В законі Зеленського про олігархів не працюватиме критерій «монополія». Це визнала навіть замголови АМКУ
Текст: Анжеліка Ізотова, експерт «Ліги антитрасту»
Як відомо, за законом Зеленського «олігархом» будуть визнавати тих осіб, які задовольняють трьом з чотирьох критеріїв: має активи на 2,4 млрд грн, бере участь у політиці, впливає ЗМІ і є кінцевим бенефіціаром монополії.
Порошенко вже показав, як можна викреслити критерій «вплив на ЗМІ». Переписуєш канал на кота – і все, доводьте решту критеріїв. І тут біда, причому у дуже проблемному місці – монополії. Враховуючи відсутність намірів влади відмовитися від цієї «дивної» ініціативи, «Ліга антитрасту» спробувала пояснити, як її реалізувати, щоб не натрапити на ці граблі.
Згідно прийнятого закону, аби стати «олігархом» треба бути кінцевим бенефіціаром компанії, що після дня введення в дію цього Закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку відповідно до Закону «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище.
Така модель повністю виключає можливість визначення фізичної особи «олігархом» (крім власників природних регіональних монополій).
Визначення будь-кого монополістом (35%+ та інші ознаки) є виключною компетенцією АМКУ.
АМКУ встановлює монопольне становище компанії тільки за період, що вже минув. Визначити монополію на майбутнє АМКУ не може. Але закон каже, що олігархом можуть визнати лише того, чия фірма має монопольне становище на ринку вже ПІСЛЯ введення в дію закону. А це фактично виключає з-під його дії тих, кого Комітет визнав монополістами до травня 2022 року.
Також рішення АМКУ про визнання монополістами згідно законодавства можуть бути (і зазвичай завжди так і є) оскаржені в судах, де процес може тривати роками.
Неможливість провести швидке розслідування підтвердила і заступниця голови АМКУ Анжеліка Коноплянко в інтерв’ю «Ліга.нет»:
Анжеліка Коноплянко, заступниця голови АМКУ
«Нам доволі часто закидають, що АМКУ не довів монопольне становище на момент ухвалення рішення. Я відповім просто – це неможливо. Ти збираєш інформацію, аналізуєш ринок, пишеш подання про попередні висновки на пів сотні сторінок. Потім відповідач починає “тролити” (зловживати процесуальними правами) – бере час на ознайомлення, просить Комітет перенести засідання, щоб провести експертизи… і так минає рік. Ми ніколи не зможемо у таких складних справах встановити монопольне становище станом на 15 вересня, а 16 вересня ухвалити рішення у справі…», – визнала Коноплянко.
Можливі шляхи вирішення проблемних питань:
1. АМКУ почне визнавати монополістами лише через рік – після вступу в дію Закону про деолігархізацію – тобто з травня 2023 року.
Це позбавить можливості олігарха в подальшому оскаржувати свій статус з причин того, що він не підтримував та не посилював свого монопольного становища протягом року з дня введення в дію Закону.
Але негативним наслідком буде те, що реалізація закону затягнеться щонайменше на рік. Це надасть можливість правлячій партії пояснювати невиконання даної виборцям обіцянки щодо деолігархізації цими начебто об’єктивними перешкодами.
1.1. Або, необхідно в Законі про деолігархізацію змінити період «тривання» монополії.
А саме, що суб’єкт господарювання має підтримувати та посилювати своє монопольне становище за рік до вступу в дію Закону або прийняття відповідного рішення АМКУ, а не з моменту вступу в дію Закону, яке це встановлено діючою редакцією.
2. В Господарсько процесуальному кодексі та Законі «Про захист економічної конкуренції» обмежити тривалість судового оскарження рішень АМКУ про визнання монополістом (днями).
Але ці зміни застосовуватимуться не тільки до потенційних кандидатів у олігархи, а й до всіх інших бізнесменів, визначених АМКУ монополістами. Враховуючи складність розгляду таких справ, це суттєво обмежить право інших монополістів (не олігархів) на захист своїх прав та призведе до погіршення якості судового контролю за такими рішеннями АМКУ. Фактично, говорячи відверто, до повної його відсутності.
2.1. Або передати АМКУ повноваження по визнанню фізичних осіб олігархами. Тоді АМКУ зможе одним рішенням визнати і монополістом, і олігархом, що надасть комплексності та цілісності процедурі без часового лагу між встановленням статусу монополіста та олігарха.
Можливий негативний наслідок: АМКУ отримає невластиві конкурентному відомству функції, що потребуватиме змін у конкуренційне законодавство щодо розширення спектру додаткових повноважень, в тому числі щодо оцінки політичного впливу потенційного олігарха, та, відповідно, до збільшення штату відомства.
Анжеліка Ізотова, експертка «Ліги антатирасту»