Як олігарх хакнув антикорупційну інфраструктуру України?
23.10.2021   //   1 Переглядів

Текст: Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр, засновниця “Ліги антитрасту”

«Високопооплачувані експерти засідають на нарадах у «королів промисловості», інформують їх про настрої суспільства, вирішують, як представити публіці ті чи інші обставини, та про що слід промовчати. Вони створюють громадську думку. Цю силу, у владі якої ви заплуталися, як муха в павутині».

Ептон Білл Сінклер, автор роману «Нафта», екранізація якого виграла в двох номінаціях «Оскару», написав це 100 років тому про американських баронів-розбійників. Але для України воно досі актуально. Останній приклад – справа «Роттердам+».

Справедливе покарання за «Роттердам+» знищило б сакральність союзів президентів та найвпливовішого олігарха. Змінило б Україну. На країну, в якій ВІП-корупціонери за наймасшатбніші корупційні схеми можуть понести відповідальність.

І шанс на це був більш ніж реальний. Адже новостворена антикорупційна інфраструктура мала підвищений рівень захисту від злому. І мала б виконати свою функцію. Мала б, але…

13 жовтня слідча суддя Вищого антикорупційного суду К. Широка визнала законною постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Д. Демківа про закриття кримінального провадження «Роттердам+».

Як олігарху це вдалося?

Кримінальне провадження закрив прокурор САП Д. Демків. На ознайомлення зі 108 томами справи та понад 300 Гб інформації прокурор витратив всього тиждень. Саме цього прокурора головним у справі визначила Генпрокурорка І. Венедиктова. Якби конкурс на керівника САП був проведений, а очільник САП призначений – це не були б повноваження І. Венедиктової, а новопризначеного прокурора.

В групі прокурорів, крім Д. Демківа, є й інші прокурори. В тому числі ті, які вважають, що підстав для закриття кримінального провадження не було, і навпаки – зібрано достатньо доказів для складення обвинувального акту та передачі справи до суду. Однак слідча суддя К. Широка відмовилась їх заслухати у судовому засіданні.

Вчора у скаржників був останній день для подання апеляційної скарги та всі четверо її подали. При цьому повного тексту рішення слідча суддя К. Широка досі не проголосила та планує це зробити сьогодні о 16:00. Попри те, що за вимогами КПК України суддя має це зробити за 5 днів, а сьогодні вже шостий. Отже, скаржники були вимушені подавати апеляційну скаргу, не маючи повного тексту рішення. А нам з вами досі не відомо чим керувалась слідча суддя, визнаючи закриття кримінальної справи законним.

Слідчій судді К. Широкій з самого початку скаржники заявляли відводи. Як підстави, серед іншого, зазначалися: визначення судді для розгляду трьох з чотирьох скарг не через систему автоматизованого розподілу та порушення суддею принципу рівності сторін. У задоволенні відводів було відмовлено. Практики задоволення ВАКСом бодай однієї заяви про відвід слідчих суддів ми не знайшли.

Слідча суддя К. Широка відмовила скаржникам у долученні десятків доказів до матеріалів скарги. 99% з них були отримані скаржниками внаслідок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та мають статус доказів у кримінальній справі, постанова про закриття якої оскаржується. Серед них: листи компаній ДТЕК до регулятора та звіти про фінансові результати групи, в яких вказана ціна та походження вугілля.

Слідча суддя К. Широка відмовилась витребувати з САП матеріали міжнародно-правових доручень, через очікування результатів яких розслідування було зупинене, та результати виконання яких до органу досудового розслідування досі не надійшли. Отже рішення приймалося без ознайомлення з цими матеріалами, попри те, що підставою для закриття було, серед іншого, вичерпання можливостей для здобуття нових доказів. Тобто, не ознайомившись з тим, які доручення давалися, слідча суддя дійшла висновку, що їх виконання/невиконання не дасть можливості здобути нові докази.

Що інкримінували детективи НАБУ вже екс-підозрюваним в рамках цього кримінального провадження.

Керівництво НКРЕКП, зловживаючи своїм службовим становищем, врахувало у тарифі на електрику для бізнесу неіснуючі (фіктивні) витрати на доставку вугілля з Роттердаму в Україну, при тому, що така доставка не здійснювалася, а вугілля використовувалося вітчизняного видобутку.

Зробили вони це, діючи в інтересах компаній групи ДТЕК, які завдяки цьому збільшили свої доходи на суму неіснуючої доставки. Перша редакція формули, розроблена НКРЕКП, не враховувала у ціні вугілля витрати на його доставку з Роттердаму. Пропозицію врахувати ці витрати подав саме ДТЕК. В НКРЕКП, за наслідком неофіційних комунікацій, на цю пропозицію погодилися, та прийняли формулу саме у запропонованій ДТЕКом редакції.

Пропозиції від інших суб’єктів в НКРЕКП були відкинуті без жодних обґрунтувань та пояснень. А для того, щоб не отримати негативних висновків щодо бажаної для ДТЕКу формули, посадовці НКРЕКП приховали від державних органів, яким направляли її на погодження, альтернативні варіанти визначення ціни вугілля, що не враховували витрати на доставку з Роттердаму. В тому числі ті, що в НКРЕКП направили «Донбасенерго» та «Енергоринок». В супровідних документах, попри вимоги закону, про них навіть не згадувалося.

Такі дії екс-підозрюваних, за висновками експертів, призвели до того, що у ціні електроенергії бізнес сплатив до 40 млрд.грн. за транспортування вугілля з Роттердаму, яке не здійснювалося. В подальшому, бізнес включив такі витрати до собівартості всіх товарів, які реалізовував населенню.

Блог від: Агія Загребельська