Влада провалила ремонт зруйнованого житла через слабкість КТимошенка, бюрократів Чернишова і жадібність забудовників
20.10.2022   //   1 Переглядів

Дуже критична ситуація у людей, чиє житло пошкоджене, але певною мірою було придатне для проживання влітку. Влада  з весни обіцяла допомогти з відновленням. Проте більшість обіцянок так і залишилися невиконаними, пишуть Інна Ведерникова та Георгій Могильний у «Дзеркалі тижня».

На початок вересня, за інформацією джерел «ДТ» у Мінрегіоні, було зруйновано 129 тисяч об’єктів житлового фонду. З них 114 тисячі — приватні будинки, 15 166 — багатоквартирні. Якщо зануритись у структуру, то 17 тисяч будинків потребують поточного ремонту, 23 тисячі — капітального, а 73 тисячі будинків зруйновані повністю. На все на це за шість місяців було виділено 1,5 млрд грн, що становить не більше 5% від необхідного.

Кабмін виділяв кошти на проведення першочергових робіт із відновлення пошкоджених об’єктів, незалежно від форми власності. Гроші йшли у два етапи: спочатку копійки — на поточні ремонти, а ось рядок капітальних витрат, включно з ремонтом дахів і стін, взагалі було відкрито лише в серпні. При цьому визначався широкий перелік напрямів використання: від прибирання вулиць та демонтажу небезпечних споруд до ремонту пошкоджених будівель. Пріоритет робіт розставляли на місцях, грошей на все й відразу не вистачало: право ремонтувати житлові будинки було, але не було обов’язку це робити. Все вирішував людський фактор плюс рішення влади замкнути весь фінансовий та організаційний механізм на рівні областей і Мінрегіону, залишивши громадам функцію фіксуючих виконавців.

«Потрібно було інакше будувати процедуру: одразу пустити підрядників до будівель, щоб вони самі міряли вікна й на місці закривали актом виконаних робіт. Ми б уже пів міста засклили! А так, наприклад, у нас понад дев’ять тисяч пошкоджених об’єктів і майже в кожному потрібно ставити вікна. Але ми, попри все бажання, не можемо фізично об’їхати кожну оселю. Це рік забере! Тому фіксуємо розміри приблизно — за максимальним обсягом і кошторисом. Після двох місяців тяганини (відсилаємо дані в область, область — у Кабмін і потім усе назад) підрядник, якого визначає область, знову все міряє. І вже він закриває актами виконаних робіт той обсяг, який потрібен фактично. Тобто виходить, що ми виконуємо дурну роботу. І це у воєнний час, коли ще кілька місяців — і людям ніде буде сховатися від холоду», – каже чиновник одного з міст під Києвом.

Не гадатимемо, що змусило центральну владу піти цим шляхом — тотальна недовіра до місцевої влади чи бажання самій (руками губернаторів) «вирішувати» питання з підрядниками. Але у вересні, коли вже стало зовсім підгоряти за термінами, Кабмін усе ж таки опустив процедуру на рівень громад, — і підрядників у громадах почали шукати, і акти на місці робити. Тим самим дали місцевому малому бізнесу, розчавленому війною, якось утриматися на ногах. Однак час було критично втрачено.

Причому Верховна Рада могла знайти необхідні кошти на ремонт пошкоджених домівок, адже змогла знайти їх на відновлення «Великого Будівництва» та ремонт доріг, які від бойових дій не постраждали. Але грошей немає навіть на те, щоб законсервувати — не відбудувати! — до зими будинки розбитого Ірпеня. Потрібно приблизно 1 млрд грн, з яких 0,4 млрд — лише вікна.

Володимир Зеленський у квітні ініціював невідкладний законопроєкт №7198 про ремонт житла. Але він не прийнятий і зараз, у жовтні.

Куратор від ОПУ Кирило Тимошенко всі ці місяці перебуває в жорсткій конфронтації з профільним міністерством Кабміну на чолі з Олексієм Чернишовим. За інформацією “ДТ”, міністр (який, схоже, не пройшов кастинг на прем’єра і найближчим часом обійме посаду голови НАК «Нафтогаз України») довго намагався потрапити на прийом до президента зі своєю програмою відновлення. Однак був жорстко заблокований зусиллями Кирила Тимошенка, який продовжує рапортувати про успіхи в рамках Плану швидкого відновлення України (Fast Recovery).

При цьому Тимошенко увійшов у клінч не лише з Чернишовим, а й із будівельним лобі, чиї інтереси у владі представляє голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. І десь там за її спиною бовваніє тінь глави Офісу президента Андрія Єрмака. Весь сир-бор зчинився з бажання Банкової швидко отримати нове житло та викупити в забудовників готові квадратні метри за фіксованою ціною — 25–30 тис. грн за квадрат. Але забудовники уперлися й віддавати задешево нічого не стали. Авторитету Тимошенка надавити на будівельну гідру, яку численні українські влади формували всі 30 років незалежності, виявилося замало.

Можна небезпідставно припустити, що, крім нестачі грошей, саме всередині конфлікту між частиною ОПУ та будівельним лобі у правлячий партії ховається одна з ключових причин неприйняття закону. Банкова хоче диктувати умови впродовж усього процесу відновлення (а закон — це надовго), вказуючи, в кого викуповувати і хто будуватиме. А забудовники разом із Оленою Шуляк, Львом Парцхаладзе et cetera — бажають ринку.

Ось тільки не варто тут необачно ставати на чийсь бік.

«Як прийдуть холоди, самі приповзуть і самі по 50 тисяч за квадрат куплять», — щось на кшталт такої тези пролунало на одному з бізнес-ланчів, де були присутні ключові гравці будівельного ринку.

Проте вся проблема в тому, що, як не крути, Банкова до лобістів будівельного ринку не піде. Тому що, як ми вже казали, в неї немає грошей. Вона, звісно, могла вибрати обхідний шлях, зробивши ставку на місцеву владу та забудовників-початківців. Які б і по 25 тисяч за квадрат, і навіть по 15 тисяч віддали своє готове чи збудували нове. Але тут Тимошенкові вже забракнуло кмітливості та здатності домовлятися задля справи і з місцевою владою, і з Кабміном. Вгачувати ж у відновлення бюджетні кошти, як у дороги на Західній Україні, ОПУ невигідно: на людях, що страждають, дуже маржу не відіб’єш. Ліпше зачекати на допомогу Заходу.