«Київводоканал» звинуватив іноземців у завищенні цін для ремонту Бортницької аерації за $1 млрд
24.12.2021   //   629 Переглядів

Курована Офісом Зеленського модернізація Бортницької станції аерації затягується. «Київводоканал» Кличка заявив, що у цьому винні японські компанії та їхні турецькі партнери, які нібито завищили ціни на будівельні матеріали. Та хоче замість турків в розподіл $1 мільярда втягнути якісь українські компанії. Про це стало відомо із листів «Київводоканалу» на адресу Офісу Президента, Кабміну, КМДА і РНБО, які є в розпорядженні «Наших грошей».

Про що йде мова

У червні 2015 року Кабмін та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA підписали кредитну угоду на виділення 108,19 млрд єн (близько $970 млн) для реконструкції Бортницької станції аерації. Це місце, куди збираються на переробку всі каналізаційні відходи Києва.

У вересні того ж року його ратифікувала Верховна Рада. Кредитні кошти надаються Україні на спеціальних умовах (STEP) як пільговий «зв’язаний кредит», а саме: на 40 років, з відстроченням платежів на 10 років, під 0,1% річних, за умови обрання консультанта та генерального підрядника – японських компаній, та обов’язкової долі японських технологій не менше 30% ціни контракту на будівельні роботи. Термін реалізації проекту – 6 років.

Проект поділено на 5 пускових комплексів, один з яких (підготовчі роботи) – обов’язок української сторони. У 2015-2017 рр підготовчі роботи були виконані – підготовлено майданчик площею 35 га під нове будівництво.

Водночас у 2015-2018 рр були залучені японські консультанти, розроблена робоча і тендерна документація, отримано позитивний експертний висновок проектної документації.

Проект з реконструкції Бортницької станції аерації» є одним з найбільших інфраструктурних проектів в Україні. Реалізацію цього проекту взято на контроль Офісом Президента Володимира Зеленського.

З чого почався скандал

За умовами японського кредиту генпідрядником може бути лише японська компанія, а точніше – юридична особа з японською часткою не менше 50%+1. Таким чином японці забезпечили звичний для «економічного патріотизму» контроль за грошами та прибуток для власних компаній.

У березні 2019 року було розпочато перші відкриті торги. На участь у торгах претендувало 7 компаній. З них три іноземні у подальшому об’єдналися в спільну діяльність та подали єдину пропозицію. Інші компанії прийняли рішення не продовжувати участь у тендері.

У грудні того ж року єдину пропозицію було відхилено через технічні невідповідності критеріям тендерної документації.

У травні 2020 року почалася повторна процедура торгів, термін якої двічі пролонгувався. Врешті у лютому 2021 року «Київводоканал» отримав пропозицію від того ж триумвірату, що подавався на перші торги. Технічна частина пропозиції цього разу відповідала критеріям, а от цінова, за даними комунальників, – перевищила очікувану ціну на 35%. При цьому, «Київводоканал» виявив перевищення вартості по деяких окремих позиціях у 2-10 разів.

«Турків геть!»

З червня по грудень 2021 року тривали цінові перемовини з учасником з метою зниження вартості пропозиції. «Київводоканал» повідомив, що учасник відмовився надати детальну інформацію та роз’яснення щодо обґрунтування цін у складі його пропозиції, а також зауважив про неможливість зменшення цін, в тому числі непрямих витрат та прибутку (рівень яких варіюється від 50% до 700%). Врешті, 13 грудня учасник надав офіційний лист з відмовою від ведення подальших перемовин.

Назви японських компаній, які подали пропозицію на торгах, у відкритих джерелах немає. Разом з тим, у додатках до листа «Київводоканалу» до Мінфіну від 11.11.2021, де перераховуються можливі варіанти подальших дій, зокрема, зміна структури підрядників, передбачається: заміна «Calik Enerji» (CE) на українську компанію або компанію з іншої країни з метою передачі обсягу робіт, які відносяться до частки CE. Calik Enerji – турецька енергетична компанія, головою правління якої є мільярдер Ахмет Чалік.

Також турецька компанія згадується у листі «Київводоканалу» до президента і секретаря РНБО від 12.10.2021. ПАТ просить останніх не допустити «нецільове використання коштів для отримання надприбутків японськими компаніями та їх турецькими партнерами».

 

14 грудня в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» заступник генерального директора «Київводоканалу» з капітального будівництва та інвестицій – директор дирекції з реконструкції Бортницької станції аерації Олег Лисюк заявив, що для початку робіт потрібен конкурентний вибір генпідрядника. За його словами, «кредитні кошти, надані JICA, необхідно буде повертати з тарифу».

«Тому ми не можемо допустити невиправдане перевищення цін, адже все це потім ляже на плечі споживачів», – зазначив Лисюк.

Відтак «Київводоканал» офіційно готує пропозиції на Кабмін та Мінфін, а також інформацію до Офісу Президента та РНБО щодо необхідності початку перемовин з урядом Японії та Японським агентством міжнародного співробітництва щодо змін умов надання кредиту для реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

У листі до Кабміну від 13 грудня цього року «Київводоканал» зазначив, що вважає за доцільне змінити умови кредитування з метою збільшення конкуренції.

Основні зміни полягають у можливості залучення українських компаній для виконання всіх будівельних робіт (60-65% від обсягу всіх робіт). Японському учаснику відповідно – 35-40% від обсягу всіх робіт.

Нагадаємо, цього року «Київводоканал» на реконструкцію насосної станції першого підйому Бортницької станції аерації за 318,91 млн гривень найняв ТОВ «Укрметал Буд». Ця фірма має статутний капітал 3 тисячі гривень та її засновником є колишній мешканець села Котюжани на Вінниччині Олексій Дорош.

Згідно документації «Укрметал Буду», до робіт на станції аерації в Бортничах підрядник залучатиме в  якості субпідрядника ПрАТ «Шведсько-українська група SU Group», що спеціалізується на насосному обладнанні. SU Group має поставити , провести монтаж та наладку насосного, технологічного та електричного обладнання за 96,24 млн гривень, або за 30% від загальної вартості тендеру.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»