Як шукати корупцію в тендерах. Лайфхаки від Ніколова
Автор публікації – Юрій Ніколов, редактор “Наших грошей”
Є думка, шо мені везе з знаходженням зради в закупівлях. Типу сама мені в очі лізе. Або ще кажуть, що зради в українських тендерах стільки ж, як і жиру в українському чорноземі – палку вставиш і вона тут же позеленіє.
Ні. Просто я роблю те, що мало хто робить. Я багато гуглю. І тоді відкривається адовий треш і угар)) Алгоритм пошуку такий.
Знаходите у «Прозорро» закупівлю будь-якого товару.
Дивитесь чи оприлюднений там договір. Це трапляється все рідше, бо держава під соусом війни все більше дозволяє замовникам тікати з електронної системи. (Автобаза Офісу президента почала приховувати дані про закупівлі)
Якщо договір є – дивитесь що купили і почім.
Гуглите. Знаходите таке саме у вільному продажі.
Враховуєте можливий шахер-махер з ПДВ, бо інтернет-магазини часто працюють через ФОПи.
Враховуєте нюанси з доставкою і постоплатою, які реально можуть потягнути на 10% від ціни товару. А у випадках з щебенем і дорожньою сіллю – можуть коштувати навіть дорожче самого товару.
Для врахування цих нюансів треба хоча б раз грунтовно поговорити з експертом по цій тематиці, щоб надовго закарбувати собі в пам’яті тарифи, відсотки, підводні камені. І час від часу освіжати експертні дані, бо держава регулярно крутить ПДВ, акцизами та менш видимою бюрократією.
Ще від експерта можна дізнатись чи не є ринок монополізованим. Наприклад, якась контора якимось чином стала єдиним виробником чогось незамінного. І тому вже вона диктує ціни купі замовників. Таке буває рідко, бо зазвичай якщо вам заламують ціну на машину Х, то ви можете обрати трохи не таку, але значно дешевшу машину У. Але таке теж буває. Наприклад, завод Коломойського може виламувать руки Укрзалізниці по певному металу. І тільки від яєць державного замовника залежить чи прогнеться він, і від його розумових здібностей залежить чи знайдеться можливість для часткового авансу, який пом’якшить диктат виробника. Але також пам’ятати і зворотнє – метал дуже часто можна купити за кордоном набагато дешевше, ніж залежі на українських складах («Укрзалізниця» у 2,5 раза задрала ціну болтів, які лежали на складі ще до вторгнення).
А потім ще дуже важливий етап. Зрозуміти і прийняти, що найчастіший зв’язок між недоброчесним замовником і піратом-підрядником – це невидимий журналісту відкат. Для відкату не треба бути кумом-сватом-братом. Зв’язку у реєстрі між фірмою і замовником найчастіше не буде. Це договорняки, які можуть пофіксити тільки правоохоронці. Журналіст може тільки вказати на аномальну маржу в закупівлі.
Також врахуйте – корупція йде від голови. Бізнес прийшов у цей світ для максимізації маржі, а не боротьби з корупцією. Дуже щастить, коли у українського бізнесмена на етичних настройках прошитий антикор. Але частіше це просто «такі правила гри, я обанкрочусь якщо буду чистоплюйствувать, мені ще тут працювать». А іноді буває, що саме хитрозроблені бізнесмени ангажують у свої схеми схильних до корупції замовників (Сенсаційна схема. Як в ім’я боротьби з демпінгом переплатити за електроенергію).
Однак з мого досвіду таке буває рідко.
Майже завжди головні корумпанти – на боці замовника. Саме там малюють завищену очікувану ціну закупівлі, в якій враховують не тільки звичайні прибутки постачальника, але й маржу для конвертації по «конвертам» (Два картелісти розіграють між собою найбільший підряд Укравтодору цього року – 7 млрд на дорогу до Кривого Рогу (статистика)).
Хто саме у замовника ініціативний злодій – теж не завжди очевидно. Іноді це може бути замдиректора по господарській частині, який може просто тримати директора не в темі, але в долі. У будь-якому разі шпиняти треба завжди саме керівника. Бо тільки він відповідає за корупцію у своєму відомстві.
І постійно пам’ятайте – успіх вашої історії залежить від того наскільки ви переконливо для читача/глядача довели завищеність ціни. Мені найбільше подобається варіант двох скрінів: «Тендерна ціна VS ціна в магазині». Тут можна відразу врахувати і оптову знижку, яка зашивається в тендерну ціну, бо там же купують зразу 100 ліжок, а не одне як по роздрібній ціні в магазині. (Китайські ліжка з подвійним цінником для лікарки Вілкула)
Також супер, коли інший замовник дешевше купує такий самий товар у той самий період у тому самому регіоні з тими самими умовами поставки і оплати. Але іноді треба дивитись ширше: порівнювати вартість будівництва дитсадка з ціною маєтка Бреда Пітта в Каліфорнії, до якої включено і вартість землі на узбережжі, і дизайнерську розкіш. Ну або з ціною маєтків в Конча-Заспі, вони часто тупо стоять на продажі з ціною на ріелторських сайтах. (Кулуари Верховної Ради відремонтують за 42 мільйони – по ціні 10-кімнатного будинку з басейном і причалом на Дніпрі(фото))
Блог від: Юрій Ніколов