Історія фінського асфальтного картелю наочно демонструє, чому Україна не в НАТО
08.02.2022   //  

Текст: Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”

Нещодавно Фінляндія натякнула, що може таки вирішити вступити до НАТО. І одразу ж отримала від НАТО сигнал: сьогодні ви приймати рішення про вступ, завтра – ви вже в блоці.

Дехто дорікнув, начебто до України чомусь інше відношення, і що все це через Росію.

Так, дійсно Україні для вступу до НАТО треба ще ґрунтовно попрацювати. Але не через Росію, а тому що українська правова система, на відміну від фінської, занадто далека від західних стандартів.

Враховуючи, що моєю топ-темою останні місяці був антитраст та дороги, покажу на цьому прикладі.

В 2008 році конкурентне відомство Фінляндії (FCA) викрило картель з семи дорожніх компаній та асоціації, що їх об’єднувала. Вони освоювали бюджетні гроші на загальнодержавних та місцевих тендерах з ремонту та будівництва доріг. Дорожній картель контролював 70% ринку.

«Дорожні компанії разом узгодили ціни тендерних пропозицій та поділили між собою підряди. Завданням інших фірм було пропонувати так звані захисні пропозиції, щоб обдурити муніципалітети. У той же час діяльність малих компаній була контрольованою та обмеженою. Також існувала спільна система моніторингу та штрафів між компаніями картелю», – коментував справу адвокат їх міністерства інфраструктури.

Конкурентне відомство просило накласти штраф 97 млн. євро. Але суд оштрафував компанії на 19,4 млн. євро. Відомство оскаржило замалий штраф до апеляції та касації й добилося, що штраф було переглянуто. Кінцева сума штрафу – 80 млн. євро.

Компанії сплатили штраф. Але, на цьому справа не закінчилася.

Після проходження всіх інстанції в 2012 році муніципалітети і міністерство, відповідальне за дорожнє будівництво, звернулися до суду за відшкодуванням спричинених картелем збитків. Загальна сума пред’явлених збитків складала 120 млн. євро.

«Ми підрахували, що муніципалітети переплатили за тендер на асфальт приблизно на 30 відсотків через незаконний картель. Тепер подивимося, чи повернуть гроші платників податків асфальтні компанії», – сказав адвокат міністерства після подання позову.

Суд присудив компаніям виплатити більше 70 млн. євро шкоди.

Дорожні компанії не здалися та почали процес реструктуризації бізнесу, щоб не відшкодовувати збитки. Хтось продав компанію, хтось ліквідував та на заміну створив нову юридичну особу.

Але, ні міністерство, ні муніципалітети не здалися та пішли доводити в суді, що відшкодувати збитки новостворені компанії мають.

В 2016 році апеляційний суд Гельсінкі став на бік платників податків та прийняв рішення, яким підтвердив, що обов’язок відшкодувати спричинену шкоду перейшов до нових компаній.

Асфальтний картель програв у протистоянні з державою, а «старожили» галузі пліткують, що щеплення діє досі та на дорожніх тендерах не видно навіть натяків на змови.

Для розуміння, наскільки відстає Україна, згадайте, що кажуть про дорожній картель в українському дорожньому міністерстві. У нас так само картель контролює близько 70% ринків, багато років розподіляє між собою підряди, а більш дрібні компанії використовує для прикриття або субпідряду. І також є асоціація, що об’єднує фаворитів Укравтодору.

Проте, на відміну від фінів, український дорожній картель «дахується» з Офісу президента, моніторингом виконання картелістами домовленостей займається саме «міністерство», а прикриває його діяльність конкурентне відомство. З завищених на ті ж самі 30% цін оплачується робота депутатів. А роль публічного адвоката картелістів грає особисто президент.

Здається, це найкраща відповідь на питання: чому ми не в НАТО? І чому фінів НАТО раді бачити хоч завтра, а наш президент, за сумісництвом амбасадор картелю, намагається переконати нас, що шлагбаум закрито, бо НАТО не особливо гостинне до України, а партнери «в лапках» нам вселяку заважають туди вступити.

Блог від: Агія Загребельська