Путін накопичив сотні мільярдів доларів на «чорний день», але у Росії є проблеми
Текст: Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”
З 2014 року, вивчивши урок, Кремль накопичував «фінансову подушку» та зараз має $640 млрд міжнародних резервів та фонд з накопиченнями, еквівалентними 12% ВВП.
Але при авторитарно-клептократичному російському режимі, «накопичення подушки» відбувалося:
- через каналізацію доходів на державні компанії, які не ефективні та погрузли в корупції;
- зниження рівня життя населення, і так в своїй левовій частині перебуваючого за межею бідності;
- мінімізації інвестицій у розвиток.
Оглядач Bloomberg Opinion Клара Феррейра назвала стан, в який путінський режим загнав економіку Росії – заціпеніння.
Режим знижує рівень довіри населення до держави, унеможливлює здорову конкуренцію, гальмує інтелектуальний розвиток нації.
Дійсно, російська економіка стійкіша до світового підвищення цін на стратегічні товари, в тому числі продовольство, бо не є імпортозалежною на цих ринках. Але вона смертельно залежна від експорту, обсяг якого зменшується також через режим.
Наприклад, одна з найбільших дохідних частин російської економіки – торгівля газом. 13% всього експорту або $62 млрд. Режим же перетворює цей товар на зброю, що змушує західних покупців, яких переважна більшість, різними методами зменшувати споживання російського газу.
Так, цього тижня Комісар з енергетики в Єврокомісії Кадрі Сімсон вже провела переговори з США та Катаром щодо закупівлі у них газу. 4 лютого за її участі відбудеться зустріч представників США, ЄС, Великобританії та Туреччини в Баку щодо Південного газового коридору (належить британській нафтовій компанії BP Plc, підтримується Європейським Союзом та вже більше року доставляє газ з родовищ, які розробляються Азербайджаном та Туркменістаном, в Каспійському морі до Південної Італії). Крім того, посол Азербайджану у Великобританії заявив, що вони збільшать поставки газу у Європу. А 7 лютого відбудеться засідання енергетичної ради США – ЄС.
Також, частину поставок російського газу Європа може замінити поставками СПГ з Азії через зменшення споживання Бразилією, з якою європейські покупці конкурували на азійських ринках за ресурс. В Бразилії дощові місяці, через що виробництво гідроенергії вже зросло на 25% та прогнозують збільшення цього показника вдвічі. Одночасно з цим відбувається суттєве сповільнення економіки Бразилії, що зменшує споживання енергії. Цього тижня бразильський оператор електромережі ONS заявив, що електростанція, яка використовує СПГ на північному сході країни, скорочує виробництво на 30%.
При цьому Росія не зможе повноцінно замінити «випадені» обсяги поставок до західних країн іншими країнами-покупцями. І тому, що немає достатньої трубопровідної інфраструктури, і тому, що це зброя. Навіть Сі не поспішає мати «Силу Сибіру – 2» з Росією, щоб не потрапляти в залежність. А перспектива запуску в цьому році «ПП-2» все більше ставиться під сумнів.
І хоча якусь частину падіння дохідності через зниження продажів газу Росія перекриє за рахунок підвищення ціни на нього, але незначну.
Більшість решти товарів експортується морем. Так, за оцінками JBC Energy, Росія щодня експортує морським транспортом приблизно 123 тисяч тон дизельного палива. Це означає, що можливі перебої в судноплавстві через агресивну зовнішню політику режиму, змушують покупців диверсифікувати ризики та зменшувати купівлю і цих російських товарів. На додаток покупців спонукають це роботи і можливі санкції на рубль, які ускладнять розрахунки за дизельне пальне, нафту, газ та інший російський експортний набір.
Крім цього, пакет санкцій, що готується, може передбачати заборону Росії експортувати в західні країни окремі метали, такі як сталь і залізо, та хімікати. А експорт продовольства, де Росія в минулому році побила рекорд та вперше стала нетто-експортером з часів Радянського союзу, також, у випадку продовження ескалації, зазнає втрат навіть без санкцій. Тим більш, Кремль вже ввів обмеження на експорт окремого продовольства, щоб зупинити зростання цін всередині країни.
Також, влітку може розпочатися розслідування в США проти Росії з подальшим введенням експортних мит, аналогічних тим, що ввела адміністрація Трампу проти Китаю на суму понад $300 млрд. Згідно з нещодавно опублікованим звітом незалежної комісії США з міжнародної торгівлі Росія застосовує антиконкурентні методи проти американських компаній, а саме – блокування інформації про них на російських ресурсах. В липні комісія має оприлюднити другий звіт, де буде пораховано економічний вплив таких дій, та який може стати підставою для початку розслідування. З 2016 по 2020 рік найбільша кількість запитів у всьому світі на видалення вмісту від Google (понад 60%) надійшла саме з Росії.
Плюс, через режим свої грошові «запаси» російський бізнес «ховає» за кордоном, що не тільки зменшує обсяг грошей в російській економіці, а й робить її «вразливішою» до санкцій та посилення світової боротьби з відмиванням грошей. Навіть «Лондонград» повільно, але іде у напрямку ускладнення анонімного володіння, в тому числі розглядає можливість збільшення розпоряджень про непояснені багатства щодо осіб, яких підозрюють у зв’язках з Путіним, що збільшує ризики спецконфіскації. При цьому за даними Transparency International, росіяни, яких звинувачують у корупції або зв’язках з Кремлем, придбали нерухомість у столиці Великобританії приблизно на 2 мільярди доларів.
Режим також перекриває потік інвестицій в Росію. Кілька пакетів накладених економічних санкцій з 2014 року, протекціоністська політика, що витрачає значні ресурси на утримання неефективних та корумпованих секторів економіки. Банальне, в Росії дорога, побудована іноземною компанією, не отримує статус автомагістралі та відповідний швидкісний режим, незалежно від її якості. При цьому збройна агресія Росії проти України блокує залишки навіть тих західних інвестицій, які ще вчора не перебували під загрозою зриву та вважалися майже вирішеним питанням.
Навіть з Італією, яка до цього часу вважалася важливим торгівельним партнером Росії (за словами самого Путіна товарообіг між країнами зріс на 54% за 11 місяців минулого року) – у Кремля «охолоджуються» економічні стосунки. Так, цього тижня прем’єр-міністр Італії звернувся до італійського бізнесу з проханням не проводити через поточну міжнародну ситуацію заплановану ще в листопаді минулого року зустріч активного в Росії італійського бізнесу з Путіним, організовану Італійсько-російською торгівельною палатою. Нафтовий гігант Eni SpA, близько 30% поставок якого надходить з Росії та який співпрацює з ПАТ «Газпром» понад 50 років, відмовився брати участь в зустрічі. Так само зробив оператор газової мережі Snam SpA. Обидві компанії беруть участь у газопроводі «Блакитний потік», який доставляє газ до Туреччини. Також цього тижня другий за величиною банк Італії UniCredit «поставив на стоп» укладення угоди про придбання російської ФК «Відкриття» через військове нарощування в регіоні.
Як наслідок, Росія відстає від західного світу у всьому: починаючи від другого місця в світі за кількістю надлишкових смертей після Індії, закінчуючи тим, що бюджети провідних російських науково-дослідних інститутів становлять лише близько 3% матеріального забезпечення аналогічних установ у США.
При цьому можливість користуватися важливим для її економіки науковими результатами західного світу Росія також може скоро втратити. Серед пакету можливих наступних санкцій розглядається обмеження експорту напівпровідників, аерокосмічних, оборонних технологій, технологій у сфері кібернагляду та в кантових обчисленнях, нафтового обладнання.
Отже, російській режим – це головна проблема російської економіки. І чим далі, тим потужніше режим тисне на її гальма.
Проте червону лінію економіка Росії ще не перетнула, її можуть туди перекотити санкції. Наприклад, в минулому році Citigroup припинили роздрібні операції в Росії, але Societe Generale SA , UniCredit SpA і Raiffeisen Bank International AG все ще залишаються, головний директор Mastercard Inc. сьогодні називає російський ринок значним та стратегічним для їх компанії, а президент Італійсько-російської палати заявив, що італійський бізнес розглядає Росію як надійного партнера. Отже російській економіці ще є куди падати.
Цікавий прогноз, який можна застосувати до російської економіки, дав оглядач Bloomberg Opinion Андреас Клут: «Фактично, він (Путін) помістив кота в коробку (мається на увазі Кіт-Шрьодінгера з відомого експерименту), а потім напхав у нього лічильник Гейгера, радіоактивну частинку та детонатор. Поки що світ задається питанням, вибухне ця установка чи ні, і Путіну це подобається. Але він забуває, що котом може виявитися не Україна чи НАТО, а він».
На користь цього говорить й той факт, що на відміну від падіння економіки Росії, наприклад, економіка США до кінця 2021 року розвивалася найшвидше з 1984 року. А поки російський рубль падає, індекс американського долара сильніший, ніж на початку 2020 року, та за прогнозами має чітку тенденцію до зростання. При цьому зростання цін на нафту, на відміну від всіх минулих трендів, не здійснило відчутного впливу на курс долару, як і попри тривалу традицію, не покращило та навіть не зупинило зниження російського фондового ринку. І не тільки через збройну агресію та загрозу санкцій, а й через те, що «світові гроші» все менше вірять в російську економіку.
Пакети санкцій, які розглядаються (від більш м’якого до драконівського) в будь-якому випадку нанесуть сильний удар по російській економіці. Але враховуючи те, що в повістку ключових дискусій навколо санкцій входить і вдосконалення процедури їх зняття, у Росії залишатиметься можливість їх «відкотити» та працювати над оздоровленням своєї економіки.
Також див.:
Як можна оцінити вплив санкцій на економіку Росії за агресію проти України?
Агія Загребельська