Злочевський виграв аукціон за офіс «Аркади» поруч з Офісом президента з 3-кратною знижкою (додано)
10.11.2022   //   843 Переглядів

(додано повідомлення ФГВ)

Фонд гарантування вкладів провів аукціон по продажу офісного приміщення збанкрутілого банку «Аркада». Отримана ціна 351 млн грн є втричі нижчою від очікуваної вартості 971 млн грн. А переможцем аукціону стала компанія Миколи Злочевського, який і раніше робив спроби забрати майно «Аркади». Про це пише Юлія Самаєва у «Дзеркалі тижня».

Аукціон на майданчику «Прозорро.Продажі» пройшов вранці 10 жовтня, коли Київ потрапив під масовану ракетну атаку зі значними руйнуваннями в центрі міста. Його виграло ТОВ «Системойлінженерінг» з ціною 351 млн грн, що відповідає $700 за квадратний метр. Це набагато ринкових цін.

«Навіть зараз, у війну, квадратний метр у недобудованому «Аркадою» ж панельному ЖК на узбіччі Харківського масиву й досі, за відсутності попиту та власне забудовника, коштує майже 2 тис. дол. А комерційна нерухомість у центрі зараз, хоча ринку й немає, не обходиться дешевше 3,5 тис. дол. за метр», – вказує видання.

«Сістемойлінженерінг» належить кіпрській фірмі «Ділоретіо Холдінгз», яка, у свою чергу, належить іншим кіпрським конторам — «Сермінара Лімітед» і «Гласімо Лімітед» доньок відомого газодобувника Миколи Злочевського. Кінцевою бенефіціаркою першої компанії є Каріна Злочевська, а другої — Анна Злочевська. На доньок Злочевський раніше переписав і 13 добувних компаній з «Burisma Group». Зараз він в ОАЕ переховується від розшуку по кримінальним справам НАБУ.

Це була вже 27-ма спроба продати офісний центр площею у 14 тисяч квадратних метрів та земельною ділянкою 50 соток у центрі Києва, поруч з верхнім виходом станції метро «Хрещатик» та неподалік від Кабміну і Офісу президента. Але жодна з них не була вдалою, оскільки за об’єктом тягнувся шлейф судових спорів та було відомо про інтерес Злочевського до об’єкту.

Банк «Аркада» було визнано неплатоспроможнім улітку 2020 року, а його майно опинилося у Фонді гарантування вкладів, який уповноважений його продати, аби компенсувати завдані збитки. Будівля на Ольгинській, головний актив банку (десь 30% від усього його капіталу), до фонду потрапила не одразу. Напередодні ліквідації з банку її вивели (як заставу за кредитом), переоформивши права власності на Олега Неліна, який, у свою чергу, передав будівлю в іпотеку Тарасові Будейному. Обидва пов’язані з Злочевським – є менеджерами його компаній.

Відтак офіс не могли продати на звичайних аукціонах з підвищенням ціни і зрештою провели «голландський» аукціон, да навпаки ціна знижується від стартової.

Стартова ціна була 971 млн грн. «Системойлінженерінг» виграв з пропозицією 351 млн грн. Також були два конкуренти, що запропонували ще менші суми – ТОВ «Інтер вей капітал» (342 млн грн) та ТОВ «Фінансова компанія «Монблан фінанс» (302 млн грн).

«Перша з них — фірма, про діяльність якої багато міг би розповісти заступник керівника офісу президента Андрій Смирнов. Друга — компанія-ноунейм», – вказує «Дзеркало».

Від «Наших грошей»

Замголови Офісу президента Андрій Смирнов, робітниця сайту “Страна.уа” Світлана Крюкова та політтехнолог і ведучий телеканалу “Рада” Володимир Петров.

Власником фірми «Інтер вей капітал» є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Генезис капітал». Його бенефіціарами є Василь і Євген Астіони. Це сини колишнього керівника київського УБОПу генерала міліції Миколи Астіона. Василь Астіон очолює «Dnipro Agro Group», що веде бізнес у Дніпропетровській області. За даними ЗМІ, Василь є давнім другом Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс президента був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом дніпропетровського авторитета Михайла Кошляка. Також Смирнов декларував, що у 2019 році він взяв у борг 9,8 млн грн у матері Василя – Ольги Астіон.

Кінцевим власником ФК «Монблан фінанс» є Владислава Борздова, раніше у схемі власності фірми фігурували куратор компанії «Kvadra Assistance» Роман Крівець, Юлія Кім та Сергій Штойко.

Після цієї публікації ФГВ оприлюднив своє бачення ситуації:

  1. Твердження автора про повернення будівлі головного офісу «Аркади» у власність банку не відповідає дійсності, оскільки суд за позовом Фонду, нажаль, не скасував неринкову угоду з продажу будівлі, укладену напередодні виведення банку з ринку.
  2. Фонд продавав не будівлю банку «Аркада», як це зазначено у статті, а майнові права на нерухомість. Стосовно цих прав Печерський райсуд Києва прийняв рішення на користь фіктивного покупця нерухомості, а не кредиторів банку «Аркада». Звернення Фонду до правоохоронних органів з приводу сумнівної угоди з продажу активу поки що безрезультатні.
  3. Після закриття угоди Фонд, завдяки отриманню 351 млн грн від покупця, повністю розрахується з кредиторами банку «Аркада» (окрім колишніх власників банку та пов’язаних з ними осіб – відповідно до законодавства), включно з громадянами та бізнесом, і погасить вимоги кредиторів в повному обсязі.
  4. Твердження про продаж «під прикриттям обстрілів Києва» надумане, адже дату торгів на майданчику Prozorro.Продажі було призначено і анонсовано на сайті Фонду ще у вересні 2022 року, і ніхто не міг передбачити інтенсивність обстрілів у цей день.
  5. Твердження про штучне застосування «голландської» моделі торгів для продажу за нижчою ціною не відповідає дійсності, адже успішним став другий «голландський» аукціон після 24 безуспішних спроб продати актив на «англійських» аукціонах.
  6. Аукціон 10 жовтня 2022 року був конкурентним та прозорим, оскільки участь у ньому брали три потенційні покупці, кожен з яких сплатив гарантійний внесок у розмірі 10% від стартової ціни, або по 96 млн грн.
  7. Встановлених законом обмежень укладати угоди з покупцем немає, адже це резидент України, який мав право брати участь в торгах, та запропонував найвищу ціну і переміг.
  8. Згідно з процедурами Фонд не має змоги впливати «у ручному режимі» на допуск потенційних покупців до торгів на майданчику Prozorro.Продажі. Торги відбуваються прозоро, конкурентно, без можливості втручання у систему.
  9. І головне: наслідками запропонованого автором статті сценарію «тримати актив до кращих часів» була б, з високою ймовірністю, втрата активу через судові рішення не на користь кредиторів банку, як показує досвід виведення з ринку близько 100 банків у кризу 2014-2016 років. В такому разі кредитори банку не отримали б ані копійки.