Дмитро Фірташ. Портрет олігарха

08.12.2022 //

Дані зі звіту Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал».

Дмитро Фірташ переховується в Австрії з 2014 року, але колись він був одним із найвпливовіших олігархів в Україні. Фірташ володіє Group DF — група компаній, в яких основні операційні напрями є хімічна промисловість, виробництво титанової сировини та титану, а також розподіл газу.

Фірташа розшукують у Сполучених Штатах за звинуваченням у хабарництві, також він вісім років бореться з екстрадицією в Австрії. Однак і досі залишається важливим політичним та економічним актором.

ГАЛУЗІ, В ЯКИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ ІНТЕРЕСИ

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

В українському виробництві добрив домінує Ostchem, частина Group DF. Ostchem — це холдингова компанія, в яку входять чотири виробничі потужності в Україні — «Азот», Черкаси), «Стірол» (Горлівка), Сєверодонецьке об’єднання «Азот», «Рівне Азот». «Стірол» не активний з 2014 року, оскільки розташований в окупованій росіянами Горлівці. Сєверодонецьке об’єднання «Азот» значною мірою зруйновали російські війська у 2022-му. Це залишає Фірташа із двома підприємствами.

За інформацією на сайті Group DF, Ostchem посідає третє місце у світі з виробництва нітрату, четверте — з виробництва аміаку та дванадцяте — з виробництва сечовини. У 2019 році Антимонопольний комітет України визнав, що виробничі потужності Ostсhem панували на ринку нітратів України у 2014-2017 роках.

В українських реаліях олігархи не завжди мають купувати підприємства, щоб де-факто ними володіти. Інколи вони використовують свій політичний вплив, щоб отримати контроль над підприємствами, що при цьому залишаються у державній власності. Це відбулося, зокрема, з хімічним заводом «Сумихімпром», керівником якого у 2010 році призначили Ігоря Лазаковича, менеджера однієї з компаній Дмитра Фірташа, що побудував власну хімічну імперію.

Відтоді основними постачальниками заводу стали компанії, що пов’язують із Фірташем. ФДМУ неодноразово заявляв про наміри приватизувати «Сумихімпром». Перепоною для цього є впроваджена у 2012 році і чинна донині процедура санації підприємства, що дозволяє керівництву «Сумихімпром» через суд блокувати процес приватизації.

Російські війська обстріляли «Сумихімпром» у перший місяць повномасштабної війни.

Один із хімічних об’єктів, яким володіє Фірташ, не є частиною Групи ДФ, його немає на її сайті. Це Кримський содовий завод, який розташований в окупованому Росією Криму. Фірташу належить 77,4% акцій через компанію Dwara Trading Limited, зареєстрована на Кіпрі. Поточний статус цієї власності невідомий.

Титанову частину Групи ДФ становлять три підприємства з видобутку та збагачення титану: гірничо-збагачувальні комплекси «Мотроніск» та «Межиріченск», а також компанія Valki Ilmenite. Фірташу також належить 49% акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК), а 51% у власності держави. ЗТМК виробляє титановий шлак, губку і зливки.

До кінця 2021 року Група ДФ володіла «Кримським титаном» — найбільшим виробником діоксид титану у Східній Європі. «Кримський титан» розташований в окупованому Росією Армянську. У грудні 2021-го Фірташ продав свій завод «Російському титану». Теоретично це могло б створити безпекові ризики для України та Заходу. Але у короткостроковій перспективі Україна не матиме контролю над підприємствами на півострові, а після перемоги російські активи будуть націоналізовані.

РОЗПОДІЛ ГАЗУ

Фірташ володіє Regional Gas Company. Це холдингова компанія, до складу якої входять 20 облгази, а це 70% розподілу газу в Україні. Контролюючи розподіл газу, Фірташ побудував вертикально інтегрований бізнес, оскільки газ має ключову роль у хімічній промисловості. 25 травня 2022 року всі газові компанії Фірташа були арештовані, відтоді їх контролює державне підприємство «Нафтогаз».

МОРСЬКИЙ ПОРТ

Найголовніший логістичний актив Фірташа — це «Ніка-Тера», морський порт у Миколаєві. Він використовував «Ніка-Тера» для оброблення добрив, також порт має перевантажувальний комплекс зернових та сипучих вантажів.

Зерновий комплекс у порті «Ніка-Тера» був зруйнований російським снарядом 5 червня 2022 р.

АГРОБІЗНЕС

У 2012 році Фірташ інвестував 100 млн дол. у тепличний комплекс у своєму рідному Синькові. «Синьків Агро» є найбільшим тепличним комплексом у Західній Україні, що спеціалізується на виробництві томатів і перцю.

РЕГУЛЯЦІЇ, В ЯКИХ ПРИСУТНІ ІНТЕРЕСИ

ЗАХОПЛЕННЯ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИХ КОМПАНІЙ

25 травня 2022 року Печерський суд Києва дозволив накласти арешт на 26 газорозподільних компаній, 20 із яких належали Фірташу. Через три дні Кабмін України передав арештовані активи із Агентства розшуку та менеджменту активів в руки «Чорноморнафтогазу», дочірнє підприємство державного «Нафтогазу».

Попри те що арешт не остаточний і може бути оскаржений, ця ситуація дає Фірташу можливість позбутися боргів, які його дистриб’юторські компанії набули протягом багатьох років.

АНУЛЮВАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДИСТРИБ’ЮТОРСЬКИХ КОМПАНІЙ

14 липня 2021 року Верховна Рада ухвалилша законопроєкт, який скасував понад 100 млрд грн заборгованості газового розподілу перед «Укртрансгазом» та Оператором газотранспортної системи України. Експерти зазначили, що завдяки цьому законопроєкту Фірташу повністю списали приблизно 25 млрд грн боргів і ще 35 млрд грн реструктурували без відсотків.

OSTCHEM ПРОТИ ОДЕСЬКОГО ПРИПОРТОВОГО ЗАВОДУ

Одеський припортовий завод, велике державне підприємство в Одесі, уже давно є об’єктом уваги Фірташа. У 2012 році Ostchem став єдиним постачальником газу заводу, компанії Фірташа стали монопольними покупцями продуктів ОПЗ. Протягом останніх чотирьох місяців 2013-го завод заборгував за газ 300 млн дол. із відсотками. У 2016 році Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення про стягнення з ОПЗ заборгованості на користь Ostchem. Після років судової тяганини Верховний Суд України відхилив прохання Фірташа. Водночас міністр юстиції Денис Малюська вважає, що таке рішення Верховного Суду не обов’язково означає кінець суперечки.

СПРОБА РОЗДІЛЕННЯ OSTCHEM

5 вересня 2019 року АМКУ вирішив силою розділити Ostchem Дмитра Фірташа і накласти максимальний штраф за монопольне становище у 107 млн грн. Проте Ostchem виграв у касаційному суді, і рішення Комітету скасували 5 липня 2022 року. Чи продовжить Антимонопольний комітет намагатися розділити Ostchem, поки що невідомо.

ПОТЕНЦІЙНИ РИЗИКИ

Фірташу було б досить вигідно позбутися боргів своїх газорозподільних компаній, які накопичилися за роки доїння цих підприємств. Якщо останнє захоплення цих компаній вийде скасувати і Фірташу повернуть контроль над розподілом газу, то за анулювання боргу олігарха врешті заплатить народ України.

СПОРТ

Фірташ з 2005-го року по березень 2014-го був головним спонсором сімферопольської «Таврії». Олігарх публічно заперечував участь у капіталі клубу чи безпосереднє керівництво, і мотивував інвестиції системною підтримкою спорту. Крим був не чужим для Фірташу, з огляду на розташування на півострові «Кримського Титану», «Кримського содового заводу» та інших активів групи Фірташа.

Окрім спонсорування, олігарх також обіцяв викупити і реконструювати для «Таврії» стадіон «Локомотив», а також побудувати нову тренувальну базу за 10 млн дол. Однак цього не сталося. «Таврія» є першим чемпіоном незалежної України, і одна з небагатьох команд, окрім «Динамо» та «Шахтаря», яка вигравала Кубок України. Окрім цих епізодів, «Таврія» була міцним середняком чемпіонату.

Окрім «Таврії», підприємства Фірташа спонсорували «Титан» з Армянську (скромний клуб, що не грав на найвищому рівні в Україні) та волейбольний клуб «Кримсода» з Краносперекопську. Також, неофіційно, Фірташа пов’язували із фінансуванням футбольного клубу «Буковина» та баскетбольного клубу «Київ».

ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛІГАРХА ПІД ЧАС ВІЙНИ

Дмитро Фірташ, який перебуває у вигнанні через загрозу екстрадиції до США, тривалий час не виїжджає з Австрії. Справи у Фірташа вдома йдуть не найкращим чином. За лічені місяці він втратив значну частину своїх активів в Україні: його газорозподільними компаніями тепер керує уряд, а хімічний завод у Сєверодонецьку зруйнований. У травні Group DF Фірташа повідомила, що надала 9,7 млн дол. допомоги, з яких 100 млн грн було передано українській армії. Ці 100 млн грн допомоги військовим були передані на тлі розслідування, що проводить Бюро економічної безпеки України, яке підозрює Group DF у податкових махінаціях на суму 108 млн грн.