Ця криза завдасть найсильнішого удару по середньому класу РФ, по багатших верствах
Росія переходить до закритої економіки, що супроводжуватиметься зростанням частки держсектору, централізованого і планового управління, а також все більшого погіршення якості життя росіян у всіх регіонах країни. При цьому сильніше постраждають жителі великих міст, ніж маленьких містечок і сіл. Такі думки щодо поточної економічної ситуації в РФ висловили економісти виданню «Сибір. Реалії» (нижче скорочена версія).
30 квітня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія витримала санкційний тиск Заходу, «ситуація в країні вже стабілізується». У свою чергу голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна анонсувала «непростий період» «структурної трансформації», яка дозволить російській економіці «протистояти викликам».
Набіулліна та Лавров у своїх заявах не пояснили, які саме процеси відбуватимуться. Експерти сходяться на думці, що головний із них – економічна ізоляція.
«Трансформація насамперед означає перехід на закриту економіку внаслідок санкцій, вважає Ілля Сегаль, професор економіки Стенфордського університету. – Сьогодні практично усі країни використовують плоди глобалізації. Але Росія робила це значно більшою мірою, ніж інші країни, експортуючи природні ресурси та імпортуючи майже все інше».
Ізоляція, однак, не призведе до того, що Росія залишиться повністю без товарів та технологій із західних країн.
«Це не означає, що вони взагалі не будуть просочуватися до Росії. Будуть, але це буде складніше, дорожче та повільніше», – пояснює Олег Іцхокі, професор економіки Каліфорнійського університету.
«Якийсь сірий імпорт надходитиме через Казахстан, Вірменію, Грузію. Але, звичайно, в дуже обмежених кількостях, – говорить Майкл Алексєєв, професор економіки університету штату Індіана. – Обходити санкції у промислових масштабах буде важко»
У свою чергу Андрій Маленко, професор фінансів університету Мічігану, додає, що, де це буде можливо, росіяни будуть застосовувати технології з Китаю та інших країн, які не приєдналися до санкцій.
Однак, деякі західні товари та технології Росія не зможе замінити китайськими, або ж імпортувати за допомогою сірих схем. Наприклад, технології глибоководного буріння свердловин на шельфі.
Перехід до закритої економіки супроводжуватиме ще кілька процесів.
«Зростатиме держсектор. Скрізь, де можливо, збільшуватиметься військове виробництво – звичайно, те, що не залежить від західних компонентів», – вважає Андрій Маленко.
«Хоча ці слова не вимовляються, зараз російська економіка фактично переводиться на формат економіки воєнного часу. Ми переходимо до набагато більш централізованого та планованого управління, ніж раніше. Насамперед це пов’язано з тим, що результати роботи ринкових механізмів перестають влаштовувати уряд. Відповідно, влада запроваджує всі ці заморожування, контролі, додаткові повноваження з управління підприємствами тощо. Наступний крок – планова економіка. Сподіваюся, що цього кроку Росія не зробить. Адже це дорога, яка призвела до повної катастрофи 30 років тому, коли розвалився Радянський Союз», – попереджає Костянтин Сонін, професор економіки університету Чикаго.
Перехід до закритої економіки завдасть шкоди економіці всіх регіонів країни. Індустріальні підприємства в регіонах вже зіштовхнулися з проблемою пошуку комплектуючих. Втім, за словами Олега Іцхокі, значно істотнішими будуть збитки від заборони на експорт енергоресурсів з боку Європи, у першу чергу для Сибіру.
Та економіка Сибіру та Далекого Сходу може постраждати не лише від заборони на експорт нафти та газу.
«Нікель і платина поки що не під санкціями, – каже Костянтин Сонін. – Але якщо російські війська продовжать наступ в Україні, якщо на захоплених територіях знову відбуватиметься те, що вже сталося у Бучі, то західні країни більше не звертатимуть уваги на власні втрати. Вони відмовляться від російського експорту загалом, проігнорувавши збитки для своєї економіки».
Поки війна триває, все гірше й гірше житимуть усі регіони РФ.
«Єдине, що зниження рівня життя відчуватиметься в Сибіру не так сильно, як, наприклад, у Москві – адже там не було такого нафтогазового міхура з вибуховим зростанням рівня споживання, як у столиці РФ», – вважає Костянтин Сонін.
Жителі великих міст постраждають сильніше, ніж люди з маленьких міст та сільської місцевості.
«В економіці є загальноприйнята думка, що кризи, як правило, вдаряють по незахищеним верствам населення, по тих, у кого немає заощаджень, нерухомості тощо. Але ця криза завдасть найсильнішого удару по середньому класу, по багатших верствах. По людях, у кошику товарів яких була більша частка сфери послуг, які споживали більше іноземної електроніки, багато подорожували, особливо літаками», – пояснює Олег Іцхокі.
«Ця криза матиме зрівняльний характер. Він зрівнюватиме передові регіони вниз до менш розвинених територій. Тому там, де люди жили скромніше за інших, криза відчуватиметься найменше. Але прогнозувати дуже складно, потрібно просто дивитися від місяця до місяця, що відбувається. Це такий лиходійський експеримент, який ніколи не проводився над населенням країни», – підсумував він.
Нагадаємо, російське міністерство фінансів очікує, що ВВП країни за підсумками 2022 року скоротиться на 12%, що стане найгіршим показником із 1994 року. Бюджет Росії за підсумками квітня вже недоотримав доходи від експорту нафти та газу у розмірі 133 мільярди рублів.