Корупція на дальнобійних дронах може коштувати нам послаблення переговорної позиції у боротьбі з Россією
Автор тексту: Юрій Ніколов, “Наші гроші”
Ось це ви бачите, як вже четверту добу палає нафтобаза на Ростовщині. Туди на вихідних прилетіли кілька наших дронів дальнобоїв, і понеслась така кочегарка, що вже навіть пригнали попів з забороненої у нас церкви читати молєбєн для припинення пожежі. Кажуть, що невдовзі після молєбєня пожежа перекинулась на ще одну цистерну нафтобази, тому недарма ми заборонили цю секту, щоб вона зосередилась на наших ворогах))))
А от уявіть якби ми могли бити такі бази і заводи більше і частіше))) Як путєнський режим без дизелю воював і контролював плєбєїв? Недарма ж у Путєна погоджувались на перемовини про припинення обстрілів енергооб’єктів – вони перестають шмалять по нашій електриці, а ми по їхнім нафтопродуктовим точкам. Бо у Путєна точно розуміють що без дизелю їм хана. Чорта лисого вони довезуть паливо бензольотами з Сибіру та Казахстану на свої тисячі кілометрів.
…Читати такі новини набагато приємніше, ніж сьогоднішню реляцію ворогів про те, що вони збили півсотні наших дронів під час однієї з найбільших наших атак на Роіссю. Так, звісно, що не кожен дрон має долітати до цілі. Ми ж навіть круті шахеди наловчились збивати. Але тим більше значення має кількість наявних дронів.
Про це не пишуть на парканах, але ціна українського дрона-дальнобоя варіюється від 2 до 8 мільйонів гривень (різниця в потужності, вазі боєкомплекту, виробнику). Тож якщо ви читаєте, що ми запустили сотню дронів на кількасот кілометрів в рашистську глибинку то знайте, що ціна такої атаки – близько півмільярда гривень. Ось так. Вжух! і всьо, півмільярда згоріли полюбе. Чи попали, чи збили їх по дорозі. Але от така купа грошей полетіла у засвіти лише за одну атаку.
У нас нема зайвих куп таких грошей. Діра в бюджеті 500 мільярдів на цей рік. А на наступний – кажуть що ще більша.
Тому питання економії грошей для дронів – це тупо питання виживання України.
Я ні в якому разі не говорю про ефективність воїнів-пілотів. Там просто космічні чуваки з запрєдєльною підтримкою, іфюноувотаймін))) Коли генерали-шкідники не розвалюють ці важливі структури – вони просто боги аеровійни.
Я говорю про інші речі.
Звісно потрібно припинити тринькати бабкі на тилові обєкти, які можуть почекати закінчення війни. І треба припинити корупційні лазівки на митниці, в податковій, в ігорці, на зерні та інших каналах втрати грошей, так необхідних нам на війну. Це база. Але є ще конкретні речі.
По-перше в виробництві дронів у декого є дикі маржі. Ці закупівлі ніколи не були в «Прозорро» зі зрозумілих причин – це не треба знати ворогу хто і що у нас робить.
Але зворотною стороною секретності є темрява. Ніхто ж не знає у кого, що і почім купують. Ніхто ж по добрій волі не скаже скільки коштує його виріб (а вдруг хтось купить дорожче?). Державну систему контролю по виробникам тільки зараз якось налагоджують. Два роки тому, коли запускали дроноробство – цей нюанс загадковим чином провтикали, дозволили повну анархію. Ну і хтось жадібний, а хтось по дружбі міг зашити в кошторис свого дрона прибуток набагато більший від офіційно дозволених 25%. А коли вже звик до такої маржі – якось вже і не хочеться згадувать про патріотизм та смерть.
Ну і по-друге. В Офісі президента і Міноборони точно розуміють ціну питання. Та ви й самі чули, що на закупівлі українських дронів виділяються десятки мільярдів. Через втрату потоків з «Великого будівництва» у деяких діячів банально знизився рівень доходів. А повертатись з «Велюра» в Макдональдс вже ж западло. В общім, вже запущений процес концентрації дронових мільярдів у новій структурі.
Якщо ви не знали, останнім часом дрони закуповуються здебільшого через «Агенцію оборонних закупівель» та Держслужбу спецзв’язку, а також у менших масштабах їх купують окремі військові структури. Після усіх торішніх скандалів з корупцією в оборонці, керівництво головних замовників заряджене на добро, себто на мінімізацію закупівельних цін. І про це знають наші міжнародні партнери, завдяки грошам яких ми і виживаємо. Тому у чийсь головешці народився план:
«А давайте ми заберемо і так секретні закупівлі дронів у цих структур з-під нагляду міжнародників і забабахаємо ще новішу агенцію під керівництвом наших людей, які припинять жувати антикорупційні соплі і рассуждать про те що на одну і ту саму суму можна зробити більше дронів».
Нового замовника вже ліплять на базі компанії «Прогрес» в структурі «Укрспецекспорту». Паралельно керівництво Міноборони заблокувало створення наглядової ради з закордонними представниками союзників в «Агенції оборонних закупівель».
Це максимально погана історія, яка знову покаже бажання окремих діячів створити нову роздаточну мільярдів. І це знову і знову буде повертати нас до того, що ми самі даватимемо нашим ворогам і уставшим ат вайни саюзнікам аргументи щодо нечистоплотності України. Мовляв, у вас корупція не порана, а ви хочете ще наших грошей, зброї і на ручки до НАТО?
Ну от нафіга? Шоб шо?
Наостанок ще раз нагадаю. За 8 мільйонів можна зробити один дрон, а можна півтора. Це значить, що ми можемо робити наші атаки частішими і більшими. Однозначно посилюючи нашу позицію в протистоянні з ворогом. А можна з одного такого дрона купити комусь новий мерседес, бо у старому попільничка забилась. Відчуваєте різницю?
Блог від: Юрій Ніколов