«Купуй українське». Складна дискусія про те, як будуть витрачати 2 трильйони наших гривень
19.12.2021   //   1 Переглядів

Сьогодні поки (!) вдалося уникнути великої зради.

Поки, бо прийнятий 16 грудня закон №3739 містить цілу низку сірих зон, кожна з яких може бути джерело для злочинного збагачення.

І мова не про 100 мільярдів на рік на «Великому будівництві». Це про значно більші суми та вищі можливості.

«Сіра зона» перша: корупційна каса на довідках та переліках.

Щоб взяти участь в тендері з будь-яким товаром з переліку, потрібно буде мати «довідку» від держави, що ти «локалізований» в Україні на визначений в законі відсоток.

Перелік товарів виписаний в законі, але Кабміну надано повноваження його доповнювати.

Кожна «довідка» від держави і перелік виключень, як передумова для отримання бюджетних грошей – місце для відкату.

Як уникнути корупційної каси в уряді на:

– довідках про локалізацію;

– додаванні товару до переліку;

– виключені товару з переліку?

Озираючись на український досвід та «хлопчиків при владі», здається, що це неможливо.

Сіра зона друга: як добитися того, щоб вітчизняний виробник «не проїдав» державні преференції в офшорах чи швейцарських вілах, а повернув в українську економіку?

Кожного разу, коли держава надає окремим бізнесменам преференції, вона має ставити перед ним умови. Залежно від мети:

– створити певну кількість робочих місць;

– наростити експорт до певного обсягу у визначенні терміни;

– вкласти визначений відсоток в інновації…

Світ використовує різні комбінації.

Закон жодних зобов’язань в обмін на преференції на бізнес не накладає. Жодної мети перед бізнесом не ставить. Просто дає додаткові гроші.

Тому і тут прогноз песимістичний.

Сіра зона третя: корупційна каса на «комерційних таємницях».

Для отримання «довідки» від держави, що ти локалізований, бізнесу доведеться розкрити уряду свої комерційні таємниці. «Алхімію» того, як бізнесмен створює свій товар. Математика, постачальники, умови…

Такий обсяг «упакованих бізнес-таємниць» в кабінеті у одного чиновника майже гарантовано перетворюється на «товар», який користується попитом на «чорному ринку».

Як цьому завадити? Не знаю. Знов прогнози песимістичні.

Сіра зона четверта: суттєве зниження рівня конкуренції

Кожен додатковий бар’єр для участі в тендері – знижує конкуренцію. А значить збільшує ціну товару, корупційну маржу та знижує якість.

Локалізація – це величезний шлагбаум.

В США, де працює «купуй американське» створені цілі летючі групи з працівників їх «АМКУ», ФБР, шерифів та прокурорів, які зранку до вечора займаються тільки одним: виявлення та покарання за тендерні змови.

У них – це кримінал. Тільки за дорожні картелі за чотири роки вони запроторили у в’язницю більше 40 осіб.

Ми ж розуміємо, що на наш АМКУ розраховувати не варто. Тому, тут також прогноз песимістичний. Кількість «полюбовно» розподілених тендерів збільшиться.

Це не вся сірість «перемоги», яку приховують обрані вами депутати.

Більша частина з тих, хто проголосували за цей закон, все перелічене добре розуміють.

Бо ми говоримо та пишемо про це тільки з цим скликанням два роки.

Але голосують. В тому числі, бо це про великий бізнес, про виборців та податки. І звичайно тому, що це про великі гроші.

Погано, що ми всі вимушені будемо працювати з вже прийнятим законом. Що попри наші прохання, сірі зони в ньому залишили. Навіть таку елементарну нашу пропозицію, як дозволити АМКУ за умови виявлення антиконкурентних практик своїм рішенням блокувати поширення «локалізації» на окремі товари до відновлення здорового конкурентного середовища, – і те відхилили.

Але, вже нічого не зміниш. Президент закон підпише. А значить максимум, що ми можемо зробити – це спробувати сконцентрувати увагу на розробці підзаконної бази, щоб бодай трохи мінімізувати втрати.

Хоча надій на те, що дослухаються зараз, майже немає.

Блог від: Агія Загребельська