У Ростові лікарі відмовляються фіксувати контузії поранених в Україні солдатів, і їм нічого не виплатять
Журналісти ростовського видання 161.RU розповіли історію про російських контрактників, які брали участь у війні з Україною, повернулися додому, але ризикують залишитись без компенсацій.
Довідково. На початку березня президент Володимир Путін заявив, що всім пораненим в Україні виплатять допомогу — «за поранення, травму чи контузію». Максимальний розмір федеральної компенсації – 3 мільйони рублів.
Йдеться про Дмитра та Олександра, які зараз знаходяться в у ростовському клінічному шпиталю на вулиці Дачній. Обидва скаржаться на контузії.
Олександр служив на Камчатці, контракт до 2026 р. Коли почалася війна, сам попросив, щоб його відправили в Україну. У травні контрактник отримав травму, після чого прокинувся у шпиталі у Сніжному Донецької обл. (знаходиться в окупації). Там військовослужбовець провів 12 днів, а потім його транзитом через Донецьк на гелікоптері евакуювали до ростовського військового шпиталю.
«Я приїхав з історією хвороби, тут мене знову треба було обстежити. Щодо моїх травм, які я отримав, закрита ЧМТ, контузія — в документах від донбаських лікарів все вказано. За цими травмами нам передбачена одноразова виплата. Цей лікар, який тут, повинен ставити результат, він вирішує. І він каже: «За фактом ви до мене приїхали не такі вже й хворі». Я кажу, що мене 12 днів лікували і тут уже тиждень — тому йду на поправку. У мене болить голова, мені роблять процедури, крапельниці, все. А він каже: «Я не вірю, що ви могли отримати таку травму», – розповів Олександр.
За його словами, через командирів він зв’язався із медиками, які його врятували. Йому навіть вислали фотографії колони, що потрапила під удар, в якій він їхав. Олександр показав знімки лікарю у Ростові, але лікар знову йому не повірив.
«Ну так, травму отримали, але справа в тому, що саме написали лікарі в тому шпиталі. Я їм не вірю. Можливо, таких лікарів навіть немає», — цитує лікаря Олександр і скаржиться, що в такому випадку він не отримає виплат.
«Сьогодні я телефонував до лікаря зі Сніжного. Він мені каже: «Дайте мені номер телефону, я підтверджу все». Виходить так, що ростовський лікар не бере до уваги те, що написали до цього лікарі. Він говорить – за фактом. Але вибачте, мене два тижні лікували, я пішов на поправку. Мені що, цю травму знову отримати і приїхати?» – обурюється Олександр.
Військовий лікар, про якого говорить Олександр – підполковник, начальник 1-го неврологічного відділення 1602 ВКГ. Згідно з наданими редакції документами, він очолює військово-лікарську комісію (ВЛК), що визначає категорію стану людини і те, чи потребує поранений виплат, чи ні.
«За нашими травмами ми підходимо, а він просто «брєєт»», – стверджує Олександр.
«Виходить, що медики, які там, вони ніхто? Люди надають допомогу — трьохсотих, двохсотих витягують з поля бою. А вони (донбаські лікарі), виходить, ніхто, і їхній документ нічого не значить», – говорить Олександр.
Дмитро пройшов службу у середині нульових. В Україну поїхав добровольцем, підписавши короткостроковий контракт. Під Попасною (Луганська обл.) був двічі контужений.
«Відправили в Стаханов (Луганська обл.). Там я пролежав кілька днів, потім відправили мене до Луганська. Там діагностували мінно-вибухову рану, контузію середньої тяжкості. У Луганську провалявся до 13 числа. Потім своїм ходом нас відправили на лікування до Росії», — згадує Дмитро.
«Мені написали, що я за контузією потрапив сюди. Лікували – давали по половині пігулки. Проходив окуліста – він мені прописав крапельниці. В очах щось із капілярами та якимось нервом. Але жодної крапельниці та і не поставили», – розповів Дмитро.
Начальник 1-го неврологічного відділення 1602-го ВКГ сумнівається у справжності документів Дмитра і у тому, чи взагалі існує луганський лікар. Кореспондент «161.RU» зв’язався зі знайомим медиком із луганської лікарні № 2, де йому підтвердили, що один із лікарів, що підписали папери, — заввідділенням Піцул — справді там працює.
Дмитро також розповів, що розчарований тим, що відбувається, і таким ставленням до себе.
«Поки цього лікаря не було — всім ставили виплати. Він прийшов і знову почав відхиляти… Ми чули, що на цього лікаря у військовій прокуратурі багато заяв. Вони зараз дожартуються, що пацани сюди їхатимуть з гранатами…», – скаржиться Дмитро.
Ростовський адвокат, який спеціалізується на захисті прав військовослужбовців, підтвердив редакції, що близько півмісяця тому отримав аналогічну скаргу на дії лікарів ВГК.