На госпіталь для військових злили 1,2 мільярда: тепер «заточки» на Рівненщині
13.10.2023   //  

Обладміністрація «заточила» торги, щоб злити 1,2 мільярда гривень на корпус госпіталя в Клевані місцевій фірмі та не пустити поляків.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА провів закупівлю на будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для військових вартістю 1,20 млрд грн, повідомляється у системі «Прозорро». Великого польського забудовника відвадили від конкуренції нереальним строком тендеру.

Нове будівництво планується по вул. Деражненська, 39 у смт Клевань, де розташований «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни». У ньому планують збудувати корпус для ветеранів війни за безпрецедентну для Рівненщини суму. За останні п’ять років тут не було жодного тендеру по будівельних роботах у лікарнях дорожче від 50 млн грн.

У підвалі будівлі буде укриття, технічні приміщення і конференц-зала, на першому поверсі – кафетерій, приймально-діагностичне і лабораторне відділення, на другому – адміністрація, інтенсивна терапія на 10 ліжок, стаціонар на 27 ліжок, приміщення для персоналу і перехід до існуючого корпусу, на третьому – адміністрація, інтенсивна терапія на 16 ліжок, три операційні та приміщення для персоналу, на четвертому – адміністрація та реабілітаційний центр на п’ять залів, а на технічному – інженерні приміщення. Крім того, проект передбачає вертолітний майданчик, навіс для «швидких», стоянку, проїзди та благоустрій території.

У травні госпіталь без торгів замовив ТОВ «Топ Гіп» ескізний проект за 350 тис грн, а в липні – проект і робочу документацію за 1,10 млн грн. Проект вже пройшов експертизу. За майбутнім договором, будівництво планують завершити до кінця 2024 року.

«Заточки» проти конкуренції

Тендер оголосили 22 вересня. Спочатку строком подання пропозицій визначили 30 вересня. Таким чином, потенційним учасникам тендеру вартістю 1,2 млрд грн дали лише один тиждень на ознайомлення із тендерною документацією і підготовку пакету документів.

У «Наших грошей» є лист відомої польської компанії «Mirbud S.A». Поляки хотіли взяти участь у цьому тендері, але не змогли саме через занадто короткий термін подачі заявки.

«Підготовка тендерної пропозиції для подібної інвестиції, яка передбачає не лише будівництво будівлі лікувально-реабілітаційного корпусу, а й її обладнання, вимагає часу є дуже складним з технічного погляду. Польський досвід свідчить що навіть дуже досвідчені будівельні Польські фірми ретельно готують подібні пропозиції від одного до трьох місяців залежно від складності будівлі та бажання надати найкращу цінову пропозицію», – вказав Марек Голя.

Поляки звернулись до Рівненської ОДА з проханням продовжити строки тендеру. Але замовник відповів, що тиждень відповідає вимогам урядової постанови 1178, яка регулює публічні закупівлі під час вторгнення. А продовження тендеру можливе тільки в тому випадку, якщо вноситимуться зміни у тендерну документацію (до цього ми повернемось нижче).

«В зв’язку з цим виникло питання чому такий короткий строк подання тендерних пропозицій (тобто менше 10 (десяти) календарних днів) було визначене Замовником для підготовки тендерної пропозицій. Жоден підрядник, якій не мав попередньо доступу до проектної документації, не може підготувати тендерну пропозицію в такий короткий строк.

Можемо констатувати що підхід Замовника в цьому випадку заздалегідь висуває вимоги які не можливо виконати для подання цінової пропозицій в такій короткий строк, що може розцінити як дискримінаційні умови які порушують нові рекомендації вказані в Єдиної методиці проведення тендерів на відбудову цивільних об’єктів яка і розроблена Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України», – відмітив представник «Мірбуду».

Днями Держагентство відновлення оприлюднило свою методику проведення тендерів на відбудову цивільних об’єктів. Рекомендуються такі строки:

«Враховуючи складність предмета закупівлі, замовнику рекомендовано встановлювати строк для подання тендерних пропозицій не менше 14 днів, а для закупівель з очікуваною вартістю від 100 млн грн. – не менше 20 днів, що надасть можливість потенційним учасникам встигнути провести аналіз проєктної документації, зробити всі необхідні розрахунки та якісно підготувати документи, що вимагаються у складі тендерної пропозиції».

Але це стосується лише тендерів Держвідновлення. А тендер щодо рівненської лікарні проводить облдержадміністрація на власний розсуд.

Поляки декілька разів наголосили на необхідності оприлюднити проектну документацію, що «є стандартним підходом у тендерах такої складності в країнах Євросоюзу», або дати можливість ознайомитися з нею інакше:

«Для розуміння умов розташування об’єкту, його розмірів, ґрунтових умов, обладнання, способів організації будівництва Замовник має оприлюднити всю відому Замовнику інформацію щодо об’єкта будівництва яка вказана в проектно кошторисної документації».

Департамент відповів, що оприлюднене технічне завдання «містить всю необхідну інформацію для надання можливості учасникам сформувати свою цінову пропозицію». На його думку, «надання можливості для ознайомлення з проектною документацією одному учаснику буде порушенням принципів здійснення публічних закупівель».

Після цього замовник дав посилання на експертний звіт із характеристиками будівлі. Але проект так і не оприлюднили. Що дуже схоже на замовлення щодо ремонту госпіталю в Києві за 1,05 млрд грн, де проект обіцяли показати лише переможцю торгів після укладання угоди.

Підгонка вимог під майбутнього підрядника

Рівненська ОДА спочатку не вимагала від учасників торгів якогось особливого підтвердження досвіду. Тендерна документація містила лише вимоги щодо мінімальної кількості техніки та кваліфікованих працівників. Але згодом замовник додав вимогу показати виконаний аналогічний договір за останні п’ять років із лікувальними закладами щодо будівництва, реконструкції або капремонту. При цьому його вартість мала бути не менше 25% очікуваної суми, тобто 313 млн грн. Потім він узагалі прибрав обмеження по вартості договору. Тобто підходив навіть дрібний, але тільки по будівельних роботах  лише в медичних установах. Зауважимо, що саме переможець нинішнього тендеру «Модена» за останні п’ять років мав найбільше замовлення з ремонту медичних установ на Рівненщині. Це підряд на ремонт хірургії у центральній міській лікарні Рівного за 50 млн грн. І жодна інша фірма в області не отримувала навіть приблизно співставного обсягу замовлень по лікарнях. Тому об’єктивно жодна рівненська фірма не могла подолати бар’єр аналогічного досвіду в 25% від мільярду гривень.

Також замовник почав гратись із фінансовою спроможністю. Спочатку від учасників вимагалась просто будь-яка фінансова звітність. Потім в обладміністрації вирішили, що треба вимагати чистий дохід за 2022 рік не менше 20% очікуваної суми, тобто 250 млн грн. Пізніше замовник «чомусь» вирішив знизити обмеження по чистому доходу на пару відсотків до 18%, тобто 225 млн грн.

І в результаті цих маніпуляцій вийшло так, що жодна відома будівельна фірма на цей тендер без ознайомлення з проектом і неймовірно короткими термінами на формування пропозиції не прийшла.

Прийшла взагалі тільки одна фірма «Модена». Вона принесла два аналогічні договори за 2021 рік із рівненськими лікарнями про реконструкцію киснепостачання на 4 млн грн і мала 232 млн грн чистого доходу за 2022 рік. Якраз менше 250 і більше 225 млн грн, між якими вагався замовник.

«Модена» не завантажили кошториси, що не дозволяє порівняти ціни будматеріалів і обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення. Наразі очікується повідомлення про намір укласти з нею договір. Чи завантажить замовник кошториси до договору, невідомо, але є сумніви.

Довідково про учасників закупівлі

Директором Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА є Андрій Ярусевич, а уповноваженою особою – Олександр Жилка. Головою Рівненської ОДА є Віталій Коваль.

«Модена» із села Олександрія має статутний капітал 100 грн. Нині фірмою володіє і керує Олександр Кучерук із Рівного, який ще є ФОПом і засновником рівненського ПМП фірма «Спецрембуд» із Марією Кучерчук. У 2017-2023 роках «Моденою» керував Андрій Хочай, а до того – Кучерук. До 2012 року фірма була зареєстрована у Рівному. Станом на 2012 рік засновником був Руслан Ігнат’єв, а до 2007 року – Людмила Гречкіна і Віталій Шарафан.

Номер телефону «Модени» 0972099983 співпадає з ФОП Ігнат’єв Руслан Володимирович, а номер телефону «Спецрембуду» 0673606500 – із рівненським ТОВ «Регіональні комунальні системи» Івана Перціва і Євгена Калюкіна, директором якого є той же Олександр Кучерук.

Із 2017 року «Модена» натендерила 667 млн грн, а «Спецрембуд» з 2016 року – 20 млн грн.

Рівненською «Топ Гіп» зі статутним капіталом 100 тис грн володіє і керує Андрій Григорчук із Рівного, який також є ФОПом. Раніше фірма-проектувальник була зареєстрована по вул. Клима Савури, 14А. За даними «Четвертої влади», цей будинок збудувала група компаній «Стоград», і саме там знаходиться її головний офіс. Григорчук був головним інженером ПП «Творчо-виробнича фірма Тріада», яке проектувало скандальний будинок біля музею по вул. Толстого, 10 у Рівному; певний час в якості офіційного забудовника фігурував «Стоград».

Раніше, у 2022 році «Топ Гіп» отримала єдине замовлення від Головного управління ДСНС України у Рівненській області на проектування житлового будинку в Дубно за 963 тис грн.

Нагадаємо, група компаній «Стоград» була забудовником престижного котеджного масиву Макарова-Пржевальського в Рівному. Там у 2016 році замовила будівництво Тамара Крицко – теща Сергія Крука, який з 2021 року по серпень 2023 року очолював ДСНС; перед тим він протягом останніх шести років очолював Головне управління ДСНС в Рівненській області.

Анна Сорока, Юрій Ніколов, «Наші гроші»