Правоохоронцям теж кушоць хочецца, або Не все те корупція, що блищить завищеною ціною будматеріалів
На Вінниччині замовили ремонт шкільного укриття за 19 млн грн. І хоч в кошторисі повно завищених цін будматеріалів, але не факт, що ми маємо справу із проявом корупції.
Ціни справді високі. Наприклад, керамічну повнотілу цеглу М100 заклали по 10,08 грн/шт. У Вінниці магазин «Куб» пропонує її за 7,25 грн/шт, «Апельсин» – по 6,00-6,80 грн/шт, що на 30-40% дешевше. Більше прикладів у новині.
Справа в тому, що зарплати будівельників в кошторисі надзвичайно низькі: розрахункову прописали 13 708 грн. Звісно, що за такі гроші ніхто в Україні працювати не буде. У будівельників на Вінниччині вона як мінімум вдвічі вища. Відтак цілком очевидно, що гроші будівельникам будуть доплачуватись у «конвертах». А щоб отримати готівку, її треба конвертувати із завищених цін будматеріалів. Оскільки зарплатний фонд із низькими зарплатами у кошторисі становив 3 млн грн, то очевидно, що його мали б компенсувати мільйоном-другим із будматеріалів. І приблизно саме такий розмір завищення цін і нарахували «Наші гроші».
Додатковим фактором зниження ризику є ще такий момент. На цей тендер подались аж п’ять фірм, що дуже нечасто буває в Україні на будівельних тендерах. Тим більше під час війни, коли багатьох робітників призвали у військо. Ці фірми так затято конкурували, що витисли з кошторису 25% маржі: переможець опустив свою пропозицію з очікуваної ціни 24 млн до 19 млн грн.
Виникає логічне питання: а чому ж взагалі складається така тупа ситуація? А ось чому.
Ще з радянських часів тягнеться правило, що кожна цифра у кошторисі має бути унормована. У свою чергу розмір розрахункової зарплати в будівельних проектах на своїх територіях встановлюють місцеві обласні ради. На 2025 рік у Вінницькій області кошторисна зарплата становить 17 670 грн, але вона діє лише з середини лютого. Тому в цей тендер врахувати таку зарплату не могли, бо його заряджали ще у 2024 році, коли цей показник на Вінниччини був 14 755 грн.
Зрозуміло, що занижена зарплата – це абсолютно дурнувата і непотрібна річ. З одного боку, вона краде податки, бо що менше офіційна зарплата , то менше з неї платять і робітник, і підприємство. Також це змушує підприємців мати справу з «конвертами»: безготівкові маржі в ціні бетону треба ж перевести в готівку для виплати в конверті робітнику.
Спеціалісти «Dozorro» вже блискуче довели, що немає жорстких нормативних вимог до місцевих рад, щоб вони ось так безумовно обмежували зарплати (див. «Казначейство не проведе платіж? Хто може обмежувати зарплату в будівництвах коштом бюджету»). Але чи то за шкідливою звичкою, чи то за старовинним окультним ритуалом вони то приймають і приймають кожен рік.
І в цього окультизму насправді є причина: ці зарплати у кошторисах є кормовою базою для місцевих правоохоронців. «Наші гроші» поговорили з низкою будівельників і чиновників у галузі, тож маємо таку картину.
Якщо будівельник у проекті, що робиться за гроші місцевої громади, перевищить розрахунковий рівень зарплати, встановлений облрадою, то для правоохоронця це означатиме «нанесення збитків». Бо для високих зарплат потрібно ж більше грошей, ніж для низьких, чи не так? Пояснення, що місцева рада тримає неадекватно низький рівень зарплати правоохоронцю до одного місця. Бо він завжди знайде приклад будівництва, де підрядник працює за 13 708 гривень на місяць «і нічого – будує ж якось». Звісно, цей правоохоронець навіть не подумає про те, які насправді зарплати платить той підрядник і звідки він бере на них гроші. Бо якщо він почне думати про це, то рано чи пізно до нього дійде весь ідіотизм ситуації, і він за логікою має відстати від будівельника. Але ж це українські правоохоронці. Серед них багато тих, хто звик жити на неофіційну зарплату. А вона ж і береться в тому числі й з таких візитів до бізнесу:
«Ось справа за нанесення збитків через високі зарплати – шо будєм дєлать?»
Відміна цих дурних правил гри має привести до двох значимих результатів: підвищення податків з фонду заробітної плати і зниження кормової бази правоохоронців. Здавалося б, «win-win». Але, на жаль, це перемога далеко не для всіх. І тому всі роблять вигляд, що так і треба, та продовжують жити згідно старовинних міфів і вірувань.
Варіант змінити це є. Але для цього треба втручання на рівні Міністерства розвитку громад і територій. Щоб зачистити у Настанові з визначення вартості будівництва та Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати навіть натяки на нормування зарплати. Щоб ні в кого не залишилось навіть можливості на щось посилатись, захищаючи скрєпний уклад.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»