Втекти від ProZorro: як влада намагається повернути торги часів Януковича
Володимир Даценко, експерт «Ліги антитрасту»
Як Мінінфраструктури проводить мільярдні закупівлі в обхід ProZorro та чи можна обирати підрядників для будівництва доріг публічно?
Система ProZorro непокоїла державників від самого її запровадження. Спочатку українців лякали тим, що через ProZorro державні закупівлі заполонять дешеві китайські товари.
Потім з’являлися історії про «заблоковані тендери», про те, що ProZorro це довго, що це «дивна система». Насправді за всіма цими меседжами спостерігається єдине неприховане бажання – повернути старі часи.
В «допрозорівську» еру тендер був глибоко інтимним процесом: учасники надавали паперові документи своєї пропозиції за вказаною адресою. І у визначений час, в невеликому приміщенні коїлася магія. Корупційна магія звісно.
Якісь документи зникали, якісь з’являлися, щось в документах змінювалося і в підсумку перемагав той, хто мав перемогти. А головне – про це ніхто не дізнавався. Саме цієї магії не вистачає державникам зараз. Мати можливість призначати переможця торгів, а не обирати.
Звісно не можна сказати, що ProZorro повністю викорінило корупцію із закупівель. Але тепер ми знаємо про неї майже все. Корупція вийшла на світло.
До цього року ProZorro від повноцінного наступу державників захищав імунітет – адже система є ледь не найуспішнішою реформою десятиліття України. ProZorro навіть ставлять за приклад у США для розвитку власних інституцій.
Адже навіть в розвинених країнах далеко не завжди є єдина електронна система торгів з абсолютно публічним доступом до всіх документів і подій.
Проте в 2021 році цей імунітет почав втрачати свою силу. Бажання чиновників власноруч призначати переможців торгів (саме призначати, а не обирати) стало сильніше, ніж бажання виглядати гідно в очах Заходу.
Першим, хто пішов в хресний похід проти ProZorro, стало Міністерство інфраструктури новопризначеного Кубракова, який вже натерпівся від системи під час роботи в «Укравтодорі».
Історія «великого будівництва» 2019-2020 років виглядала ледь не ідеально, якби не один момент – всі бачили як відбуваються торги, хто і чому в них перемагає.
Тут і з’явилася ідея про те, що ProZorro не ідеал і треба робити виключення. Першим ударом стала Київська обхідна дорога (потім назву змінили на Велика кільцева дорога навколо м.Києва, бо яке ж велике будівництва без слова «великий»).
ЇЇ виключили з-під дії закону (тобто з під обов’язку проводити відкриті торги в ProZorro) нібито через те, що наше законодавство і наша система не дозволяють укласти EPC-F контракт (форма договору, яка передбачає обрання генерального підрядника з виконання всіх робіт по об’єкту від проекту до зведення і пошуку кредитора). Саме такий контракт нібито хотів укласти Укравтодор і навіть уже знайшов потенційного виконавця.
Ця версія швидко розвалюється, адже виявилося, що ніяких обмежень в питанні цієї форми угоди в законі немає. Проте, поки всі розбирались, що таке EPC-F контракт і з чим його їдять, депутати вже проголосували законопроект про виключення і Київська обхідна дорога (КОД) відправилася в тінь. А разом з нею більше 85 млрд грн, які планують витратити на будівництво КОДу.
Проте Уряд не став обмежуватись, адже в держави іще багато грошей і ще багато чого можна вивести з ProZorro. Тому Кабмін під Київську обхідну, або Велику кільцеву створив «нову модель» конкурсних торгів. Яка нібито після успішного тестування може бути поширена як альтернатива ProZorro.
Що ж там навигадували наші міністри? На жаль, за рівним рахунком – нічого. Нічого нового або альтернативного.
Постанова Кабміну дозволяє обрати будь-який електронний майданчик під проведення три-раундових торгів, написати будь-яку конкурсну документацію і в будь-який спосіб обрати переможця.
Точніше, переможця звісно мають обрати за ціною і неціновими критеріями (якщо такі застосовуються). Але можна робити все, що завгодно, щоб до етапу оцінки пропозицій дійшов тільки потрібний учасник.
Ніякої тобі процедури оскарження дій замовника, ніякого контролю документів учасників громадськістю або конкурентами, ніяких чітких правил поведінки замовника і вимог до нього. Звичайна «допрозорівська» процедура. Минуле, про яке так мріють чиновники.
І для реалізації цього «пілотного проекту», як зазначається в прес-релізах, обрали звичайний комерційний майданчик Playtender. За даними «Наших грошей», власника цього майданчика за часів Януковича розшукували за корупцію. Чому обрали саме цей майданчиків серед десятків інших – теж питання.
Яка інформація і як буде оприлюднюватись поки не зовсім зрозуміло. Відомо лише, що замовник інформуватиме ДП «Прозорро» про перебіг конкурсу. Але інформувати, це означає спочатку все вирішити, а потім повідомити свою версію подій.
Тобто ми повертаємося в часи, коли замовник приймає всі рішення і лише потім дає якусь інформацію суспільству. Наскільки вона буде чесною і повною залежить тільки від замовника. Особливих вимог щодо публікації інформації постанова Уряду не має.
Ну гаразд, система не нова і не революційна, але ж ми пам’ятаємо про EPC-F контракт, який дозволить залучити кошти кредиторів під низькі відсотки і все таке. Можливо саме в цьому є плюс публікації торгів не в ProZorro, а на комерційному майданчику?
Але в конкурсній документації будівництва Великої об’їзної немає жодної згадки про залучення підрядником фінансування. Більше того, конкурсна документація уже має технічне завдання з повним переліком робіт, а отже послуги проектування сюди теж не входять. Літери «E» і «F» з абревіатури «EPC-F» можна викинути.
Тобто це ніякий не EPC-F контракт, це звичайний тендер з деякими несуттєвими процедурними відмінностями від «євроторгів» в ProZorro, але із значно ширшими повноваженнями замовниками і обмеженням прав з боку учасників і громадськості. Тобто тендер часів Януковича.
За відрізок дороги від «Варшавської» траси М-07 до «Житомирської» М-06 довжиною 18 км планують віддати 5,4 млрд грн (300 млн грн за км). І це лише початок. Адже попереду іще 130 км і мінімум 80 млрд грн, для Великої кільцевої дороги Києва.
А головне, що вже зовсім скоро влада повідомить суспільству, що оця «нова» система і є тією необхідною альтернативою, яка дозволить вирішити «проблеми» ProZorro. По факту, ми побачимо нові виключення і повернення до старих правил гри.
Систему ProZorro зроблять відлюдником, навісять клеймо недосконалості і поступово повернуть в закон старі-нові «альтернативні» процедури.
Володимир Даценко, вперше опубліковано у «Економічній правді»