Китай купує російські сталеві напівфабрикати з дисконтом у чверть від регіональних цін
16.05.2022   //   1 Переглядів

Російським металургійним компаніям доводиться робити значні знижки – до 25%, щоб їхні сталеві напівфабрикати купували хоча б китайці. Про це написало видання «РБК».

У другій половині квітня 2022 року Росія експортувала в Китай близько 400 тис т слябу – сталевого напівфабрикату для виробництва плоского прокату. Продавцями були «Evraz», «Северсталь» і «НЛМК». Це майже вп’ятеро більше, ніж за весь 2021 рік, коли РФ продала до Китаю 84 тис т слябу. Поставки виросли після того, як Європа заборонила імпорт російської сталевої продукції більш високих переділів, яку роблять, зокрема, зі слябу.

Російські металурги продавали свої напівфабрикати до Китаю зі значним дисконтом до регіональних цін. Російський сляб продавався у цій країні у квітні по $670-700 за тонну з урахуванням доставки. Остання угода наприкінці квітня – на початку травня вже була здійснена по $630 за тонну, а нові пропозиції були на рівні $620 за тонну. Натомість основні постачальники слябу в Південно-Східну Азію – Індонезія та Малайзія – у кінці квітня – на початку травня продавали його за $840 і $825 за тонну з доставкою відповідно.

Багато традиційних покупців російського слябу в Азії, Європі, Туреччині та Північній і Південній Америках зараз відмовляються його купувати через ризик підпасти під уже введені чи потенційні західні санкції проти Росії. Євросоюз у березні заборонив імпорт деяких видів сталевої продукції з Росії у відповідь на її вторгнення в Україну. До списку серед іншого потрапили непокритий гарячекатаний та холоднокатаний сталевий прокат, сортовий прокат, зварні та безшовні труби. Сталевий сляб під цю заборону не потрапив.

Дисконт у 25% порівняно з постачальниками з Індонезії та Малайзії пояснюється тим, що продажі до Європи за багатьма позиціями наразі неможливі, але російським комбінатам треба продовжувати експортувати свою продукцію, потрібні обороти та валюта, сказав «РБК» один із трейдерів. Крім того, за його словами, є проблеми з проведенням через банки угод щодо купівлі навіть тієї російської сталевої продукції, якої безпосередньо санкції не стосуються, а також зі страхуванням і пошуком суден для транспортування.