Продаж херсонського солезаводу. Ігри на пониження
20.01.2022   //   930 Переглядів

Оточення «слуги народу» з «4 каналу» було змушене купити у держави солеварний завод всемеро дорожче стартової ціни.

Є у Херсонській області державне підприємство «Геройське дослідно-промислове підприємство». За цією назвою криється завод, що виробляє сіль, випарюючи її з морської води. Підприємство розташоване на березі Дніпровського лиману, на відстані 70 км від районного центру – м. Гола Пристань. Виробничі потужності підприємства – це басейни ланцюга озер, заповнених морською водою Ягорликської затоки Чорного моря.

Бізнес середньої руки, але ці доходи дозволяли заробляти на ікру місцевим баронам. Дмитро Бухтіяров, який весною 2021 року став в. о. директора ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», розповідав місцевим ЗМІ таке:

– Як кажуть у народі, присмокталися до державного підприємства і перевели звідси все, що можна, на своїх людей. Вивезли з солезаводу всю техніку на ТОВ і провертали схеми. Одна з них – фірма, наближена до тодішнього директора заводу, купує сіль по 700 гривень за тонну. І грузить фірма підконтрольна, теж за 700 гривень. Тобто, сіль нагрібалася за ціною дорожньої, фактично безкоштовно. Друга схема — без узгодження  з Фондом держмайна, надавалася поворотна фінансова допомога підприємству. Тобто, цими грошима розраховувалися з працівниками, а сіль набиралася безкоштовно, — розповів Дмитро Бухтіяров про той період, коли «Геройський солезавод» знаходився у віданні МінАПК.

Держава вирішила покласти край історії, коли певним фізичним особам дістаються прибутки, а країні залишаються збитки. «Геройський солезавод» виставили на приватизацію.

Перша результативна спроба продати завод відбулась 24 вересня. На аукціон зі стартовою ціною 6,13 млн грн у системі «Прозорро. Продажі» подались дев’ять компаній. Та в результаті торгів вони підняли ціну у сім(!) разів – до 45 мільйонів гривень.

Але потім переможець ПП «ЛК-Агро» відмовився укладати угоду на придбання заводу. Фірма просто відмовилась підписувати біржовий протокол та надавати документи до Фонду держмайна. Потім не вдалось укладати угоду і з ТОВ «Неонт лтд», що зайняло на торгах друге місце з відставанням на одну копійку.

Експерти «Ліги антитрасту» відмітили, що обидві фірми обрали для участі в торгах один і той самий електронний майданчик – ТОВ «Національна електронна біржа» та подавали документи, необхідні для участі в аукціоні, в один день і той самий час. Документи здавалось би різних фірм для участі були схожі в оформленні. Та платіжні доручення компаній свідчили про одночасну сплату гарантійного та реєстраційного внесків за участь в аукціоні.

Тобто очевидні ознаки змови, про які «Ліга антитрасту» інформувала Антимонопольний комітет у відповідній заяві.

Також у місцевих медіа був певний розголос про цю невдачу. Річ у тім, що фірма-переможець «ЛК-агро» пов’язана з народним депутатом від «Слуги народу» Олексієм Ковальовим.

До того як піти до парламенту по місцевому мажоритарному округу він був директором та співзасновником «ЛК-агро». Потім його частка перейшла до його матері – Наталії Ковальової. В свою чергу директором та власником найбільшої частки в «Неонт лтд» (фірма, що зайняла друге місце) є Денис Дорофєєв. Нині він власник ТОВ «Херсонагропродакшин», яке раніше належало Олексію Ковальову. А ще Дорофєєв власник та директор ТОВ «Вега-Х», що рік тому належало миколаївцю Сергію Маркіну. Запамятайте це прізвище, ми до нього ще повернемося.

Отже, після цих відмов аукціон відмінили, і відділення ФДМУ по Херсонській області та Криму провело новий. Торги відбулись в грудні. Цього разу вищезгадана пара фірм не подавалась, а переможцем стало ТОВ «Грин-Груп», що запропонувало 44 млн грн. (без урахування ПДВ).

Ця фірма ще за півроку до аукціону належала миколаївцю Сергію Маркіну, чиє прізвище ми і просили вас запам’ятати. А на момент аукціону власником та директором ТОВ «Грин-груп» став Сергій Бузукін з Голої Пристані. Це директор в ТОВ «Рибоводна ферма – Ювент», що належить брату нардепа «Слуги народа» – Юрію Ковальову.

До речі, друге місце на аукціоні посіло та сама вищезгадана фірма «Вега-Х», власник якої нині бізнес-партнер Ковальова – Денис Дорофєєв.

Тобто, на повторному конкурсі солеварний завод купила наближена до сім’ї нардепа фірма. І на рівні зв’язків між засновниками та менеджерами у переможців знову простежуються ознаки «близькості».

Але радує те, що на фоні ознак зради є і ознаки перемоги. З другого разу завод продали усемеро дорожче стартової ціни. Чому така ціна висока? Припускаємо, що це через високу конкуренцію.

На перший аукціон подалось 9 компаній, і вони підіймали ставки, примусивши пару фірм з оточення Ковальова зробити максимальні кроки на підвищення. Потім, якби усі опустили руки, та ніхто не звертався до медіа та АМКУ, все могло піти по гіршому сценарію. За законом, Фонд держмайна після скасування перших торгів має право наступні оголошувати вдвічі дешевше, ніж з першого разу.  І цього разу така спроба справді була. ФДМУ справді після відмови «ЛК-агро» і «Неонта» оголосив аукціон з очікуваною вартістю 3,1 млн грн. Однак на той момент вже почався розголос, тож конкурс переоголосили за 6,1 млн грн.

Правда, новий аукціон знову пройшов під контролем оточення Ковальова. Знову два перших місця зайняли фірми, пов’язані з прізвищем нардепа. Це давало їм законну можливість знову завалити торги. Бо за законом ФДМУ має пропонувати укласти угоду тільки першим двом фірмам з аукціону, до третього місця вже не звертаються. Тож якби вони знову відмовились від укладання угод – аукціон довелось би знову переоголошувати. Але цього разу «ковальовці» вже не відмовлялись від перемоги. І 22 грудня угода про купівлю-продаж була укладена з «Грин-груп».

А через три тижні фірма змінила власника. Новим засновником «Грин-груп» став Олександр Кирик, прописаний в Кардашінці Скадовського району Херсонської області. З судового реєстру відомо, що в 2019 році Укрексімбанк через суд стягував з нього 7 тисяч гривень заборгованості по кредитній лінії зарплатної картки. Цей Кирик також пов’язаний з оточенням Ковальова – півроку тому він замінив згаданого вище Сергія Маркіна в списку власників ТОВ «Лонгерт».

Щодо умов продажу, то за ними власник солеварного заводу має зберегти його основний напрямок роботи, трудовий колектив, погасити борги. Всі ці вимоги встановлені на п’ять років. Але всі можливості покупець отримає після сплати 52 мільйонів (з урахуванням ПДВ) на рахунок Казначейства, договір йому відвів на це 30 календарних днів. Тобто  дедлайн настає 21 січня.

Станом на вечір 19 січня Є-Дата не містила інформації про проплату від «Грин-Груп».  Сподіваємось гроші будуть перераховані вчасно та історія з приватизацією солеварного заводу не піде на третє коло. Також сподіваємось, що Фонд держмайна стягнув з «ЛК-Агро» та «Неонт лтд» їхні гарантійні внески за відмову укладати угоду як переможці аукціонів. Саме для цього на торгах впроваджено інститут банківських гарантій, щоб різні пройдисвіти не вигравали аукціони демпінговими чи завищеними цінами, а потім відмовлялись від своїх пропозицій. І таким чином примушували б замовника втрачати час і ресурси на нові торги. Розмір банківської гарантії становив 10% від стартової ціни. Тобто «ЛК-Агро» та «Неонт лтд» мали б уже заплатити до держбюджету по 613 тис грн кожна за свій волюнтаризм.

Юрій Школяренко, «Наші гроші»