіє Юлія Павліченко. Компанія входить в корпоративну групу «Прайм МІТ Трейд». У ній, крім Павліченко, ключовими особами є Саша та Тимура Тамоян. Раніше Павліченко мала частку і керувала ТОВ «Українська локомотивна компанія» з групи родини Адамовських.

«Наші гроші» раніше повідомляли, що Юлія Павліченко — це колишня власниця скандально відомої за часів Порошенка компанії «Максмед Інтернешнл» (нині ТОВ «Прайм-Ф’южн-Сейлс»), яка спеціалізувалась на оскарженнях тендерів «Укрзалізниці» в Антимонопольному комітеті.

Компанія «Максмед» була зареєстрована у бізнес-центрі «Євразія» на Жилянській — поряд із приймальнею екснардепа від БПП Олександра Грановського. Після зміни влади фірма стала ТОВ «Прайм-ф’южн-сейлс» і переїхала в офіс на Володимирській, де раніше працювало ТОВ «Торум» — одна з ключових компаній паливної групи Грановського, яка постачала пальне для «Укрзалізниці» та Міноборони. Екснардепа Грановського підозрюють в завданні збитків Одеському припортовому заводу на 94 млн грн та незаконному заволодінні майном Міжнародного аеропорту «Одеса» на 118 млн грн.

«Трейд Граніт Інвест» була однією з ключових фірм в розслідуванні «NGL.media» як компанія-постачальник тушонки сумнівної якості для ЗСУ. Йшлось про партію свинини виробництва ТОВ «Ментеріка», яка не відповідала державним стандартам. Замість м’яса у тушонці містились шкіра, сухожилля, надлишкова кількість солі, а понад 60% вмісту становила вода.

А ще в жовтні 2024 року ДОТ  заборонив «Трейд Граніт Інвесту» участь у торгах на рік, через постачання продукції з недійсними документами, але суд став на бік компанії, що дозволило їй знову тендеритись. Фірму також було оштрафовано від початку року ДОТом на 939 тис грн.

З 2023 року «Трейд Граніт Інвест» натендерила 6,84 млрд грн.

 ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» (917,05 млн  Вінницька, Кіровоградська, Черкаська обл.) зареєстроване в Черкасах в 2022 році. Фірмою володіють Олександр Вакулін та Владислав Василенко, керує Олексій Іванченко. Вакулін є також керівником і співвласником компанії «Акваяр» та співвласником ТОВ «Згарський консервний завод» — обидва підприємства з групи родини Ткаченко (ексголова Черкаської ОДА). Раніше м’ясокомбінат був підрядником «Трейд Граніт Інвест».

«Черкаський м’ясокомбінат» згадувався, через низький рівень постачання харчів. Обсяги були перерозподілені між іншими контрагентами.

Фірму також штрафували цьогоріч на 5,06 млн за порушення по якості, кількості продукції та строкам поставки. М’ясокомбінат фігурує у вже загаданому провадженні щодо привласнення, розтрати майна в особливо великих розмірах, де фігурують посадовці ДП МОУ, які у змові з приватними фірмами створили штучні умови для укладення прямих договорів на поставку продуктів харчування за завищеними цінами.

З 2023 року фірма натендерила 1,41 млрд грн.

 ТОВ «Мітформ» (переміг в двох лотах на 2,08 млрд Сумська та Полтавська обл., угоди ще не укладено) керує та володіє Олександр Скрипник. Компанія зареєстрована в липні 2022 року. Фірма фігурує в провадженні БЕБ щодо ухилення від сплати податків ТОВ «Євро вік», як один з «ризикових» контрагентів.

Загалом за 2024 рік фірма натендерила 719,91 млн грн.

ТОВ «Флавакор» (переміг в лотах на 1,18 млрд Тернопільська, Хмельницька, Житомирська обл. угоди ще не укладено) з Вишгорода зареєстроване в вересні 2023 року. Керує і володіє фірмою Павло Казацький. До нього володів Олексій Варяник.

Це перша участь підприємства в державних тендерах. Фірму визнано переможцем у двох лотах, очікувана вартість яких становила 557,93 млн грн та 774,90. «Флавакор» підтвердила фінансову спроможність річним звітом мікропідприємства за 2024 рік за яким її дохід склав 84,20 млн. Дії ДОТ з визначення переможця в судовому порядку намагалося оскаржити «Міт Пром», але суд повернув позовну заяву через неналежне підтвердження повноважень адвоката.

ТОВ «ЮТ компані» (перемога в лоті на 719,31 Житомирська обл. угода ще не укладена) з Дніпра зареєстровано наприкінці 2023 року.  Володіє фірмою Андрій Сошенко, керує ‒ Василь Бутенко. До нього в числі власників були Роман Кузькін, Руслан Шостак, ТОВ «Тервін груп».

«Тервін Груп» входить в групу компаній «Ольвія» Руслана Шостака і Валерія Кіптика, основними активами якої є мережі магазинів «Eva» і «Varus». З 2024 року фірма отримала підрядів на 1,02 млрд грн.

ТОВ «Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс» (перемогло в лоті на 303,20  Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька обл. угода ще не укладена). зі Львова зареєстроване в 2013 році. Керівниця і власниця фірми (90%) ‒ Ірина Васильців, частку має Мар’яна Адамчук.  Васильців також керує і володіє ТОВ «Золотий сапфір» та має частку в ТОВ «Альвенто».

У 2016 році видання «NGL.media» написало, що група львівських підприємців з однаковими номерами мобільних телефонів виграє ледь не у всіх продуктових тендерах Нацакадемії сухопутних військ у Львові; серед них була Васильців.

Торгова компанія «Агропродпром-Сервіс» фігурує у кримінальному провадженні ДБР. Слідчі підозрюють, що службові особи «ДОТ» у змові з фактичними власниками ТОВ «Буський консервний завод» реалізували механізм особистого збагачення при закупівлі харчових наборів для військових частин. Мова знову ж таки про прямі договори з ТОВ «Буський консервний завод».

«Агропродпром-Сервіс» фігурує, як один з постачальників, що можуть бути задіяні у розтраті бюджетних коштів «ДОТ» на загальну суму 54,60 млн грн.

З 2018 року фірма натендерила 12,55 млн грн. Нинішня перемога в пулі ДОТ поки перша і є найбільшим тендерним успіхом фірми.

Оксана Цокур, Юрій Ніколов, «Наші гроші»