Жителі Сахаліну про зростання цін на продукти: «Не було такого ніколи», «Поставок із Китаю давно немає»
31.03.2022   //   3 Переглядів

На Сахаліні відчутно дорожчають товари. Те, що зросла вартість цукру-піску (рафінад спокійно лежить на полицях) або офісного паперу, який зараз в оголошеннях продають по 2000 рублів за пачку (вчетверо дорожче, ніж раніше), ще можна пояснити ажіотажним попитом. Але ціни збільшуються буквально на все, повідомляє «Сибір.Реалії».

– Страшно заходити до магазину. Я не знаю, звідки влада бере 2% інфляції, у мене зовсім інші цифри. Наприклад, вершкове новозеландське масло. Я завжди брала його в «Вірному» (мережа сахалінських продуктових, що позиціонуються як магазини з доступними цінами) – воно набагато краще за російське і білоруське, і брати на вагу набагато вигідніше, ніж у пачках. Рік тому воно коштувало близько 700 рублів за кілограм. У середині лютого я брала його вже по 850 рублів. А тепер вона понад 1200 рублів за кіло. Ось і порахуйте, яка інфляція. Наразі цей продукт мені вже не по кишені. Продавці кажуть, купіть хоч білоруської олії із запасом – вона поки що коштує близько 900 рублів за кг, але нову партію продавати будуть вже дорожче за тисячу, – каже пенсіонерка Галина Іванівна Медведєва.

Співробітники магазинів ледве встигають переписувати цінники. Вірніше, вже не встигають.

– Беру на полиці тістечко з листкового тіста до чаю – на етикетці ціна 110 рублів. На касі пробивають – 168 рублів. Дорожчає навіть те, що не привізне. Чимча (ким-чхі – традиційна корейська квашена гостра пекінська капуста, популярна на Сахаліні страва) – ну що може бути більш сахалінське? Її у нас виростили і в нас же восени засолили, чого їй дорожчати? Але кілька днів тому кілограм коштував трохи більше 300 рублів, а зараз рівно 600, – розповідає Галина Іванівна.

Рис, який нещодавно коштував 68-75 рублів за кілограм, за місяць виріс до 130 рублів за кіло. Ціни підросли буквально на всі крупи, олію, борошно. Місцевий виробник м’яса та ковбас «Сахалінський бекон» теж збільшив ціни – на яловичину приблизно рублів на 50 за кг. Вже з 1 квітня продукція компанії стане для покупців ще дорожчою.

Дорожчають овочі та фрукти. Банани ще недавно коштували 120-150 рублів, зараз 279 рублів. Але значно відчутніше зросла ціна на найпростіші овочі. Кілограм картоплі – 90 рублів, вартість цибулі підійшла до сотні за кг. Капуста – від 150 до 190 рублів за кілограм.

Влада проблеми в ситуації не бачить. Принаймні, в прес-релізі уряду області сказано, що «за результатами моніторингу цін на соціально значущі товари місцевих виробників встановлено, що, незважаючи на витрати, що зростають, підприємства продовжують дотримуватися політики стримування цін. Окремі продукти, наприклад капуста, зростають у ціні за рахунок збільшення сезонних витрат за зберігання та передпродажну підготовку товару, кисломолочна продукція – через збільшення цін у постачальників на упаковку з імпортної сировини. Придбати товари за доступними цінами можна у фірмових та соціальних магазинах».

Із цим не згодні навіть продавці.

– Весною завжди було сезонне підвищення ціни на овочі – місцевих до березня майже не залишається, а привізні дорожчі. Але те, що зараз відбувається, у жодні ворота. Не було ніколи такого, – каже продавець магазину.

Усі місцеві виробники, хто менше, а хто чи не повністю, залежить від іноземних поставок: насіння, добрива, різні витратні матеріали. Щось імпортозамістити з натяжкою, але можна, а щось, як, наприклад, насіння, практично ні.

Співробітники одного зі складів, які торгують овочами та фруктами на південно-сахалінській оптово-торговельній базі, теж песимістичні та намагаються розібратися в політичних новинах.

– Нова Зеландія начебто оголошена недружньою країною. Це що означає? Ми звідти яблука отримували і ківі. Тепер не зможемо? Чи зможемо? Яблука – гаразд, їх Азербайджан постачає, у сезон багато краснодарських та з Карачаєво-Черкесії. Молдова знову ж таки. Хоча Молдова теж до санкцій приєдналася? Чи ні? Ось як у цьому розібратись?

Але насправді найбільша проблема – це постачання з Китаю. При необхідності він може замінити всі Кореї з Еквадорами, поставляти всі фрукти і овочі. Так от поставок із Китаю давно немає і, можливо, поки що не буде. Не знаю, із чим це пов’язано. Він же не приєднався до бойкоту. Але контейнери не надходять. Раніше, якщо в мене чогось раптом не вистачає на заявку, я могла в сусідній склад забігти, позичити, віддавала, коли приходило моє постачання, а зараз – ні. Хто розумніший, забили склади і сидять, чекають до останнього, поки зовсім псуватися не почне, і тоді все розпродадуть. Ціни змінюються щодня.

Але й попит, слід сказати, впав. У нас контракти з декількома школами та дитячими садками, плюс ми відправляємо овочі та фрукти на північ Сахаліну нафтовикам. Але бюджетники вже давно стали платити із затримками – по кілька мільйонів у нас від них постійно підвисає. А іноземні нафтовики згортають видобуток. «Ексон» пішов із Сахаліну, вивезли іноземних співробітників буквально за два дні. Російські вахтовики ще працюють, але не знаю, що буде далі. Хазяїн сказав, що, швидше за все, доведеться закриватися, – каже співробітниця гуртово-торгівельної бази.

– Я поки що поставив закупівлі на паузу – незрозуміло, що далі буде з курсом долара. Точніше, зрозуміло, що буде, але наскільки? Розпродаю запаси, – каже Олексій, власник компанії, яка торгує товарами із Південної Кореї. – Поки що підняв ціну лише на найдорожчі товари. Бюджетний сегмент цієї хвилини тримаю на колишньому рівні, але від бонусної програми довелося відмовитися. Заморозили на якийсь час, що буде далі, поки не знаю. Але зростання цін неминуче. Доведеться піднімати одразу відсотків на 25.

Олексій каже, що за самі постачання поки що не хвилюється: у нього давно налагоджені прямі контакти з виробниками (сферу свого бізнесу він просив не називати). Вони зацікавлені у ринку збуту. Але багато бізнес-зв’язків рвуться.

Тим часом влада стримано обіцяє не допустити зростання цін.

«Стримувати зростання вартості місцевої продукції вдається у тому числі за рахунок регіональних заходів підтримки. Так, збільшено субсидії на придбання мінеральних добрив та утримання великої рогатої худоби. Ціни на бакалійні товари вдається стримувати за рахунок субсидування 50 відсотків транспортних витрат на доставку продукції з регіонів країни до острівну область. Також оперативно вносяться зміни в частині авансування субсидій щодо витрат сільгосппідприємств», – йдеться у прес-релізах уряду області.

У мене немає жодного оптимізму щодо майбутнього, – зізнається покупниця Галина Іванівна. – Нас всі лякали «хочете, як у 90-ті?» – Так ось вони настали. Я дуже добре пам’ятаю той час – тотальну бідність, сто рецептів з кабачків, рибні тефтелі на пару, тому що навіть олії я купити не могла. Але, знаєте, що страшніше – те, що деяких це навіть не лякає. Розмовляла зі знайомою, вона каже: головне, щоби всіх «нацистів» перебили, а інфляцію та дефіцит ми «потерпимо». А я не хочу терпіти. Заради чого?