Держава може швидко забрати томограф для ЗСУ, а не чекати поки українці задонатять Притулі: адреси куплених через «Прозорро» під час війни

18.05.2025   //  

Відомий волонтер Сергій Притула повідомив, що у Військовому госпіталі у Харкові вийшов з ладу єдиний томограф. Він необхідний для проведення лікування поранених та хворих воїнів ЗСУ. Фонд притули долучився до збору на придбання нового томографу, наразі з необхідних 30 млн грн зібрано майже 7 млн грн.

Однак придбання і поставка комп’ютерного томографа чи апарату магнітно-резонансної томографії – це довга історія. Такі апарати не стоять в магазинах в очікуванні, коли їх хтось вибере та купить. Зазвичай їх замовляють заводам з багатомісячним очікуванням поставки. А поранених треба лікувати тут і зараз.

Відтак «Наші гроші» проаналізували дані про державні закупівлі томографів в системі «Прозорро», проведені під час вторгнення. Виявилось, що з початку 2023 замовлено щонайменше 91 томограф чи систему МРТ на загальну суму майже 6 млрд грн. І лише чотири з них були замовлені медичними установами Нацгвардії та СБУ. Вся решта – це закупівлі для цивільних лікарень.

Якраз 18 травня цього року збігає строк поставки 15 томографів по закупівлям державного підприємства «Медичні закупівлі України» («МЗУ»), які почались ще у далекому 2023 році (277 млн грн і 279 млн грн). Тобто держава має можливість взяти томограф з цієї поставки, оплаченої коштом державного бюджету, і розподілити на військовий шпиталь. Та не чекати, поки громадяни накидають донатів на банку, а волонтери зможуть десь за кордоном купити великий апарат, що необхідний тут і зараз для лікування бійців ЗСУ.

Якщо в силу якихось обставин держава не захоче чіпати ці поставки «Медзакупівель України», то цього року вже провели тендери і чекають поставки томографів цивільні лікарні у Володимирі на Волині, у Львові, Кривому Розі, Кам’янському на Дніпропетровщині, знову у Львові. Також є ще одна закупівля «МЗУ» семи томографів, яка була розпочата минулого року, а поставка очікується в кінці літа цього року.

Також можна перевірити у якому стані томографи, придбані у 2023-2024 роках. Не секрет, що деякі замовники проводять такі коштовні закупівлі для того, щоб миттєво освоїти кошти на самому факті поставки обладнання. А встановлювати потім не поспішають, бо відкат вже є, а робити роботу – це ж зусилля треба. Відтак іноді обладнання може бути закуплене і поставлене, але стояти десь на складі і чекати транспортування далі.

В кожній такій закупівлі в «Прозорро» вказані контактні дані відповідального за торги, тож їх можна швидко обдзвонити і дізнатись за долю томографа.

Мені здається, це цілком легальний спосіб почати розворот суспільства до війни. Занадто багато людей в тилу живуть очікуванням, що «Трамп прийде – порядок наведе», або «Зеленський має нарішати». Аби тільки ТЦК не чіпали людей і не примушували воювати на війні, яку вони не обирали, а продовжували жити своє життя в тилу, де як ні в чому не бувало асфальтують дороги і будують школи.

Здається, дуже мало людей знайде в собі сміливість на тверезу голову сказати, що томограф для військового шпиталя в прифронтовій зоні – це щось непотрібне. Також цілком очевидно, що у військовому шпиталі проходять лікування військові, яких апріорі більше від поранених чи хворих бійців, що можуть знаходитись у цивільних тилових лікарнях. Тобто приорітет очевидний.

Механізми передачі томографа з цивільної закупівлі на потребу військових є. Потрібно лише, щоб бюрократи відірвали ручку від столу і зробили необхідні підписи. Якщо ж нема спроможності чи політичної волі – тоді треба згадати про реквізицію (ось що треба знати про примусове відчуження майна під час війни).

Цей випадок послужить хорошим тригером не тільки для переключення уваги тилових до ЗСУ. Кожен випадок, коли люди своєю громадською активністю вирішують проблему замість держави – руйнує суспільний договір про утворення держави. Бо по суті держава це є апарат, який люди домовились створити для більш ефективного управління процесами. Найважливішими з яких є ведення війни, безпека громадян, здоров’я. І чим більше приватні ініціативи замінюють державні зусилля, тим очевиднішою стає непотрібність держави в таких обставинах. А звідси вже рукою подати до нігілізма і анархії. Воно нам треба? Може краще примусити чиновників згадати про пріоритети?

Ця публікація і є таким нагадуванням. Про пріоритети в воюючій країні. Треба пам’ятати про ієрархію потреб, а не інфантильно чекати, що перемога впаде нам в руки.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»