Як побачити «заточений» будівельний тендер? Інструкція від «Наших грошей»
Недобросовісний або недолугий замовник прописує антиконкурентні вимоги у тендерній документації. Найпопулярніші «заточки» на будівництві нині такі.
Наявність складу на території міста здійснення закупівлі або на відстані приблизно 10-30 км.
Учасник може знаходитися в іншому місті. І було б дуже самонадіяно та дорого перевозити свою матеріально-технічну базу ще до торгів, не знаючи, чи переможе у тендері. Тобто іногородня фірма понесе затрати ще до отримання підряду. Або в силу дуже стислих термінів закупівлі просто фізично не зможе орендувати склад поруч з об’єктом. Відтак це є дискримінацією по відношенню до певних суб’єктів господарювання.
Приклад 1: Петрівська сільрада Київської області для реконструкції водопровідної мережі вимагала наявність складського приміщення площею не менше 300 кв. м на відстані не більше 5 км від місця виконання робіт. ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» просило замовника прибрати цю вимогу з тендерної документації як дискримінаційну. Однак замовник відмовився, заявивши, що на території громади відсутні вільні комунальні площі та приміщення, придатні для зберігання. У висновку на тендер прийшов один учасник із дорогими залізобетонними виробами.
Приклад 2. Національна академія внутрішніх справ для капітального ремонту свого юридичного ліцею вимагала наявність власних чи орендованих складів або виробничу базу в Києві або в 50 км зоні від нього. В результаті на торги прийшов один учасник із втричі завищеною ціною на металопластикові вікна.
Аналогічна вимога оскаржувалась в АМКУ по іншій закупівлі, і колегія зобов’язала прокуратуру Одеської області змінити тендерну документацію.
Наявність власного або орендованого асфальтобетонного заводу (АБЗ)
Служба відновлення у Херсонській області вимагала від учасників підтвердити наявність АБЗ на відстані, що вказані в таблиці 20.2а ДБН В.2.3-4 (зі зміною 1) та часом транспортування асфальтобетонних сумішей не більше трьох годин. Анонім звертався до замовника з питанням щодо розташування АБЗ та його адреси, мовляв у разі здобуття перемоги в тендері, вони перебазують власний АБЗ у Львівській області до Херсонської області і вже за новою адресою отримають новий атестат виробництва та дозвіл на викиди. Але замовник вимагав вказувати фактичне місцезнаходження АБЗ для участі в торгах. Тобто учаснику торгів довелось би вказати, що мобільний завод зараз знаходиться на Львівщині. І це відразу б викреслило його зі списку претендентів, бо відстань між Херсоном і Львовом не можна подолати на асфальтовозі.
В результаті на торги прийшов один-єдиний учасник «Ростдорстрой», який раніше мав замовлення у цьому регіоні і відповідно мав можливості щодо поставок асфальту.
Земельна ділянка під виробничу базу
ДП «Дороги Сумщини» для експлуатаційного утримання автомобільних доріг Сумської області вимагало від учасників своїх тендерів, аби вони вже на момент торгів мали земельні ділянки під виробничі бази. Для цього треба було подати або договори про їхню оренду, або про власність. Звісно, що це унеможливлювало участь немісцевих компаній. І це викликало великий скандал, коли у ЗМІ потрапив звукозапис розмови радника голови обладміністрації з керівництвом «Доріг Сумщини». Радник прямим текстом сказав, що ця вимога щодо земельник ділянок потрібна «для того, чтобы иметь возможность отклонить по безпределу». Після цього радник втік за кордон, голову ОДА було звільнено, а тендери відбулись без цієї заточки.
Підтвердження досвіду аналогічною угодою в системі «Прозорро» або певній галузі (медицина, освіта)
Часто замовники вимагають аби учасник торгів підтвердив досвід виконання робіт аналогічним договором із «замовником у розумінні Закону». Це означає, що будівельні компанії, які працювали на замовлення НЕдержавних та НЕкомунальних замовників, а виконували підряди в приватному секторі чи працювали на іноземних донорів, не змогли б потрапити на ці торги.
Приклад 1. Київська «Школа спорту» для капітального ремонту приміщень вимагала надати аналогічний договір ремонту соціального об’єкту (навчальний, медичний або спортивний заклад), укладений тільки із замовником у розумінні закону «Про публічні закупівлі». Тобто, якщо потенційний учасник ремонтував приватну школу чи недержавний медичний центр, то не зміг би взяти участь в торгах. В результаті на тендер прийшов один учасник із вдвічі завищеними цінами, а через сім місяців договір розірвали без оплати. Аналогічна вимога оскаржувалась в АМКУ по іншій закупівлі, і колегія зобов’язала КП «Інженерний центр» Київради змінити тендерну документацію.
Приклад 2. «Київбудреконструкція» для реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації за 382,96 млн грн вимагала надати відгук про виконання в повному обсязі аналогічного договору, виданий замовником у розумінні закону «Про публічні закупівлі». Отже фірма отримала підряд без конкуренції із завищеними цінами на бетон, арматуру, труби та ймовірною переплатою приблизно 33 млн грн.
Приклад 3. Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації для будівництва укриття школи вимагали принести аналогічний договір саме із замовником-закладом освіти. Фірма, яка не брала участі в закупівлі, поскаржилася в АМКУ, вважаючи це дискримінацією. Комісія погодилась зі скаржником та наказала замовнику прибрати вимогу про те, що аналогічний договір має бути саме із закладом освіти.
Відгук про виконання аналогічного договору датований не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення торгів.
Приклад. Одеська міськрада для будівництва магістральних мереж водопроводу вимагала надати відгук про виконання аналогічного договору у іншого замовника. При цьому відгук мав бути виданий не раніше дати оголошення тендеру.
Анонімна фірма скаржилася щодо цієї вимоги та зазначила, що на підготовку тендерної пропозиції дали п’ять робочих днів, та що об’єкти за аналогічними договорами можуть бути на територіях, де ведуться бойові дії, а замовники за такими договорами не мають можливості швидко надати відгуки. На думку фірми, ця вимога «під час дій воєнного стану в країні є лише маніпуляцією замовника стосовно можливого кола учасників» закупівель. Однак замовник відповів їй: «вимагається для відображення інформації в реальному часі».
Більше чотирьох сертифікатів ISO і таких, що не стосуються предмета закупівлі
Взагалі сертифікати на Заході є ознакою цивілізованого бізнесу. Вважається, що фірма, яка має певний сертифікат, то вона задовольняє певним вимогам і за цей аспект її партнерам можна не турбуватись.
В Україні сертифікація поки не набула повсюдної статусності, відтак не є обов’язковою для компаній. Відтак сертифікати не є в приорітеті у бізнесу, оскільки за їх отримання ще й потрібно платити гроші. Тож коли замовник вимагає на участі у своїх торгах по скороченій процедурі наявність сертифікату – зазвичай це є проблемою для звичайного українського бізнесу.
Приклад 1. Вінницька міська рада для термомодернізації дитячого садка вимагала надати сертифікат ISO/IEC 27001:2023 з інформаційної безпеки, кібербезпеки та захисту конфіденційності. В результаті на торги прийшов один учасник. Підсумкову відомість ресурсів і кошториси не оприлюднили, тож чи завищені ціни будматеріалів невідомо. Анонімна фірма запитувала про доцільність подання сертифікату, а замовник відповів, що це учасник повинен довести, як ця умова порушує його права та інтереси.
Приклад 2. Управління освіти Шевченківської РДА для будівництва шкільного укриття вимагала надати сертифікат на систему управління якістю ІSO 9001:2018 разом із сертифікаційною угодою між учасником та органом сертифікації, акредитованим у Національному агентстві акредитації України (НААУ). За таких умов, прийняти участь у закупівлі зможуть лише ті учасники, які принесуть сертифікат, виданий учаснику від органу акредитованого саме в НААУ, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання. Незгодна фірма оскаржила дану вимогу в АМКУ і колегія зобов’язала Управління освіти змінити тендерну документацію.
Мінімальний строк подачі пропозиції
Підготовка тендерної пропозиції на будівельний проект вартістю в кілька десятків мільйонів гривень вимагає значних зусиль проектно-кошторисного підрозділу. Грубо кажучи, якщо замовник виставляє очікувану вартість ремонту лікарні в районі 100 млн грн, то на підготовку якісної пропозиції фірми потрібно кілька тижнів.
В Україні під час вторгнення дозволили будівельні тендери проводити всього за сім днів, що фактично вбивало можливість будь-якої конкуренції. Бо зрозуміло, що за такий термін підготувати пропозицію могли лише ті фірми, яким замовник заздалегідь таємно показував проект до його оприлюднення в «Прозорро».
В квітні 2024 року цей термін збільшили до 14 днів, що дещо полегшило ситуацію.
Але на великих тендерах це все рівно проблема.
Приклад 1. Цього літа «Київський метрополітен» на будівництво лінії на житловий масив Виноградар вартістю 13,79 млрд грн дав учасникам лише 17 робочих днів на підготовку своїх пропозицій. Один з потенційних учасників торгів іспанська компанія (з будівельними проектами у 45 країнах світу) скаржилась, що не встигає сама перекласти тендерну документацію з української мови та підготувати свою пропозицію у відведений термін. Та просила продовжити строк підготовки хоча б на один місяць. З самих умов цього тендеру було зрозуміло, що жодної термінової горячки у замовника немає. Бо на цей рік передбачені лише деякі підготовчі роботи на суму, що становить лише 1% від вартості усього проекту. Тобто можна було дати ще один місяць для збільшення конкуренції з боку іменитих компаній.
Однак замовник відмовив іноземцям аргументуючи це тим, що такі стислі терміни дозволені Законом «Про публічні закупівлі» на період дії режиму воєнного стану. В результаті на торги прийшла єдина «Група компаній «Автострада» Максима Шкіля. Раніше вона також без конкуренції отримала контракт на ремонт аварійного перегону між станціями «Деміївська» і «Либідська» вартістю 445 млн грн.
Приклад 2. Борщагівська сільрада Київської області для будівництва школи за 421,61 млн грн на підготовку та подання тендерної пропозиції дала лише 11 робочих днів. Тендерну документацію включно з технічною частиною у вигляді відомостей обсягів робіт оприлюднили у файлах .pdf. Анонімна компанія просила для коректної обробки тендерної пропозиції надати кошториси у кошторисних файлах .imd. Однак замовник відмовився, бо, уся необхідна інформація для складання кошторису міститься в технічній частині. В результаті на тендер прийшла одна фірма, власник якої є депутатом Бориспільської міської ради від партії «Слуга народу». Договір підписав селищний голова Олесь Кудрик, який нещодавно фігурував у розслідуванні Bihus.info про дорогі закупівлі за бюджетні гроші дитячих садочків у забудовників житлових комплексів або їх оточення.
Приклад 3. Державна митна служба України для реконструкції міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегині» на українсько-польському кордоні за 23,50 млн євро на підготовку пропозиції дала учасникам лише сім робочих днів. Велика польська будівельна компанія з досвідом будівництва подібних об’єктів анонімно просила продовжити строк подання пропозицій ще на три тижні. Замовник відмовив.
Зв’язок між будівельником і проектувальником
Для будівельних компаній не секрет, що розробники будівельних проектів можуть «помилятись» в певних розрахунках. Наприклад, можуть вказати, що в місці будівництва досить м’який ґрунт, хоча насправді там буде щось дуже кріпке. Непосвячена в цей нюанс фірма вважатиме, що фундаментні роботи згідно проекту можна буде зробити простою технікою. І тому вона матиме проблеми при фактичному виконанні робіт, і поки зрозуміє, що для її вирішення потрібна інша техніка (наприклад, інша бурильна машина), то втратить час. І відповідно попаде під штрафні санкції за зрив графіка робіт.
У свою чергу свій проектувальник скаже пов’язаному будівельнику про те, які розділи «заміновані» в проекті. І той відразу буде готовий до роботи.
Також проектувальник може вказати у проекті дуже великі обсяги певних робіт, наприклад, що треба забити набагато більше паль та полагодити інженерних систем, чим треба насправді. Це означає, що зовнішній конкурент буде розраховувати свою пропозицію по максимуму. А пов’язаний розумітиме, що на тендері можна дуже сильно знизити свою пропозицію і виграти торги навіть зі знижкою, але все рівно залишитись в прибутках.
Приклад: Проект будівництва Національного військового меморіального кладовища в межах Гатненської територіальної громади Київської області розробила одеська «Терра Інжиніринг». Тендер на будівництво вартістю 1,76 млрд грн виграв єдиний учасник Консорціум «Білдінг ЮА». У консорціумі об’єдналися три компанії: ТОВ «Євроелітбуд», ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» і ТОВ «Акам». Директором «Євроелітбуду» була особа з такими ж ПІБ, що й нинішній директор проектанта «Терра Інжиніринг», це Валентин Вікторович Євдокименко.
Жоден інший учасник ринку на торги навіть не заявився.
Акт огляду об’єкту за підписом представника замовника
Замовники часто вимагають аби учасники будівельних тендерів ще до торгів відвідали об’єкт і побачили що треба буде робити. На доказ відвідин вимагається акт огляду, підписаний не тільки самою фірмою, але і представником замовника.
Це породжує відразу кілька проблем. Учасник може просто не знайти нікого з боку замовника, хто б разом з ним у певний час сходив на об’єкт і підписав акт. І відповідно не зможе взяти участь в торгах і не зможе нікому поскаржитись, що директор школи уникав огляду підвалу, який треба відремонтувати під укриття. А якщо все-таки знайде, то замовник до торгів знатиме хто хоче взяти участь. Відповідно це дасть йому можливість впливу на небажаного конкурента – можна публічно тиснути компрометаційними публікаціями, або непублічно погрожувати перевіркою правоохоронців, або домовлятись про ціну неучасті в торгах.
Після огляду об’єкта стає відомо, які учасники будуть брати участь у закупівлі, що порушує конфіденційність.
Приклад 1. Управління поліції охорони в Полтавській області для ремонту адміністративної будівлі у м. Кобеляки вимагало надати акт огляду об’єкту. Анонімна фірма скаржилася, що замовник може не підписати такий акт, або не допустити учасника на територію об`єкта, перешкоджаючи виконанню такої вимоги одним учасникам і «підіграючи» іншим. Замовник, в цьому дискримінації не побачив, мовляв, вимога завітати в Кобеляки на об’єкт одна для всіх. Але після цього отримав скаргу, що номер для питань по тендеру не обслуговується, а уповноважена особа за телефоном з оголошення не відповідає.
Однак поліція і після цього наполягала, що засоби зв’язку працюють належним чином та відвідати об’єкт проведення робіт та скласти відповідний акт у довільній формі можна у будь-який робочий день. Зрештою на торги подали заявки дві фірми, дешевша фірма була відхилена, але вона отримала рішення АМКУ на свою користь щодо зносу дорожчого конкурента і відтак замовник взагалі був змушений відмінити цю закупівлю.
Приклад 2. Тернопільська школа для реконструкції тиру з облаштуванням укриття вимагала в період звернення за роз’ясненнями відвідати об’єкт, скласти та надати в «Прозорро» акт обстеження об’єкту, завірений представниками замовника та учасника. Анонім скаржився на необґрунтованість вимоги та такої, що суперечить вимогам, які встановлені статтею 5 Закону. У відповідь замовник зазначив, що уповноважена особа з публічних закупівель ніяким чином не буде приймати участь в обстеженні об’єкту, та вона не веде прийом та реєстрацію офіційних запитів установи та невідповідальна за надання відповіді на такі, вказані функції виконує інший адміністративний персонал, який не має впливу на роботу уповноваженої особи. Тому, твердження про корупційні ризики, розкриття імен учасників для уповноваженої особи під час огляду об’єкту є взагалі недоречними. Акт огляду підписав директор школи, а уповноваженою особою здійснювати зв’язок з учасниками є головний бухгалтер.
Але зрештою на ці торги прийшов лише один учасник, який забрав підряд з мізерною знижкою 2% і в ньому виявились дуже завищені ціни на будматеріали.
Надмірні вимоги кваліфікаційних критеріїв:
аналогічний досвід за сім років
КК «Київавтодор» для виконання протиаварійних робіт на мосту Метро через Дніпро вартістю 2,00 млрд грн вимагав принести виконаний аналогічний договір на будівництво, реконструкцію або капремонт позакласних мостів категорії складності ІV-V або класу наслідків не нижче CC3 у містах та інших населених пунктах, укладений за останні сім років, тобто у 2016-2023 роках, та підтвердити виконання 100% основних робіт нинішнього тендеру. В результаті турецький «Онур» отримав підряд без конкуренції із завищеними цінами на сталеві труби.
фінансова спроможність
Стрийська міська рада Львівської області для реконструкції будівель колишньої поліклініки під бізнес-простір вимагала щоб річний дохід за останні три роки був не менше очікуваної вартості – 55,26 млн грн. Крім того, станом за останній календарний місяць до моменту подачі своєї пропозиції учасник повинен мати не менше очікуваної вартості обігових коштів для закупівлі матеріалів. У висновку «Будівельно-дорожній консорціум» виграв тендер без конкуренції, а в кошторисі виявилися дорогі вікна індивідуального виготовлення із сосни білого кольору по 53 325 грн/кв. м.
Ганна Кислякова, Юрій Ніколов, «Наші гроші»