Учасник ринку: Росія провалила імпортозаміщення нержавіючих та спеціальних сталей
11.04.2022   //  

У Росії понад 90% внутрішнього споживання нержавіючого листового гарячекатаного та холоднокатаного прокату становить імпортна продукція. Програму з імпортозаміщення нержавіючих та спеціальних сталей провалили і забули. Про це повідомив виконавчий директор Асоціації «Спецсталь» Андрій Воронін журналу «Металопостачання та збут».

Кореспондент сказав, що зараз у Росії імпорт нержавіючого листового гарячекатаного та холоднокатаного прокату перевищує 90% внутрішнього споживання, і спитав, чи можуть російські металургійні компанії утворити альянс для розширення виробництва. Воронін відповів, що самі приватники не об’єднаються, а держава ще не виявляє зацікавленості.

«Аналіз обсягів виробництва показує, що, нічого не змінюючи, російські виробники можуть збільшити випуск: плаского холоднокатаного прокату до 27 тис т, що складатиме близько 9% від загального обсягу споживання у 2021 році, плаского гарячекатаного прокату до 59 тис т, приблизно 64% ​​загального обсягу споживання. Але для цього всі виробники мають вийти на свій максимальний рівень випуску плаского прокату, який вони демонстрували з 2000 року», – стверджує Воронін.

Також кореспондент журналу запитав про програму з імпортозаміщення нержавіючих та спеціальних сталей. Так, у 2015 році міністр промисловості та торгівлі РФ підписав наказ №652 «Про затвердження плану заходів у галузі чорної металургії РФ», який по суті був планом сприяння імпортозаміщенню. Воронін зауважив, що документ не містив нічого суттєвого, крім констатації частки імпорту в 2014 році та бажаної у 2019 році. Частка імпорту в споживанні «нержавіючого листового прокату» мала впасти із 86% до 49%.

«Не отримавши жодних позитивних результатів, 25 червня 2018 року міністр підписав черговий наказ №2441, який, по суті, повторював попередній. Єдиною відмінністю став термін реалізації, який було пересунуто на 2020 рік. Зрозуміло, що за підсумками 2020 року (частка імпорту в пласкому прокаті – 92%) досягти результату не вдалося, і всі про це просто забули», – сказав Воронін.

Ще він згадав низку випадків за останні десять років, коли російські виробники обіцяли почати чи збільшити випуск плаского неіржавіючого прокату, але нічого не виконали. На думку Вороніна, виробляти його могла б «Северсталь», яка серйозно постраждала від санкцій проти Росії за напад на Україну. Але без держпідтримки це буде дуже складно.

«Після запровадження санкцій певні проблеми з імпортом із недружніх країн можуть торкнутися: сортового прокату, де провідним постачальником була Україна, плаского прокату шириною менше 600 мм – Південна Корея, зварних труб – Італія та первинної заготівлі – Фінляндія, Бельгія та Україна».