Хто поглинає українські банки
18.12.2021   //   473 Переглядів

Автор: Олена Поканєвич, фахівчиня з конкуренційного права та M&A платформи «Ліга антитрасту»

Незабаром ринок фінансових послуг може поповнитись ще одним крупним гравцем – державною «Укрпоштою». Крім цього, Рінат Ахметов розширює банківські активи. І це ще не все, адже вперше за останні 5 років український банк може купити іноземець.

«Ліга антитрасту» проаналізувала заплановані структурні зміни у банківському секторі під кутом конкурентного законодавства.

В останні 5 років угод M&A в українському банківському секторі було не багато. В основному, нарощував свої володіння Сергій Тігіпко.

Його Таскомбанк придбав акції «ВіЕС Банку» у «Сбербанку Росії», «Універсал банк» та активи ліквідованого «Діамантбанку».

Усі вони були погоджені антимонопольним відомством і не представляли загроз для конкуренції.

Найбільшою угодою було поглинання у 2016 році «Альфа-Банком» Укрсоцбанку.

Ще одна концентрація, на яку Антимонопольний комітет у жовтні 2020 році дав дозвіл, досі не завершена. Сергій Тігіпко через фінансову компанію «Фортіфай» придбав акції українського «Промінвестбанку».

ТОВ «ФК Фортіфай» у березні 2020 року стала переможцем аукціону з примусового продажу держвиконавцями 99,77% акцій Промінвестбанку, запропоновувавши ціну 268,7 млн грн.

І хоча пройшов рік і «ФК Фортіфай» повністю виплатила вартість покупки, а Антимонопольний комітет продовжив дію дозволу на концентрацію, в реєстрах власником банку досі значиться російська держкорпорація «ВЕБ.РФ».

Все через те, що Нацбанк відмовився погоджувати цю угоду. Причина – судові процеси та арешт акцій банку у справах за позовами компаній, пов’язаних з ще одним кандидатом в олігархи – Ігорем Коломойським.

Останні претендують на майно «Промінвестбанку», що лишилося в анексованому Криму.

Арбітражний суд Гааги, а потім і українські суди вже визнали продаж акцій банку незаконним, а відчуження фактично заборонили доки Мінюст Росії не виплатить Коломойському та його компаніям компенсацію.

І ось зараз на ринку угод M&A (Mergers and Acquisitions, злиття та поглинання) в банківському секторі України ми спостерігаємо значне пожвавлення.

Укрпошта + «Альпарі банк»

Незабаром ринок може поповнитись ще одним крупним гравцем – в сектор фінансових послуг планує вийти державна «Укрпошта». Для цього вона має намір придбати «Альпарі банк» за 260 млн. грн.

«Альпарі» – найменший банк України, що має лише одне відділення. Ще у 2015 році його придбав громадянин ОАЕ та України Бахтарі Хедалтоллах.

Але, враховуючи, що «Укрпошта» має свою розгалужену мережу, її цікавить не стільки сам банк, скільки банківська ліцензія.

Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський вже давно мріяв трансформувати компанію на поштовий банк.

Для цього депутати спробували інтегрувати у законодавство норми, що дозволили б пошті надавати фінансові послуги без банку – відкривати картки і депозитні рахунки.

Навіть розробили під це спеціальний законопроект 2788-д. Проте його так і не прийняли, бо Нацбанк, так само як і інші учасники ринку банківських послуг, почали цілком справедливо бити на сполох через ризики для конкуренції.

Смілянський вирішив піти іншим шляхом – купити банк.

Тепер купівлю мають погодити НБУ та Антимонопольний комітет. І хоча документи до АМКУ та НБУ ще не подавались, припускаємо, що АМКУ може дозволити цю покупку, але із певними поведінковими зобов’язаннями.

Адже поштовий монополіст має розгалужену мережу відділень по всій Україні (близько 11 тисяч), а отже потенційно може мати найбільшу кількість клієнтів, чим навряд чи зможе похвалитись жоден інший банк.

Крім цього, умови володіння та користування цією мережею навряд чи є ринковими. Тому конкурентному відомству, схоже, таки доведеться поміркувати над тим, як убезпечити ринок від неприродніх конкурентних переваг нового гравця.

Навіщо ж Укрпошті банк? Одна з відповідей лежить на поверхні. Укрпошта хоче, як і раніше, самотужки обслуговувати пенсіонерів.

Бо нині вони вимушено отримують пенсії на банківські картки, а не через поштові відділення, які є в кожному населеному пункті.

Тому купівля Укрпоштою банку, може бути певним компромісом між НБУ та оператором поштового зв’язку після провального законопроекту.

Можливо, за цими намірами криються й інші мотивації. Проте, чітких комунікацій з цього приводу від Укрпошти не було. При зверненні до АМКУ за дозволом, Укрпошті необхідно буде їх розкрити, а відомство матиме інструменти для перевірки їх повноти та щирості.

Є ще одне але. За умовами останнього меморандуму України з МВФ на часі приватизація найбільших держбанків.

Крім того, у 2020 Мінфін разом з міжнародними експертами розробив стратегію реформування банківського сектору, де передбачено, що до 2025 року ми маємо знизити частку державних банків з 60% до 25%.

У країнах з розвинутим банківським ринком частка банків державного сектору менше, ніж 30% (Великобританія, Франція, Іспанія, Італія, Португалія).

Очевидно, що плани Укрпошти мати свій банк ідуть в розріз зі стратегічною ціллю, а частка держави аж ніяк від цього не знизиться.

ПУМБ + «Ідея Банк»

Свої банківські активи розширює і найвпливовіший бізнесмен країни – Рінат Ахметов. Його АТ «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ) планує придбати 100% акцій львівського АТ «Ідея Банк» у польської фінансової групи Getin Holding S.A.

«Ідея Банк» має 83 відділення та стійкі позиції на ринку. В рейтингу надійності у ІІІ кварталі 2021 року – 11 місце.

Є сформована ресурсна база та досвід розробки власної цифрової платформи «О.Банк».

Угоду вартістю $55 мільйонів мають завершити на початку 2022 року.

Планується, що Ідея банк буде інтегрований з ПУМБ у найближчі 3-5 років.

Угода з поглинання більшим конкурентом меншого суттєво не змінить структуру банківського сектору. Адже активи «Ідея банку» майже у 15 разів менші, ніж у ПУМБ.

Станом на 01 січня 2021 активи ПУМБ становили близько 75 млрд грн, Ідея банку – 5 млрд грн. А частки ринку двох банків є незначними, особливо у порівнянні з державним сектором.

І хоча суттєвих структурних змін від цієї транзакції не буде, але на один банк стане менше, частка ПУМБ збільшиться, а значить ринок стане більш концентрованим.

При цьому, враховуючи активний маркетинг ПУМБу, можливо плани кандидата в олігархи є більшими.

В такому разі, його ресурсів може вистачити для боротьби за лідерство в окремих сегментах. А значить, до подальших його придбань на цьому ринку, якщо такі будуть, АМКУ має ставитися уважніше.

Kaspi.kz + «БТА Банк»

Вперше за останні п’ять років український банк купують іноземці. На ринок планує вийти банківський холдинг з Казахстану – Kaspi.kz.

Вже у І півріччі 2022 року має завершитись купівля ним української «дочки» казахського «БТА Банку» – український АТ «БТА Банк». Орієнтовна ціна покупки 200-230 млн грн.

«БТА Банк» збитковий, веде обмежену операційну діяльність і не має відділень. Через це покупець банку не приховує, що купує його задля отримання банківської ліцензії в Україні.

Крім того, в серпні АМКУ дозволив компанії Kaspi Pay придбати акції ТОВ «Портмоне Онлайн». А в жовтні 2021 року Kaspi.kz завершив придбання українського Portmone. За допомогою цього застосунку 10,2 млн клієнтів здійснюють платежі на Super App, Marketplace, Fintech & Payments.

Kaspi.kz вважає, що банківська ліцензія «БТА Банку» та платіжні ліцензії Portmone Group зміцнять позиції холдингу на ринку. А Україна може стати джерелом IT-талантів для Kaspi.kz.

Очікувано, 9 грудня 2021 року Kaspi.kz отримав погодження придбання в Антимонопольному комітеті, оскільки транзакція не становила жодних загроз для конкуренції.

Олена Поканєвич, вперше опубліковано у «БізнесЦензор»