Рінат Ахметов. Портрет олігарха
05.12.2022   //   2 Переглядів

Дані зі звіту Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал».

Найбагатша людина України. Мав істотний вплив в енергетиці, металургії, медіа, вантажному транспорті. Має інтереси у нафтогазовій, фінансовій, телеком-сфері. Також має в активах земельний банк 123 тис. га та портфель комерційної нерухомості.

Майже всі активи Ріната Ахметова в Україні та за її межами об’єднані у вертикально інтегровані компанії (найбільшими з них є «Метінвест» та ДТЕК) під «парасолькою» холдингу СКМ. Свого часу Рінат Ахметов закрив роздрібну торгову мережу, продав автозаправки, страхові та телекомунікаційні компанії.

Під час вторгнення низка заводів Ахметова було зруйновано. Йому належить чотири з десяти найбільш уражених підприємств українських олігархів.

Напередодні створення реєстру олігархів Рінат Ахметов закрив свій медіахолдинг.

 

ГАЛУЗІ, В ЯКИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ ІНТЕРЕСИ

Майже всі компанії Ахметова сконцентровані у групі СКМ. Однак щодо деяких компаній виникають підозри щодо їх зв’язку з Рінатом Ахметовим (наприклад, «Зеонбуд»).

  1. МЕТАЛУРГІЯ

«Група Метінвест» видобуває руду та коксівне вугілля, збагачує, виготовляє металопрокат та вироби з металу на своїх підприємствах. Також до структури «Метінвест», разом з європейськими активами в галузі металургії, входять американські вуглевидобувні компанії.

«Група Метінвест» — це вертикально інтегрована група металургійних і гірничодобувних компаній. До неї належать металургійні і видобувні виробничі підприємства, які розташовані в Україні, Європі та США, а також мережа продажів, що охоплює всі ключові ринки. Її продукція постачається до 75 країн.

Материнською компанією «Групи Метінвест» є Metinvest B.V.

19 вересня 2019 року вийшло журналістське розслідування щодо Ахметова та Новинського, в якому йшлося,  що  компанії,  афілійовані  з  ними,  фактично  монополізували  коксохімічну  промисловість, придбавши ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та «Южкокс» у Дніпропетровській області, обійшовши порядок отримання дозволу на концентрацію АМКУ.

  1. ПАЛИВО ТА ЕНЕРГЕТИКА

Група  ДТЕК  видобуває  та  збагачує  вугілля,  поставляючи  його  на  власні  теплові  електростанції  та коксові виробництва. Частка ДТЕК у загальному обсязі видобутку енергетичного вугілля, за даними АМКУ, становить 64,6%30. ДТЕК — найбільший з трьох основних покупців, які сукупно споживають 94,4% енергетичного вугілля:  разом на електростанції «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Східенерго» та «ДТЕК Західенерго» надходить 71%.

Раніше у компанії були дві шахти у Росії, але зараз це вже не так.

Доведені запаси природного газу родовищ «ДТЕК Нафтогазвидобування» становлять понад 30 млрд куб. м. Станом на червень 2019 року компанія експлуатує 26 свердловин глибиною понад 5,4 тис. м. Згідно з інформацією на офіційному сайті, ДТЕК концентрується на видобуванні газу.

  1. НЕРУХОМІСТЬ

Комерційною нерухомістю СКМ керує «ЕСТА Холдинг». Компанія здійснює будівництво та експлуатацію об’єктів у Києві та інших великих містах (до початку війни на Донбасі велика частка пакета нерухомості була у Донецьку). «ЕСТА Холдинг» керує 11 об’єктами в Україні, з яких чотири натепер тимчасово непідконтрольні. Також Ахметову через підконтрольну компанію належить квартира у центрі Лондона, вартість якої оцінюють у приблизно 200 млн дол.

  1. ТРАНСПОРТ

Ахметов має два основні активи у вантажному транспорті і логістиці, які використовує для транспортування власної руди, металу і вугілля. Перший — це компанія «Лемтранс» (найбільший приватний оператор залізничних напіввагонів).

Другий — «Портінвест» (орендар у морських портах «Південний» та «Маріуполь»). При цьому від 50% до 70% вантажів, що йдуть через найглибший в Україні порт «Південний», — це товари групи СКМ.

Згідно з інформацією на сайті «Портінвесту», компанія здійснює свою діяльність у таких портах: «Південний», Чорноморський, Одеський, Маріупольський, Бердянський та Ізмаїльський. Офіційно «Портінвест» має власність тільки у порту «Південний» (ТОВ «Морський термінал «Південний»: 24.4 га), а в інших лише здійснює діяльність. Для всіх вищезазначених портів компанія надає експедиторські послуги.

У межах інвестиційного проєкту «Портінвест» будує термінал біля малого Аджликського лиману. З цією метою компанія придбала у 2012 році земельну ділянку у 65 га у приватної компанії «Причали Комінтерну» та 40 га у «Терра-Спецінвест» та «Терра-Комінвест» у 2013 році.

  1. ТЕЛЕКОМ
  • «Укртелеком»
  • Інтереси у супутниковому телебаченні
  • Також Ахметов володів телекомунікаційною групою VEGA («Фарлеп-інвест»), але в 2021 році продав її Vodafone.

 

  1. ХАРЧОВИЙ ТА АГРАРНИЙ СЕКТОРИ
  2. a) «Харвіст холдинг»: Київська, Житомирська и Донецька області, земельний банк — 123 тис. га (спільно зі «СмартХолдинг»).
  3. b) «Артвайнері»: серед бенефіціарів є близькі родичі Ахметова, Бахмут, Донецька обл. (виноградники — Одеська, Херсонська, Миколаївська області).
  4. c) «UMG Агро»: експорт аграрної продукції.
  5. d) «UMG Трейдинг» — реалізація золошлакових матеріалів та мінеральних добрив.

  1. РИТЕЙЛ

Напрям ритейлу був представлений мережею продуктових магазинів «Брусничка» (ТОВ «Український рітейл»). Але у 2019 році група згорнула цей напрям бізнесу.

  1. МАШИНОБУДУВАННЯ

Компанії виготовляють обладнання для гірничодобувних підприємств групи СКМ. Спочатку вони були незалежним підрозділом, але згодом стали частиною ДТЕК:

  1. a) КОРУМ Дружківський машинобудівний завод (Дружківка, Донецька область);
  2. b) Криворізький завод гірничорудного обладнання (Кривий Ріг);

с) «Світло шахтаря» (Харків).

РЕГУЛЯЦІЇ, В ЯКИХ ПРИСУТНІ ІНТЕРЕСИ

  1. ЗАКОН ПРО МИТО НА ЕКСПОРТ МЕТАЛОБРУХТУ

Металобрухт є сировиною для металургійного виробництва. Для запобігання вивозу металобрухту з України і зниження ціни на нього впровадили експортне мито. У 2019 році ставку мита збільшили з 42 до 58 євро за тонну, а чинність закон продовжили на три роки38. У грудні 2021 року ставка дорівнювала 180 євро за тонну на п’ять років.

  1. РІШЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ

Антимонопольний комітет має неухильно стежити за дотриманням принципів конкуренції та за тим, щоб монополісти не зловживали своїм становищем. Для обмеження ринкового впливу АМКУ має право застосовувати фінансові та адміністративні санкції, аж до примусового розділення монополій. А отже, для бізнесів СКМ часто саме позиція АМКУ є ключовим чинником стабільності.

Так, на початку 2019 року АМКУ визнав, що ДТЕК має значну ринкову частку, але не є монополістом на ринку електроенергії. Зі зміною влади в Україні позиція АМКУ змінилася, і комітет кілька разів штрафував компанії групи.

Після Революції Гідності Антимонопольний комітет почав приглядатися до бізнесу олігархів. Відтоді провели понад двох десятків розслідувань, деякі з них завершилися чималими за українськими мірками штрафами та навіть рішенням про примусове розділення бізнесу. Загалом сума штрафів становила понад 300 млн дол., або 40% від загальної суми штрафів, накладених АМКУ протягом 2014-2021 років. Другий за розміром штраф в історії АМКУ теж виписали компаніям олігарха (перший — виробникам та дистриб’ютору тютюнових виробів).

Та це ще не стало ефективним інструментом. По-перше, навіть великі штрафи є лише невеликою частиною прибутків, які були отримані внаслідок зловживання монопольним положенням. По-друге, є проблема з імплементацією. Компанії судяться з АМКУ навіть щодо малих штрафів, не говорячи вже про великі. Жоден великий штраф, накладений на бізнес олігархів, не був сплачений. Загалом, за даними АМКУ, протягом 2015-2021 років сплатили лише 20% накладених штрафів. Наявність такої проблеми підтверджують голова парламентського комітету з правової політики Андрій Костін та міністр юстиції Денис Малюська.

Більш жорсткі санкції тим паче не працюють. Наприклад, раніше комітет зазвичай узгоджував всі злиття та придбання. Навіть якщо АМКУ не збирався цього робити, зрештою компаніям вдавалося переконати комітет. Наприклад, так було з придбанням Дніпровського коксохіму «Метінвестом» Ахметова (щоправда, там були певні обмеження в діяльності протягом перших трьох років).

Примусове розділення суди теж скасували. Так було з азотними заводами Фірташа, які купували газ за завищеними цінами (у компаній групи), а також інколи призупиняли виробництво. Крім загроз ефективності власне антимонопольній політиці це створює ризики для імплементації закону про олігархів (детальніше див. наступний розділ). Один із чотирьох критеріїв, згідно з цим законом, це контроль над монополією. Але немає чітких алгоритмів визначення, чи є компанія монополією (крім хіба що природних), окрім рішення АМКУ внаслідок розслідування. Крім того, такі рішення є ретроспективними, тобто вони стосуються попередніх періодів.

  1. ВИСНОВКИ ЩОДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Наприкінці 2017 року набув чинності закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД). Його ухвалення було умовою виконання Угоди про Асоціацію з ЄС, але він запрацював лише з другої спроби через лобіювання аграрного бізнесу, яке спричинило ветування його президентом.

Підприємства групи СКМ (металургія, паливо та енергетика) є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні. Тому вони мають дотримуватися затверджених екологічних нормативів Міненергоекології. Так, через процедуру ОВД влада і громадськість можуть впливати на узгодження забруднення навколишнього середовища.

На першому етапі підприємство, яке планує здійснити потенційно шкідливу для довкілля діяльність (перелік таких видів діяльності є в законі «Про ОВД»), публікує в Єдиному реєстрі ОВД на сайті міністерства «Повідомлення про плановану діяльність».

Пройшовши етапи громадського обговорення, публікується фінальна версія. У висновку до ОВД прописується низка екологічних вимог, яких підприємець зобов’язаний дотримуватися. Ігнорування цих вимог або вчинення дій без ОВД є підставою для зупинення діяльності.

Одним із прикладів впливу ОВД на бізнес групи ДТЕК є тиск громадськості щодо забруднення повітря ДТЕК Придніпровською ТЕС.

  1. РІШЕННЯ НАЦКОМІСІЇ З РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

4.1. «Роттердам+»

Порядок формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії, більш відомий як формула «Роттердам +», був затверджений НКРЕКП і став чинним з другого кварталу 2016 року. За цією ціною теплові електростанції, що працюють на вугіллі, продавали електроенергію в єдиний оптовий ринок. Вартість вугілля обчислювалася за формулою «ціна в портах Амстердам — Роттердам — Антверпен (АРА) + ціна його доставки в Україну». Отримана цифра закладається у вартість електроенергії, яку відпускають ТЕС. Методику застосовують до всього вугілля, яке йде на ТЕС, зокрема добутого в Україні.

Вона була вигідною підприємствам ДТЕК, які контролюють більшу частину видобутку вугілля та виробництва теплової енергії в Україні (з використанням вугілля). Паливна складова у структурі ціни на електрику теплових електростанцій сягає 80%. Після впровадження формули «Роттердам+», ТЕС Ахметова почали продавати свою електроенергію на 15-20% дорожче. Але це не означає, що вартість вугілля, яке вони закуповують, дійсно зросла до рівня, закладеного у формулі.

За підрахунками Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, станом на вересень 2019 року українські споживачі внаслідок заввпровадження формули «Роттердам+» переплатили за електроенергію приблизно 49 млрд грн. За попередніми підрахунками Національного антикорупційного бюро, сума завданих збитків сягає 15 млрд. грн.

Після впровадження нової моделі ринку електричної енергії з 1 липня 2019 року формулу «Роттердам+» автоматично скасували.

4.2. Зелений тариф

Держава гарантує викуп енергії з відновлюваних джерел, виробленої на території України, за фіксованим тарифом, обрахованим в євро. ДТЕК є активним виробником електроенергії за зеленими тарифами.

ТОВ «Солар-Фарм-1», яке належить ДТЕК ВЕД, у середині січня 2019 року запустило найбільшу в Україні (входить до топ-3 в Європі) сонячну електростанцію потужністю 200 МВт у Нікопольському районі Дніпропетровської області.

Нікопольська СЕС стала другим проєктом сонячної енергетики у портфелі холдингу ДТЕК. Перший проєкт компанії — Трифонівську СЕС у Херсонській області на 10 МВт — запустили у 2017 році.

У 2019-му компанія заявила про плани завершити будівництво Покровської СЕС на 240 МВт, а отже, отримає найбільше гарантованих грошей за зелену енергію.

Оскільки вартість виробництва сонячних панелей, а відтак і вартість сонячної генерації, знижується, зберігати високий фіксований тариф нелогічно. Вартість будівництва сонячних електростанцій в Україні скоротилася з умовних 1250 євро/кВт у 2015 році до 709 євро/кВт у 2017-му. Натомість більш обґрунтованим є запровадження аукціонів на купівлю енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про запровадження аукціонів з продажу електроенергії з відновлюваних джерел (так званий зелений аукціон). Перехідний період триватиме до 2030 року.

4.3. Експорт електроенергії

Донедавна ДТЕК контролював більшість експорту електроенергії до країн ЄС та фактично субсидувався рештою споживачів. Електроенергія, вироблена на теплових електростанціях, продавалась оператору оптового ринку за вищими цінами, які враховували формулу ціноутворення на вугілля «Роттердам+», а купувалась на ринку підприємством ДТЕК, яке експортує енергію, за нижчими, середньоринковими, цінами. Натепер частка групи в експорті суттєво менша.

ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ

Однією з ознак вагомої частки промислових активів компаній Ріната Ахметова є діяльність на регульованих ринках чи ринках з високою концентрацією. А отже, важливими для лобіювання інтересів олігарха є сприятливі рішення Антимонопольного комітету та регуляторів — Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Національної комісії з регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) та потенційного транспортного регулятора.

Під час приватизації важливих для економіки підприємств можливе ухвалення спеціального законодавства, в якому також можуть бути враховані інтереси бізнес-групи.

СПОРТ

Найбільший спортивний актив Ріната Ахметова – футбольний клуб Шахтар з його рідного міста Донецьк. Ахметов став президентом клубу о 1996-му році. Шахтар вважається найзаможнішим футбольним клубом України, який витратив сотні мільйонів доларів на контракти футболістів та на будівництво стадіону «Донбас Арена», будівництво якого з урахуванням паркової зони навколо об’єкту коштувало 400 млн дол. Великі інвестиції і грамотний менеджмент дозволили «Шахтарю» стати однієї з найуспішніших команд Східної Європи.

Цю популярність власник клубу також використовував для підтримки своїх політичних амбіцій та колег з «Партії Регіонів». Найважливішою особою великих заходів212 на «Донбас-Арені» був президент-утікач Віктор Янукович, він часто вітав вболівальників «Шахтаря» з перемогами – з VIP-ложі, з медіа та навіть футбольного газону. Особливо, активність була помітна у передвиборчий сезон.

Окрім Януковича, на матчах «Шахтаря» часто можна було побачити інших впливових політиків цієї партії: Бориса Колєснікова (народний депутат кількох скликань, колишній Віце-прем’єр-міністр та колишній Міністр інфраструктури в уряді Миколи Азарова (2010—2012)), Сергія Льовочкіна (екс-голова Адміністрації Президента Януковича 2010-2014, народний депутат кількох скликань), Андрія Клюєва (колишній народний депутат, Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі (2010—2012) уряду Азарова, Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2012—2014) часів Януковича).

Великі події, такі як відкриття «Донбас Арени» або день народження Ахметова, на цьому ж стадіоні – відвідували найвищі посадові особи країн з усіх партій, бізнесмени, популярні актори, що теж показує рівень впливовості донецького олігарху.

Окрім «Шахтаря» Ахметова неформально пов’язують із футбольним клубом «Маріуполь» (раніше «Іллічівець») з однойменного міста — ще однієї професійної команди, що виступала на найвищому рівні в Україні до початку повномасштабного вторгнення. Її результати і бюджет значно скромніші, проте її прописка – Донецька область, яка була основним регіоном для бізнесової та політичної активності Ахметова. «Маріуполь», якщо не фінансується напряму структурами донецького бізнесмену, то точно має безспосередній з ним зв’язок.

Неофіційно, маріупольский клуб довгий час був фарм-клубом «Шахтаря», і використовувася як майданчик для набуття досвіду молоді з академії донецького клубу. Наприклад, у сезоні 2011-2012 кількість орендованих гравців з «Шахтаря» у складі маріупольского клубу сягнуло 21 особи – з заявки на сезону у 30-32 особи.

На рівні топ-менеджменту теж неважко відслідкувати зв’язки з бізнесом Ахметова. Вагома фігура у новітній історії «Маріуполя» Володимир Бойко, став президентом клубу у 2010-му році, коли ММК ім. Ілліча, де він був головою правління було поглинуто групою «Метінвест» донецького олігарха

РЕЛІГІЯ

Ахметов кілька разів у різний час фінансував будівництво та реставрацію245 мечетей. Відомо про реставрацію мечетей у Донецьку та російській Казані у 2012 році. У 2019 році Ахметов подарував246 кримськотатарській громаді земельну ділянку вартістю 5 млн дол для будівництва мечеті на 5 тис осіб.

За даними «Детектор медіа», протягом 2021 року на телеканалі Ахметова (а також каналах Медведчука та Фірташа) з’являлися піар-матеріали про УПЦ МП, але олігарх не має піару з ПЦУ.

ЗАКОРДОННІ АКТИВИ

Хоча більшість бізнесів Ріната Ахметова розташована в Україні, він володіє кількома підприємствами за кордоном. Компанія «Метінвест», співвласники якої Ахметов і Новинський, має закордонні активи у гірничодобувній та металургійній галузях: United Coal Company в США, Ferriera Valsider і Metinvest Trametal в Італії, Spartan у Великій Британії, Promet Steel у Болгарії. Усі ці компанії входили до складу вертикально інтегрованої групи і значною мірою залежали від постачань з підприємств «Метінвест» в Україні; після початку повномасштабної війни «Метінвест» робить свої зарубіжні активи більш самостійними.

Нерухомість піднялася у списку найцінніших активів Ахметова з 24 лютого 2022 року. Ахметов володіє численними комерційними та приватними об’єктами нерухомості в Україні, а також двома резиденціями за кордоном: квартирою в One Hyde Park у Лондоні, за яку він заплатив 136,4 млн фунтів стерлінгів у 2011 році254, і віллою на Лазурному узбережжі Франції вартістю 200 млн євро255. Син Ахметова, Дамір, володіє віллою на Женевському озері вартістю 60 млн швейцарських франків.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Найбагатша людина України, Ахметов, відіграв вагому роль на початку російсько-української війни у 2014 році. Його дії, а точніше бездіяльність, полегшили контрольованим Росією сепаратистам закріпитися у регіоні його інтересів — Донецьку. У 2022 році Ахметов не припустився такої помилки і тепер він найбільший прихильник українського опору серед інших олігархів.

За даними Фонду Ріната Ахметова, загальна сума допомоги, розподілена контрольованими олігархом організаціями, на кінець вересня 2022 року сягнула 100 млн дол.270. Це і гуманітарна допомога (розподіл продуктів, медикаментів та речей першої потреби, евакуація з охоплених війною регіонів, створення найбільшого онлайн-архіву свідків війни), і підтримання армії (обмундирування, засоби індивідуального захисту, транспортні засоби, безпілотники, тепловізори, фортифікаційні споруди, медикаменти).

Посилання

АМКУ виписав ахметівському «Зеонбуду» штраф 25 млн — вдвічі менше, ніж раніше https://nashigroshi.org/2020/12/14/amku-vypysav-akhmetivs-komu-zeonbudu-shtraf-25-mln-vdvichi-menshe-nizh-ranishe/

Метинвесту продлили аренду государственного завода на Донбассе https://delo.ua/business/metinvest-prodolzhil-arendu-imuschestva-gosudarstvennogo-zavoda-346587/

ДТЕК Ахметова очікує на труднощі з імпортом в Україну вугілля з РФ https://www.epravda.com.ua/news/2019/04/19/647215/

Керівник ДТЕК Ахметов: У нас більше немає активів у Росії https://www.epravda.com.ua/news/2022/04/26/686271/

Підприємства ДТЕК Нафтогаз https://oilandgas.dtek.com/about/assets/

Економічна правда (2014). Квартира Ахметова на шостому місці у списку найдорожчих будинків планети https://www.epravda.com.ua/news/2014/05/19/454381/

Зеркало Недели (2014). Курс на реформу, или Кому достанется «Южный»? https://zn.ua/conflict_of_interests/kurs-na-reformu-ili-komu-dostanetsya-yuzhnyy-_.html

Лига (2019). Мы делили миллиард, много нас… Как Ахметов и топы Коломойского разделили спутниковое ТВ https://tech.liga.net/technology/article/borba-za-uslovnyy-milliard-kak-ahmetov-i-plyusy-razdelili-sputnikovoe-tv

https://artwinery.com.ua/ru/technology/grapes.html

https://www.medoc.ua/uk/blog/mito-za-eksport-metalobruhtu-chornih-metaliv-zbilshilos-i-stjaguvatimetsja-shhe-tri-roki

АМКУ (2019) Примусовий поділ групи Ostchem — рішення АМКУ http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/151589

Дзеркало Тижня (2019). АМКУ не вважає ДТЕК монополістом https://dt.ua/ECONOMICS/amku-ne-vvazhaye-dtek-monopolistom-301124_.html

Ліга.Бізнес (2019). Топ-10 борцов с экологией, кто загрязняет воздух Украины. Спойлер — «Арселор» не первый https://biz.liga.net/ekonomika/all/article/top-10-bortsov-s-ekologiey-kto-zagryaznyaet-vozduh-ukrainy-spoyler—arselor-ne-pervyy

Тексти (2019). Як змусити бізнес відповідально ставитися до екології. Оцінка впливу на довкілля — історії успіху http://texty.org.ua/pg/article/Oximets/read/95998/Jak_zmusyty_biznes_vidpovidalno_stavytysa_do_jekologiji?a_srt=&a_offset=2912

Постанова №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 03.03.2016 https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0428-16

Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг http://consumers.com.ua/

НВ (2018). НАБУ оцінило багатомільярдні збитки від «Роттердам+» https://biz.nv.ua/ukr/economics/nabu-otsinilo-bahatomiljardnikh-zbitkiv-vid-rotterdam–2498140.html

Постанова «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік» — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.12.2018 http://www.nerc.gov.ua/?id=37192

bihus.info (2019). Політики і близькі до них бізнесмени масово запускають сонячні і вітряні станції за високим зеленим тарифом https://bihus.info/koroli-soncya-i-vitru-khto-zarobit-na-zelenomu-tarifi

Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг (2019). Мільярди з українських кишень на субсидії експорту електроенергії Ахметова http://consumers.com.ua/мільярди-з-українських-кишень-на-субс/

https://m.ostro.org/ua/general/sport/news/76374/

https://football24.ua/ru/janukovich_shahter__samaja_silnaja_komanda_na_postsovetskom_prostranstve_n192789/

https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/16887-rinat-axmetov-postroil-v-donecke-i-kazani-mecheti-po-luchshim-obrazcam-mirovoj-islamskoj-arxitektury-foto.html

https://atr.ua/news/193972-proekt-stroitelstva-meceti-v-kieve-gotov-dzemilev

Українська правда (2019). Рінат Ахметов, ввівши в оману АМКУ, монополізував коксохімічну галузь https://www.pravda.com.ua/articles/2019/09/19/7226796/

Звіт Антимонопольного комітету за 2016 рік https://amcu.gov.ua/storage/app/sites/1/Docs/zvity/2016/AMCU_2016.pdf