ДТЕК в суді зніс штрафи АМКУ на 288 мільйонів за змову на ринку вугілля за часів Порошенка
21 червня Господарський суд Києва задовольнив позови компаній з групи «ДТЕК» до Антимонопольного комітету у справі щодо визнання фірм Ріната Ахметова винними у зловживаннях по так званій «вугільній справі». Про це повідомив «Укррудпром».
«ДТЕК Дніпроенерго» скасувало штраф АМКУ у розмірі 125,5 млн грн, «ДТЕК трейдинг» скасував 163 млн грн. Це рішення першої інстанції, ще має бути апеляційний розгляд, або АМКУ не подасть апеляційної заяви.
Антимонопольний комітет у квітні 2021 року визнав фірми Ахметова разом з фірмою «Ччеркаське хімволокно» та держкомпаніями «Центренерго» та «Держвуглепостач» винними у тому, що вони в 2016-2019 роках (текст рішення АМКУ №236-6) підвищували ціни на енергетичне вугілля. І це призвело до до обмеження конкуренції на ринку генерації електричної енергії.
Госпсуд Києва дійшов висновку, що рішення АМКУ, що оскаржується, «не містить доказів, що свідчать про відсутність об’єктивних причин у схожих діях щодо встановлення цін на вугілля», у тому числі з боку зазначених вище двох позивачів, що входять до енергохолдингу ДПЕК Ріната Ахметова.
Щодо «ДТЕК Трейдинг» суд зазначив, що дії компанії не мали ні фактичного, ні потенційного впливу на обмеження конкуренції на ринку електричної енергії, оскільки ціна позивача на енергетичне вугілля формувалася з урахуванням чинного державного регулювання за допомогою підтримки вугільної галузі, планового та фактичного обсягу бюджетних асигнувань вугледобувним підприємствам, а також державного регулювання прогнозованої оптової ціни на електроенергію, що суттєво обмежувало дискрецію позивача самостійно встановлювати розмір цін на вугілля та вугільну продукцію, та унеможливлювало вчинення позивачем узгоджених дій з іншими продавцями та покупцями енергетичного вугілля.
Нагадаємо, АМКУ встановив, що Міністерство рекомендувало державним підприємствам підвищити граничний рівень ціни однієї вугільної продукції для потреб ТЕС та ТЕЦ до рівня. Зазначене підтверджується протоколами нарад щодо визначення граничної ціни на вугілля. При цьому на нарадах були присутні також представники приватних компаній — постачальників та споживачів енергетичного вугілля.
Суб’єкти господарювання — учасники нарад постачали понад 80% всього енергетичного вугілля для потреб ТЕС та ТЕЦ. На цих же нарадах були присутні також виробники електричної енергії (ТЕС та ТЕЦ), які споживають понад 95% всього енергетичного вугілля, що використовується для потреб цієї галузі.
Через деякий час відповідачі вказували в угодах ціни на постачання енергетичного вугілля, схожі на ті, що визначалися на нарадах у Міністерстві. Така ситуація тривала близько трьох років.
АМКУ наголошував, що Міненерговугілля не мало повноважень рекомендувати рівень граничних цін. Адже в Україні продаж енергетичного вугілля має здійснюватися на ринкових умовах.
Тому Комітет ухвалив рішення, яким визнано порушення Міністерства, що полягало у створенні умов учасникам ринку енергетичного вугілля для вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
АМКУ зауважував, що у згаданому початку справи, де фігурантами є окремі учасники ринку, виявлено, зокрема, що динаміка зміни ціни у постачальників вугілля – ТОВ «ДТЕК Трейдинг» та ДП «Держвуглепостач» відповідає динаміці зміни граничної ціни. При цьому на ринку енергетичного вугілля були відсутні об’єктивні причини одночасної та рівномірної зміни його ціни.
Аналіз середньозважених базових цін також свідчить, що в період серпня 2016 – червня 2019-го років АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПрАТ «Черкаське хімволокно» та ПАТ «Центренерго» купували енергетичне базовим цінам, схожим із граничними цінами, визначеними на нарадах Міненерговугілля.
За оцінками АМКУ, коефіцієнти кореляції свідчать про чіткий зв’язок цінових траєкторій відповідачів та цін, рекомендованих Міністерством. Динаміка зміни базових цін вугілля, яке купують зазначені компанії, також відповідає динаміці граничних цін, встановлених Міненерговугіллям.
За висновками Комітету, це свідчить про схожі дії, які є порушенням, передбаченим ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». «Під час розгляду справи Комітет проаналізував собівартість видобутку вугілля, його ціни відповідно до біржових котирувань, коливання курсу валют та податкове навантаження. Співвідношення зазначених чинників із цінами, визначеними на нарадах у Міненерговугілі, спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких схожих дій», — йшлося у повідомленні АМКУ.