«Shell» за допомогою «латвійської суміші» обходить всі питання щодо торгівлі російською нафтою
10.04.2022   //   2 Переглядів

В умовах відсутності офіційних державних санкцій/ембарго на придбання нафти у Росії крупні компанії шукають спосіб гарно виглядати в очах громадськості, але продовжувати вести бізнес з агресором. Для цього «Shell» вигадала «латвійську суміш» – змішує 49,99% російської нафти і 50,01% других марок, і це для європейської компанії відразу перестає бути російською нафтою.

Про це написав у Хавьєр Блас у «Bloomberg« (подаємо зі скороченнями).

Суть у тому, щоб продати барель, у якому лише 49,99% вироблено у Росії. З погляду Shell, якщо решта 50,01 відсотка поставляються з інших джерел, партія нафти технічно немає російського походження.

Цей маневр лежить в основі зростаючого та непрозорого ринку змішаного російського дизельного палива та інших продуктів нафтопереробки, одного з багатьох, які нафтові компанії та трейдери сировинних товарів використовують для забезпечення поставок російських енергоносіїв до Європи і в той же час задовольняють громадську думку, яка потребує припинення субсидування машини Володимира Путіна.

Оскільки Європа не стала застосовувати будь-які обмеження чи штрафи до купівлі російської нафти, продаж нової суміші є цілком законним. Якби Shell та інші дотримувалися європейських правил буквально, вони могли б купувати вантажі 100-відсоткового російського походження.

Але змішування – це зручний інструмент для компаній, щоб публічно говорити одне (поступово відмовлятися від російських молекул) та робити інше (купувати багато російських молекул).

У випадку з Shell компанія внесла поправки до так званих загальних положень та умов своїх контрактів, щоб дозволити змішання з Росією. Нові терміни свідчать:

«Умовою цієї заявки та будь-якого витікаючого з неї договору і те, що товари, продані і поставлені Продавцем, нічого не винні бути вироблені Російській Федерації («РФ») і повинні бути завантажені чи вивезені з РФ. Товари вважаються виробленими РФ, якщо вони вироблені РФ чи якщо їх склад на 50 і більше відсотків (за обсягом) складається з матеріалу, виробленого РФ».

На нафтовому ринку трейдери шепочуться про «латвійську суміш» — нове походження дизельного палива, яке виглядає як обхідний шлях для постачання російського продукту, змішаного з чимось ще. Типова торгівля йде з Приморська, російського міста експорту нафти неподалік Санкт-Петербурга, Вентспілс, латвійський порт з великим нафтовим терміналом і резервуарними потужностями. Ось де відбувається змішання. Є багато інших місць, де відбувається змішування, у тому числі в Нідерландах та у відкритому морі, що торговці називають перевалкою з корабля на корабель. Для багатьох на ринку латвійська суміш це просто скорочення від будь-якої суміші, що містить російські молекули, незалежно від того, де відбувалося змішування.

Для Shell ця стратегія не має ризику. Минулого місяця компанія була змушена вибачитися після того, як її трейдери купили єдину партію російської нафти марки «Юралс» з великою знижкою, що викликало обурення, зокрема міністра закордонних справ України, який звинуватив компанію в отриманні прибутку від української крові.

У наступній заяві Shell заявила, що почала «поетапну відмову від російських нафтопродуктів» і оголосила, що «негайно припинила купувати російську нафту на спотовому ринку».

У той час як Shell пішла шляхом прийому партій, що містять до 49,99% російського дизельного палива, інші цього не зробили. Французька TotalEnergies SE передбачає, що жодні вантажі «повністю чи частково» не повинні походити з Росії відповідно до оновлених загальних умов компанії. Repsol SA з Іспанії має аналогічні правила, що забороняють будь-які російські молекули відповідно до її загальних умов.

Є й інші лазівки — знову ж таки, всі законні. Наприклад, Intercontinental Exchange Inc. дозволяє трейдерам постачати російське дизельне паливо за популярний європейський контракт на газойль. У циркулярі, опублікованому в середу, біржа нагадала трейдерам, що «продукція будь-якого походження має бути доставлена» в районі Антверпена, Роттердама та Амстердама. Таким чином, трейдер може зайняти позицію за контрактом і мати можливість постачати російське дизельне паливо, дотримуючись правил ЄС.

Лазівки та лазівки – нагадування про те, чому санкції важко застосовувати. І коли санкції не накладаються, а насправді є самосанкціями, це відкриває перед компаніями можливість діяти так, як вони вважають за потрібне. Результат? Росія продовжує продавати своє викопне паливо та заробляти гроші. Європа також виграє від збільшення постачання дизельного палива та зниження цін на енергоносії. Моральне питання чекає на своє вирішення.