Експерт: золотовидобуток Росії перебуває у найбільшій кризі за останні тридцять років
Золотодобувна промисловість Росії перебуває у найбільшій кризі за останні 30 років попри високі ціни на золото. Це обговорювали на конференції «Золото і технології» під час виставки «MiningWorld-2022». Записи оприлюднив канал «Перший геологічний».
Міхаіл Лєсков, директор із розвитку Групи компаній «Інститут геотехнологій»:
«Таких гострих криз ми поки на спостерігали за останні 30 років. <…> Від умовної точки кінця гострої фази кризи відновлення [галузі] займе два, два з половиною, три роки».
На його думку, компанії зменшуватимуть об’єми виробництва, щоб зберегти дохідність. Можливі затримки введення нових потужностей, їх подорожчання та зміни проектів. У цьому році об’єми виробництва знизяться, однак загалом галузь «проїде» на складських запасах та іншому. Обладнання та витратники для видобутку золота розсипним методом завозять заздалегідь. Тож галузь сповна відчує санкції наступного року, коли доведеться задорого діставати обладнання і запчастини в обхід через більшу кількість посередників.
Лєсков нагадав, що Росія відмінила ПДВ на купівлю золотих злитків для фізосіб, однак з’ясувалось, що зливків не вистачає. Причому розширювати їх виробництво ніхто не хоче, оскільки незрозуміло, що буде далі. Він каже: «З одного боку ми бачимо макроекономічні зміни, які в принципі на користь ціни на золото і попиту на нього. З іншого боку все може загостритись… не хочу нікого лякати. Це як у тому старому анекдоті: песиміст каже «Гірше не буде!», а оптиміст «Ні, буде, буде!». Так от я оптиміст. Може так статися, що золото ні за які гроші нікому не буде потрібне, тому що важливіше їжа та вода».
На питання про відносини з екологами і регуляторами Лєсков зауважив: «У нас, на жаль, культура домовлятися з 1917 [року] сильно просіла, і до сих пір ми її ніяк не виправимо».
Міхаіл Дамрін, гендиректор «Kopy Goldfields AB» (Швеція, контролюється росіянами і працює в РФ), сказав, що галузь постраждала менше за інші, але відчула санкції у повний зріст. Інвесторів у нові родовища не буде, адже цикл від відкриття до початку видобутку займає років десять. На його думку, галузь просяде технологічно, але виживе. Вилучення золота з руд і розсипів упаде. Процвітатиме сірий імпорт, бо інше обладнання з ПАР та Китаю дорожче та гірше. Маржинальність це дозволяє, але собівартість золота виросте.
Алєксєй Цой, технічний директор Бистринського ГЗК зі складу «Норнікеля» також сказав, що в довгостроковій перспективі знизиться доступність сучасних технологій. Їх немає ні в Росії, ні в Китаї. Важко щось прогнозувати, але можливе падіння ефективності нових проектів і навіть їх закриття. Це стосується і поліметалу взагалі, і золота зокрема.
Тамара Головіна, директорка із технологій та спільних проектів АТ «Поліметал УК» додала, що в галузі замало малого і середнього бізнесу, бо поріг входу високий. До того ж, у Росії погана інфраструктура і логістика. За одним із проектів, у який вони інвестували, так і не почався видобуток, бо це було в глибині Чукотки, куди дуже важко діставатися.
Лєсков зауважив, що держава за консолідацію, бо з меншою кількістю учасників ринку легше домовлятися. Цой додав, що в Казахстані для МСБ у цій галузі краще, ніж в РФ.
Нещодавно золотодобувна компанія «Petropavlovsk» повідомила про дефолт за кредитами «Газпромбанку». Раніше учасники ринку скаржились на високу залежність від імпорту.