Зеленський vs Ахметов: це ще торгівля чи вже справжня деолігархізація?
Автор: Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 гг.
П’ятий день після засідання РНБО я б охарактеризувала так: Зеленський застосував проти Ахметова «байрактар», але це ще не «система залпового вогню». А значить поки мова йде лише про підвищення переговорних позицій.
Гроші «зеленій генерації» почали перераховувати. Однак не ДТЕКу Ахметова. Його 3,4 млрд. ніби досі на рахунках «Ощадбанку».
Тут важливо, чи вистачить команді президента фаховості, щоб юридично захистити цей крок. Переконана, це можливо. Якщо, звичайно, блокування грошей не короткостроково-виховне.
Пішли чутки, що парламентарі планують повернутися до першої редакції законопроекту 5600. І якщо вони його проголосують, то податок для Метінвеста Ахметова за видобуток залізної руди зросте. А це кілька додаткових мільярдів щороку, які олігарх буде вимушений платити до нашого бюджету.
Тут подивимось, чи вистачить голосів за закон, що дійсно мінусує статки олігархів. Якщо ні, рентна ставка для Ахметова і Ко надалі залишатиметься найнижчою в світі.
Медіа, експерти, політики поки не дуже вірять в те, що відбувається деолігархізація, бо:
- Повістка президента скоріш антиахметівська, ніж антиолігархічна. А значить дає привід звинувачувати Зеленського у війні з дружніми олігархами проти недружніх. Подивимось, наприклад, чи вдасться Коломойському забрати газ у Нафтогазу, а АМКУ закінчити в цьому році хлорні справи проти нього справедливо-суворим вердиктом. Або, як зміняться позиції Фірташа на титановому ринку та як він себе поводитиме на газовому цієї зими.
- І «кумедний» закон про олігархів, і те, що ми бачимо зараз – це схоже на зміну прізвищ. Про зміну правил мова поки не йде. Тому знов подивимось, чи буде таки нова якісна антимонопольна реформа, замість монопольної, що сподіваюсь не доживе до другого читання. Чи приймуть закон про критичну інфраструктуру. Чи призначить Зеленський сильних, незалежних та доброчесних в керівництво АМКУ…
- Антиахметівські випади президентів без зміни правил зазвичай завершувалися «роттердамами». Тому є очікування, що і зараз знов домовляться та все повернеться до олігархічного статусу-кво, а нам виставлять рахунок. Тим більш, АМКУ досі не відкрив проти ДТЕКу справу за минулорічний шантаж штучним дефіцитом електрики. А генпрокурорка не подала позов про стягнення з Ахметова кількох десятків мільярдів за «Роттердам+». Тут також покаже час, як далеко зайде президент і чи дійсно ринкова влада Ахметова та інших олігархів почне «худнути».
- Володимиру Зеленському просто банально не вірять. Бо він багато разів вже обманював. Бо в його команді криза некомпетентності. Бо він «прокутив» дворічне вікно можливостей. І «байрактару» для переконання в зворотньому недостатньо. Навпаки, не потрібні спецефекти. Потрібна виснажлива праця оновленої, сильної, не зручної, але ефективної команди на результат.
Все це плюс гроші, вплив, телеканали, певна сакральність Ахметова та «обязи» перед ним роблять «військо» олігарха більш чисельним.
Значна частина політиків, лідерів думок та експертів або коментують сьогоднішні події нейтрально до олігарха, або відверто займають його сторону. Деякі займаються прихованим «шкідництвом», свідомо підігруючи Ахметову.
Більшість телеканалів перейшли в режим «очікування», висвітлюючи, але обережно. Деякі, особливо телеканали самого Ахметова, відверто маніпулюють на його користь. При цьому плюси Коломойського не включили проти Ахметова «важку артилерію» і поки лише «бодрять».
Більша частина політичного та медійного бомонду обережно пересиджує в «нейтралці». Чіткіше окреслилися «віддані» олігарху політики, коло яких розширилось, та його політичні опоненти, яких за два роки Зеленського поменшало.
Проте, хоча Ахметов і контролює чверть ВВП країни, але президентом є саме Володимир Зеленський. Суспільний мандат на деолігархізацію та рівні правила у нього поки що залишився. Однак час починає бігти швидше, і game over близько.
А значить або Зеленський бодай спробує скористатися залишками цього мандату правильно, зламати олігархічний уклад без прив’язки до прізвищ олігархів та привідкрити двері для участі у виборчих перегонах не пов’язаних з олігархами фаворитів.
Або залишитися шостим-олігархічним, але кумедним.
Блог від: Агія Загребельська