Хто найчастіше відмовляється відповідати на запитання щодо «спеціальної військової операції на Україні»
21.04.2022   //  

Оригінал тексту «Russian Field»

Нам здається, що спроба зрозуміти тих, кого не підсвічують підсумкові графіки звіту, має значення для розмови про громадську думку, особливо зараз.

За період 13-16 березня кількість перерваних анкет збільшилась на 34,1%, кількість відмов зросла на 25,4%. Щоб отримати одну цільову анкету, інтерв’юер здійснює близько 18 дзвінків.

Статевий склад респондентів з категорій «Відмова» та «Перервано»

Для аналізу тригерних питань та причин переривання опитування ми брали дзвінки з блоків «Перервано» та «Відмова», що тривають довше 60 секунд (сама розмова займала від 40 секунд, за нашими підрахунками, до цього моменту інтерв’юер встигав отримати згоду на опитування та зачитати питання про поле та регіоні). Проте внаслідок такого обмеження можливі похибки щодо частоти зупинок опитування на перших питаннях основного блоку. Було проаналізовано 300 випадкових записів дзвінків.

Часто люди, які готові пройти опитування, змінювали свої наміри вже на першому-другому питанні, пов’язаному із ситуацією в Україні. У нашому дослідженні це було 5 питання: «Ви підтримуєте чи не підтримуєте військову операцію російських військ на території України?» та 6 питання на оцінку згоди з наведеними твердженнями. Судячи з прослуханих записів, у 6 питанні респондентів відштовхували скоріш не зачитані твердження, а складний спосіб їх аналізу, велика кількість тригерних слів поспіль і розмір питання в цілому. Дещо рідше дзвінок скидали на 4 питанні, але в цілому карта проходження анкети виглядає таким чином, що перші три питання відсіювали більшість респондентів.

Причини та мотивації відмов проходження опитування

  1. Навички та компетенції

Респонденти часто мотивують відмову брати участь у опитуванні відсутністю необхідних навичок та компетенцій. На думку опитаних, необхідно як мінімум цікавитись темою для того, щоб висловлювати думку про неї. Для багатьох необхідно бути професіоналом у конкретній сфері, найчастіше соціологом чи політиком, щоб брати участь у опитуванні на соціально-політичні теми.

«Дівчина, я не відповідатиму на запитання щодо політичного конфлікту. Я не політик і відповідати не буду. Дякую» (Жінка, 42 роки, відмова після питання №6).

«Я б напевно утрималася від будь-яких коментарів щодо соціально-політичного опитування» (Жінка, вік не вказаний, не відповіла на жодне запитання).

«Це, напевно, якісь небезпечні питання, краще не відповідати, так?»

«Люди висловлюються на ті теми, в яких не розуміються, а потім на тлі цього «ось статистика – 100 людей дотримуються такої думки, так все і є» – суть правди в суспільстві» (Чоловік, 30 років, відмова після питання №6).

«Я не політик, я не соціолог, я ніхто – я простий фермер. У мене он дві кішки і одне порося з рожевими вухами» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

  1. Запитання про спецоперацію

Більшість опитаних припиняє розмову після питань (№5 та №6), пов’язаних із спецоперацією в Україні. Респонденти часто відповідають, що не хотіли б говорити про цю ситуацію. Опитані мотивують це потребою у «душевному спокої» та відсутністю достовірних джерел. Існує також загальне занепокоєння за власну безпеку. Багато респондентів бояться бути притягнутими до юридичної відповідальності за проходження соціально-політичного опитування.

«Ой, знаєте, я взагалі не хочу щодо цих усіх речей розмовляти <…> Я ось цього взагалі не хочу, я від цього взагалі хочу убезпечити себе. Це нервово, просто ненормальна психіка стає від цього всього. Тому я взагалі не хочу проходити цей ваше опитування…» (Жінка, 36 років, відмова після питання №6).

«А че ви мені такі питання ставите? Ну якщо ви будете мені такі питання ставити, мені не хочеться на них відповідати, якщо чесно» (Чоловік, 50 років, відмова після питання №5).

«Якщо всі ваші питання щодо поточної ситуації між Росією та Україною, я відповідати не буду. Я гадки не маю, що там відбувається, тому що у мене немає джерел, яким я можу довіряти. Тому відповідати я не можу. Давайте тоді перервемо дзвінок і опитування буде закінчено» (Жінка, 32 роки, відмова після питання №6).

«Ви хочете, щоб ви поставили питання і люди потім поїхали до в’язниці або що, мені ось це цікаво» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

«Тим не менш бачите, така ситуація у світі, що просто це може вийти мені боком. Тому людям страшно. Усього доброго, до побачення!» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

«Я відмовляюся відповідати… Час зараз такий» (Чоловік, 20 років, відмова після питання №6).

  1. Недовіра та занепокоєння

Респонденти часто мотивували свої відмови недовірою до опитувальної компанії або ж до інтерв’юера. Для деяких респондентів розмова з незнайомою людиною про політику вважається неприйнятною.

Частина опитаних побоюються, що під виглядом опитування їм можуть дзвонити шахраї. Респонденти пояснюють це тим, що дані про регіон проживання та вік є особистими та конфіденційними.

«Я волію державним органам відповідати, до побачення» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

«Я на такі питання з незнайомими людьми не розмовляю» (Жінка, вік не вказано, не відповіла на жодне запитання).

«Інтерв’юер: У якому регіоні ви мешкаєте?

Респондент: Навіщо вам це треба? Зараз шахраїв до***» (Жінка, вік не вказано, відмова після питання №1).

  1. Складність шкали

Окремі труднощі у респондентів виникали з вибором відповіді у питаннях №5 та №6. Респонденти не завжди розуміють, як користуватися шкалами в оцінці висловлювань про спецоперацію. Багато хто з тих, хто відмовився відповідати після цих питань, не бачать різниці між варіантами «певно» та «швидше». Деяких вибір відповідей стомлював, і вони воліли відповісти однією фразою на всі передбачувані питання, після чого – кидали трубку.

«Інтерв’юер: Від 1 до 10, де 1 абсолютно не згоден, а 10 абсолютно згоден

Респондент: Як можна оцінювати? Свого часу в Україні проголосували за такими шкалами» (Жінка, 60 років, відмова після питання №6).

«Більшість людей підтримує, це зрозуміло і дурню. Просто ці безумовно/невизначено. Це нісенітниця. Це як у школах ввели тестування для дебілів, у мене немає слів просто» (Чоловік, 40 років, відмова після питання №6).

«Інтерв’юер: Уточніть, будь ласка, безперечно підтримую/швидше підтримую/швидше не підтримую/певно не підтримую

Респондент: Я сказала, я підтримую Путіна! Більше мені жодних питань не ставте» (Жінка, 70 років, відмова після питання №6).

«Я патріот, відзначте всі патріотичні відповіді «за» (Чоловік, 44 роки, відмова після питання №13).

«Інтерв’юер: Безперечно підтримую чи скоріше підтримую?

Респондент: Я ж сказав вам, що ПІДТРИМАЮ. Ви що, з бандерівщини дзвоните?» (Чоловік, 52 роки, відмова після питання №5).

  1. Емоції та смисли

Запитання про спеціальну військову операцію викликають у людей різні емоції. Деякі респонденти мають агресивну позицію. Зробивши емоційний вислів, респонденти часто відмовляються проходити опитування далі і вішають трубку.

«Я підтримую те, що ми робимо. Якщо треба буде… Я намагався б**** записатися до лав збройних сил, але не взяли» (Чоловік, 47 років, відмова після питання №6)

«Інтерв’юер: Оцініть висловлювання <…> Події Росії – це необґрунтована агресія проти України

Респондент: Ви хочете сказати, що бандерівці мають рацію? Це чи що?» (Чоловік, 66 років, відмова після питання №6).

«А варіант «на х** крутив спецоперацію в Україні є?» (чоловік, 92 роки, відмова після питання №5).

«Звичайно підтримую – мочити треба цих фашистів. Чого розбиратися? – Не треба було фашистську армію створювати» (Чоловік, 39 років, відмова після питання №6).

  1. «Ваші опитування нічого не змінять»

У деяких випадках мотивацією відмовитися від участі у дослідженні служить впевненість у тому, що проходження опитування нічого не змінить у житті респондентів чи країні. Опитані вважають, що від їхньої думки нічого не залежить, і не хочуть витрачати на цей час.

«Опитування нічого не змінить, тому я не бачу сенсу розмовляти» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

«Мій досвід показує те, що це все ні до чого не приводить» (Чоловік вік не вказаний, не відповів на жодне питання).

«Я геть у карти граю на гроші. Ваше опитування нічого не поміняє» (Чоловік 43 роки, відмова після питання №6).

«От від нас нічого не залежить, ми пенсіонери, розумієте <…> Як буде в країні так воно і буде, краще б нам пенсію підвищили» (Жінка, 60 років, відмова після питання №5).

  1. Порушення прав

Серед інших причин, що призводять до відмови, є переконання, що під час опитування порушуються норми права. Порушення, на думку респондентів, можуть бути пов’язані зі змістом питань, володіння особистими даними людей (номер телефону), неприйнятними формулюваннями або дзвінком у пізній час.

«Я вважаю, що ці питання взагалі неправомірні. Вони сіють національний розбрат і належать до кримінального переслідування тих, хто їх ставить. Розумієте, якщо я зараз зателефоную до ФСБ Росії, то додому ви сьогодні не повернетеся» (Жінка, 83 роки, відмова після питання №6).

«Знаєте, що ви третя особа? І в Російській Федерації існує мій телефон. Як це так, ви третя особа про телефонуйте мені на мій номер. Це офіційно?» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

«Я проти, що вона так називається у вашому опитуванні. Що ще раз ви за агентство? Дуже дивне формулювання. І я не відповідатиму на це питання. І я повідомлю про ваше дивне опитування. Тому що немає військових дій, є інше офіційне формулювання. (Жінка, 42 роки, відмова після питання №5).

«Уявіть будь ласка, ПІБ, організацію, керівника організації і я швиденько в Росспоживнагляд подам, що ви після 19 години турбуєте. Після 19 годин будь-яка опитувана діяльність заборонена» (Чоловік, вік не вказаний, не відповів на жодне запитання).

Зміни всередині

Потрібно і важливо відзначити загальну втому інтерв’юерів. Якщо порівнювати 2 і 3 хвилі дослідження, співробітники колл-центру рідше намагаються доводити до кінця анкети грубих і агресивних респондентів, найчастіше прощаються першими і переривають дзвінок.

Ми попросили прокоментувати ситуацію представника кол-центру:

«Наші дзвінки завжди викликали агресію. Але з лютого, особливо на політичних опитуваннях, агресії побільшало. Раніше вона була ситуативна та мовчазних скидів або ввічливих відмов було більше. Наразі дзвінок оператора, особливо на політичну тему – можливість випустити пару. А пара накопичується багато. Зміни торкнулися вже всіх верств населення та задоволених цими змінами немає. Я говорю зараз не про ставлення до ситуації в Україні. А про ставлення людей до цін, дефіциту ліків та інших товарів споживання. Кожен тією чи іншою мірою змушений вирішувати питання та проблеми, яких не було.

Коли ви в поганому настрої, а вам дзвонить «служба безпеки Сбербанку» (умовно) – багато хто із задоволенням висловить все, що накопичилося. А оператори [телефонних інтерв’ю] змушені це слухати. Звичайно, вони вимотані. Час роботи співробітника у кол-центрі теж знизився. Тому ми, щоб скоротити плинність, виконати обсяги та мотивувати співробітників, підвищуємо ціни на оплату їхньої праці».

Висновки:

Респонденти схильні вважати, що для того, щоб висловити думку на політичну тему, потрібні спеціальні навички та компетенції. Деякі люди не стежать за новинами, тому відмовляються відповідати на питання соціально-політичної тематики.

Питання, пов’язані зі спецоперацією в Україні, найчастіше стають причиною відмов. Деякі респонденти поділяють страх бути притягнутими до відповідальності за висловлювання. Частою причиною для відмови в проходженні опитування є недовіра до інтерв’юерів та дослідницьких компаній. Деякі респонденти не розуміють, як оцінювати військові дії за допомогою шкали.

Частою причиною відмови є агресивна позиція. Висловивши її, респондент відмовляється проходити інтерв’ю. Нерідко мотивацією відмовитися від опитування виступає відчуття безглуздості вивчення громадської думки. Люди схильні вважати, що опитування ні на що не впливають: ні в їхньому житті, ні в державі.

До інших причин відмови можна віднести переконаність респондентів у тому, що дзвінок на особистий телефон і загалом проведення опитування порушує закон.

Інтерв’юери втомилися: мотивація доводити респондента до кінця анкети знижується, час роботи оператора в кол-центрі скорочується.

Важливо, що від участі у дослідженні відмовляються як противники, і прибічники військової операції. Тому неправильно відносити всіх, хто відмовився пройти опитування до тих, хто не підтримує дії російської влади на території України.

Ми шукаємо способи продовжувати вивчати громадську думку в умовах цензури та тотального зниження щирості. У сьогоднішній ситуації достовірно показувати настрої росіян – складно, але особливо важливо.

Оригінал тексту «Russian Field»