«Не замовник, а Замовник». Як «Київавтодор» викинув дешевшого учасника з ремонту мосту ціною в 440 млн
Надзвичайна чутливість чиновників «Київавтодору» до великих букв призвела до скандалу з тендером на ремонт шляхопроводу через Броварський проспект біля станції метро «Дарниця» вартістю 440 млн грн. Через бажання відхилити дешевшого конкурента своє розслідування провела Державна аудиторська служба і наказала розірвати договір з обраним дорожчим підрядником. Однак «Київавтодор» наполягає на своїй правоті й подав судовий позов проти ДАСУ. Тепер ремонт мосту знаходиться під ризиком зриву, якщо аудитори доведуть свою правоту в суді. А доводити сильно і не треба. Настільки все очевидно.
«Київавтодор» хотів, щоб у його тендері брали участь фірми, які мають беззаперечний досвід виконання аналогічних робіт. І щоб у якості доказу надали листи від попередніх замовників, для яких ці фірми виконували ремонти мостів.
ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» подало три листи: два від регіональних служб Держвідновлення про ремонти мостів у Вінницькій і Кіровоградській області та один від фірми «Еко-буд-трейд» щодо будівництва Подільського мостового переходу через Дніпро у Києві.
У вересні «Мостобудівельний загін № 112» виграв ціновий аукціон по дарницькому шляхопроводу, запропонувавши виконати роботи за 438 млн грн. Однак після цього «Київавтодор» відхилив цю фірму з торгів через отой контракт з «Еко-буд-трейдом».
«Еко-буд-трейд» кілька років тому виграв тендер «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі Дирекція) на генпідряд по будівництву мостового переходу з лівого берега Дніпра на Поділ. І в якості субпідрядника, тобто того, хто вже реально й виконуватиме будівельні роботи, найняв «Мостобудівельний загін 112».
Але це не підійшло «Київавтодору». Бо, як з’ясувалось під час суперечки з ДАСУ, він хотів, щоб учасники торгів надавали аналогічний договір від «замовника, а не Замовника (Генпідрядника, підрядника тощо)».
Мовляв, у історії з Подільським мостом замовником була комунальна «Дирекція», а «Еко-буд-трейд» був її генпідрядником. Тобто називати «Еко-буд-трейд» замовником у відносинах з «Мостобудівельним загоном» неправильно. Бо він був уже субпідрядником генпідрядника. А замовник – то ж була «Дирекція», то й угода мала бути з нею. Але угода ж з нею була у «Еко-буд-трейда», а не «Мостобудівельного загону»… Сподіваємось, ви зрозуміли)))
Ну а далі чиста формалістика. Через ці претензії досвід будівництва «Мостобудівельного загону» на Подільському переході «Київавтодор» не зарахував у підтверджений досвід виконання аналогічних робіт. Відтак вирішив, що йому не можна довіряти новий контракт на Дарниці. Відтак перемогу «мостобудівельників» було скасовано і підряд передано вже наступній за ціною фірмі «Автомагістраль-Південь» із пропозицією 440 млн грн.
Ще раз. «Київавтодор» реально написав державним аудиторам, що він передбачав «завантаження Учасником сканованої копії листа-відгука саме від замовника, а не від Замовника (Генпідрядника, підрядника, тощо)».
Але це прямо суперечить його власній тендерній документації, у якій в пункті 1.3 чорним по білому (ми виділили це жовтим) написано, що Замовником і є генпідрядна організація. І це слово тут з великої літери, бо воно просто перше у назві стовпчику, і за правилами граматики пишеться з великої букви. І в наступному пункті тендерної документації «замовник» написаний вже з маленької букви. Тобто є всі варіанти правопису і чіткий дозвіл на лист від генпідрядника:
Ось так «Київавтодор» пішов у глуху відмову від власної тендерної документації. І тепер справа на рівному місці переїжджає в суд.
За даними «Наших грошей», це питання коштує набагато більше, ніж 2 млн грн різниці між пропозиціями відхиленого «Мостобудівельного загону 112» та акцептованої «Автомагістралі-Південь».
У кошторисі Дарницького мосту більше третини вартості тендеру 166 млн грн припадає на «мостові металеві конструкції прогонової будови поставлених з заводу». Точні параметрі невідомі, але їхня ціна у кошторисі складає 221 тис грн за тону з урахуванням ПДВ (на скріні ціни вказані без урахування податку).
А це значно дорожче ринкових цін. За даними «Наших грошей», зазвичай такі конструкції дешевші на 30 тисяч гривень на тоні. Навіть у контрактах Держвідновлення на будівництво антиракетного захисту найдорожчі металоконструкції балок перекриття були максимум по 189 тис грн/т, а найдешевші – від 153 тис грн.
Також в кошторисі висока ціна асфальту АББМП – близько 7 тисяч гривень на тоні. Його в кошторисі записали на суму понад 20 млн грн.
Відтак «Автомагістраль-Південь» отримала підряд, у якому за результатами тендеру не була вижата вся маржа з металоконструкцій. Оціночно вона може становити близько 30 млн грн.
Віктор Гаценко, «Школа аналітиків», Юрій Ніколов, «Наші гроші»