Член ради Нацбанку про катастрофічні масштаби ризиків у фінансах РФ
07.04.2022   //   1 Переглядів

Санкції працюють не згірше байрактракторних військ)))

Видання «Мінфін» оприлюднило статтю члена Ради Нацбанку України Віталія Шапрана про стан справ у РФ. Санкції, шок від війни і бажання Центробанку РФ швидше приховати проблеми, що спливли, призвели до того, що за зовнішнім благополуччям фінансової системи РФ почав формуватися цілий букет ризиків катастрофічних масштабів. Для повноти насолоди пропонуємо вам лонгрід у перекладі на українську.

Дорога валютна трикурсія

Заборонивши з 9 березня продавати готівкову валюту населенню, ЦБ РФ витіснив ці операції на чорний ринок. За свідченням самих росіян, у банках легально купити готівку або євро було неможливо. Банки самостійно встановлювали курс з операцій з безготівковими доларами та євро. У результаті ринку було три різних курсу: біржовий курс (для безготівкової валюти), курс банків (для безготівкових операцій із клієнтами) і курс чорного ринку. За біржового курсу на 5 квітня 83,46 рублів за долар, на чорному ринку долар у Москві продавали приблизно по 100, а в регіонах він доходив до 120.

За останній тиждень різниця між трьома курсами зменшилася, але ринок все ще був далеким від нормального стану. Відчувалося, що на ринку не вистачає готівкової валюти, отримати в банках навіть обіцяний регулятором ліміт готівкової валюти з депозиту до 10000 доларів США, як і раніше, було дуже складно. Ринок 5 квітня виглядав, звісно, ​​краще, ніж місяць тому. Нагадаю, що в розпал військового шоку біржовий курс відлетів до позначки 130 рублів за долар, курс банків за безготівковими операціями 220 рублів за долар довго утримував банк «Відкриття», а готівковий долар на чорному ринку крутився навколо діапазону 150-250 рублів за долар, залежно від регіону та суми.

Секрет деякої стабілізації валютного ринку став відомим після публікації 31 березня ЦБ РФ даних про стан ЗВР. З 3 по 25 березня ЗВР ЦБ РФ скоротилися на 38,8 млрд. доларів США до 604,4 млрд. доларів США. І хоча прямих інтервенцій на біржі від ЦП не було, у розпал кризи по ринку повзли чутки, що влада з метою погашення паніки вкинула в ринок 70 млрд доларів готівкової валюти. Думаю, суму було перебільшено, а судячи зі зменшення ЗВР на ринок непрямо влили близько 35 млрд доларів заспокійливих зелених. Враховуючи падіння виручки від експорту вуглеводнів і лісу, а також заморожування ЗВР ЦП РФ майже на 400 млрд доларів – зниження ЗВР на 38,8 млрд може бути серйозним ударом по їх ліквідності.

У квітні 2022 року ЦБ РФ увійшов із ЗВР на рівні близько 600 млрд доларів, мінус близько 400 млрд заморожених активів, мінус 135 млрд підсанкційного золота. Разом валютна частина ЗВР початку квітня становила лише приблизно 65 млрд доларів, їх більшість трималася в китайських юанях. Враховуючи, що є всі перспективи негативного платіжного балансу вже в першому півріччі 2022 року, другого військового шоку рубль може і не пережити, і справа тут не в процентній ставці ЦБ, а саме в дефіциті валюти в ЗВР.

У результаті, радість від стабільного курсу рубля у високих чиновників у РФ була недовгою, оскільки питання стабільності ринку не вирішене, а лише відстрочене за допомогою розтрати з резервів майже 40 млрд. доларів. Крім того, зростання облікової ставки до 20% оживило цілий букет ризиків у банківській системі РФ. Як на мене, можливе придбання уявної стабільності рубля майже за 40 млрд доларів і підвищення ставки ЦП до 20% були дуже тупими рішеннями. Вже зараз очевидно, що РФ очікує нова порція санкцій і навіть 100% обов’язковий продаж валютних надходжень не допоможе в майбутньому збалансувати ринок.

Банки в очікуванні дефолтів

Наслідки санкцій. Правду кажучи, санкції вже призвели до дефолтів банків РФ у ЄС. Першим про дефолт оголосила австрійська донька Ощадбанку РФ – Sberbank Europe AG. Ще 3 березня австрійська влада ввела тимчасову адміністрацію в банк і почала виплачувати гарантовані європейцям вклади до 100 000 євро. На початку березня Швейцарська Служба нагляду за фінансовими ринками (Financial market supervisory authority, FINMA) повідомила про вживання захисних заходів щодо Sberbank (Switzerland) AG. У другій декаді березня британські ЗМІ повідомляли про скорочення майже всього персоналу в дочірньому підрозділі банку VTB у Лондоні та переведення бізнесу VTB у Франкфурт. Тим часом вже 1 квітня стало відомо про фактичне банкрутство банку Sberbank CIB (UK) Ltd у Лондоні. Під питанням залишається робота ще десятка дочірніх банків та компаній російських держбанків за кордоном, на кону також питання про роботу VTB у Німеччині та Газпромбанку на Кіпрі.

Підступний відсотковий ризик. Тим часом, найпідступнішим впливає на всю банківську систему РФ саме відсоткового ризику.

По-перше, на російському ринку (визнаю, як і українському) працює дуже багато спекулянтів, які люблять заробляти на процентному ризику. Торгівля з клієнтами в кредит над ринком облігацій часто супроводжується побудовою РЕПО-пірамід усередині власних чи навіть клієнтських портфелів. Перша жертва – інвестиційний банк Універ-Капітал – звернулася до арбітражного суду із заявою про визнання її банкрутом наприкінці березня. Інвестбанк мав 2157 ненульових брокерських рахунків, у тому числі 1742 належали фізособам-резидентам РФ, 358 юрособам-резидентам РФ і 57 юрособам-нерезидентам. Дуже сильно загралися з РЕПО-операціями: Газенергобанк, Центрокредит, Банк Держава, РЕСО-кредит, Меткомбанк, Алефбанк та ще кілька менших кредитних організацій. Названі структури мають залежність про РЕПО на рівні більше 15%, і за відсутності запасу капіталу та ліквідності їх дуже скоро може спіткати доля Універ-Капіталу.

По-друге, близько 40% від усього обсягу кредитів у РФ видані банками за плаваючою відсотковою ставкою, яка у переважній більшості випадків прив’язана до ставки Центрального банку. Зростання ставки з 9,5% до 20% призвело до того, що тому, хто раніше платив 15% за кредитом, після рішення ЦП кредит став обходитися в 30%. Таких історій багато і небезпека цієї ситуації полягає у механізмі конвертації відсоткового ризику у кредитний. Тобто. вже за півроку до 40% банківських кредитів у системі можуть перейти до розряду проблемних.

«Добра влада», звичайно, знала про цю проблему і запропонувала розтягнути підвищення ставки до «ринкової» на півроку, окремо врегулювавши сегмент іпотеки. Але заходи пішли не за планом. Замість того, щоб закласти до бюджету компенсацію ставок, що виросли, законодавці залишили в бюджеті лише пільгові програми для населення і трохи для важливих галузей економіки. Решта відсоткового навантаження було переведено на банківський сектор. Так розпорядилися Держдума та Мінфін. Я вже не раз писав про те, що це шлях до повільного, але впевненого колапсу. Розумію, що російська аудиторія має слабку довіру до інформаційного потоку з України, але розкопані мною ризики несподівано спливли в офіційних джерелах у самій Росії.

По секрету всьому світу

Ситуація, коли за відсотковий ризик повинні зрештою заплатити банки, дуже не сподобалося російським банкірам і ті стали писати обурені листи в уряд. Один із таких «секретних листів», напевно, випадково )), потрапив до рук журналістів. Візьму на себе сміливість процитувати листа Грефа (глава Ощадбанку РФ) і Костіна (глава ВТБ) прем’єру Мішустіну: «Сбербанк і ВТБ оцінили потенційні втрати від участі в заходах держпідтримки економіки, прийнятих або які готуються до прийняття у відповідь на санкції західних країн: сукупні збитки найбільших банків, які й самі перебувають під жорсткими обмеженнями, можуть становити майже 600 млрд рублів». А далі ще цікавіше: За оцінкою Банку Росії, збиток банківської системи в 2022 році складе від 3,5 до 5,8 трлн рублів без урахування негативної переоцінки цінних паперів у розмірі близько 2 трлн рублів. Лише за два тижні з 24 лютого доходи банківського бізнесу вже знизилися більш ніж у два рази, не включаючи збитків за кредитним ризиком та від заморозки та зниження вартості активів».

Далі просто передам зміст листа підсанкційних банків без лапок, виділивши курсивом. У листі вони досить відверто розкривають майбутні збитки, крім санкційних.

Ощадбанк та ВТБ також оцінили потенційні збитки у 2022 році в результаті вжитих та запланованих до вжиття заходів держпідтримки.

Так, участь у програмі «Кредитні канікули» для компаній МСП та фізичних осіб, яка передбачає сплату основного боргу та відсотків, що припадають до погашення протягом 6 місяців, наприкінці терміну дії кредитного договору, завдасть Ощадбанку збитків у розмірі близько 90 млрд рублів, а ВТБ – Близько 14 млрд рублів.

Зміна Мінсільгоспом розміру субсидування за інвестиційними кредитами, що діють, на період з 15 березня по 15 вересня 2022 року до 50% від ключової ставки роблять участь банків у програмі збитковим. Втрати Ощадбанку становитимуть близько 16 млрд рублів на рік, ВТБ – близько 15 млрд рублів.

Прийнята в РФ програма підтримки компаній великого бізнесу та МСП у частині реструктуризації кредитного портфеля з плаваючою ставкою у фіксовану передбачає, що за портфелем великих компаній із плаваючою ставкою передбачається встановити фіксовану ставку з наступним підходом: 12,5% – для першого місяця, 13,5 % – для другого місяця, 16,5% – для третього місяця, і далі повернення до ринкової ставки. З урахуванням прийнятих параметрів програми збиток Ощадбанку може становити близько 127 млрд рублів, ВТБ – близько 73 млрд рублів. А у разі зростання ключової ставки ЦП втрати зростуть.

Банки вказують, що експлуатація та обслуговування в РФ повітряних суден заборонені європейською владою і будуть здійснюватися порушуючи міжнародні стандарти, що призведе до зниження залишкової вартості літаків з 50% до 17% від початкової. Збиток Ощадбанку становитиме близько 92 млрд рублів, ВТБ – близько 110 млрд рублів.

Невиконання авіакомпаніями розпоряджень про повернення повітряних суден призвело до пред’явлення вимог до російських банків щодо резервних акредитивів, які гарантували виконання зобов’язань авіакомпаній перед іноземними лізингодавцями. При цьому обговорюється заборона для банків на пред’явлення зустрічних вимог та стягнення сплачених за акредитивами коштів з авіакомпаній. Збиток Ощадбанку, у разі непогашення зобов’язань авіакомпаніями за вказаними вище акредитивами, складе близько 54 млрд рублів, ВТБ – близько 5 млрд рублів.

Таким чином, сукупні потенційні втрати можуть скласти для Ощадбанку близько 379 млрд. рублів, для ВТБ – близько 217 млрд. рублів.

Похмура фондова таємниця ЦБ

Виходить, що в ЦБ РФ вважають, що за 2022 р. збитки від переоцінки цінних паперів, включаючи ОФЗ (облігації федеральної позики) складуть 2 трлн рублів. Це офіційні оцінки, які ЦБ доводить до банків, тобто. практично їх можна вважати оптимістичними. Специфіка російської банківської системи в тому, що найбільший портфель депозитів населення припадає на Ощадбанк, який є досить консервативним інвестором і тому майже не тримає у своєму портфелі недержавних цінних паперів. Так ось, списання більше 2 трлн рублів від переоцінки цінних паперів з банківських балансів частина банків (не включаючи Ощадбанк) може сприйняти дуже і дуже болісно. (Згадайте, як реагувала вся банківська система, коли лише за 5 днів лютого 2022 року росіяни винесли з банків 1,2 трлн рублів, хоча тоді ці втрати частково взяв на себе Ощадбанк.) І звичайно, після такого списання почалися б дефолти.

Насправді швидкість списання залежала від відкриття Московської біржі, яка працювала майже місяць. На біржі і вмовляли емітентів викуповувати свої акції, і спочатку усунули від торгівлі нерезидентів, а в день відкриття відключили від торгів більшість приватних трейдерів, які просто не завантажили торгове програмне забезпечення. Зрештою, Московська біржа запрацювала, але після аналізу торгової активності виявилося, що у біржі є всі ознаки штучного утримання ринку.

  1. Порівняння динаміки часток різних учасників ринку показало, що графіки частки фізичних осіб та нерезидентів на Московській біржі інвертовані, тобто. є дзеркальним відображенням одне одного. Виходить, що рішення нерезидентів про скидання пакетів відразу блокувалося «патріотично налаштованими громадянами РФ» і ринок продовжував зростати. Ця ситуація повторювалася багато разів.
  2. Було зафіксовано багаторазове нелогічне зростання акцій емітентів, якими приходив потік поганих новин, тоді як падали емітенти на хороших новинах. Такі спостереження десятки за дуже короткий проміжок часу. Наприклад, після зняття санкцій із виробників добрив акції одного з цих виробників помітно впали у ціні. Або, навпаки, при дуже поганому фоні новин для однієї з видобувних вуглеводні компаній її акції різко почали дорожчати.
  3. Уряд РФ і Держдума дуже швидко практично евакуювали російських емітентів із західних бірж і торгових майданчиків. Ринок депозитарних розписок на акції російських компаній припинив роботу ще 3 березня. Але замість зусиль з його розблокування влада, навпаки, доклала всіх сил, щоб прибрати російські компанії з фондових майданчиків, де вони могли б отримати альтернативну (читай ринкову) оцінку.

Якщо скласти ці три фактори разом, то можна стверджувати, що на Мосбіржі завелися «художники», які активно малюють курси акцій та облігацій і можуть впливати на ринок ОФЗ. Цікаво, що офіційно влада РФ, включаючи Фонд національного добробуту, після 24 лютого в торгах активної участі не брала. Проте аналіз торгових даних показує, що «малювати» курси цінних паперів можна було з допомогою організованого пулу фізосіб через механізм довірчого управління. Такі витівки на МБ зараз вигідні і ЦБ РФ, і банкам, списання сміття з балансів яких намагаються розтягнути в часі.

Визнання без явки

Влада РФ взагалі-то і не приховує, що чекає на банківську кризу. Комітет Держдуми з власності схвалив законопроект, який дає змогу Мінфіну на підставі окремих рішень уряду купувати за рахунок коштів Фонду національного добробуту (ФНБ) привілейовані акції кредитних організацій. Як випливає із законопроекту, для проведення операції з придбання акцій не потрібно буде отримувати попередню (наступну) згоду ЦБ РФ і ФАС. Крім того, на ці угоди не поширюватиметься необхідність дотримання порядку розкриття інформації у формі повідомлень про суттєві факти, необхідність залучення уповноваженого федерального органу виконавчої для визначення ціни розміщення акцій кредитної організації. Уряд вже використав кошти ФНБ для докапіталізації банків у кризу 2008-2009 років, видавши їм суборди через ВЕБ на 404 млрд рублів. У 2014 році після запровадження західними країнами секторальних санкцій держбанки конвертували ці суборди у «префи». Так, ВТБ отримав у капітал першого рівня 214 млрд рублів, Газпромбанк – 39,95 млрд рублів, РСГБ – 25 млрд рублів.

Сам ЦБ РФ був неодноразово помічений за допомогою банків та іншим резидентам РФ за допомогою ухилення від санкцій та від розкриття інформації, яка може стимулювати кризові явища в банківському секторі. По-перше, ЦБ РФ дозволив власникам кредитних організацій не публікувати дані про структуру їхньої власності, але при цьому зобов’язав подавати їх до ЦП. По-друге, ЦБ РФ відклав публікацію звітності кредитними організаціями, що дозволить якийсь час приховувати від громадськості реальний стан справ у банківському секторі.

«Путін мАлАдець?»

Занурюючись у нетрі російського фінсектора, що стагнує, я все більше задаюся питанням: «чим росіяни, що працюють у фінсекторі РФ, не догодили своїй владі?». Це питання ставить без співчуття, а прагненні зрозуміти логіку військових рішень, у яких:

  1. Відбулося піке рубля від 85 до 200 і назад до 100, відродився чорний ринок, виникли проблеми з валютними вкладами та неможливістю обслуговувати кредитні картки за кордоном. При цьому, за піку від 200 до 100 рублів за долар ЦБ РФ, ймовірно, довелося викласти з дефіцитних валютних резервів близько 35-40 млрд доларів. Адже за фактом, за вирахуванням монетарного золота, ЦБ РФ залишилося валютних резервів у ліквідній частині на 65 млрд доларів, а перед війною їх було майже 650 млрд доларів.
  2. Прокинувся небезпечний процентний ризик, який має всі перспективи переродитися на кредитний ризик і стати тією чумою, яка коситиме позичальників незалежно від сектора чи сегмента зайнятості. При цьому федеральний бюджет обтяжився на суму компенсацій пільговикам за програмами кредитування та підтримки галузей, включаючи авіаперевезення.
  3. Мала місце спроба федерального уряду в буквальному сенсі згвалтувати Ощадбанк РФ і ВТБ (а я так підозрюю, що і ряд інших держбанків, які просто побоялися підписати лист Мішустіну) і покласти на них сумарно на 600 млрд. рублів компенсацію впливу на позичальників процентного ризику.
  4. Повністю знищений диверсифікований фондовий ринок, що давав приватним та державним емітентам з РФ можливість доступу до зарубіжних ринків капіталу, з не обмеженими можливостями щодо залучення ресурсів з таких великих організаторів торгівлі як Deutche Borse, London Stock Exchange та ін. Таким чином, замість сегмента, який довгі роки живив економіку РФ інвестиціями та живою валютою, вони отримали «клуб фондових художників», які малюють курси акцій необхідним компаніям?
  5. У результаті всі найнебезпечніші діри фінсектора публічно запропоновано закривати за рахунок Фонду національного добробуту. Проте Фонд, що складається з проблемних активів, зазвичай називається «Bad Bank», і має мало спільного з добробутом та ще й з національним.

Можливо, влада РФ дуже не любить Україну, чиє населення живе краще, ніж на 95% території РФ, а 91% громадян хочуть в ЄС і пишаються тим, що вони українці. Але за що ж влада РФ так сильно не любить свій російський народ, що прирікають його на злидні заради якихось сумнівних територіальних вигод чи утисків іншої національності? Відповідь це питання належить знайти нам усім.

Віталій Шапран, економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків (УОФА), член Ради НБУ. Оригінал статті у “Мінфіні”