Металурги російського Чорнозем’я вже увійшли в режим «вимушеного виживання»
Металургійні підприємства російського Чорнозем’я, до складу якого входять Бєлгородська, Воронезька, Липецька, Курська та Тамбовська області, увійшли в режим «вимушено виживання» – через санкції Європа обмежила імпорт, російський ринок увійшов в стадію стагнації.
Про це в інтерв’ю ABIREG.RU розповів промисловий експерт Леонід Хазанов.
За його словами, Європейський союз обмежив імпорт металопродукції із Росії. А російський ринок стагнує і за підсумками 2022 року і, ймовірно, впаде на 20-30% через проблеми у будівництві, автомобілебудуванні, залізничному машинобудуванні та інших галузях економіки. Якщо росіяни спробують перенаправити поставки металургійної в Африку, Азію та Південну Америку, то доведеться давати великі знижки, тому що місцеві споживачі користуються сприятливою для них кон’юнктурою і намагаються прогнути російських металургійних виробників за цінами. До того ж конкуренція там дуже висока.
За розрахунками Хазанова, залежність російських металургійних підприємств від імпортного обладнання становить 50-90% залежно від конкретного виду обладнання. До цього часу його ключовими постачальниками є, по суті, лише німецька SMS Group та італійська Danieli.
«Широко відомий на весь світ «Уралмашзавод» прокатні стани останніми роками взагалі не випускав. Він, мабуть, тільки ковані валки прокатні може поставити. Оскольський завод металургійного машинобудування може забезпечувати своїх клієнтів запасними частинами. Проектування та спорудження печей та прокатних станів взагалі не його сфера діяльності. У 2021 році він зазнав збитків, зможе він із нього вийти в нинішньому – важко сказати. Та й потім, великих проєктів у російській металургії у найближчі кілька років не буде, вона вже увійшла у період вимушеного виживання. Тому завантаження заводів та комбінатів може бути нижчим, ніж у попередні роки», – сказав експерт.
Підприємства наразі офіційно не визнають наявності проблем та спаду виробництва. Проте невдовзі металургійним підприємствам доведеться скорочувати витрати.
«Захотіти економити вони можуть на будь-чому, починаючи від урізання благодійних та соціальних програм і закінчуючи виведенням співробітників окремих підрозділів до вимушеного простого. Допоміжні цехи можуть зробити самостійними юридичними особами для оптимізації витрат на оплату праці. Відкрито на масові звільнення в металургійних компаніях навряд чи вирішаться – це може зіпсувати відносини з владою регіонів. А ось видавити співробітників за бажання можна: ставити їм заздалегідь нездійсненні завдання під загрозою позбавлення премій та надбавок – і люди самі звільнятимуться», – каже Леонід Хазанов.
Індексацію зарплат працівників і самі зарплати експерт назвав мізерними. Хазанов визнав, що Європейські країни ніяк не постраждають від припинення поставок металургійної продукції з Росії і навіть від закриття у Європі підприємств російських олігархів, які можуть потрапити до санкційних списків.