Обласканий Фісталь. Як в Україні створили монополію на постачання «швидких»
24.10.2022   //   170 Переглядів

Цього літа держпідприємство «Медичні закупівлі України» замовило автомобілів швидкої допомоги на 193 млн грн. Три чверті цього замовлення отримала компанія «Автоспецпром» із групи Фісталів, яка зірвала торішнє замовлення щодо «швидких» на 1,34 млрд грн, але все одно була нагороджена новими контрактами. Як і чому – в дослідженні «Наших грошей».

Ця історія почалась у «ковідному» 2020 році. Відомі на ринку медичного обладнання брати Фісталі виявились одними з найбільших постачальників апаратів штучної вентиляції легень та довели свою спроможність відповідати на виклики. Це оцінили в тій частині Офісу президента, що відповідала за супровід «ковідної» епопеї: мова про «великих будівельників» Кирила Тимошенка та Юрія Голика. На той момент фішкою в «Укравтодорі» була мінімізація конкуренції. І ця фішка прорізалась у «Медзакупівлях України», яким держава у 2021 році доручила оновлення автопарку швидкої допомоги по всій Україні.

«МЗУ» почало першу серію з чотирьох тендерів на чверть мільярда гривень 10 серпня 2021 року. У якості ілюстрації візьмемо ось цю закупівлю «швидких» очікуваною вартістю 92 млн грн (решта такі самі).

Основною проблемою для учасників стала вимога замовника щодо строків постачання швидких до 15 грудня 2021 року. З урахуванням строків проведення самого тендеру на виготовлення машин у переможця було б максимум три місяці.

Додатковою родзинкою стала така фраза «МЗУ» про передоплату: «може проводитись».

На ринку держзакупівель це давно усталений і відомий термін, який у багатьох випадках означає, що бажаному переможцю замовник дасть необхідний аванс. А небажаному коротко скаже «у держави немає можливості, авансуй виробнику за свої обігові кошти».

Це викликало обурення на ринку. До замовника надійшло більше десятка звернень про необхідність збільшення терміну поставки на півроку через «ковідні» карантини у світі та обов’язкову 100-відсоткову передоплату за імпортні складові. В середині 2021 року вже було відомо, що через «ковідні» обмеження зриваються поставки мікрочипів з Азії для автомобільної електроніки. Відтак на автозаводах утворились довгі черги з покупців.

Скріни звернень учасників ринку

При цьому потенційні учасники торгів прямо говорили, що від вимог «МЗУ» відгонить корупцією та обмеженням конкуренції:

«Miesen GmbH & Co KG», Німеччина: «Наша компанія не піде на укладення договору і потрапити в залежність виключно від волі замовника на можливі зміни термінів поставки і оплати за умови додаткових угод, що є можливим інструментом для провокації корупційних дій і недобросовісного співпраці. Дуже розраховуємо на співпрацю в прозорих і реальних умовах…»

 

ТОВ «ВіДі Юнікомерс»: «Подібні умови обмежують участь у тендерах великої кількості учасників та надання замовнику найбільш конкурентноспроможної пропозиції».

 

ТОВ «Діатех-Україна»: «Виходить так, що на етапі розгляду пропозицій ДП «Медичні закупівлі України» декларує незручні умови, які потім в індивідуальному порядку можуть бути змінені для переможців Закупівель. Або не будуть змінені, якщо Замовник не схоче цього робити. Чомусь замість зрозумілої та прозорої процедури Замовник проводить закупівлю, в якій ключові питання виносяться за межі тендеру та потім будуть індивідуально вирішуватися з переможцями торгів. Такий механізм викликає багато питань та підозр щодо прозорості Закупівлі».

 

Але в «МЗУ» на всі претензії була одна відповідь: ми можемо застосовувати дискрецію, ваші вимоги про гарантію авансу і продовження терміну поставки задовольняти не будемо.

Так і вийшло, що на ці перші торги заявились не десяток компаній, а лише чотири.

«Автоспецпром» для виграшу на всіх аукціонах упав аж на 15% – у сегмент найдешевшого в світі медобладнання. Наголошуємо, не найбільш якісного, а найдешевшого. Яке може бути якісним.

А вже у жовтні «МЗУ» уклало додаткову угоду з «Автоспецпромом» про 100% передоплати та пролонгацію поставок. І ринку стало все зрозуміло. Тому в грудні 2021 року на чергову порцію тендерів «МЗУ» тягатися з «Автоспецпромом» не прийшов взагалі ніхто. І Фісталь зібрав пачку контрактів взагалі без торгів і знижок. Тобто на тендерах не було навіть формальної економії (наприклад, тут):

Ну а далі почали збуватись усі передбачення учасників ринку, публічно висловлені ними на серпневих торгах (див. скріни вище). Про поставки до 31 грудня, в яке «МЗУ» вперлося під час торгів, ніхто навіть не заїкався. За кожним із контрактів «МЗУ» відклали фірмі Фісталя строки навіть не до червня, як просили інші учасники, а до жовтня-грудня 2022 року!

Ця поблажливість відобразилась на наступних закупівлях «МЗУ». Цього літа держпідприємство провело низку тендерів, на яких у «Автоспецпрому» було тільки два конкуренти, які не дуже-то й торгувались на аукціонах. І три чверті всіх підрядів на суму 146 млн грн забрав той самий «Автоспецром», який досі не зміг поставити «швидкі» за минулорічними контрактами. При цьому ще й за вищою ціною, ніж торік: у доларах ціна зросла від 3% до 22%. При цьому «МЗУ» повідомило «Нашим грошам», що нині замовляють машини в абсолютно аналогічній комплектації як і торік.

Тобто, замість того, щоб вимагати від «Автоспецпрома» поставити ті «швидкі», які компанія винна державі по нижчій ціні, «МЗУ» дало цій фірмі додаткове замовлення по вищій ціні. І що характерно, по цим дорожчим контрактам вже за два місяці поставлено більше половини машин (див. коментар «МЗУ» в нашій новині). Тоді як по минулорічним контрактам виконання станом на початок жовтня становило всього 12%.

Чому на останніх аукціонах ніхто не зміг нічого протиставити Фісталю? По-перше, тому що ні в кого на ринку, за винятком обласканого «Автоспецпрому», не було можливості замовляти іноземним виробникам купу всього ще рік тому, ніхто не мав такої фінансової подушки. Тобто за рік війни і відсутності замовлень конкуренти фізично здуваються.

Чи мала би держава протистояти монополізації ринку? Звичайно. І зробити це було дуже просто. Навіть якщо припустити, що Фісталь торік загарбав купу контрактів за допомогою демпінгу суто через жадібність. Або навіть насправді мав намір передушити конкурентів безгрошів’ям. То у держави залишався в руках чудовий інструмент – штрафні санкції за зрив контрактів.

Ну, гаразд, якщо у розпал пандемії ти прострочив постачання на місяць. Ну, гаразд, на два місяці. Але чому замість запуску штрафних санкцій з контрактів замовник запускає станок додаткових угод про відтермінування поставок? На хвилиночку. Якби за зірваними контрактами були застосовані санкції, вказані у договорах між «МЗУ» і «Автоспецпромом», то з початку 2022 року до жовтня державне підприємство отримало б до 400 мільйонів гривень у вигляді штрафних санкцій.

Ось як ми рахували.

Беремо один з тендерів серпня 2021 року UA-2021-08-10-012727-a, по якому,згідно відповіді «МЗУ» на запит «Наших грошей», станом на 6 жовтня не було поставлено жодної машини.

 

У договорі є пункт про його дію до 31 грудня 2021 року.

Також у договорі вказано, що замовник має право відмовитись від прийняття машин, якщо їх поставка спізнюється вже на два тижні. Додаємо до цього можливість один-два рази пролонгувати терміни з якихось обставин, що і справді можуть бути на різдвяні свята.

Тож припустімо, що 1 лютого замовнику мав урватись терпець і він мав включити санкції: пеня 0,1% ціни НЕпоставлених «швидких» плюс 7% штрафу за більше ніж місячну затримку.

 

З 1 лютого по 6 жовтня пройшло 248 днів. За кожен з цих днів беремо 0,1% від ціни непоставлених машин на суму 79 450 000 грн і отримуємо пеню 79 450 гривень за кожну добу.

Таким чином за 248 днів мало набігти пені на 19 703 600 грн. Додаємо ще сім відсотків за більше ніж місячний зрив поставок – це ще 5 561 500 грн.

Ітого 25 265 100 грн штрафних санкцій лише по одній зірваній угоді ціною в 79 млн грн. А повністю невиконаних угод станом на початок жовтня було 13 штук на 1 мільярд гривень. Повністю «Автоспецпром» виконав лише дві найменші угоди на 52 мільйони гривень. Ще по трьом контрактам на чверть мільярда гривень лише нещодавно почались часткові поставки.

Тобто в ідеалі державна казна мала б поповнитись на 328 мільйонів гривень по повністю невиконаним угодам, та ще півсотні мільйонів мало б бути від частково виконаних (таблиця з розрахунками в кінці тексту).

Натомість держава уклала з улюбленим постачальником шість додаткових угод на продовження термінів поставок (остання продовжила до 21 жовтня 2022 року), чим «прокредитувала» улюбленого постачальника 100-відсотковою передоплатою. Плюс дозволила отримати нові підряди з підвищеною ціною «швидких».

Більше того, якщо зазирнути в договори «Автоспецпрому» з іншими регіональними постачальниками, то цю схему «кредитування» компанія використовувала з майже усіма клієнтами. Додаткові угоди на продовження термінів поставки було підписано мінімум з 11 Центрами екстреної медичної допомоги. І там теж не чутно про намагання оштрафувати постачальника, який набрався підрядів як найостанніший монополіст для витіснення конкурентів з ринку, а потім почав виконувати поставки як зручно йому, а не державі.

Отже повторимо, для протоколу.

Торік державне підприємство «Медичні закупівлі України» замовили компанії Фісталя 815 «швидких» на 1,34 млрд грн. Термін поставки був до кінця 2021 року, але «Автоспецпром» станом на 6 жовтня поставив лише 97 автівок, або 12% від необхідного. Замовник офіційно пролонгував поставки до жовтня-грудня 2022 року, що дозволило не накладати штрафні санкції на постачальника, які могли б скласти вже до 400 мільйонів гривень. Але держава не стягнула цих грошей, натомість уклала з «Автоспецпромом» нові контракти на постачання таких самих «швидких» на 146 млн грн по ціні, яка навіть в доларовому еквіваленті вища від минулого року до 20% за машину.

І закріпимо. Вся схема виглядає законною. Кожна окрема дія «МЗУ» виглядає законною. Кожне рішення буде пояснено намаганням замовника купити «швидкі» подешевше та зекономити державні гроші.

Але сума цих дій загартувала штучну монополію за рахунок державних грошей та адмінресурсу при виключеному Антимонопольному комітеті.

Тендер Замовлено, шт Поставлено на 6.10.2022 Ціна угоди, грн % виконання Штрафні санкції, грн
UA-2021-12-06-017696-c 49 0 83 412 756 0 26 525 257
UA-2021-12-06-017650-c 49 0 83 412 756 0 26 525 257
UA-2021-12-06-017591-c 49 0 83 412 756 0 26 525 257
UA-2021-12-06-017572-c 49 0 83 412 756 0 26 525 257
UA-2021-12-06-017450-c 49 0 83 412 756 0 26 525 257
UA-2021-08-20-011229-a 49 0 78 400 000 0 24 931 200
UA-2021-08-20-011225-a 49 0 78 400 000 0 24 931 200
UA-2021-08-18-011210-a 49 0 75 950 000 0 24 152 100
UA-2021-08-14-000014-a 49 0 82 810 000 0 26 333 580
UA-2021-08-14-000011-a 49 0 82 810 000 0 26 333 580
UA-2021-08-10-012727-a 49 0 79 450 000 0 25 265 100
UA-2021-08-10-012725-a 49 0 80 800 000 0 25 694 400
UA-2021-08-20-011221-a 49 1 77 861 000 2 24 759 798
UA-2021-08-10-012659-a 49 11 79 000 000 22
UA-2021-08-14-000013-a 12 12 20 280 000 100
UA-2021-08-10-012724-a 19 19 31 635 000 100
UA-2021-08-14-000010-a 49 21 82 810 000 43
UA-2021-08-18-011149-a 49 33 75 444 000 67
815 97 1 342 713 782 12 335 027 241

Після публікації матеріалу «МЗУ» надіслали «Нашим грошам» коментар:

Щодо закупівель АШМД у 2021 році:

МЗУ дійсно пролонгували терміни постачання АШМД, закуплених у 2021 році. Це пов’язано з обмеженнями щодо використання коштів, отриманих у якості передоплати постачальником, що були введено постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 765.

У випадку розірвання угод ці кошти повернуться у бюджет без можливості повторної закупівлі такого обсягу АШМД за попередньо встановленою ціною.

Також звертаємо увагу, що продовження термінів поставки на пізніший період було застосоване МЗУ до всіх закупівель медичного обладнання, договори по яким укладено у грудні 2021 року, що зумовлено встановленням бюджетних повноважень (які дають право на взяття бюджетних зобов’язань) на відповідний бюджетний період (календарний рік).

Щодо дотримання конкуренції:

Медичні закупівлі України кваліфікують постачальників до участі у закупівельній процедурі відповідно до умов законодавства та у випадку відповідності товару усім медико-технічним вимогам.

Ми не маємо жодних законних підстав відхилити постачальника, якщо його продукція відповідає цим критеріям. В іншому випадку це призводить до звуження конкуренції та необґрунтованих витрат коштів платників податків.

Медичні закупівлі України не є спеціальним органом, уповноваженим на захист конкуренції на ринку. Зі свого боку ми послідовно і системно робимо все можливе, щоб закуповувати за найбільш економічно вигідними умовами в тому числі завдяки розширенню конкуренції в межах своїх закупівельних процедур.

Щодо ціноутворення:  

У 2021 році Медичним закупівлям України дійсно вдалось досягти нижчої, ніж середньоринкова, ціни на закупівлю «швидких».

У 2022 році ми також закуповуємо автомобілі швидкої медичної допомоги для задоволення потреб воєнного стану. Проте ціна за одиницю товару є вищою через високі ризики у ланцюзі виробництва та поставок, менший обсяг до закупівлі та коливання курсу валют.

Рішення щодо розподілу коштів на закупівлі товарів для потреб воєнного стану приймається спільно з спеціалізованою комісією МОЗ.

Враховуючи усе зазначене вище, наголошуємо, що МЗУ завжди дотримуються законодавства та здійснюють прозорі й чесні закупівлі. Головна задача МЗУ – забезпечити ефективну та ощадливу до коштів платників податків системи медичного постачання в Україні.

Юрій Ніколов, Анна Сорока, «Наші гроші»