«Чинна влада гарантує безпеку Коломойського» – Юрій Ніколов про корупцію й рукодуп’я влади, «обілечування» олігархів
Минулої неділі журналісти «Слідство. Інфо» опублікували фільм «Офшор 95». Протягом року понад 600 журналістів зі 117 країн вивчали документи про офшори, пов’язані з нинішніми і колишніми світовими керівниками. У Pandora Papers фігурує президент України Володимир Зеленський. У фільмі йдеться, що глава держави і його соратники можуть бути причетні до переведення $40 млн від структур, пов’язаних з олігархом Ігорем Коломойським.
2019 року під час передвиборчої президентської кампанії з’явилася інформація про те, що 2012-го «кварталівці» зареєстрували понад десять фірм на Британських Віргінських островах, Белізі і на Кіпрі. Серцем схеми стала компанія Maltex Multicapital Corp Зеленського, братів Сергія і Бориса Шефірів та сценариста студії «Квартал 95» Андрія Яковлєва. Номінальним власником фірми виступала компанія Davegra Limited, яку очолював Іван Баканов – нинішній глава Служба безпеки України. Він підписав «трастову декларацію» – документ, який фіксує відносини між номінальним і реальним власником компанії. Таку схему використовують, коли хочуть приховати справжнього власника.
– Зеленський, Баканов, усі, хто є першими обличчями країни – виховані за старими правилами тіньової економіки. Знайомі з найбільшими корупціонерами країни, виступали на їхніх корпоративах, спілкувалися і поза ними, – говорить в інтерв’ю Gazeta.ua 48-річний Юрій Ніколов, співзасновник видання «Наші гроші». – Роками у нас розквітала корупція. Зрештою, породила рукодуп’я. До влади прийшли люди, які хоч не були замішані в корупції, але пов’язані з корупціонерами. Їх рукодупість проявилася, коли прийшли до влади.
Чому саме зараз з’явилося це розслідування?
– Рік розслідувальна група по світу опрацьовувала великий масив офшорних документів. Мали погодити одночасний вихід матеріалу у десятках країн.
Що вразило в розслідуванні?
– До портрету Зеленського майже нічого нового не додалося. Тепер є документальне підтвердження, що він грає за тими ж правилами, що і попередники. Про 40 мільйонів доларів від Коломойського ще два роки тому писав народний депутат Володимир Ар’єв. Тепер є часткове підтвердження. Ці документи не можна ні забути, ні пробачити.
Які це матиме наслідки для влади всередині країни і на міжнародній арені?
– Жодних. Влада Зеленського тримається виключно на його легітимності як найпопулярнішого політика. Вперше в історії України на третьому році президент має більший рейтинг, ніж у першому турі виборів.
Ця тема розслідування блокована всіма великими медіа. Не набуде великого розголосу і зійде нанівець. Популярності Зеленського цей фільм не загрожує. Але матиме значення для людей, які не визначилися зі своїм кандидатом на наступних виборах.
Чи займуться тепер більше справами Ігоря Коломойським, який фігурує в розслідуванні по відмиванню коштів?
– Змін у статусі Коломойського не передбачається. Чинна влада – гарант його особистої безпеки. Головна кримінальна загроза олігарху походить зі США, з розслідування ФБР (про купівлю 13 сталелеварних заводів у містах від Огайо до Техасу в 2006-2016 роках за гроші, незаконно виведені з «Приватбанку». – Gazeta.ua). Оскільки в України немає договору про екстрадицію в Америку, ми маємо право не видавати свого громадянина. Коломойський недаремно знайшов тут прихисток 2019-го, як тільки Зеленський став президентом. Залишив Ізраїль, Швейцарію, розуміючи, що ті країни не гарантують йому такої безпеки. За цей час тільки й чуємо про нові схеми та оборудки. Коломойський скрізь встромляє свого носа, маючи високе покровительство.
На що саме направляє свої інтереси?
– Майже відразу після президентських виборів його постать з’явилася в «Центренерго». З фактичним силовим входом менеджерів. Через півтора року ми дізнаємося, що Ігор Валерійович налагодив схему постачання білоруського вугілля на «Центренерго». При чому банально «кинув» білоруських постачальників на сотні мільйонів. І не платив постачальникам українського вугілля. Собі ж забирав кошти з «Центренерго». Коли ця історія стала токсичною під пильним поглядом США, наша влада мусила щось робити. Ми побачили шоу з силовим виселенням менеджерів з офісу державної компанії. Пройшов час, і бачимо, що зайшли в наглядову раду «ноунейми», незрозуміло як Фонд держмайна туди їх засунув. Тепер побачимо, як зміниться закупівельна та постачальна політика «Центренерго».
Так само Коломойський вигулькнув в «Енергоатомі». Бачили кримінальне провадження Національного антикорупційного бюро. За той рік державна компанія зі значною знижкою продала групі Коломойського електроенергії – піврічний виробіток держкомпанії.
І головне: Ігор Коломойський не зазнав ніяких проблем з «Укрнафтою», перлиною в його олігархічній короні. Навпаки, за часів Зеленського кримінальне провадження НАБУ, розслідування Антимонопольного комітету магічним чином прогрібають, терпляться поразки в судах. Зараз дійшли до того стану по одній із цих справ, що суд остаточно може програти Антимонопольний комітет, який наклав на паливний картель Коломоського штраф на майже 5 мільярдів гривень. Це буде системний зсув. У подальшому Антимонопольний комітет ніколи не зможе використовувати матеріали НАБУ щодо змов будь-яких монополістів і зловживачів. Задля цього і ламають правила, щоб олігарх не отримав збитку. Більше того, ламають не тільки юридичні правила. Є враження, що Україна останні роки робить ментальний розворот із Заходу на Схід, аби в суспільній свідомості закріпилося твердження: Захід – зло, його «забаганки» щодо наших олігархів ми не маємо виконувати. «Техас мають грабувати лише техасці». Оце найстрашніше.
Тому чуємо від лідера фракції «Слуги народу» Давида Арахамії, що корупція – в ДНК українців?
– Так. Коли суспільна свідомість не дає різкої однозначної відповіді, то це закріплюється у вигляді норми. Те, що нам здавалося неймовірним два роки тому, зараз нормально, люди не обурюються.
До чого це може призвести?
– Що завтра можна буде робити, що хочеш. Оце неймовірно цинічне виправдання Зеленським нардепа Олександра Трухіна – важлива подія. Коли йому дорікнули, що у п’яній ДТП з ним постраждали шестеро, то президент знизав плечима і відповів: «Ну, так нікого ж не вбили». Пів країни стоїть на вухах, що в ДТП фігурував його п’яний нардеп, а йому байдуже. Так скільки людей треба вбити, щоб привернути увагу Зеленського? Тут мало б бути кримінальне покарання. На жаль, наші правоохоронні органи виконують вказівки перших осіб держави.
Про що свідчить така реакція президента?
– Він цинік. Пацанські правила поведінки ставить вище норм моралі і юридичних.
Зеленський абсолютно розбещений владою. 2,5 роки тому він несподівано отримав монополію на неї. Одна справа бути популярним президентом, призначити свого друга головою СБУ, генпрокурора. А інша – отримати повний вплив на Верховну Раду, яка призначає всі інші обличчя у владі.
Монополію у владі мудра людина збалансувала б запобіжниками, аби могла розуміти – коли її заносить. На жаль, зараз ледь не єдиними балансирами у владі почали виступати окремі представники «Слуги народу». В парламенті якийсь час цю роль грали депутати групи Коломойського. Зривали певні голосування. Але знайшли порозуміння, і більше немає спротиву. Пізніше балансиром був Разумков, був певним гальмом для скаженого принтеру турборежиму.
Дії Зеленського непередбачувані, бо може стати маленьким бездумним диктатором. Враження, що грається кубиками «Лего», складає пазли. Але в цій грі беруть участь й інші руки – розумніших людей: Льовочкіна, Коломойського. Вони можуть грати не за українськими правилами. А вноситимуть сюди ноти інтимних стосунків з іншими країнами.
Де тут «руки Льовочкіна»?
– Льовочкін зараз в оточенні Зеленського ледь не єдина людина, яка справді володіє шикарним набором навичок держуправління. Він розставляє людей зі свого старого оточення в Офіс президента. На рівні сірих заступників голів офісу. Чи таких людей, як Шкарлет – у Міністерство освіти. Ця сіра маса виконавців формує нову силу. Сергій Льовочкін має багато інтересів і впливу у владі – це очевидно. Інсайдери зі «Слуги народу» кажуть, що дуже скоро він перетвориться на найвпливовішого олігарха.
За останній рік у Раді нацбезпеки й оборони включили турборежим. Консультативний орган підмінює суд. Пішов наступ на олігархів. Але після прийняття закону РНБО став органом торгу й обілечування олігархів. Ніби добре починалося з санкцій проти Медведчука. На жаль, його активи або потроху повертаються назад до його ж менеджерів, або ось-ось опиняться під впливом Коломойського – йдеться про бензиновий трубопровід.
Ахметов уже зрозумів, чим може закінчитися ця гра в «обілечування». Спочатку вони саджали «на абонемент» людей Зеленського. Зараз хлопці заматеріли і їм недостатньо по 300 тисяч доларів з кожного олігарха. Вартість «квиточка» з дією нових правил гри може вирости.
300 тисяч доларів – для депутатів монобільшості?
– Ні, їм носять більше. Це гроші, які кожен з олігархів здає на фінансування «чогось доброго і позитивного для Зеленського». З часом ця сума зростала. Зараз дійшли до того, що Офіс президента в фінансуванні своїх забаганок вже не залежить від олігархічних дарунків. Зокрема, від Ахметова. В ОП є свій друкарський верстат, який забезпечує благополуччя і гарний настрій під час голосувань. Більшість грошей із держбюджету закопують у ремонт доріг. Звідти дуже легко виймати кошти через завищення цін на асфальт. Роблять це через кілька компаній. Ця маржа настільки зручна для конвертування, що «розмір щомісячної вдячності» сягає захмарних сум – до 50 тисяч доларів на місяць. Це щомісячний конверт для «Слуг народу».
Два роки тому говорили силовики й народні депутати, що Коломойський є першим кандидатом на розчленування і поїдання його активів, наступним мав бути Ахметов. Але Ігор Валерійович дивом усе повернув так, що його всі захищатимуть. Закон про олігархів став рятівною паличкою. Будь-які окремі випади правоохоронних органів проти одного з них означатимуть вибіркове правосуддя. А чому ж інших не чіпаємо? Тому олігархи змушені були взятися за руки. Фактично, Коломойський знаходиться в прекрасній компанії людей, які будуть захищати один одного у випадку нападок на когось із них.
Це була геніальна політтехнологічна розводка. Коломойський – головний бенефеціар цього об’єднання олігархів навколо його токсичної постаті.
Хто може стати наступною жертвою?
– Ахметов. Над ним згущується темрява. Він тактично відбивається, команда витрачає багато зусиль на ліквідацію дірок у різних місцях. Наприклад, у законі про ренту знищено кілька новел, які б привели до збільшення ренти на руду, акциз на зелену енергетику – це десятки мільярдів особисто з кишені Ахметова довелося б витягувати в державний бюджет. Але вже цього всього в законопроекті немає. Поки ми по телику дивилися передачу про деолігархізацію та «Велике будівництво», в цей час все чистилося з законопроекту.
Багато говорили, що Укрзалізниця братиме справедливіший тариф з перевезення руди Ахметова. На жаль, Зеленський «забув» розпустити Окружний адмінсуд Києва і група Ахметова заблокувала там наказ про підняття цих тарифів. Антимонопольний комітет дозволив йому цього року придбати нове обленерго і металургійний комбінат.
1 жовтня відбулося чергове засідання суду у справі НАБУ щодо «Роттердам +» і десятків мільярдів збитків від неї державі і громадянам. Раніше прокуратура закривала її чотири рази. На якому етапі зараз?
– Справу розвалюють. Використовують неправдиві факти і свідчення, аби убезпечити Ахметова і державних менеджерів-попередників від покарання. Ця справа могла б стати прикладом для тектонічної історії. Чиновники б зрозуміли, що доторканні. Розвал справи стане дзвіночком, що Зеленський толерує крадівництво такого масштабу. Саме його Антимонопольний комітет зробив велику послугу Ахметову. Напередодні 2021 року розвалив власну справу по «Роттердаму +», і це зараз адвокати олігарха використовують як аргумент проти справи НАБУ. Мовляв, АМКУ розслідував і нічого не побачив – давайте закривати.
Голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська працювала на «Метінвесті» Ахметова. У серпні її заступницею стала сестра менеджера ахметівської групи СКМ.
– Там вистачає людей, які мають стосунок до групи Ахметова. Так само і до Зеленського. Піщана – дуже близька до його родини. На її сестру оформлена італійська фірма, що володіє віллою президента в Італії. На жаль, Антимонопольний комітет перетворився в орган, який штампує прес-релізи про нове шкільне харчування, яким опікується Олена Зеленська. Вона є подругою Піщанської ще з криворізьких часів.
Які є успішні кейси роботи Антимонопольного комітету?
– Таких не бачимо. Антимонопольний комітет зараз – тупа катастрофа. Разом із СБУ після свого обрання Зеленський їх першими почав ставити на коліна. Перші звільнення та призначення почалися там. Їх незаконність показала недолугість криворізької школи юриспруденції. Потім це поширилося на інші сфери.
За 2,5 роки Антимонопольний комітет сильно деградував, хоча юридично повноваження не змінилися. Зараз АМКУ – орган, вигідний олігархам і монополістам. Зеленський пішов нібито на війну з ними. Але ще на березі викинув автомат. Гарний вояка. Це призводить до величезних системних проблем в Україні і ще довго відгикуватиметься. Бо українці призвичаюються до клоунських історій замість правосуддя.
Якщо першим на заклання розгядали Коломойського, потім Ахметова. Хто може стати наступним?
– Зараз олігархи сядуть і думатимуть: що робити, щоб не потрапити в реєстр РНБО. Хто злякається – платитимуть владі. Решта – воюватимуть.
Чим може загрожувати Зеленському таке об’єднання найбагатших українців?
– У них поки немає антизеленської змови. Мають довгий досвід спілкування з владою різних часів. У всіх олігархів є власне відчуття історії і вибору кроків. У Коломойського – чуйка геніальна. В Ахметова – навпаки. Він завжди програє, як тільки йдеться про конкурентні правила гри, ринки, де треба докладати креативних зусиль. Навіть не тільки в бізнесі. Коли вступив у відкриту конкуренцію з нападниками в ОРДЛО, говорив: «Не народився той, хто мене звідси вижене». А вже через кілька днів мусив залишити окуповану територію. Стратегічно не вгадав, що відбуватиметься далі. Зараз може не розрахувати, куди рухатиметься ця махина з деолігархізацією.
Єдиний вплив на агресивну ходу Зеленського може мати масштабне падіння його рейтингу. Коли найбільші медіа почнуть розповідати про його діяльність не в нейтрально-позитивному ключі, а інформуватимуть про все. Показуватимуть не піар-фільми, як Єрмак і Тимошенко прекрасно організовують День незалежності, а яку маржу на асфальті мають.
Чим корупція за президента Зеленського особлива, відрізняється від попередніх періодів? На чому розкрадають найбільше?
– Пройшло пів року влади Зеленського, поки зрозуміли, що на «Укравтодорі» можна гарно заробити. Торік Шефір із Єрмаком перелаштували правила гри в цій галузі на свою користь. Маржі – гігантські. На «Укравтодор» уже ідуть не 10, а 11 відсотків держбюджету. Доля «великого крадівництва» у «Великому будівництві» сягає близько 30 відсотків із виділених майже 125 мільярдів гривень. Це дозволяє всій групі «Слуг народу» вести лакшері життя.
Потім ідуть потоки з усіх держпідприємств, які контролює лояльний до Офісу президента Фонд держмайна. В сфері Міненерго – «Енергоатом». Це зараз головні калюжі, з яких можна черпати «мутну воду».
Назвіть топ із трьох наймасштабніших схем розкрадання на сьогодні
– Перше, друге і третє місце – «Велике будівництво». Потім ідуть схеми в «Енергоатомі», «Укрнафті». НАБУ відкривало торік справу по «Енергоатому» про розкрадання Коломойським на мільярд гривень.
Які шанси у Зеленського переобратися на другий термін?
– Велетенські. Його рейтинг непохитний. Жоден інший учасник політичного рингу не може цим похизуватися. Якщо не зміниться позиція найбільших медіа до нього, знову стане президентом. Від цього не найкращі передчуття. Є тенденції до змін норм у головах українців. Нас призвичаюють до білоруських правил гри. Споживацтво замінює свободу.
Оксана Смола, вперше опубліковано у «Gazeta.ua»