Антимонопольна інвестняня дозволяє Ахметову чергове збільшення монополії
01.11.2021   //   4 Переглядів

Антимонопольний комітет вирішив дозволити групі ДТЕК Ріната Ахметова придбати черговий енергетичний актив і цим вчергове збільшити ринкову владу олігарха. Йдеться про «Кіровоградобленерго», що раніше належала російській групі «лужниковських» (і це ще один елемент «зради» в цій історії). «Ліга антитрасту» не погоджується з таким сценарієм та направила в Комітет та інші органи державної влади пояснення, чому не можна давати цей дозвіл та що можна зробити в цій ситуації. Пояснюємо велику антитрастову заяву простими словами.

Отже АМКУ оприлюднив проект зобов’язань, за умови виконання яких «ДТЕКу» дозволять придбати акції «Кіровоградобленерго». Зобов’язання прості: обленерго має на конкурсних засадах купувати електроенергію для компенсації технологічних втрат, звітувати перед АМКУ про ці закупівлі, та писати на своєму сайті про випадки коли обленерго відмовляється від укладання угоди з якимось постачальником е/е щодо транзиту цієї енергії по проводах обленерго. Ці «обов’язи» діятимуть п’ять років, а потім зникнуть.

Насправді ці зобов’язання невагомі у порівнянні з негативним впливом на конкуренцію та на подальше закріплення монопольно-олігархічного укладу України. Зобов’язання стосуються незначної частки енергії, яка проходитиме через обленерго. Тож, на думку експертів «Ліги антитрасту», ця концентрація має бути або взагалі заборонена, або ТОВ «ДТЕК мережі» має взяти на себе набагато масштабніші структурні зобов’язання: якщо хочеш придбати якесь нове обленерго, то продай якесь старе, щоб не погіршувати структуру ринку (весь текст зауважень та пропозицій «Ліги антитрасту» наприкінці статті).

Монструозні володіння Ахметова

Сьогодні вертикально-інтегрована група «ДТЕК» володіє найбільшими в Україні активами:

  • 70% в тепловій генерації електроенергії («ДТЕК Східенерго», ДТЕК «Дніпроенерго» і ДТЕК «Західенерго»)
  • 80% видобутку енергетичного вугілля в Україні, яке і спалюють для виробітку електроенергії;
  • 41% від загального обсягу розподілу електроенергії в Україні через розподільчі компанії (обленерго) в Києві, на Київщині, Донеччині, Дніпропетровщині.

З придбанням «Кіровоградобленерго» (річний обсяг розподіленої електроенергії становить 2,92 млрд. кВт/год) частка «ДТЕКу» в загальному обсязі по Україні становитиме 44%, що перевищує встановлений законодавством поріг 35%, відповідно до якого становище суб’єкта господарювання на певному ринку визнається монопольним. Тобто Антимонопольний комітет дозволяє зробити великого монополіста ще більшим. Ось як Ахметов приростав обленергами з дозволу АМКУ в останні 15 років:

Тут відображено наростання частки ДТЕКу в розподілі електроенергії. Проценти рахувались за даними «Бізнес. Цензору» по розподілу за 2018 рік, коли в складі України вже не було ОРДЛО та Криму. У 2006 році Ахметов придбав «ПЕМ-Енерговугілля» та «Сервіс-Інвест» (пізніше перейменовано на «ДТЕК Високовольтні мережі»). У 2007 – «Донецькобленерго». У 2011 – «Київенерго». У 2012 – «Дніпрообленерго». У 2019 – «Київобленерго» та «Одесаобленерго». У 2021 – попросив дозвіл на придбання «Кіровоградобленерго».

Чому така концентрація обленерго в одних руках це погано

Спікери Ахметова та їх прихильники в АМКУ розповсюджують думку про те, що обленерго самі по собі є природніми монополістами в кожній області. А тому немає жодного значення, хто їх власник. Нехай навіть всі обленерго належать одному олігарху –  вони все одно між собою не конкурують. І умовний мешканець Сумщини ніяк не зможе скористатись послугами «Полтаваобленерго» по розподілу електроенергії (це доставка енергії проводами). А тому нема чого й перейматись.

Насправді – це дуже оманливий міф для заспокоєння втомлених умів та прийняття вигідних олігарху рішень.

Якщо дуже просто, то абсолютно подібне потурання до концентрації облгазів в одних руках дозволило Дмитру Фірташу після лібералізації ринку контролювати 70% постачання газу споживачам. І через це мати настільки значну ринкову владу у надважливому секторі, що можна шантажувати політичну владу України проблемами з постачанням блакитного палива електорату задля отримання вигідних йому рішень. Догрались до того, що Верховна Рада у 2021 році дозволила фірташівським облгазам списати боргів на 50 мільярдів гривень. А «Нафтогаз» уклав з фірташівцями дуже вигідну для них угоду на поставку газу нібито для населення по дешевій ціні, але з правом перепродажу промисловості у рази дорожче. І влада не дуже переймається зловживанням монопольним становищем з боку фірташівців під час надання послуг побутовим споживачам (додаткові нарахування із застосуванням температурних коефіцієнтів, відмови у зміні постачальника, зловживання під час приєднання до мереж).

І нікому з нардепів чи мешканців Банкової не приходить в голову зупинити ці рішення та бешкети, бо кому ж хочеться вийти на війну з олігархом, який поставляє газ 70% українців та володіє однією з чотирьох найбільших медіагруп країни.

В офіційному дискурсі це звучить так: група ДТЕК, маючи значну частку в різних сегментах ринку електричної енергії з придбанням нових активів, може чинити значний конкурентний тиск, диктуючи вигідні їй умови функціонування ринків електроенергії в цілому, а також може посилити тиск на регуляторів цих ринків – НКРЕКП, Міненерго.

А цей тиск і так значний. Під ним НКРЕКП вже збільшило верхній рівень цін на електроенергію на оптовому ринку (так звані «прайс-кепи»), що дозволило Ахметову підіймати ціни на енергію. Та влада також не бачить персональної вини ахметівців у зриві поставок ахметівського вугілля на ахметівські ТЕС. Що загрожує Україні віяловими відключеннями вже у листопаді, і тому ми будемо змушені знову імпортувати електроенергію з Росії, а відтак знову потрапити в залежність від агресора ще й по електричній лінії. І це ще якщо росіяни дадуть ту енергію.

І це ще не кінець поглинань. ДТЕК, що вже володіє 5 з 7 найкрупніших операторів системи розподілу електричної енергії в Україні, раніше оголошував намір придбати і двох останніх гігантів ринку, як тільки держава виставить їх на приватизацію – «Харківобленерго» та «Запоріжжяобленерго».

А в підсумку, коли нарешті ми лібералізуємо ринок постачання електрики населенню, у нас знов випадково виявиться, що Ахметов, як і Фірташ – монополіст і в новому ринку. І знову всі будуть задавати вічні питання: Як це сталося? Кто ж это сделал? 😉

Міжнародний досвід

В розвинутих країнах розподільчі мережі також належать приватним компаніям. І в деяких країнах концентраційні показники навіть ще більші ніж в Україні.

Наприклад, в Португалії 84 % розподільчих електромереж належать компанії «Energias de portugal», в Італії – 70 % компанії «Enel», в Іспанії –  компанії «Iberdrola» та «Endesa Energia» сумарно володіють 78% мереж, в Німеччині – компанія «E.ON SE» володіє 48 % мереж.

Але є три велетенських але:

  • Всі перелічені компанії є публічними компаніями, і їх акції перебувають у вільному обігу і контролюючі пакети акцій цих компанії не належить одному власнику, а також частки в них мають державні компанії.
  • Всі перелічені компанії у складі своїх активів не мають домінування з маневрових потужностей (ТЕС), а також не займають монопольного становища на ринку видобутку та реалізації вугілля, як група ДТЕК.
  • Всі перелічені компанії активні в країнах з потужними регуляторами та їх власники, не володіючи олігархічною владою, не можуть цими регуляторами «крутити», як їм заманеться.

Крім того, Європейська Комісія застосувала добровільний поділ до схожої з ДТЕКом німецької компанії «E.ON SE». А коли вона планувала придбати певні активи по розподілу електроенергії в Німеччині, то її змусили продати підприємства по роздрібній торгівлі газом та енергією у Чехії та Угорщині.

Російська зрада

Ще один дуже важливий нюанс. Судячи з усього, АМКУ знову вирішив повірити, що нинішні власники «Кіровоградобленерго» з групи «VS Energy» не мають жодного стосунку до російського політика Олександра Бабакова і авторитетного бізнесмена Євгена Гінера. Бабаков – це депутат російської Держдуми, який однією року збирав в Україні обленерго, а другою рукою голосував за анексію Крима. Зараз прізвища Бабакова та Гінера ніяк не фігурують у переліку акціонерів українських обленерго, замість них вказані євросоюзні громадяни Латвії Артурс Альтбергс, Валтс Вігантс та Віліс Дамбінс, а також німці Марина Ярославська та Олег Сізерман. І цієї формальної зміни власників вистачило Антимонопольному комітету аби у 2017 році дозволити «VS Energy» оформити контроль над «Чернівціобленерго», у 2019 продати «Київобленерго» та «Одесаобленерго» Ахметову, і ось зараз дозволяє віддати йому ж «Кіровоградобленерго». У купі з тим, що РНБОУ також впритул не бачать цих росіян у «VS Energy», то просимо хоча б погуглити: «Марина Ярославская Евгений Гинер жена». Ну, може так вдасться показати СБУ, що воно мишей ловить та чомусь дозволяє представникам країни-агресора дуже безболісно вийти з України. Не тільки без штрафів, а ще й з грошима від вдячного Ахметова.

Це дуже протирічить тій кампанії, яку «Слуга народа» розгорнула зараз проти Порошенка. Мовляв, він так і не позбавився Липецької фабрики в Росії, і тому за це на нього треба накласти санкції. А ось Бабакова в обленерго не бачать. І працюючий вугледобувний бізнес самого Ахметова в Ростовській області теж не бачать.

Втім, нічого дивного. Голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія днями в ефірі ТРК «Україна» на прохання назвати найбільших інвесторів в нашій країні без жодних викрутасів заявив:

«Если брать инвестиции в реальный сектор, на данный момент больше всех вкладывает Ринат Ахметов».

Інвестор. Не олігарх. І в цих обставинах питати чому АМКУ під головуванням подруги родини Зеленських дає монополісту ще більше ринкової влади – питання суто риторичне.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Зауваження та пропозиції «Ліги антитрасту» до зобов’язань, запропонованих ТОВ «ДТЕК мережі» в рамках справи про економічну концентрацію

Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) здійснюється розгляд справи про концентрацію у вигляді придбання товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК МЕРЕЖІ» (далі – ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ») акцій приватного акціонерного товариства «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» (далі – ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО»), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

В рамках вказаної справи 13 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті Комітету було оприлюднено зобов’язання, запропоновані ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ», які, на його думку, пом’якшать потенційний негативний вплив концентрації на конкуренцію на ринках електричної енергії після здійснення концентрації, а саме:

– придбання ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» на конкурентних засадах електричної енергії для компенсації технологічних втрат  при розподілі електричної енергії, а саме: (1) на тендерних або інших конкурентних засадах, що передбачають конкурентний відбір продавця-переможця, та/або (2) на ринку «на добу наперед» та/або (3) на внутрішньодобовому ринку та/або (4) на електронних аукціонах, проведення яких передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії» і законодавчими актами та/або (5) на балансуючому ринку у випадках, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та законодавчими актами, – протягом 5 років з дати здійснення заявленої концентрації, починаючи не пізніше третього місяця з дати вчинення концентрації;

– надання Антимонопольному комітету України інформації про обсяги придбання та про контрагентів, у яких ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» було придбано електричну енергію для компенсації технологічних втрат при розподілі електричної енергії, – протягом 5 років з дати здійснення заявленої концентрації, починаючи не пізніше третього місяця з дати вчинення концентрації;

– розміщення ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» на власному веб-сайті інформації про кожний факт відмови постачальникам електричної енергії в укладенні договору про надання послуг із розподілу електричної та про причини такої відмови, – протягом 5 років з дати здійснення заявленої концентрації, починаючи не пізніше третього місяця з дати вчинення концентрації.

 

Разом з тим, запропоновані ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» в рамках справи про концентрацію зобов’язання, не можуть усунути та пом’якшити негативний вплив концентрації на конкуренцію на суміжних ринках – оптової реалізації та постачання електричної енергії, а також інших товарних ринках України, оскільки вони не пропорційні обґрунтованим загрозам негативного впливу концентрації на конкуренцію. Тому концентрація має бути заборонена або ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» має взяти на себе структурні зобов’язання, які можуть нівелювати негативний вплив концентрації на конкуренцію.

 

  1. Обґрунтування, чому концентрація підлягає забороні або може бути дозволена за умови застосування компенсаційних засобів (структурних зобов’язань).

 

Сьогодні вертикально-інтегрована група ДТЕК володіє найбільшими в Україні активами, на придбання яких АМКУ надано дозволи:

з теплової генерації електричної енергії – це «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО». Їх сукупна частка в цьому сегменті ринку становить близько 70 відсотків;

вугледобувними підприємствами, які видобувають енергетичне вугілля, що споживається ТЕС – частка видобутого підприємствами групи вугілля складає близько                     80 % всього видобутого вугілля в Україні;

операторами системи розподілу електроенергії – ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» та «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку розподілу електричної енергії в межах територій відповідних областей, де розташовані їх системи розподілу електричної енергії.

Разом з тим, за інформацією самої групи ДТЕК, річний обсяг розподілу електричної енергії найбільшого в Україні підприємства, що здійснює розподіл/постачання електроенергії – «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», становить 17 млрд. кВт/год, що становить 15 % від загального об’єму в Україні. А з врахуванням інших підприємств-операторів системі розподілу, що належать ДТЕК, частка групи в загальному об’ємі розподіленої електроенергії в Україні вже становить близько 41 %.

З придбанням ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» (річний обсяг розподіленої електроенергії становить 2,92 млрд. кВт/год) частка групи ДТЕК в загальному обсязі розподілу електроенергії в Україні буде становити близько 44%, що перевищує встановлений законодавством про захист економічної конкуренції поріг 35 %, відповідно до якого становище суб’єкта господарювання на певному ринку визнається монопольним.

Тому, підходи АМКУ щодо визначення становища групи ДТЕК на ринку розподілу електричної енергії під час розгляду концентрації групою ДТЕК акцій ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО»  є занадто вузькими і не відображають ситуацію на  ринках електричної енергії, що склалася, в тому числі, через можливі зловживання групою ДТЕК своїм становищем на цих ринках.

Враховуючи ринкову владу групи ДТЕК на ринку електроенергії, доцільно було б застосувати розрахунок частки групи ДТЕК в загальному обсязі  розподілу електричної енергії в Україні, оскільки група ДТЕК, маючи значну частку в різних сегментах ринку електричної енергії з придбанням нових активів, може чинити значний конкурентний тиск, диктуючи вигідні їй умови функціонування ринків електроенергії в цілому, а також може посилити тиск на регуляторів цих ринків – НКРЕКП, Міненерго.

Тобто, дозволивши придбання групою ДТЕК акцій ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» конкурентне відомство фактично ще збільшує «монополію монополій» групи ДТЕК.

 

Водночас, для запобігання загрозам негативного впливу концентрації, група ДТЕК може запропонувати АМКУ структурні зобов’язання, а саме – відчужити належні їй активи з розподілу електричної енергії іншим учасникам ринку, не пов’язаним з нею відносинами контролю. За таких умов, що структура ринку залишиться на тому ж рівні, що існує до концентрації, концентрація може бути дозволена.

 

  1. В результаті концентрації посилиться вплив групи ДТЕК на ринок постачання електричної енергії та на суміжні ринки.

 

2.1. Оператори системи розподілу електричної енергії (ОСР) – є суб’єктами природних монополій на ринку розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) в межах територій  розташування їх електромереж.

Разом з тим, постачання електричної енергії непобутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, за винятком випадків покладення на електропостачальника зобов’язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії». У такому випадку ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» формуються відповідно до Методики, затвердженої НКРЕКП (стаття 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Визначення постачальника універсальних послуг здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Попри те, що відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» мали бути вжиті заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб’єктів господарювання, фактично ж демонополізація ринків електроенергії не проведена. Адже, компанії групи ДТЕК, що здійснюють генерацію, розподіл електричної енергії та постачання універсальної послуги, пов’язані між собою відносинами контролю через одного бенефіціара.

А отже залишається можливість впливу компанії – оператора системи розподілу, на компанію – постачальника електроенергії, що входять до однієї групи.

Крім того, постачальниками універсальних послуг в регіонах, які згідно з законом гарантують забезпечення електроенергією побутових та малих непобутових споживачів, визначено компанії – колишні обленерго, які попри відокремлення, зберігають афіліацію з операторами систем розподілу – компаніями групи ДТЕК включно, та історично мають найбільшу кількість підключених споживачів.

Присутність юридично пов’язаних компаній ОСР та постачальника на ринку або використання такими компаніями спільного офісу, програмного забезпечення, обмін даними про споживачів тощо надає переваги постачальникам, які здійснюють діяльність на конкурентному ринку. Адже вони мають доступ до клієнтської бази, якою володіє оператор системи розподілу, а останній може вчиняти дії з недопуску на ринок постачання інших компаній-конкурентів, в тому числі обмеживши доступ до інформації про споживачів.

Компанії групи ДТЕК здійснюють діяльність і на ринку розподілу електричної енергії, і на ринку постачання (в  тому числі як «постачальник універсальної послуги»), що як зазначено вище, надає їм переваги  та наділяє більшою ринковою владою, порівняно з іншими учасниками ринку електроенергії.

Так, за даними НКРЕКП, частка компаній групи ДТЕК на роздрібному ринку постачання електроенергії побутовим та непобутовим споживачам перевищує 35 %.

Тому, в результаті концентрації, в умовах відсутності реального розділення діяльності з розподілу електричної енергії та постачання, компанії групи ДТЕК окрім виходу на ринок розподілу електроенергії в межах територій Кіровоградської області, через не проведення реального анбандлінгу та відсутності дієвого контролю, отримають доступ до ринку постачання та до інформації про споживачів, що дозволить з часом значно збільшити частку на конкурентному ринку постачання.

 

На виконання положень Третього енергетичного пакету ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати європейські принципи та директиви у національне законодавство, але ключове питання імплементації – анбандлінг, втілений в національне законодавство формально.

Реформа у сфері енергетики, спрямована на демонополізацію енергетичних ринків та збільшення конкуренції, не призвела до реальної демонополізації, тоді як конкурентне відомство планує дозволити вертикально-інтегрованій групі, яка займає монопольне (домінуюче) становище на ринках електричної енергії, придбати черговий актив, тим самим посилюючи таке становище.

 

2.2. Крім того, акумулювання в одній групі великої кількості операторів системи розподілу, які до того ж є найбільшими в Україні та відповідно забезпечують доставку  електрики значній частині населення держави, ставить у залежність забезпеченість населення та промисловості електрикою від однієї групи компаній. Зазначене створює ризики та надає можливість компанії, що постачає соціально значущий товар, використовувати отриману ринкову владу як для підняття цін, так і для впливу на державні органи для прийняття ними рішень, що забезпечують інтереси саме компанії.

 

Варто зазначити, що АМКУ, дозволяючи групі ДТЕК, придбавати суб’єктів господарювання – операторів системи розподілу електричної енергії, закладає «бомбу» під майбутню лібералізацію ринку постачання електричної енергії для побутових споживачів. Тобто, АМКУ сам створює групі ДТЕК сприятливі умови для збереження монополії на майбутньому ринку. Це добре видно сьогодні на прикладі ринку постачання природного газу населенню, коли компанії Дмитра Фірташа, що володіють значною частиною розподільчих газових мереж (мають близько 70% ринку) зловживають своїм становищем на цьому ринку під час надання послуг побутовим споживачам (додаткові нарахування із застосуванням температурних коефіцієнтів, відмови у зміні постачальника, зловживання під час приєднання до мереж).

 

Інструментом, який частково обмежує ринкову владу групи компаній ДТЕК на ринку є так звані прайс-кепи, тобто обмеження регулятором верхньої межі ціни на електроенергію на окремих сегментах ринку. Впровадження таких обмежень на початку відкриття ринку у липні 2019 року було пов’язане з стриманням волатильності і збереження ринку від можливих цінових шоків. Та зі сплином двох років після відкриття ринку, держава все ще не скасувала такий інструмент цінового регулювання. Що пов’язане в тому числі з наявністю великих гравців на ринку та його монополізацією. Та навіть з можливістю держави впливати та регулювати верхню межу ціни на електрику, все одно бачимо як група ДТЕК використовує свою ринкову владу впливати на перегляд прайс-кепів у бік зростання. Будучи вертикально-інтегрованою структурою, маючи значні частки в сегментах генерації та продажу електрики, компанії  групи ДТЕК створюють або дефіцит або профіцит електроенергії на ринку, що призводить до зростання чи падіння ринкової ціни, та відповідно впливає на дохідність всіх учасників ринку та можливість їх розвитку. З таким ціновим обмеженням з боку держави ДТЕК бореться і в судах, успішно оскаржуючи окремі постанови НКРЕКП про встановлення верхньої межі ціни на електрику, що свідчить про бажання отримати повну владу на ринку.

 

2.3. Сьогодні стан ринку електричної енергії в Україні наближається до критичного. За даними Міненерго, на складах ТЕС і ТЕЦ 0,75 млн. тон вугілля, хоча за планом має бути на 2 млн. тон більше. За  даними Укренерго, з приблизно 70 діючих енергоблоків ТЕС і ТЕЦ 22 не мають палива, ще 10 – в аварійному ремонті.

Водночас, ще у 2015 році ДП «НЕК «Укренерго» піднімало питання необхідності перевірки дій компаній групи ДТЕК, які пов’язані із незабезпеченням вугіллям в необхідній кількості для безперебійної роботи енергоблоків, у зв’язку з чим різко зросло «аварійне відключення» енергоблоків. Зазначаючи при цьому, що зростання аварійності на генеруючих компаніях інколи неможливо пояснити об’єктивними причинами, а в переважній більшість вони виникли внаслідок дій персоналу. Що свідчить саме про штучно створений дефіцит електроенергії, який покривався за рахунок аварійної допомоги з Російської Федерації. Наявність фактичного та потенційного тиску групи ДТЕК на ринок може бути перепоною для синхронізації української енергосистеми з європейською ENTSO-E. Під час 4-го Форуму Асоціацій (4th Association Exchange Forum) голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас зазначив, що  синхронізація енергосистем України та ЄС залишається технічно можливою. Проте для практичної реалізації цих намірів потрібен функціонуючий ринок електроенергії, справжня регуляція та деолігархізація ринку електроенергії.

Разом з тим, щорічний «шантаж» групи ДТЕК напередодні опалювального сезону продовжується, як і маніпуляції із забезпеченням вугіллям і створенням штучного його дефіциту, обвал цін на «ринку на добу наперед».

Підтвердженням того, що поведінка групи ДТЕК на ринках електроенергії вже сьогодні є  проблемною та такою що містить ознаки зловживання своїм ринковим становищем – це розгляд територіальними відділеннями АМКУ справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках електричної енергії, які розглядаються. За інформацією АМКУ, станом на вересень 2021 року розглядається 10 таких справ.

 

Тобто, поведінка групи ДТЕК на ринках, враховуючи її ринкове становище, вже сьогодні є неконкурентною, а з подальшим придбанням нових ОСР держава може залежати від неконкурентних дій однієї приватної групи компаній.

 

2.4. Група ДТЕК, маючи значну частку в різних сегментах ринку електричної енергії з придбанням нових активів, може чинити значний конкурентний тиск, диктуючи вигідні їй умови функціонування ринків електроенергії в цілому, а також може посилити тиск на регуляторів цих ринків – НКРЕКП, Міненерго

Підтвердженням регуляторного захоплення є пов’язаність чинних та колишніх керівників профільних державних органів з ДТЕК. Це і прем’єр-міністр Д. Шмигаль, який в період з 2017 по 2019 роки працював в ПАТ «ДТЕК Західенерго», і колишня міністр енергетики  О. Буславець, яку пов’язували з власником ДТЕК Р. Ахметовим, на користь чого свідчать і телефонні розмови одного з топ-менеджерів групи ДТЕК про призначення на посаду глави Міненерго жінки, що обіймала посаду директора Департаменту електроенергії та з якою у ДТЕК «добрі відносини» (https://drive.google.com/file/d/1AMErpRPxafQMEvcH_P4imWVJpgOju8j/view?fbclid=IwAR3vlY-vqLEBc5m9MfzwyXR9f_yNAgBMdYgj63-FpHmNo6exhlbjzIH66JA).

Про  «успішність переконання» НКРЕКП, як регулятора ринку в енергетичній сфері, приймати рішення на користь ДТЕК свідчить і процедура та порядок за яким у 2016 році НКРЕКП прийняв постанову № 289, якою було затверджено так звану формулу «Роттердам +», а саме формулу розрахунку вартості електроенергії, яка включала розрахунок вартості вугілля з урахуванням транспортних витрат та витрат на його доставку з порту Роттердам. Попри пропоновані альтернативні варіанти розрахунку вартості вугілля, члени НКРЕКП прийняли саме ту, що була запропонована та розроблена ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та задовольняла саме інтереси компаній ДТЕК.

 

Крім того, володіючи значним медіа-ресурсом в Україні, власник ДТЕК через телеканали відстоює власні бізнес-інтереси.

Прикладом цього є підсумкові випуски новин різних телеканалів, які висвітлили проблему браку вугілля, яким живляться ТЕС. Весь матеріал побудований не так для висвітлення проблеми нестачі вугілля та можливої «системної аварії», а як для тиску на владу через формування громадської думки заради вирішення корпоративних інтересів власників телеканалів Операція «врятувати вугілля Ахметова» – Детектор медіа. (detector.media).

У новинах телеканалу «Україна» «Спасибо, Ринатик!» – Детектор медіа. (detector.media) Ріната Ахметова компанія «Метінвест» відверто лобіює відновлення залізничного сполучення в зоні бойових дій.

Про порушення стандартів інформаційної журналістики, в тому числі, на телеканалі «Україна» зазначається в статті Каски від Ахметова – Детектор медіа. (detector.media) про протести гірників під парламентом та Кабміном, коли жоден із телеканалів за всі дні протестів так і не розібрався в ситуації. Тоді інтернет-видання публікували яскраві репортажі з глибоким аналізом, телеканали поверхово використовували коментарі мітингувальників для заповнення ефірного часу.

Також телеканал «Україна» був помічений під час лобіювання застосування формули розрахунку ціни електроенергії «Роттердам+» Роттердам де Ахметов. Моніторинг теленовин за 13-18 червня 2016 року – Детектор медіа. (detector.media) (далі – пряма мова): «Один из факторов, который на них влияет – цена на уголь. Чтобы избежать спекуляций, ее предлагают рассчитывать по специальной формуле, в которой будет учитываться стоимость топлива в порту Роттердама. Именно эта площадка считается центром международной торговли углем. И цены на ней — ориентир на мировом рынке. Украина также решила перейти на такую международную методику, чтобы не переплачивать при покупке угля, в случае перебоев с его поставками с Донбасса».

Інший сюжет у новинах каналу «Україна» про припинення блокування поставок вугілля з непідконтрольних територій Що об’єднало уряд та Ахметова і про що в унісон «співають» канали Фірташа й Коломойського. Моніторинг теленовин за 6–11 лютого 2017 року – Детектор медіа. (detector.media), де українцям вселяють думку, що за це мають заплатити звичайні громадяни (далі – пряма мова): «Быстро заменить топливо из Донбасса невозможно. Импортное не лучший вариант. В профильном министерстве говорят, что ждать угля из-за рубежа придется около двух месяцев и он дороже. Потому дополнительные 20 миллиардов на его покупку придется искать украинцам в своих карманах».

 

Наприкінці серпня 2019 року на телеканалі «Україна» виходила низка сюжетів, яка просувала ідею підвищення цін на вітчизняне вугілля й закупівлі його на українських, а не закордонних, шахтах (а українські шахти переважно належать власнику каналу Ахметову). У вересні 2019 року в сюжетах на цьому каналі, напередодні початку опалювального сезону, були нарікання на занизьку ціну для вугілля та зазначалось, що «найвигідніша ціна могла б бути за формулою “Роттердам+». Про цю формулу формування ціни вугілля, як таку, що була цілком законною, на каналі йшлося в серпні 2019 року, в той час коли НАБУ висувало підозри та затримувало екс-членів НРЕКП, причетних до прийняття постанови, якою затверджено цю формулу. При цьому з каналу доносили ідею, що формула «Роттердам+» дозволила зрівняти ціну українського вугілля з імпортним і це стало ледь не єдиною надією галузі, що вона була запроваджена в інтересах шахтарів, які потерпають від нестабільності на ринку вугілля й місяцями сидять без зарплати. Начеб-то формула «Роттердам+» дозволяла дбати про людей і тримати тарифи на опалення найменшими в Європі. Про претензії антикорупційних органів до цієї схеми взагалі не йшлося.

 

Ще в листопаді 2017 році з телеканалу «Україна» лунали пропозиції від співробітників компанії ДТЕК щодо реформування екологічного мита, наприклад, щодо пільгового оподаткування чи його відміни поки заводи ДТЕК впроваджують екологічні заходи. Це при тому, що ці заводи є лідерами із забруднення. При цьому інформація подавалась так, ніби  влада зовсім не проти зменшення податків. Хоча за місяць до того Міністр екології заявив про  необхідність суттєвого підвищення ставки екологічного податку (https://detector.media/revyu-monitoringiv/article/165391/2017-12-20-akhmetov-poroshenko-ta-dno-golovni-geroi-televiziynykh-manipulyatsiy-lystopada/).

В той же період з екранів доносили тези про зниження ренти для нових газових свердловин та такі очікування від влади. Мова про це зайшла одразу після отримання компанією “ДТЕК Нафтогаз” ліцензії на постачання природного газу на території України.

У травні 2020 року тема передачі «Свобода слова» на каналі «Україна» за участі в.о. міністерки енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець на фоні зменшення споживання електроенергії через економічне падіння та карантин, а також стрімке зростання сонячної та вітрової генерації була присвячена певній дискредитації атомної енергетики, як такій від якої ніби відмовляються європейські країна та яка несе екологічну загрозу. Все це звісно на користь вугільної генерації.

 

Отже, група ДТЕК використовує власні медіа-ресурси для лобіювання бізнес-інтересів групи, а з посиленням ринкової влади в результаті концентрації можливість тиску на регулятора та інші державні органи для прийняття рішень в інтересах ДТЕК збільшиться.

 

  1. Запропоновані ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» поведінкові зобов’язання не усувають та не пом’якшують потенційний негативний вплив концентрації на конкуренцію.

 

Фактично двоє з трьох запропонованих ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» зобов’язань стосуються публічного інформування про факти відмови в укладенні договору та надання АМКУ певної інформації про обсяги придбання та про контрагентів. Разом з тим,  факт публічного інформування чи надання певної інформації АМКУ не може бути стримуючим фактором від недобросовісної поведінки на ринку та нести більш стримуючий ефект, ніж санкції, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Щодо зобов’язання придбання ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» на конкурентних засадах електричної енергії для компенсації технологічних втрат при розподілі електричної енергії протягом 5 років з дати здійснення заявленої концентрації, то вони стосуються внутрішньої потреби для забезпечення діяльності самого суб’єкта господарювання при розподілі електроенергії і такий придбаний обсяг електроенергії становить дуже незначну частку в загальному обсязі придбаної електроенергії, а тому жодним чином не може бути стримуючим запобіжником для групи ДТЕК від зловживань ринковою владою, що посилиться в результаті концентрації (відповідно до офіційних даних НКРЕКП,  втрати електричної енергії в системі розподілу електричної енергії ОРС у ІІ кварталі 2021 року становили всього близько 9%, а ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» по 2 класу напруги – близько 4,5%).

 

Тобто, запропоновані ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» зобов’язання у формі обіцянки дотримуватись певної поведінки на ринку у майбутньому не є достатніми для визнання заявленої концентрації такою, що не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України.

  1. Про плани групи ДТЕК придбати інших операторів системи розподілу (передачі) електричної енергії.

 

Сьогодні група  ДТЕК вже володіє 5 з 7 найкрупніших операторів системи розподілу електричної енергії в Україні, але має наміри придбати контрольні пакети акцій двох інших найбільших учасників– АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», а також менших учасників ринку (https://cutt.ly/ORzSUz9).

Тобто, на цей час жодні регуляторні обмеження не заважають ДТЕК в майбутньому придбати інших суб’єктів господарювання, що володіють розподільчими мережами в Україні.

 

  1. Міжнародний досвід – чи є в інших країнах суб’єкти господарювання, що володіють значними по протяжності розподільчими мережами та схожими за структурою власності з українським холдингом ДТЕК, а також є вертикально-інтегрованими по типу групи компаній ДТЕК?

 

Дійсно в розвинутих країнах розподільчі електромережі належать приватним компаніям. Наприклад, в Португалії – 84 % розподільчих електромереж належать компанії «ENERGIAS DE PORTUGAL», в Італії – 70 % компанії Enel, в Іспанії –  приватні компанії «Iberdrola» та «Endesa Energia» сумарно володіють 78% мереж, в Німеччині – компанія E.ON SE володіє 48 % мереж.

Разом з тим, всі перелічені компанії є публічним компаніям і їх акції перебувають у вільному обігу і контролюючі пакети акцій цих компанії не належить одному власнику, а також частки в них мають державні компанії. Наприклад, португальська енергетична компанія «ENERGIAS DE PORTUGAL» (EDP), яка здійснює діяльність з генерації та розподілу електричної енергії в Португалії, Іспанії, Італії, Франції, Бразилії та інших країнах, була створена у шляхом націоналізації 14 енергопостачальних компаній.

При цьому, всі перелічені компанії у складі своїх активів не мають домінування з маневрових потужностей (ТЕС), а також не займають монопольного становища на ринку видобутку та реалізації вугілля, як група ДТЕК. Слід врахувати, що в розвинутих країнах взагалі відмовляються від вугільної генерації електроенергії. Наприклад, португальська EDP вивела передостанню вугільну ТЕС Sines з експлуатації у лютому 2021 року. Вказана ТЕС у 1985-1989 роках забезпечувала 2/3 загального енергоспоживання Португалії, а в 2020 році – тільки 4 %. Єдина вугільна ТЕС, що залишилась в роботі в Португалії – Pego компанії Trust Energy, має бути зачинена у листопаді цього року.

 

Крім того, Європейська Комісія застосувала до схожої з холдингом ДТЕК німецької енергетичної компанії E.ON SE, яка є вертикально-інтегрованою із значною концентрацією часток ринку, добровільний поділ цієї компанії. Ще у 2008 році Європейська комісія розпочала розслідування щодо E.ON за заявами про виведення компанією потужностей з оптового ринку електроенергії, наслідком чого стало підвищення ціни. Для обмеження впливу великої компанії на ринок, E.ON добровільно погодилась позбутися близько              5000 Мвт генеруючих потужностей та мережі надвисокої напруги, після чого справа була закрита.

 

Також слід згадати про  придбання компанією E.ON дочірньої компанії RWЕ – Innogy в рамках складного обміну активами у 2019 році. E.ON та RWE – німецькі компанії, активні по всьому енергетичному ланцюжку: від генерації та оптової торгівлі до розподілу та роздрібної поставки електроенергії.

В рамках обміну активами E.ON планувала придбати бізнес з розподілу та споживчими рішеннями та деякі активи з виробництва електроенергії дочірньої компанії RWE, Innogy. RWE, в свою чергу, придбає певні генеруючі активи E.ON.

Європейська комісія дозволила концентрацію, але при цьому застосувала структурні зобов’язаннями до E.ON щодо виходу з певних підприємств, зокрема, до них відносяться роздрібна торгівля електроенергією та газом компанії Innogy в Чеській Республіці та частина роздрібної торгівлі електроенергією E.ON в Угорщині.

 

Водночас, структура власності холдингу ДТЕК не може вважатися публічною, оскільки її власниками є компанії, зареєстровані в юрисдикціях з пільговим оподаткуванням – кіпрські, нідерландські та швейцарські компанії, бенефіціаром головної компанії холдингу є одна фізична особа – Ахметов Р.А.

 

Більше того, на відміну європейців, де досить сильні регулятори ринку, а серед власників найбільших енергетичних компаній відсутні олігархи, Україна має олігархічний уклад економіки, а НКРЕКП та інші державні органи фактично перебувають в стані олігархічного впливу.

 

Тобто, подібних до групи ДТЕК компаній ні за структурою власності, ні за структурою енергетичних активів, ні за поведінкою на ринках в розвинутих країнах не існує, а враховуючи роботу потужних регуляторів таких країн створення подібного ДТЕК вертикально-інтегрованого холдингу в сучасних умовах фактично неможливе.

 

  1. Можливість створення перешкод для входу на ринок електроенергії «зеленим» виробникам.

 

Група ДТЕК також володіє 25% потужностей відновлюваної енергетики в Україні. «Зелений портфель» групи ДТЕК у 2021 році включає в себе три сонячні і три вітрові електростанції загальною потужністю 1 ГВт. Вони розташовані в Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях.

Враховуючи, що ДТЕК має значну ринкову владу на всіх сегментах ринків електроенергії та має у своєму складі і виробників відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та ОСР, інші учасники ринків ВДЕ не мають у своїй власності розподільчих мереж і в будь-якому випадку мають звертатися до ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ» стосовно підключення до мереж.

Отже, в результаті концентрації група ДТЕК може відмовляти у підключені до своїх мереж виробникам ВДЕ, що не входять  до її складу, надаючи переваги суб’єктам господарювання групи ДТЕК, які працюють на цьому ж ринку.

 

  1. Концентрація не може бути дозволена згідно Закону України «Про санкції».

 

Законодавство  про захист економічної конкуренції забороняє надавати дозвіл на концентрацію, якщо серед її учасників є особи, які перебувають під санкціями, накладеними РНБОУ.

Разом з тим, жодної інформації, що в рамках справи про концентрацію АМКУ перевіряв достовірність інформації про відносини контролю російської групи VS Energy, яка виступає продавцем акцій ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО». Адже ця група має непрозору структуру власності, а ряд ЗМІ зазначають, що одним з реальних контролерів групи VS Energy, є підсанкційна особа Олександр Бабаков (депутат Держдуми РФ, голосував за окупацію Криму).

 

Отже, здійснення заявленої концентрації може призвести до посилення монопольного (домінуючого) становища групи ДТЕК на ринках теплової генерації, розподілу електричної енергії та постачання електричної споживачам, а отримані в результаті цієї концентрації та інших концентрацій активи з теплової генерації, розподілу електроенергії та її постачання дають групі ДТЕК значну ринкову владу, що може стати  перешкодою для ефективного функціонування «недореформованого» ринку електричної енергії в цілому, зокрема, через можливості для тиску на регулятора ринку, монопольного шантажу, стагнації ринку, ускладненню входу на нього нових учасників, забезпечення збереження монопольної структури після лібералізації ринку побутових споживачів та посилить залежність всієї держави від однієї особи.

З повагою,

Голова Правління

ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів»                              А. ЗАГРЕБЕЛЬСЬКА