«Здається ми на порозі великого шухєра»: як влада планує прожити зиму без коштовного газу
«Наші гроші» дізнались про план порятунку України від газової катастрофи, який голова «Нафтогазу» Юрій Вітренка минулого тижня нібито презентував Володимиру Зеленському. За даними урядового джерела, президенту України запропоновано великий перелік заходів, включно з націоналізацією облгазів та відкачуванням з «Оператора ГТС» близько 50 млрд грн., необхідних на придбання імпортного газу на зиму.
Катастрофічний контекст
Загальна картина виглядає так. Якщо у Китаї знову буде холодна зима, то він продовжить велетенське споживання газу. Відтак саме туди і далі йтимуть світові поставки скрапленого газу (LNG). А отже в європейських газосховищах продовжиться засуха. Тобто Китай фактичного виступає такою собі воронкою, яка втягує у себе велетенські обсяги газу, через що у Європі почався дефіцит. Існує думка, що у росіян, на яких ледь не моляться топ-політики Європи, просто фізично немає можливості швидко наростити видобуток газу – у зв’язку з кількарічними санкціями на їхню газодобувну промисловість. Відтак вони не здатні самотужки суттєво покращити газовий баланс Європи – ні по українському газогону, ні по «Північному потоку-2». Наслідком чого є збереження височенних спотових цін на газ, які сьогодні сягають $1000 за тисячу кубів, або близько 27 грн за кубометр на наші гроші. Це в чотири рази дорожче нинішнього рівня 7-8 гривень, який влада втримує для населення України.
«Нафтогаз» ще у серпні фактично припинив суттєвий імпорт блакитного палива через його дороговизну (розгін європейських цін почався ще влітку). Відтак газовий баланс України знаходиться у дуже крихкому стані. З нинішніх 18-19 млрд кубометрів у газосховищах близько чверті належить світовим трейдерам, які раніше його закачали «полежати» для подальших перепродажів. І вони вже почали відкачку своїх запасів у Європу. Причому вони відкачують на продаж більше, ніж «Нафтогаз» потихеньку імпортує в районі 100-150 млн кубометрів на місяць.
Холодна зима зразка 2017-18 років (в Україні випадає сніг, температура нижче нуля) означатиме, що у січні-березні нам фізично не вистачить кількох мільярдів кубометрів палива. Відключення промисловості – не вихід, хоча Одеський припортовий завод вже зупинився, а Коломойський та Фірташ ось-ось можуть прийняти аналогічні рішення по своїм хімкомбінатам. Тобто мова буде йти про обмеження палива на газових котлах населення та теплоелектроцентралей, що постачають тепло у квартири.
Емоцій додають і гроші, а точніше їх відсутність. На тендерах комунальних та державних установ закупівельні ціни вже злетіли до 20-30 гривень. «Нафтогаз» у ролі постачальника останньої надії зараз пропонує паливо по 12 гривень. У грудні буде ще більше.
Не всі теплоенергетики зможуть купувати газ у рамках довгострокових контрактів з «Нафтогазом». Там вимоги не для всіх: передоплата або фінансові гарантії викупу усього обсягу палива (тобто фактично треба ще до викупу газу зарезервувати суми, яких у багатьох ТЕЦ банально немає). Тобто говорячи жаргоном енергетиків, «ТЕЦ випадатимуть на ПОН».
ПОН – це роль «Нафтогаза» як Постачальника Останньої Надії. Це коли у когось з якихось причин не було можливості вчасно укласти контракт по нормальним цінам, то можна купити у ПОНа, але вже суттєво дорожче. У вересні цей тариф становить 12 гривень. У грудні буде в районі 15 грн за куб.
Тобто у найгіршому випадку ТЕЦ купуватимуть газ у ПОНа, а значить будуть планово збитковими. Бо тарифи на тепло великих теплоелектроцентралей розраховані на принаймні вдвічі нижчі ціни на газ.
Підіймати газові та опалювальні тарифи населенню – для Зеленського це означає неймовірний удар по його рейтингу.
А значить потрібна велетенська купа мільярдів аби закривати прірву у тепловиків, населення та постачальників газу (тупо потрібно закупити більше газу, ніж Україна має зараз).
Катастрофічний сценарій виходу
Кризові ситуації потребують кризових виходів. І здається Юрій Вітренко вирішив не соромитись. На презентації для Володимира Зеленського було багато фішок, докладно аналізувати їх поки що немає сенсу, оскільки невідомо у якому обсязі Офіс президента вирішить ламати ринок. Але важливі речі переповімо.
Отже Вітренко пропонує президенту «прийняти рішення (надати доручення) про запровадження санкцій стосовно юридичних осіб, які є власниками акцій операторів газорозподільних мереж (облгазів) та пов’язані з Дмитром Фірташем, а також стосовно осіб які протиправно отримали контроль над ПАТ «Черкасигаз».
«Нафтогаз» має також викупити акції інших облгазів та забезпечити зміну менеджменту у цих юрособах.
Також президенту пропонують дати доручення АМКУ щодо надання «Нафтогазу» дозволу на концентрацію всіх(!) облгазів країни.
Щоб нинішні власники облгазів чинили менше спротиву – до справи пропонують підключити Кабмін з НКРЕКП (перевірити зменшення кількості державного майна газорозподільчих систем, яке перебуває на балансі приватних облгазів).
А щоб взагалі не виникало питань – рекомендувати Офісу Генерального прокурора, НАБУ і ДБР опрацювати питання щодо законності приватизації пакетів акцій, які належали державі в статутному капіталі операторів ГРМ та в результаті повернути їх у власність держави.
Тобто фактично мова йде про націоналізацію всіх облгазів, які трубами доставляють паливо в квартири та всім іншим споживачам. При цьому газзбути в цій історії пропонують залишити приватними. Їм «Нафтогаз» віддаватиме паливо умовно по 7,9 грн, але вони зможуть продавати його населенню у діапазоні 8-9 грн.
Також пропонується створення так званої «балансуючої групи» у складі «Нафтогазу» та газзбутів. Якщо дуже спрощено – йдеться про те, щоб усі грошові відносини зі споживачами лежали на приватних збутах, а вони будуть викочувати рахунки державному оператору, який і продаватиме газзбутам газ для населення дешевше 8 гривень.
Потенційно дуже корупційне місце у цій системі полягає у старому секреті. Фірташівські газзбути так і не віддали базу абонентів «Нафтогазу», як того від них вимагав ще Коболєв. Тобто держава муситиме вірити виключно на слово газзбутам, що вони наприклад у грудні продали звичайним людям 1 мільярд кубів газу по 8 гривень за кубометр, а не 800 мільйонів, а різницю 200 мільйонів кубометрів не загнали промисловості по 20 гривень за кубометр.
Цей схематоз відомий в Україні ще з домайданівських часів. НАБУ навіть намагається посадити у тюрму менеджерів Дубневича за схему «дві ціни на газ» на Львівщині, а про «мертві душі» у списках абонентів фірташівських облгазів складають легенди.
За відгуками звичайних споживачів, підготовка до цієї історії почалась ще влітку. Пересічним громадянам подекуди стало дуже важко віддати газзбуту дані про спожитий газ. Під різними приводами газовики саботували банальний прийом даних. А людям надсилали рахунки з «розрахунковими» обсягами спожитого газу, які були набагато більші від фактичних. Тобто людей змушують переплачувати за неспожитий газ. А у загальну базу даних збутів закладаються дуже високі дані про газ, нібито спожитий громадянами, а не заводами.
Однак ця історія ніяк не рятує від велетенських розривів між реальними цінами імпортного палива та політично низькими тарифами в Україні. Для їх покриття пропонуються зміни до Податкового кодексу України для проведення розрахунків з відшкодування доходу ТОВ «ОГТСУ» за 2020 – 2024 роки. Для цього «Укртрансгаз» повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму фактично отриманого відшкодування корегування необхідного доходу. А «ОГТСУ» має зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму фактично сплаченого відшкодування корегування необхідного доходу.
За розрахунками авторів презентації так вдасться витягнути з «ОГТСУ» близько 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн державному оператору пропонують позичити у державних банків, але це можливо лише, якщо буде політична підтримка з боку Нацбанку та Офісу президента. Бо всі розуміють, що ці гроші ніколи не повернуться. А просто згорять на погашенні протестних настроїв для збереження рейтингу Зеленського.
Для розрахунків з теплокомуненерго джерела доходів заплановані в законі про врегулювання боргів на газовому ринку 3508-д. Це і донарахування рентних платежів внаслідок застосування середньої митної вартості, а не фактичної реалізації газу для населення та ТКЕ. І донарахування податку на прибуток АТ «Укртрансгаз» після отримання від ТОВ «ОГТСУ» відшкодування доходу за 2020 – 2024 роки.
Ще одним пікантним джерелом доходів вказано додаткові податкові зобов’язання ПАТ «Укрнафта», що виникнуть при розділенні компанії. Жодних подробиць розділу у проекті немає, але це потенційно дуже вибухова історія.
Ще Коболєв хотів розділити цей бізнес таким чином, щоб держава нарешті позбавилась зв’язків з Коломойським. Як відомо, його структури є міноритарними акціонерами «Укрнафти», а держава – мажоритарними. Але саме «приватні» менеджери вже десятиріччя керують потоками компанії. І керують так, що прибутки отримують приватні «присоски», а держава – націоналізує збитки. Чергова порція збитків прямо зараз розглядається у Госпсуді Києва. Є ризик, що держава втратить 9 мільярдів кубометрів газу (а це третина річного споживання країни), або буде змушена заплатити за нього десятки мільярдів гривень. І при «розділі» активів між державою і Коломойським ці 9 млрд кубометрів можу виявитись дуже приємною компенсацію для олігарха, який за даними «Наших грошей» не втрачає особистого зв’язку з Володимиром Зеленським.
«Вова фартовий!»
Однак є варіант, при якому ми зможемо обійтись без корупційних оборудок і договорняків з олігархами. Для цього потрібні кілька речей.
По-перше – тепла зима в Україні. Якщо вона буде така як у повністю безсніжному 2019 році, тоді нам буде потрібно відносно небагато дорогого імпортного палива. Але якщо буде хоча б на кілька градусів прохолодніша як у 2017-2018 роках – наша пісня гарна й нова, прочитайте статтю знову.
По-друге – тепла зима в Китаї. Тоді їм треба буде менше газу на опалення і танкери зі скрапленим газом розвернуться у Європу, та зіб’ють неймовірні ціни. А відтак можна буде і імпортувати до сховищ без значних збитків.
По-третє. Зібрані по кишеням «Оператора ГТС» 48 мільярдів гривень треба залишити як резерв для імпорту газу. Бо якщо грошей не буде, а брати газ для фізичного балансу треба буде швидко, то може виявитись, що Зеленському запропонують повзти за ним у Кремль. З усіма витікаючими звідси наслідками, які ми намагаємось відхаркнути вже двома Майданами.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»