10 прозрінь російських підприємців щодо наслідків нападу на Україну
27.06.2022   //   2 Переглядів

У Росії можна бути оштрафованими за вислови «Ні війні» та «Слава Україні», але слова «збитки», «дефіцит», «дорого» та «невигідно» поки що сходять із рук. Тому в регіональних та галузевих виданнях що далі, то частіше бізнес жаліється на руйнівний вплив санкцій, отриманих за напад на Україну. «Наші гроші» обрали 10 найяскравіших цитат російських підприємців.

  1. Із Мерседеса на Москвич

Аграрії визнали, що стануть неефективними, якщо перейдуть на російську техніку. Іван Брігерт, президент Союзу селянських (фермерських) господарств Омської області каже:

«Як можна нашим великим передовим підприємствам пропонувати перейти на російську техніку і зберігати високі результати роботи? Це ж немислимо. Уявіть, що ви їздите на «Мерседесі», а тепер маєте пересісти на «Москвич». По-перше, це дорого: навіть якщо я продам зараз два своїх комбайни New Holland, мені все одно не вистачить грошей, щоб придбати один «Ростсільмаш». Тим більше із нинішньою вартістю кредитів… Ми 30 років поклали, щоби створити гідний парк техніки, придбати це імпортне обладнання, а тепер нам пропонують взяти «Кіровець» і ще 30 років за нього розраховуватися».

  1. Місторуйнуюче підприємство

У травні в Ленінградській області через санкції став Тихвінський вагонобудівний завод. За принципом доміно це вдарило по малим підрядникам. Одним довелось брати кредити на зарплати, іншим – шукати  замовлення деінде. У кейтеринговій компанії «Стрім» кажуть:

«Наразі в організації харчування на заводі не задіяні 90 наших працівників. За трудовим законодавством їх треба відправити у простій із виплатою двох третин середньої зарплати, це близько 30 тисяч рублів (для переведення у гривні діліть приблизно на три). Виходить сума у ​​три мільйони рублів. А де їх взяти, ніхто не підкаже? Стоятимемо на колінах біля заводу, біля профспілок… Якщо щось серйозне трапиться із Тихвінським вагонобудівним заводом, ціле місто опиниться у безробітних. Це буде катастрофа».

  1. Золото миєм, а самі голодні виєм

Золотодобувну промисловість Росії не назвеш найбільш постраждалою від санкцій. Однак навіть вона нині перебуває у найбільшій кризі за останні тридцять років. Михайло Лєсков, директор із розвитку Групи компаній «Інститут геотехнологій» ділиться побоюваннями:

«З одного боку ми бачимо макроекономічні зміни, які в принципі на користь ціни на золото і попиту на нього. З іншого боку все може загостритись… не хочу нікого лякати. Це як у тому старому анекдоті: песиміст каже «Гірше не буде!», а оптиміст «Ні, буде, буде!». Так от я оптиміст. Може так статися, що золото ні за які гроші нікому не буде потрібне, тому що важливіше їжа та вода».

  1. За лісом не побачили дерев

Доки в Росії вихваляються, що «попри санкції» експорт пиломатеріалів виріс, їх задешево скуповує Китай. Голова правління Спілки лісопромисловців Архангельської області Андрій Зубов каже:

«Треба щоб кубометр коштував 500 доларів, а зараз його продажна ціна в Китаї 380 доларів (на 32% нижче). Ми дійшли того, що треба зупиняти виробництво».

Лісопромисловці Бурятії теж скаржаться на китайців.

«Із кінця лютого вартість бруска китайці знизили практично втричі, а в 2021-му і на початку 2022 року вартість досягала 18-20 тис рублів за кубометр. Сьогодні ж вони беруть лише по 7 тисяч куб. Це робить цілком безглуздим експорт, бо за рік у виробників різко зросли витрати, зокрема, за рахунок зростання вартості лісу від великих орендарів лісу та лісгоспів» , – зазначає підприємець Олексій Башаров із бурятського села Турка.

  1. Видовища не на часі

Гендиректор однієї з найбільших у Росії мереж кінотеатрів «Кіномакс» Дмитро Нартов назвав стан ринку без голлівудських блокбастерів «хроніками пікіруючого бомбардувальника». За його словами, галузь стала відновлюватися після нокдаунів, але далі почалися хроніки бомбардувальника, що пікірує.

«Ми падаємо, і дна не видно», – нарікає Нартов.

  1. На руїнах Інстабізнесу

Рязанська підприємниця Олена Тагільцева, яка створила бренд одягу «Ochen.clothes»,  жаліється, що залишилась без імпортних матеріалів і основного інтернет-майданчика:

«Ще вчора я впевнено твердила: ми зможемо вижити. А сьогодні нам скасували Instagram. Впевненість відпала. Я будувала свою справу шість років. Вкладено багато сил, нервів, часу і грошей. Всі контакти, замовлення – в Instagram. Тепер мені здається, що я стою на руїнах у повній розгубленості. Навіть у часи дефолту було зрозуміло, що все буде дуже дорогим, але буде. Нині ж здається, що незабаром взагалі нічого не буде. У нас все імпортне: машини, тканини, блискавки, фурнітура, навіть ниток своїх у країні немає».

  1. «ВКон**к*е»

Російський суд заборонив соцмережі Facebook та Instagram, а TikTok позбавив російських користувачів можливості викладати відео навіть через сервіси VPN. Розпочалося «велике переселення народів» у «ВКонтакте», Telegram тощо. Ярослав Андрєєв, продюсер «Dream Team House», засновник рекламної агенції «Wildjam» коментує:

«У розквіт «ВКонтакте» я і вірю, і не вірю. Якщо, наприклад, відмовитися від усього транспорту, літаків, поїздів та автомобілів, чи розвиватиметься кінний вид транспорту? Ну, мабуть, буде. Чи зможе він повністю перекрити всі необхідні для тебе завдання? Не зможе».

  1. Це ще квіточки, бо ягідок немає

У Пскові став завод із сушіння ягід і фруктів «Сибірський гостинець», оскільки немає ані ягід, ані фреону, ані деталей. Директор та найбільший акціонер компанії Дмитро Ходас повідомив, що Росія не має виробництва побутових приладів та речей у промисловій кількості – всі комплектуючі імпортні:

«Ми не вирощуємо фрукти та ягоди (навіть полуницю) у промислових обсягах для переробників. Ми не виробляємо фреон – газ, завдяки якому працює ваш холодильник. Ми не робимо в необхідних обсягах нічого, щоб зробити країну стратегічно незалежною».

На цьому тлі його дивують росіяни, які обурюються відсутністю можливості оплати проїзду в іржавому тридцятирічному тролейбусі за допомогою технології Apple Pay.

  1. Горілка всьому голова

Ресторатори Петербурга скаржаться на колосальний ріст цін на імпортні продукти через обвал рубля і санкції. Засновник гастропабів «Коза Дереза» Євген Ларченко виявив, що з міцного алкоголю доступна лише горілка, настоянки на горілці та кілька непоганих видів джину. А от недорогих та якісних вин немає:

«Є або щось непридатне для вживання, чим краще мити руки, ніж вживати всередину. Або є вино середнє, але за високою ціною».

Співвласник холдингу «Бакунін груп» Олександр Романенко теж стверджує, що частка імпортного алкоголю у Росії колосальна, при цьому замінити ці товари неможливо. Він додає:

«Спробуйте замість шотландського віскі запропонувати гостям самарський».

  1. «Гроші в бідончику»

Навесні в Росії виник дефіцит упаковки «тетрапак», адже великі виробники з іноземною участю призупинили роботу в Росії. Ще виникли проблеми з плівкою, для якої не вистачає імпортних компонентів. Депутатка Держдуми Надія Школкіна сказала: «бідони – теж гарна тара». Директор Пушкіногорського маслосирзаводу Микола Щураков не оцінив:

«Ага, в бідончики молоко наливати. Хто це сказав, його близько не можна у Думу допускати. Дурниця! Сьогодні це вже не актуально та не вирішує проблему. Вона в іншому. Посівна на носі. Із господарствами розмовляв. Начебто наші добрива за кордоном відмовилася закуповувати, а тут їх теж немає. Де добрива? Говорили, що треба знижувати ціну на дизпаливо. І що? Минулого року за 40 брали, а сьогодні по 55. Надра наші, а ми підлаштовуємось під ціни Заходу. Кредитування виробництва під 20%, а треба під 3-5%. Хай у цьому порядок наводять, а не дурниці говорять про бідончики».

 

Анна Сорока, «Наші гроші»