Позов китайців на $4,6 млрд за «Мотор-січ»: компенсація «хабарів» і російський слід?
07.12.2021   //   1034 Переглядів

Шестеро китайців подали до арбітражу у Гаазі позов проти України через компанію «Мотор Січ». Китайці хочуть відшкодування $4,59 млрд за «порушення режиму справедливого ставлення та експропріацію інвестицій». Український Мінюст вважає, що «що заявлені китайськими інвесторами позовні вимоги є необґрунтованими, а у Трибуналу відсутня юрисдикція на розгляд відповідної справи».

Експерти «Ліги антитрасту» на старті процесу зібрали FAQ на цю тему.

Чому така сума позову від китайських інвесторів?

У лютому 2015 року АТ «Мотор Січ» та компанія «Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd.» (КНР) уклали Меморандум про співробітництво для створення заводу із виробництва авіаційних двигунів у м. Чунцін у Китаї. На його виконання створили робочу групу з числа спеціалістів «Мотор Січі», які виїжджають до Китаю, а отже унікальні технології українського підприємства могли потрапити до Китаю. Це фактично означало не розвиток технологій унікального українського підприємства, а навпаки.

Але сума позову $4,6 млрд у 46 разів більша від суми відомих нам інвестицій $100 млн.

Хронологія накрутки суми позову:

У січні 2016 АТ «Мотор Січ» отримало від компанії «Skyrizon Aircraft Holdings Limited» (Британські Віргінські острови) $100 млн. під 0,3% річних в рамках договору позики № 3104/16-D(PEU). Строк повернення – 10 років з моменту її надання. Про будь-які інші інвестиції інформації немає. Більш того, виручка «Мотор Січ» за 2020 рік в десять разів менша, ніж сума позовних вимог.

У березні 2021 президент Зеленський увів у дію рішення РНБО про націоналізацію Мотор Січі (https://cutt.ly/ZYkgNpE). У вересні китайські інвестори направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою відшкодувати $3,5 млрд. Пізніше сума позову збільшилася до $3,6 мільярдів, а у  грудні 2020 року китайська сторона звернулась в міжнародний арбітраж, звинувативши Україну в порушенні двосторонньої інвестиційної угоди і вимогами виплати компенсації $4,5 млрд.

І ось наприкінці 2021 року стало відомо про збільшення суми позовних вимог до $4,6 млрд.  

 

Схоже, що цифра «малювалася» з розрахунком шокувати українців перспективою виплати таких значних для нашого бюджету грошей і, таким чином, натиснути на українську владу. Бо навіть найкращі юристи-віртуози навряд чи зможуть «згідно з» та «відповідно до» перетворити 100 млн. в 4,6 млрд. Можливо, вони включили туди «червоні конверти». Адже розвинений світ не раз дорікав КНР щодо застосування таких заборонених засобів у перемовинах. Але, це нелегальні витрати, отже за них китайська сторона разом з отримувачами «червоних конвертів» може розраховувати хіба що на кримінальне провадження від української влади.

Проте, не треба недооцінювати КНР. Якщо вони увійшли в цей процес, то, схоже, бачать можливість дотиснути українську владу на потрібний їм результат. І очікування китайської сторони можуть не стосуватися на даному етапі переоформлення власності. Вони можуть задовольнятися іншими механізмами контролю над підприємством, і не тільки над цим.

Як оцінювати шанси на перемогу України?

В України є всі шанси відстояти свої права в Арбітражному суді. Адже націоналізація «Мотор-Січі» здійснювались з дотриманням китайсько-української двосторонньої інвестиційної угоди і порядок встановлений законом було дотримано:

  • націоналізація здійснювалась у громадських інтересах;
  • Антимонопольний комітет України не надавав жодній компанії дозволу на придбання акцій «Мотор-Січ» і досліджує питання законності набуття громадянами Китаю контрольного пакету акцій «Мотор-Січ»;
  • китайські компанії не були піддані дискримінації;
  • хоча китайська сторона має потенційне право говорити про компенсацію, але крім цього вона має обов’язок, а Україна право знати реального надавача цих інвестиційних коштів, та їх реального отримувача.

За умовами Угоди, інвестиції однієї зі сторін, здійснені на території іншої сторони, можуть бути націоналізовані, коли такі заходи здійснюються у громадських інтересах, при дотриманні встановленого законодавством порядку, на недискримінаційній основі і супроводжуються виплатою компенсації.

Які аргументи допоможуть Україні відстояти свою позицію?

По-перше, китайці у 2016 році придбали акції «Мотор-Січ» без отримання дозволу АМКУ, свідомо обійшовши вимоги законодавства і розуміючи, що такий дозвіл вони можуть не отримати (вперше звернулися у 2017 році, тобто вже після набуття у власніть контрольного пакету акцій).

По-друге, з 2017 року АМКУ досліджує законність набуття акцій. Якщо Комітет доведе, що китайці придбали контрольний пакет акцій з порушенням, а за китайськими компаніями – набувачами акцій АТ «Мотор-Січ», насправді стоять інші бенефіціари, то штраф може бути більше за позовні вимоги китайських інвесторів в міжнародному арбітражі (до 5% річного обороту групи набувачів контролю). Крім того, у разі доведення недостовірності відносин контролю набувачів акцій, вони можуть бути оштрафовані на суму до 1% річного обороту. І це цілком вірогідний сценарій, бо позику «Мотор-Січ» у розмірі $100 млн надавала офшор з Британських Віргінських Островів. А це ще раз підтверджує, що структура інвестиції є непрозорою і невідомо, хто насправді її надавав: чи дійсно інвесторами є громадяни Китаю, а не інші компанії чи держави.

В України вже є приклад успішного кейсу в Арбітражі. У жовтні 2016 року «Нафтогаз» ініціював арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації «Про сприяння та взаємний захист інвестицій», більш відомої як українсько-російська інвестиційна угода. Постійний третейський суд у Гаазі у 2019 році визнав, що Росія порушила угоду, експропріювавши активи НАК «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств в Криму.

Тому, тут Україні треба мати більше впевненості в своїх силах та стійкості до незаконних засобів маніпулювання.

 

Яке політичне підґрунтя може бути у діях китайських інвесторів? Чи можуть за цим стояти інтереси й вплив Росії?

Звичайно. Враховуючи, що китайські компанії не публічні, а їх бенефіціари – це фізичні особи – громадяни Китаю, важко сказати чи це дійсно реальні інвестори «Мотор-Січі». Адже зі слів Міністра Торгівлі США Уілбура Росса, Skyrizon є китайською державною компанією, а не приватною, як це намагалася продемонструвати китайська сторона.

Загадковою є особа власника цієї компанії – Ван Чжіна. ЗМІ його називають комуністичним олігархом, а джерела його статків невідомі. При цьому, за даними розслідування Reuters https://reut.rs/3iK6eAp його статки становлять майже мільярд доларів.

Як вже відомо, президент і акціонер «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв продав акції товариства таємно: особистість покупця була прихована за анонімними офшорними компаніями, а угода була оприлюднена лише через два роки після продажу.

Тепер з документів Pandora стало відомо, що за секретною угодою насправді стояв лабіринт офшорних фірм, і проект угоди, виявлений в документах, показує, що Богуслаєву ймовірно сприяли українські офіси великої американської юридичної фірми DLA Piper, яка розробила угоду.

У проекті угоди детально описано план, в якому три офшорні фірми – зареєстровані на Британських Віргінських островах – Skyrizon, на – Кіпрі Reckoner Investment та Argio Investment, придбають шість офшорів, які разом володіли контрольним пакетом акцій «Мотор Січ».

В свою чергу, АТ «Мотор Січ» є виконавцем державного оборонного замовлення з ремонту та модернізації авіаційної техніки, а також має важливе значення для економіки та обороноздатності України.

Тому, враховуючи непрозорість угод та структури власності набувачів акцій «Мотор-Січ», є ймовірність, що за ними насправді можуть стояти інтереси та вплив РФ.

Як позов китайських інвесторів може вплинути на роботу підприємства «Мотор Січ» і взагалі на ситуацію в економіці України?

У випадку належного представництва України в міжнародному арбітражі ми не бачимо, що це може вплинути на поточну діяльність «Мотор-Січ» та економіку України.

Заяви української сторони:

Як відомо, у березні цього року за матеріалами СБУ Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення про накладення арешту на цілісний майновий комплекс та 100% акцій АТ «Мотор Січ» і передав його в управління АРМА з обов’язковим визначенням управлінської компанії, що має державну форму власності.

Про готовність управляти АТ «Мотор-Січ» заявляв профільний державний концерн «Укроборонпром». Але поки підприємство не передане в управління, одним із ключових завдань є завантаження підприємства замовленнями, зокрема і для потреб українського війська.

В «Мотор-Січі» заявляють, що всі зобов’язання за оборонними замовленнями і контрактами, будуть виконуватися у встановлені терміни в повному обсязі, а отриманий прибуток – інвестують в перспективні проекти з розробки та виробництва нових авіаційних двигунів, українських вертольотів, лопатей несучого гвинта.

Які можливі сценарії подальшого розвитку подій навколо підприємства «Мотор Січ» (песимістичні й оптимістичні для України)?

Це залежить від політиків, чиновників в Україні, професійності адвокатів, які будуть представляти інтереси України у міжнародному арбітражі.

Як у інших країнах слідкують за зрадами у подібних інвестиційних кейсах?

В останні роки європейці більш ретельно перевіряють прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Через те те, що іноземні інвестори (державні і перш за все китайські) часто намагались заволодіти європейськими компаніями із ключовими технологіями.

Цікавий досвід Німеччини, яка посилила вимоги до придбання іноземцями німецьких виробників автономних транспортних засобів або безпілотних літальних апаратів, оптоелектроніки, 3D-друку, деяких мережевих технологій тощо.

  • в серпні 2018 року китайська компанія «Yantai Taihai Corp.» відмовилась від запланованого придбання німецького промислового виробника – компанії «Leifeld Metal Spinning» після того як регулятор ПІІ Німеччини погрожував заблокувати транзакцію;
  • у липні 2020 року уряд Німеччини заблокував китайському інвестору придбання компанії «PPM Pure Metals GmbH» – виробника металів, що використовуються у напівпровідникових та інфрачервоних детекторах, у тому числі військового застосування;
  • у грудні 2020 року німецький регулятор ПІІ видав рішення про заборону поглинання китайською компанією «Addsino Co. Ltd» компанії «IMST GmbH» – німецького виробника компонентів для військового застосування в супутниковому/радіолокаційному зв’язку та 5G.

Натомість в Україні до цього часу відсутня процедура перевірки ПІІ. Урядом розроблено законопроект «Про здійснення іноземних інвестицій у суб’єкти господарювання, що мають стратегічне значення для нацбезпеки України», в якому, зокрема, пропонувалось запровадити новий тип контролю за концентраціями. За законопроєктом спеціально створена комісія має перевіряти і, за необхідності, блокувати угоди щодо важливих для національної безпеки суб’єктів господарювання. І тільки після схвалення угоди цією комісією, Антимонопольний комітет зможе дозволити концентрацію. Але цей законопроєкт досі не доопрацьований та не прийнятий.

Історія питання:

– акції ПАТ «Мотор Січ» потрапили до китайських інвесторів у 2016 році. Після втрати основного ринку збуту продукції – російського – президент Мотор Січі В’ячеслав Богуслаєв зосередив зусилля на розвитку співпраці з Китаєм. Він мав офіційну підтримку з боку держави: у липні 2017 року тодішній Міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів заявив про створення спільного підприємства Мотор Січі та компанії Skyrizon у китайському Чунціні;

у квітні 2018 року 56 % акцій ПАТ «Мотор Січ», якими опосередковано володів новий власник компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment – громадянин Китаю Ван Сіньлей, були заарештовані за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі про держзраду і замах на диверсію. Арешт акцій обмежує вплив нових інвесторів на компанію. За цей час на «Мотор Січі» не проходило жодного зібрання акціонерів;

– у 2019 році були спроби реалізувати цю угоду спільно з ДП «Укроборонпром», якому китайська сторона обіцяла віддати 25% акцій ПАТ «Мотор Січ». Але АМКУ не погодив ці заяви (4 заяви були відкликані заявниками, у зв’язку з цим, АМКУ були закриті відповідні справи про концентрацію);

– у серпні 2020 року компанія DCH Group Олександра Ярославського заявила про намір придбати 25% акцій ПАТ «Мотор Січ» та спільно з «дочкою» китайської Beijing Skyrizon і подала нову заяву до АМКУ, яка однак була повернута заявникам. Загалом зазначені компанії ще тричі зверталися до АМКУ із відповідними заявами, які були також повернуті заявникам;

– на початку грудня 2020 року китайські інвестори направили до міжнародного арбітражу інвестиційний спір з метою стягнення з держави Україна збитків, які оцінили в $3,5 млрд.;

– 12 січня 2021 року Шевченківський районний суд Києва відмовив у знятті чотирьох однотипних арештів з 56 % акцій ПАТ «Мотор Січ» за клопотаннями інвесторів: Бізнес Хаус Хелена і Skyrizon;

15 січня 2021 року Міністерство торгівлі США ввело санкції проти китайської компанії Skyrizon, обґрунтовуючи це тим, що «хижацькі» інвестиції та придбання технологій Skyrizon в Україні становлять неприйнятний ризик переправлення їх на кінцеві військові потреби в КНР, оскільки, на думку Міністра Торгівлі США Уілбура Росса, Skyrizon є китайською державною компанією, а не приватною, як це намагалася продемонструвати китайська сторона;

– 31 січня 2021 року група DCH Олександра Ярославського оголосила проведення загальних зборів ПАТ «Мотор Січ» з метою проведення конкурсного відбору на керівні посади товариства, але вони не відбулись;

Україна запровадила обмежувальні заходи на три роки до громадянина Китаю Ван Цзін та компаній «Skyrizon Aircraft Holdings Limited» (Британські Віргінські острови), «Hong Kong Skyrizon Holdings Limited» (Гонконг, КНР), «Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd» (Пекін, КНР) та «Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd» (Пекін, КНР) – Указ Президента №29/2021, яким уведено в дію рішення РНБО від 28 січня «Про внесення змін до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 грудня 2020 року, уведеного в дію Указом Президента України від 14 грудня 2020 року № 564-27т»;

– 23 березня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №108/2021 від 23.03. 2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів держави у сфері авіадвигунобудування», введеного в дію Указом Президента України від 6 березня 2018 року № 58». За цим документом, підприємство «Мотор Січ» має повністю перейти у державну власність.

– 20 березня 2021 року за матеріалами СБУ Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення про накладання арешту на цілісний майновий комплекс та 100% акцій АТ «Мотор Січ» та його передачу в управління АРМА з обов’язковим визначенням управлінської компанії, що має державну форму власності.

 

Олена Поканєвич, «Ліга антитрасту»