АМКУ не знає чи продана мережа АЗС «Glusco»
Автор: Олена Поканєвич, фахівчиня з конкуренційного права та M&A платформи «Ліга антитрасту»
Група компаній «Glusco» на своєму сайті офіційно підтвердила, що у них змінився власник. «Ліга антитрасту» звернулася до АМКУ з питанням – чи погоджувало відомство продаж мережі українських автозаправок, адже такі значні транзакції мають бути у полі зору відомства. Як виявилось, до АМКУ за погодженням ніхто не звертався, але Комітет «вживає заходи державного контролю з виявлення порушень законодавства».
100% акцій швейцарської компанії «Glusco Energy S.A.» придбав грецький підприємець Дімітріос Аніфантакіс. За скільки – не відомо. В Україні ця компанія володіє понад сотнею автозаправних станцій та чотирма нафтобазами, що працювали під брендом «Glusco».
Угоду між новим власником та попереднім – ізраїльським бізнесменом Нісаном Моїсеєвим*, було укладено наприкінці жовтня 2021 року. Новий власник мережі АЗС Glusco є громадянином Греції та працює у сфері глобальної торгівлі енергоресурсами вже більше 30 років, має у власному портфелі акції компаній в енергетичному бізнесі та у сфері нерухомості як у своїй країні, так і за її межами.
*Швейцарська компанія «Glusco Energy», бенефеціаром якої був громадянин Ізраїлю Н. Моїсеєв, придбала мережу 127 АЗС та 6 нафтобаз у російської групи «Роснєфть» ще у 2017 році. Моїсеєв контролював близько 30% поставок дизельного палива до України через морські порти, а також був одним із найбільших імпортерів скрапленого газу з Росії. Його ЗМІ також відносили до оточення В. Медведчука, якого і називали реальним покупцем мережі АЗС.
Антимонопольний комітет дозволив це придбання до того, як проти продавця – компанії Роснєфть у травні 2018 року РНБОУ запровадило санкції. В іншому випадку, Роснєфть не змогла б продати свою власність в Україні.
Тривалий час АЗС «Glusco» не працювали через арешт корпоративних прав компаній – власників активів. Згодом там активно стали працювати конкуренти мереж: F+, WOG, KLO, «БРСМ-Нафта» і Ultra, орендуючи значну частину автозаправок.
Крім того, ЗМІ писали, що власники мережі активно шукають покупця активів «Glusco» та «сватали» ці активи державній нафтовій компанії Азербайджану SOCAR. Але не склалося.
«Ліга антитрасту» запитала у АМКУ: чи зверталися орендарі та потенційні покупці АЗС «Glusco» до АМКУ за погодженнями транзакцій та чи погоджувало конкурентне відомство концентрації, оскільки вартість активів та обсяги реалізації продукції учасників є значними, а тому такі транзакції, скоріше за все, потребували погодження в АМКУ.
Але відповідь АМКУ здивувала. Виявляється до Комітету ще ніхто не звертався із відповідними заявами, але він «вживає заходи державного контролю з виявлення порушень законодавства». Скільки конкурентне відомство буде вживати такі заходи – не відомо. Наприклад, по придбанню ще у 2019 році невідомою «пустишкою» із обсягом реалізації продукції аж 100 гривень Аульській хлорстанції, АМКУ до цих пір не розпочав справу. Хоча численні журналістські розслідування показали, в чиїх насправді інтересах придбано цей стратегічний актив. Але то ж близький до влади олігарх, який дотепер полюбляє захоплювати активи через «тіньові схеми» та ховає свої активи за низкою офшорів з номінальними власниками.
А от справу про порушення законодавства щодо наближеного до передостаннього Президента власника ПрАТ «МХП» – Юрія Косюка Комітет розпочав досить швидко. ЗМІ пишуть, що у вересні цього року агрохолдинг Косюка придбав частку ТОВ «Лубним’ясо».
Сподіваємось, що «політичне флюгерство» АМКУ колись закінчиться. А поки чекаємо, коли «вживання заходів державного контролю» перетвориться в реальні справи.
І щоб закрити нарешті в АМКУ «касу» з обслуговування політичних забаганок Банкової потрібно не багато:
- змінити ручну процедуру призначення керівництва відомства Банковою на прозорий та проконкурентний порядок відбору без впливу політиків;
- передбачити виключний перелік підстав для звільнення керівників АМКУ;
- та надати відомству бюджетну та операційну автономію.
І це не якийсь там український велосипед. Подібні правила діють в усьому розвиненому світі. Бо незалежність від політиків найпотужнішого економічного регулятора – це те, без чого інвестиційний клімат в країні ніколи не одужає.
Олена Поканєвич, експертка «Ліги антитрасту»