$63,3 млрд за судову помилку у боротьбі з засиллям фармгігантів
09.11.2021   //  

Автор: Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 гг.

Рівно стільки втратили за 8 років споживачі ліків у США через м’яке застосування антитрастового законодавства. Вражає цифра? І це стосується тільки переплат американських споживачів. Загальна сума буде суттєво більшою.

Фармацевтичні компанії, що винаходять нові ліки, захищені патентом з боку держави. Протягом визначеного терміну ніхто крім них ці ліки не може виробляти. Це робиться для того, аби у фармкомпаній був стимул інвестувати великі гроші у розробки нових більш ефективних та безпечних ліків.

Зі сплином строку патентного захисту інші  конкуренти можуть виводити на ринок свої схожі на оригінальний препарати – дженерики. І в цей час вже починається конкуренція, в тому числі цінова, між дженериком та оригінальним препаратом.

Зрозуміло, що виробник оригінальних ліків хоче продовжити свою монополію на ринку якнайдовше, адже саме в цей час він може заробляти на своїх ліках максимум. І в 90-х роках Big Pharma придумала, як зробити так, щоб «музика грала довше».

Виробники оригінальних препаратів почали платити компенсацію своїм потенційним конкурентам – виробникам дженериків, щоб ті подовше не виводили на ринок свій продукт.

Очевидно, це наносило шкоду конкуренції та, як наслідок, призводило до сплати зайвих коштів споживачами. Адже якщо дві фармкомпанії задоволені (одна може заробляти більше, залишаючи високу ціну на ліки, інша – отримує компенсацію за те, що нічого не робить), то платить за це, традиційно, споживач.

Федеральна торгівельна комісія та прокурори штатів розпочали низку справ проти фармбізнесу за такі компенсації. Однак, в березні 2005 року спочатку 11-й окружний апеляційний суд, а потім й інші вирішили, що це не є порушенням.

Причини такого судового підходу співпадали з загальною судовою тенденцією в антитрастових справах: перехід від суворих до більш м’яких правил «під соусом»: хибнопозитивний результат – набагато шкідливіший за хибнонегативний.

Так, суди прийшли до висновку, що застосування суворого правила та фактично заборони на подібні виплати зменшить обсяг інновацій, адже обмеження варіантів врегулювання патентних суперечок буде стримувати фармкомпанії від інвестицій в дослідження та розробки. А патенти не будуть оспорюватися взагалі, адже якщо не можна отримати грошову компенсацію, то навіщо взагалі судитися.

І головне, суди були переконані, що навіть якщо будуть хибнонегативні результати – ринок швидко все виправить. Виробник оригінального препарату виплатить компенсацію одному виробнику дженериків. Після, до нього в чергу за компенсацією вишукуються інші. Отже його додатковий дохід буде «з‘їдений» новими бажаючими вийти на ринок.

Однак, все сталося кардинально навпаки. Втрати споживачів ліків настільки швидко та суттєво зростали, що в 2013 році Верховний суд США був вимушений покласти цьому край. Напередодні, в 2012 році, угоди про відтермінування виходу на ринок дженерика в обмін на компенсацію досягли свого піку – 33 роки (!!!).

За даними опублікованого в 2010 році звіту ФТС в середньому угода з компенсацією затримувала вихід на ринок дженерика на 17 місяців. Як наслідок, річні втрати споживачів, за підрахунками ФТС, складали 77% річної виручки виробника від продажу цих ліків. Загальна сума переплачених споживачами коштів за період дії м’якого правила: з 2005 по 2013 роки склала $63,3 млрд.

В 2013 році, Верховний суд, змінивши кардинально підхід у справі Actavis, знайшов головний та доступний аргумент: виплата компенсації виробнику дженериків видаляє з ринку найбільш мотивованого претендента в конкуренти.

І звичайно ж після зміни практики в 2013 році і до сьогодні нічого з того, чого побоювалися суди та чим аргументували свій перехід в 2005 році на м’яке правозастосування – не сталося. Їх мотиви виявилися хибними. І через їх помилку населення переплачувало значні гроші за один з найнеобхідніших товарів – ліки.

Агія Загребельська, «Ліга антитрасту»