Як «Енергоатом» петляє від тюрми
Представники «Енергоатому» не підтвердили своїх же слів про зниження цін у закупівлях, де «Наші гроші» виявили завищену вартість будматеріалів. Та виставили у поганому світлі державну компанію, яка не вміє визначити, що їй треба – будівництво необхідних для роботи об’єктів чи освоєння корупційної маржі у кошторисах.
Це відбулось 9 листопада на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства при здійсненні публічних закупівель під час війни.
ТСК під керівництвом Володимира Цабаля вимагала від керівництва «Енергоатому» дати пояснення по 27 закупівлях 2022 і 2023 років. Керівник держкомпанії Петро Котін не прийшов до парламенту, бо поїхав на Хмельницьку АЕС вирішувати раптові проблеми з якістю захисних споруд. Прислані замість нього представники повідомили, що розірвали договори за результатами 6 закупівель. Договори ще по 16 закупівлях виконуються, з них по чотирьох зменшено суму договору. Одна закупівля відмінена, по одній триває розгляд пропозицій, по трьох «вживаються заходи щодо встановлення обставин».
«Наші гроші» писали про дев’ять закупівель із переліку ТСК. У чотирьох випадках договори на суму 827 млн грн розірвали.
Замість одного тендеру за 355 млн маємо два звіти на 174 млн
У лютому атомники замовили фірмі «Енергопромбуд» роботи на Енергоблоку №3 Південноукраїнської АЕС вартістю 335 млн грн. Кошторисні ціни кабелів виявились у 2,6 раза вищими від тодішніх ринкових цін. Через день після публікації «Наших грошей» договір розірвали, пославшись на дефіцит виробників цих кабелів. «Енергоатом» прокоментував для ТСК, що доцільність закупівлі переглянули і розірвали договір «після проведення додаткового аналізу та з метою заощадження коштів компанії».
Після того «Атомпроектінжиніринг» провів дві окремі закупівлі по енергоблоку №3 на модернізацію СВРК (81 млн грн) та заміну КРУ (93 млн грн). Сумарна вартість закупівель 174 млн грн удвічі нижча від ціни розірваної угоди 335 млн грн. Але варто відмітити, що нові закупівлі проведені без використання електронної системи, тому кошториси не оприлюднені, і ми нічого не знаємо стосовно ринковості нових цін у безтендерних закупівлях.
Турецькі електробуси поперек української збірки
У червні «Енергоатом» замовив фірмі «Авто-Регіон» турецьких електроавтобусів та зарядних станцій для підвезення працівників на атомні електростанції за 235 млн грн. Закупівлю оголошували тричі, й щоразу львівський «Завод «Електронмаш» пропонував зібрані у Львові електроавтобуси дешевше від турецьких, але його з різних причин відхиляли. На третіх торгах пропозиція «Електронмаш» була на чверть нижчою – 174 млн грн. Його відхилили через те, що завод під час першого року вторгнення не мав бажаних атомникам оборотів, вся українська економіка встала. І звісно що мало який муніципалітет у 2022 році думав про придбання нового електротранспорту. Тобто «Енергоатом» свідомо дискримінував українського виробника. Але зрештою після втручання нардепа Ярослава Железняка договір розірвали «у зв’язку з відсутністю реального фінансування видатків Покупця».
Бетон Х2 на ХАЕС
У серпні фірма «Атоммонтажсервіс» отримала підряд «Енергоатома» на будівництво комплексу по переробці радіоактивних відходів на Хмельницькій АЕС за 168 млн грн. У кошторисах найбільші суми припадали на позиції з невідомими характеристиками. Однак були й зрозумілі матеріали, наприклад, бетон вдвічі дорожче ринку. Крім того, сталь була дорожча від кошторисів «Укренерго». Як замовник відповів ТСК, цей договір так само розірвали «після проведення додаткового аналізу та з метою заощадження коштів компанії». Але у системі «Прозорро» підтвердження цьому немає, станом на 15 листопада він відображається як діючий.
Будівництво канатного цеху було потрібне лише для освоєння маржі?
У жовтні «Енергоатом» замовив фірмі «Альянс» будівництво цеху з виготовлення арматурних канатів і елементів трубопроводів в Южноукраїнську за 89 млн грн. Сталь врахували у 1,5-2 рази дорожче від цін у інших замовників, а бетон – на 40-45% дорожче від цін виробників. Через день після публікації «Наших грошей» на сайті «Енергоатома» вийшла публікація, що викладена інформація не відповідає дійсності. Потім «Наші гроші» детальніше розповіли про завищення цін. І через кілька днів договір розірвали, а публікація на сайті «Енергоатома» зникла.
«Енергоатом» повідомив ТСК, що «закупівля проводилась з метою забезпечення першочергових та критичних потреб ВП АЕС внаслідок військової агресії рф та тимчасовою окупацією виробничих потужностей ВП «Атоменергомаш» в Енергодарі».
Тобто на окупованій території залишився цех по виробництву канатів, необхідний для підтримки роботи «Енергоатому». Тому й виникла потреба у його будівництві.
Але офіційне пояснення атомників на ТСК доводить, що атомникам скоріше потрібен не просто цех, а будівництво цеху по завищених цінах:
«За результатами додаткового опрацювання доцільності проведення закупівлі, а також необхідності проведення додаткового маркетингового дослідження вартості матеріалів, які будуть використовуватись під час виконання зазначених робіт».
Відтоді минуло два тижні, але нові торги на будівництво цеху попри першочергові та критичні потреби «Енергоатом» не оголошував.
Біг-беги Х5
Ще по двох із дев’яти закупівель представники «Енергоатому» повідомили ТСК, що «передбачається ретельна перевірка вартості продукції підрядника при закритті актів виконаних робіт, можливе зменшення вартості робіт».
Мова про влаштування тимчасових захисних споруд на Південноукраїнській АЕС на 31 млн грн, де «Наші гроші» виявили біг-беги по дивній ціні 3 029 грн за штуку, тоді як на ринку порожні біг-беги різних видів були принаймні вп’ятеро дешевші. А також про реконструкцію повітряної лінії до Хмельницької АЕС за 16 млн грн, де ціни кабелів КВВГЕнг знову виявились завищеними у 2-2,5 раза порівняно з ринком та «Укренерго». У «Прозорро» немає ніяких свідчень зменшення вартості робіт по цих договорах. А представники «Енергоатому» не завдали собі клопоту пред’явити народним депутатам документальні підтвердження своїх слів. Так само, як раніше міністр оборони Олексій Резніков відмовлявся показувати депутатам накладні, в яких фігурували яйця по 17 гривень.
Заперечення
У решті трьох випадках «Енергоатом» заперечив усе викладене в публікаціях. Йшлося про закупівлі оливоочисного обладнання Рівненської АЕС на 318 тис євро («вартість фільтрувальних елементів є ринковою договір виконано та сплачено»), послуг з оцінки необоротних активів «Енергоатома» на 36 млн грн («виконання договору триває») і дизпалива на 13 млн грн (за словами замовника, у новині взято неправильну густину палива, тому ціна становить не 49,75 грн/л, а 49,44 грн/л та є ринковою).
Юрій Ніколов, Анна Сорока, «Наші гроші»