Обладміністрація Резніченка заплатила 1,5 мільярди фірмі супутниці Резніченка

02.11.2022   //  

На ремонт доріг Дніпропетровської області під  час вторгнення витратили 2,3 млрд грн. Ця сума більша, ніж витратили на ремонт доріг і мостів у п’яти прифронтових та деокупованих областях – Київській, Одеській, Харківській, Чернігівській та Миколаївській. Про це свідчать дані веб-порталу «Spending», оприлюднені у розслідуванні «Схем».

З 1 березня по 30 жовтня на ремонт дніпропетровських доріг витратили 2,3 млрд грн. Наступна за обсягом виплачених коштів – Київщина. Інфраструктура столичного регіону зазнала значних руйнувань під час окупації та бойових дій. Але за ремонти мостів і доріг тут заплатили втричі менше всього 849 млн грн, що втричі менше від видатків Дніпропетровщини.

«В частині дорожнього господарства втрати Дніпропетровської області не є значними в порівнянні з іншими областями, де велись активні бойові дії. Наприклад, з лютого в області пошкоджено два мости. Один державного та один місцевого значення. А загалом по країні пошкоджено понад 300 мостів та мостових переходів», – повідомили у Київській школі економіки.

Видатки на дніпропетровські дороги йшли з трьох джерел.

0,22 млрд заплатила мерія Дніпра за дороги обласного центру, та 0,26 млрд грн заплатив Укравтодор за ремонт доріг національного значення. Найбільшу суму виділила Дніпропетровська облдержадміністрація 1,84 млрд грн за ремонт сільських та районних доріг подалі від фронту.

Гроші Дніпропетровської ОДА освоїли дві фірми. «Будінвест інжиніринг» заробив 1,55 млрд та ще 297 млн грн отримала компанія «Автомагістраль 2016», у якої «Будінвест» орендував техніку та розігрував з нею тендери.

49% статутного капіталу «Будінвест Інжинірингу» записані на Яну Хланту – 34-річну професійну спортсменку, майстерку спорту з пауерліфтингу. Зараз вона працює тренеркою у фітнес-клубі Human у середмісті Дніпра.

«Схеми» встановили документальні докази прямого зв’язку між ним та Хлантою – а саме, згідно з даними з джерел у прикордонній службі лише протягом 2020-2021 року вони здійснили щонайменше вісім спільних перельотів.

Також Хланта користувалася автомобілем, записаним на фірму «Севент Консалтинг Груп», яка на 100% належить голові Дніпропетровської ОВА. Окрім того, саме у цій фірмі Резніченка, Яна Хланта щонайменше протягом 2020-2021 років отримувала зарплату.

Одразу декілька джерел в оточенні Резніченка розповіли «Схемам», що Яна Хланта – це його дівчина, з якою вони перебувають у стосунках. Сам Резніченко розлучений.

Другою половиною фірми-підрядника володіє Павло Чухно – менеджер та партнер дніпровських бізнесменів-братів Володимира та Леоніда Дубинських, які вже 10 років перебувають у розшуку ФБР (США) – за підозрою у махінаціях з нерухомістю у Каліфорнії. Чухно управляє баскетбольним клубом «Прометей», яким володіє Володимир Дубинський і генеральним спонсором якого є «Будінвест Інжиніринг».

Хланта отримала частку у «Будінвесті» у 2020 році, коли Резніченка було вдруге призначено головою Дніпропетровської ОДА. А взагалі «Будінвест» почав отримувати державні гроші у 2017 році, після першого призначення Резніченко керівником Дніпропетровської ОДА. Загалом за п’ять років фірма отримала вже 7,71 млрд грн, і майже сім мільярдів припали на період з 2020 року. У цей час колишній радник Резніченка Юрий Голик став консультантом «Великого будівництва».

Резніченко та Голик – давні соратники. Вони перетнулися ще в двохтисячних, коли Валентин Резніченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Бориса Ложкіна, а Юрій Голик – очолював рекламний напрямок холдингу на Луганщині. Відомо, що у 2012 році Резніченко запросив Голика на роботу в центральний офіс УМХ в Києві.

Фірма Резніченка ТОВ «Севент консалтинг груп» орендує офіс у бізнес-центрі «Креативний штат Дніпро», співласником якого є Голик. І матір Голика, і матір Резніченка зареєстровані як фізичні особи-підприємці, вказуючи в державному реєстрі однаковий номер мобільного телефону.

В Офісі президента відмовились сказати яку роль відіграє Юрій Голик, який бере участь у нарадах з Андрієм Єрмаком та Кирилом Тимошенко.

За даними джерел у податковій службі, ключові субпідрядники, з якими співпрацює фірма «Будінвест» – а це, зокрема, ТОВ «БНМ», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Максі-буд плюс» – за документами не закуповують матеріалів для дорожних робіт у таких обсягах, в яких продають їх «Будінвесту».

«Це схоже на відому схему, так звані «безтоварні операції». Це означає, що по контракту між фірмами мала відбутися передача – сюди товари, а сюди гроші за ці товари, але насправді товар не пішов, бо його нема, а гроші пішли, – пояснює журналіст-розслідувач видання «Наші гроші» Юрій Ніколов. – Тобто, це «алхімія», знайома кожному податківцю».

Також ціни будматеріалів суттєво дорожчають по ланцюжку від виробника до «Будінвесту». Наприклад, після початку вторгнення «Будінвест» купив у фірми «Максі-буд плюс» близько 2 тисяч тонн щебеню по 1258 гривень та 1466 гривень за тонну. Втім аналіз журналістів виявив, що в цей же період «Максі-буд плюс» купувала саме такий тип щебеню у виробників щонайменше у 6 разів дешевше – за 185 та 233 гривні за тонну.

 

Більше подробиць у розслідуванні журналістів «Схем» Валерії Єгошиної, Георгія Шабаєва та Кіри Толстякової.