Юрій Косюк. Портрет олігарха
02.12.2022   //  

Дані зі звіту Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал».

Восьма найбагатша людина України. Завдяки ефективному управлінню, вертикальній інтеграції та державним дотаціям холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) завойовує європейські ринки.

ГАЛУЗІ, В ЯКИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ ІНТЕРЕСИ

ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Юрій  Косюк  є  бенефіціарним  власником  у  наступних  підприємствах:  ПрАТ  «Миронівський хлібопродукт»,  WTI  Trading  limited,  Raftan  holding  limited,  ДП  «Перемога  нова»  та  ТОВ  «Вінницька птахофабрика». Усі ці підприємства спеціалізуються на виробництві курятини, інкубаційних яєць, кормів чи рослинництві.

MHP SE — це вища/кінцева холдингова компанія ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» та його дочірніх компаній. Своєю чергою WTI Trading Limited має 59,7% загального капіталу MHP SE. Raftan holding limited, ДП «Перемога нова» та ТОВ «Вінницька птахофабрика» входять у консолідований фінансовий звіт ПрАТ МХП.

МХП має земельний банк у розмірі 363 тис. га. В EBITDA МХП на рослинництво припадає не більш як 15%, це пов’язано з тим, що основну частину врожаю МХП використовує для комбікорму для курей. Озимий ріпак і пшеницю МХП продає на експорт.

Структура земельного банку МХП на 90% складається з наділів, які перебувають у приватній власності і передані в оренду зазвичай на сім років. Ще 10% — це землі державної власності і паї, передані у суборенду.

У  2018  році  Косюк  заявив,  що  МХП  не  буде  розширювати  свій  земельний  банк,  допоки  чинний мораторій  на  продаж  землі  сільськогосподарського  призначення.  У  2019-му  фінансовий директор МХП заявила, що холдинг планує брати участь у купівлі землі.

МХП обміняв свої активи у Росії («Воронеж Агро Холдинг» — 40 тис. га землі та зерносховища на 150 тис. тон) на активи російської компанії в Україні («Агрокультура» — 60 тис. га на заході України та елеватори потужністю зберігання 90 тис. тон).

Згідно з інформацією Антимонопольного комітету України, у 2015-2017 роках 38% всього виробництва курятини в Україні здійснював «Миронівський хлібопродукт».  У червні 2019 року АМКУ розпочав розслідування дій групи МХП (5 птахофабрик та ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», які належать Юрію Косюку) на ринку курятини. Голова АМКУ Юрій Терентьєв повідомив, що ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» провадив обмежувальну торгову політику щодо дистриб’юторів, субдистриб’юторів та партнерів, а саме:

  1. Встановлює торговим партнерам умови щодо закріплення території продажів.
  2. Зобов’язує партнерів дотримуватися цінової політики Групи МХП.
  3. Забороняє цим партнерам продавати продукцію конкурентів.

Така  політика  може  призвести  до  «порушення  структури  ринку  дистрибуції  курятини,  суттєвого обмеження права інших учасників ринку вільно обирати собі партнерів та нав’язування учасникам ринку власних правил поведінки». Наразі триває збір та аналіз документів, після чого на МХП може чекати штраф.

Окрім  виробництва  курятини  МХП  активно  розвиває  біоенергетику.  У  2014  році  на  птахофабриці «Оріль-Лідер»  ввели  в  експлуатацію  біогазову  станцію  потужністю  5  МВт/год145.  У  2017  році  МХП анонсував проєкт будівництва нового біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці у Ладижині потужністю 20 МВт*год. Кредит у 25 млн дол. на цей проєкт надав ЄБРР.  У березні 2019-го МХП добудував першу чергу біогазового комплексу у Ладижині потужністю 12 МВт.

РЕГУЛЯЦІЇ, В ЯКИХ ПРИСУТНІ ІНТЕРЕСИ

  1. ДЕРЖАВНІ ДОТАЦІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИКІВ

Холдинг  МХП  є  одним  із  найбільших  отримувачів  державних  дотацій.  У  2017  році  підприємства холдингу отримали рекордну суму дотацій  — 1,4 млрд грн, або приблизно 35% від  загальної суми державної підтримки аграрної галузі.

До  2017  року  існував  спеціальний  режим  оподаткування  діяльності  у  сфері  сільського  та  лісового господарства,  а  також  рибальства.  Згідно  з  ним,  сума  ПДВ,  нарахована  сільськогосподарським підприємством  на  вартість  поставлених  ним  сільськогосподарських  товарів/послуг  власного виробництва,  не  підлягає  сплаті  до  бюджету  та  повністю  залишається  в  розпорядженні  такого сільськогосподарського  підприємства  для  відшкодування  податку  за  придбані  товари/послуги,  за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Таким чином компанія отримала відшкодування ПДВ та інших державних виплат на наступні суми: у 2006-му — 46 млн дол., у 2007-му — 56 млн дол., у 2008-му —  107 млн дол., у 2009-му — 68 млн дол, у 2010-му — 82 млн дол, у 2011-му — 88 млн дол., у 2012-му — 102  млн дол. Юрій Мельник, голова правління МХП з 2014 року, був  міністром аграрної політики з 2006 по 2010 рік.

Згідно із законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 1 січня 2018 року  розподіл  бюджетної  дотації  здійснюється  у  сумі  не  більше  ніж  150  млн  грн  на  одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Однією з проблем застосування критерію є відсутність реєстру пов’язаних осіб.

У постанові від 7 лютого 2018 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції,  аквакультури  (рибництва)»  йдеться:  «Бюджетні  кошти  спрямовуються  на  державну підтримку  за  такими  напрямами:  часткова  компенсація  вартості  будівництва  та  реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування податку на додану вартість за рахунок банківських кредитів (далі — компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів).

Компенсація  вартості  об’єктів,  профінансованих  за  рахунок  банківських  кредитів,  здійснюється щомісяця у розмірі 25% фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об’єктів».  Напевно, через те що у самій постанові не було визначено обмежень щодо сум державної допомоги одному підприємству, Вінницька птахофабрика отримала 812 млн грн у 2018 році.  Що цікаво, згідно зі  звітом  МХП  за  2018  рік,  компанія  отримала  960  666  грн  за  будівництво  та  реконструкцію тваринницьких ферм, а також 27 490 грн за вирощування великої рогатої худоби.

У липні 2019 року до цієї постанови внесли зміну, відповідно до якої «сума державної підтримки, що надається протягом одного бюджетного року суб’єкту господарювання або сільськогосподарському товаровиробнику  та  пов’язаним  із  ним  особам,  не  може  перевищувати  150  млн  грн.  Суб’єкт, що претендує на отримання державної підтримки, зобов’язаний подати інформацію про всіх пов’язаних з  ним  осіб,  які  протягом  бюджетного  року  є  отримувачами  державної  підтримки,  передбаченої пунктами 6-12 цього Порядку».

За  розслідуванням  програми  «Схеми»,  компанії,  що  входять  до  структури  МХП,  також  мали привілейоване ставлення комісії Міністерства аграрної політики з надання державної підтримки в галузі  тваринництва.  Голова  цієї  комісії,  яка  розглядає  документи,  подані  прохачами  дотацій, Володимир  Топчій  раніше  працював  у  компанії  «Геоагроконсалт»,  клієнтами  якої  були  саме підприємства Косюка.

Дія  Закону  України  «Про  державну  допомогу  суб’єктам  господарювання»  не  поширюється  на підтримку у сфері сільськогосподарського виробництва. Тож АМКУ як уповноважений орган з питань державної допомоги не оцінює вплив державної допомоги в цій галузі на конкуренцію.

  1. ЗЕЛЕНИЙ ТАРИФ

Згідно з постановою НКРЕКП від 27 червня 2019 року, ПрАТ «Оріль-Лідер» отримує зелений тариф у розмірі 370,15 коп/кВт*год (без ПДВ).  «Оріль-Лідер» посідає 24-ту позицію за обсягом виробництва ВДЕ у першій половині 2019 року, виробивши 15,35 млн кВт*год за перші 6 місяців 2019-го.

Олександр Домбровський, народний депутат VII скликання від «Блоку Петра Порошенка» та перший заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, у 2012 році офіційно був керівником енергоефективних проєктів холдингу  «Миронівський  хлібопродукт»,  а  у  2015-му  за  його  керівництва  встановлювали  біогазову станцію на дніпропетровській фабриці МХП — на базі ЗАТ «Оріль-лідер».

  1. ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ

За даними Європейської комісії про торгівлю, імпорт української курячої грудки з кісткою виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тис. тонн у 2016-му, а потім до 27 тис. тонн у 2017-му149.  Таке зростання пов’язане з обмеженнями, які існували на імпорт курячого філе, проте були відсутні на імпорт курятини з кісткою.

Таким чином, МХП відправляв на фабрики ЄС курятину з кісткою, де кістку відрізали і продавали як куряче філе. У березні 2019 року домовилися про зміни до угоди, а саме розширення квот від ЄС на курятину і закриття «лазівки» Косюка.

У травні 2019 року в українських медіа поширилися новини про блокування кредитів  компанії Косюка через порушення угоди між ЄС та Україною. Проте у пресслужбі МХП зазначили, що зустріч між компанією та ЄБРР просто перенесли з технічних причин.

  1. ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

У  2018  році  члени  місцевих  громад  сіл  Оляниця,  Заозерне  та  Клебань  Вінницької  області  України подали скаргу до ЄБРР щодо негативного впливу діяльності, пов’язаної з інвестиціями ЄБРР у МХП (проєкти з корпоративної підтримки та будівництва біогазового заводу).  Це не перша скарга, яку отримує  ЄБРР.  Від  2013  року  було  кілька  скарг  щодо  низького  рівня  практики  у  сфері  трудових відносин  та  землевідведення,  недоліки  під  час  оцінювання  впливу  на  довкілля,  непрозорість, неврахування  екологічного  і  соціального  впливу  будівництва  об’єктів. Натепер  за  підтримки  ЄБРР реалізується  тільки  один  проєкт  «Будівництво  біогазового  заводу  МХП»,  і  у  ньому  відсутня  оцінка кумулятивного екологічного і соціального впливу.

У звіті зазначається, що закон про ОВД (2017 року) застосовується лише щодо нових потужностей. Навіть більше, процедура ОВД передбачає підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінювання впливу на довкілля, а не незалежну оцінку впливу проєктів.

Також журналісти згадують про порушення закону про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, а саме пункту про «зберігання побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, тимчасове перебування побічних продуктів тваринного  походження,  не  призначених  для  споживання  людиною,  з  метою  їх  подальшого оброблення,  переробки,  утилізації  чи  видалення  на  спеціально  облаштованих  майданчиках,  у бункерах, контейнерах, холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів  тваринного  походження,  не  призначених  для  споживання  людиною,  у  ґрунт  та  водні об’єкти».

ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ

Зважаючи на структуру активів, Юрій Косюк зацікавлений у наступному:

  • Збереженні і розширенні дотацій агровиробникам без огляду на розмір компанії, яка отримує дотації та без обмежень на їх обсяг. Також Косюк міг би підтримувати збереження норми про непідконтрольність механізму розподілу аграрних дотацій АМКУ.
  • Збереженні або послабленні законодавства у сфері захисту довкілля.
  • Перегляді норм Угоди про ЗВТ з ЄС щодо збільшення квот на імпорт курятини.
  • Забезпеченні преференцій  та  мінімізації  обмежень  для  українських  юридичних  осіб  за відкритті ринку сільськогосподарської землі.

АКТИВИ ЗА КОРДОНОМ

МХП Юрія Косюка є великим експортером курятини, володіє двома переробними підприємствами у Словаччині та Нідерландах, а також словенською Perutnina Ptuj — найбільшою птахівничою компанією країни.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛІГАРХІВ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

МХП  використовує  свої  потужності  для  надання  продуктів харчування як гуманітарної допомоги. За словами керівника департаменту КСВ МХП, холдинг передав 12,8 тис. тонн різних харчів на загальну суму 750 млн грн.

У десятці найбільших уражених війною промислових активів олігархів немає підприємств Косюка.

 

Посилання

EBRR (2018). «Скарга: Проєкти «МХП — кредит корпоративної підтримки» та «МХП — будівництво біогазового заводу» https://www.ebrd.com/documents/occo/ear-mhp-ukrainian.pdf

Верховна Рада України (2017). «Закон про оцінку впливу на довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n261

Bihus Info (2018). «ЄБРР почав розслідувати скарги селян на «Нашу Рябу» Юрія Косюка» https://bihus.info/ebrr-pocav-rozsliduvati-skargi-selan-na-nasu-rabu-uria-kosuka

Верховна Рада України (2015). «Закон України про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287-19

PEP (2019). «Косюк Юрій Анатолійович» https://pep.org.ua/uk/person/41380

MHP (2018). Annual Report http://www.mhp.com.ua/library/file/mhp-ar-2018-ver-8-ok-links-new2.pdf «WTI Trading Limited (“WTI”), which is the immediate majority shareholder of MHP SE, which in turn directly owns of 59,7% of the total outstanding share capital of MHP SE»

АМКУ (2019). «АМКУ розпочав справу проти Групи МХП http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/150316

МХП (2019). «Біогаз» https://www.mhp.com.ua/uk/operations/biogas

Економічна Правда (2017). «ЄБРР виділив Косюку 25 мільйонів доларів на біогазовий завод» https://www.epravda.com.ua/news/2017/12/27/632586/

Вінницький бізнес-портал (2019). «У Ладижині добудували першу чергу біогазового комплексу потужністю 12 МВт» https://vinbazar.com/news/ekonomika/u-ladijini-dobuduvali-pershu-chergu-biogazovogo-kompleksu-potujnistyu-12-mvt

Верховна Рада України (2014). Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1555-18

PEP (2019). «Косюк Юрій Анатолійович» https://pep.org.ua/uk/person/41380

Politico (2018) «Feathers fly in Europe’s battle with Ukrainian chicken boss» https://www.politico.eu/article/anger-mounts-in-eu-as-chicken-kiev-baron-seeks-to-expand-empire/

https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/03/15/7094001/

Економічна правда (2019). «ЄБРР заблокував кредити компанії Косюка через використання лазівки в угоді з ЄС» https://www.epravda.com.ua/news/2019/05/22/648040/

Економічна правда (2019). «У Косюка кажуть, що ЄБРР не відмовлявся від кредитування МХП» https://www.epravda.com.ua/news/2019/05/23/648049/