Оприлюднено прослуховування та переписку картелістів SAP
Антимонопольний комітет днями оприлюднив повний текст рішення стосовно семи компаній, які влаштували гігантську змову на ринку програмного забезпечення SAP – це німецький софт для автоматизації управління компаній (керівництво, бухоблік, логістика тощо).
Детективи НАБУ зафіксували телефонні розмови, переписки у месенджерах та документи на ноутбуках, які свідчили про змову цих фірм на двох десятках тендерів «Приватбанку», «Укрзалізниці», Нацбанку, «Енергоатому» на загальну суму 570 млн грн. А Антимонопольний комітет дійшов висновку про головну роль у цьому картелі ТОВ «САП Україна» – це національний дистрибутор програмного забезпечення SAP на території України, Молдови та Грузії. Фактично саме ця фірма і була регулятором ринку.
Ще недавно Максим Матяш будував плани по розбудові компанії “САП Україна”, але після рішення АМКУ про вирішальну роль цієї фірми у картелі – став безробітним.
Забігаючи наперед відразу скажемо. Як тільки розслідування АМКУ було завершено – німці звільнили директора «САП Україна» Максима Матяша. І цій фірмі припав найбільший штраф АМКУ 75 млн грн, тоді як на решту шість фірм – 30 млн грн:
– ТОВ «САП Україна» – штраф 75 000 000 грн;
– ТОВ «Бріг-Рітейл» – штраф 3 259 273 грн;
– ТОВ «Агелес» – штраф 5 632 114 грн;
– ТОВ «Беной» – штраф 12 783 467 грн;
– ДП «НТТ Дата Бізнес Солюшнс» – штраф 6 100 798 грн;
– ТОВ «Інфопульс Україна» – штраф 2 200 950 грн;
– ТОВ «Сапран Україна» – штраф 339 999 грн.
Загальна схема була такою. «САП Україна» кому хотів – тому і видавав авторизації різного ступеню посвяченості. Хтось вдовольнявся простеньким SAP ServicePartner, а комусь щастило, і він отримував PartnerEdge VAR або навіть PCоE. Як повідомляли ще у 2018 році «Наші гроші» (див. «Кілобакси від SAP для України»), ці ігри призвели до того, що в Україні була мінімальна кількість уповноважених фірм по всій Європі. Мінімізація кількості гравців дозволила їм розігрувати тендери. Бізнесмени між собою домовлялись, наскільки високі ціни можна виставити на торгах, та ходили на тендери із заздалегідь визначеними переможцями. Періодично просили один одного підтримати їх пасивною участю на «своїх» торгах, компенсували їм кошти за цю участь (видатки на банківські гарантії, тощо). Та відповідали потім такою самою пасивною участю на «їхніх» торгах. Це для того, щоб усім здавалось, що на торгах по софту SAP нібито є конкуренція.
Але не будемо тягнути кота за подробиці, далі пряма мова змовників (скачати рішення АМКУ від 15 грудня).
Це переписка двох представників «Бріг-рітейлу», один з яких їде на тендер «Приватбанку» у Дніпро в одній машині… з конкурентами. І той що з Києва дає команду тендернці у машині, щоб вона не здумала виграти на тендері, бо виграти має фірма «Агелес», яка раніше підіграла «Бріг-рітейлу» на тендері Нацбанку:
А ось уже представники «Бріг-рітейлу» і «Агелесу» домовляються про розіграш торгів:
Це про допомогу «Беною» від «Бріг-рітейлу» з двох розмов:
Це «Беной» диктує «Бріг-рітейлу» які кроки на аукціоні він має зробити, щоб взагалі не думати які цифри туцати, але щоб всі бачили що у «Прозорро» йде активна торгівля:
Це знову керівник “Бріг-рітейлу” диктує своїй тендерниці які ходи робити, щоб аукціон розіграли під виглядом торгівлі:
І це лише частина розмов та переписок. Більше у рішенні АМКУ .
А тепер головне питання: чи встоїть це рішення Комітету?
Річ у тім, що буквально кілька тижнів тому група Ігоря Коломойського у Верховному Суді отримала необхідне їй рішення про неможливість використання матеріалів НАБУ у антимонопольних розслідуваннях.
Там йшлось про змову кількох «приватівських» мереж АЗС на ринку палива, яку АМКУ також доводив на підставі матеріалі НАБУ. У 2020 році Верховний суд підтверджував можливість використання Комітетом матеріалів досудового розслідування у якості доказів у справі. Але юристи змовників змогли завести справу на новий розгляд і повторне коло судового оскарження завершилося не на користь АМКУ.
Однак «Ліга антитрасту» наводить і аргумент на користь того, що рішення по SAP може встояти. Йдеться про судовий прецедент, коли АМКУ використав матеріали кримінального провадження ГПУ і СБУ під час доказування концентрації без дозволу у вигляді набуття Сергієм Курченком акцій Брокбізнесбанку.
«Тоді адвокат порушника оскаржував рішення у суді і один із аргументів було використання АМКУ, як доказів визначення відносин контролю і кінцевого бенефіціара, матеріалів кримінальних проваджень СБУ і ГПУ. Суд став на сторону АМКУ», – відзначила експерт «Ліги антитрасту» Олена Поканєвич.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»