Щодня в Україні стається щонайменше одна незаконна дія в реєстрах
21.09.2021   //   208 Переглядів

10 способів, якими користуються рейдери в кейсах, що потрапили на Антирейдерську колегію.

Вісім місяців «Наші гроші» моніторили роботу Антирейдерської колегії (Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) Міністерства юстиції та її «філій» – вісім регіональних колегій. Ми відслідковували ключові показники і зібрали їх ось у цій ексель-таблиці. Тож, гадаємо, уже можна зробити проміжні висновки щодо роботи Міністерства в цьому напрямку.

Зауважимо, що Мін’юст не завжди оприлюднює всю інформацію, що стосується колегій, і завжди робить це з затримками. За 8 місяців 2021 року ми бачимо 2350 колегіальних розглядів скарг без урахування усіх повторних. Станом на час підготовки матеріалу (до 10 вересня 2021 року) у Міністерстві оприлюднили рішення щодо 1696 скарг – це більше 72% від усіх скарг. Така непогана динаміка з’явилася лише в останні кілька місяців і пояснюється тим, що в Мін’юсті, крім центральної Антирейдерської колегії у травні 2021 року відкрили ще 8 додаткових регіональних, тож із літа скарги почали слухати і відписувати швидше.

416 скарг, тобто, 24,5% із оприлюднених, задовольнили. Рішення реєстраторів (із них 10 наказів управлінь юстиції) в усіх випадках скасували. Не всі з цих порушень можна назвати «підтвердженим рейдерством». Наприклад, кілька десятків скарг стосуються реєстрацій права власності на МАФи чи права оренди на 2 роки, які не підлягають реєстрації, або ж йдеться про якусь технічну помилку. Тому доречніше вживати формулювань «незаконні дії в реєстрах». Утім, у 269 випадках реєстраторам блокували або й анулювали доступ до реєстрів за грубі порушення (всі ці випадки ми зібрали тут). Аналізуючи колегіальні розгляди антирейдерських колегій Міністерства, можна сказати, що зараз щодня в Україні трапляється щонайменше одна незаконна дія в реєстрах. 325 із анулювань, блокувань та скасувань стосувалися реєстрацій, вчинених із вересня 2019 року, тобто, з часу, коли в Мін’юст прийшла нова команда. Важливо зауважити, що загальна кількість реєстрацій в реєстрі речових прав та юросіб щороку сягає понад 6 млн. Сумнівних реєстрацій фіксуємо більше в Державному реєстрі речових прав – 201 анулювання та блокування. В Єдиному реєстрі юросіб – 68 блокувань та анулювань.

За результатом моніторингу «Наші гроші» виокремили 10 способів, якими користуються рейдери в кейсах Антирейдерської колегії – це юридичні лазівки, ситуації, які рейдери використовують або створюють на свою користь, щоб виграти битву за актив.

Як рейдери можуть використовувати на свою користь підстави для відмов:

1)  «Рішення прийнято відповідно до законодавства»

«Наші гроші» зафіксували 614 відмов скаржникам із формулюванням «рішення прийнято відповідно до законодавства». Багато цих відмов і справді є випадками, коли рішення, яке прийняв реєстратор – законне. Утім, бувають випадки, коли нотаріус по підроблених документах переписує актив на рейдерів, але Міністерство не може застосувати до цього нотаріуса санкції, бо не має повноважень (як і нотаріуси) встановлювати, що є підробкою, а що – ні. Також бувають випадки, коли відбувається «чорна реєстрація», яка потім закривається нотаріальним правочином. Тут позиція Мін’юсту така ж, як і в описаному вище випадку: скаржникам треба йти до суду. Відповідно, в Мін’юсті відмовляють у розглядах таких скарг із формулюванням «рішення прийнято відповідно до законодавства». Що, в контексті сказаного, виглядає дивно. Тож рейдери спокійно підробляють документи, відбирають активи і не бояться кари, принаймні, зі сторони Мін’юсту. Ми бачили десятки таких історій, одну з них описали в матеріалі «Чому Антирейдерська колегія не бореться з рейдерством, яке творять «чорні нотаріуси».

2) Наявна інформація про судовий спір. Ще колегія відмовляє в розгляді скарги, якщо є інформація про спір з того самого питання між тими самими сторонами в суді. За старої каденції Міністерства рейдери ініціювали такий спір, щоб унеможливити розгляд справи в адміністративному порядку в Міністерстві. Утім, нове керівництво цю практику почало ламати, і врешті – зламало. В колегії перестали відмовляти з підстав наявності спору, оскільки взяли на озброєння рішення Верховного Суду про те, що для відмови повинен бути збіг сторін: скаржник-позивач, зацікавлені особи – відповідачі. Тож тепер Колегія відмовляє лише з тих причин, коли сам скаржник звертався до суду, і він не заперечує це. Ось, наприклад, ми писали про такий випадок в родині нотаріуса Олени Бишевець. Тому важливий момент зараз для «рейдернутого» власника активу: якщо надумали звертатися в Антирейдерську колегію – не звертатися паралельно до суду, інакше в Мін’юсті буде відмова, і це зіграє на руку рейдерам. Загалом, за 8 місяців цього року ми зафіксували 156 відмов з причини, що справа вже слухалася в суді.

3) «Скаржник не може підтвердити факт порушення прав». Також «Нашими грішми» зафіксовано 307 випадків, коли колегія відмовляє в розгляді скарги, бо скаржник не може підтвердити факт порушення своїх прав. Мова про те, що в Антирейдерську колегію може поскаржитися не будь-хто, а лише той, чиї права порушено. Саме через це Колегія відмовляє в розгляді скарг органів досудового розслідування, наприклад, НАБУ, на реєстрації, що стосуються активів фігурантів кримінальних проваджень. Випадки, коли скаржник не може підтвердити факт порушення прав – це, переважно, ситуації, коли колегії працюють лише з паперовими версіями документів за відсутності їх в державному реєстрі. Рейдери ці моменти прораховують і теж залучають на свою користь. А ось у порядку проведення камеральної перевірки реєстратора та нотаріуса може поскаржитися будь-хто. Тому в випадку, коли скаржник не може підтвердити факт порушення своїх прав, краще іти не зі скаргою в Антирейдерську колегію, а в департамент нотаріату, який займається камеральними перевірками реєстраторів.

Ситуації, до яких часто вдаються рейдери, і за які реєстратори отримують блокування та ануляції

4) Реєстрація на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на майно та їх обтяження 

Рейдери часто подають реєстратору пакет документів, але не тих, які потрібні. В найбільш екзотичних випадках – це лише заява про реєстрацію і білий аркуш паперу. В «легших» варіантах – це пакет документів, де бракує правовстановлюючого документу. Такі реєстрації, за версією Мін’юсту, фігурують, зокрема, в реєстраціях нотаріуса Олени Сазонової. Детально про цю нотаріуса ми писали тут. Подібна історія була з реєстраторкою Тетяною Батіщевою, яка, за версією слідства, допомогла ексміністру енергетики заволодіти дорогою нерухомістю по сумнівних документах.

5) Реєстрації, в яких не подавався важливий документ – рішення уповноважених органу або особи, документ про присвоєння адреси, документ, що підтверджує перерахування коштів на рахунок скаржника, виділ в натурі частки, довідка іпотекодержателя, згода іпотекодавця, невід’ємна частина договору, документ, що засвідчує прийняття, введення об’єкта в експлуатацію, готовність об’єкта до експлуатації тощо.

6) Реєстрація на підставі судових рішень – неіснуючих, або з ознаками підроблення, або тих, які не передбачали того, що зробив реєстратор, закритих/відсутніх у судовому реєстрі рішень без копії рішення суду, запитаної у суду. Наприклад, держвиконавець Владислав Кушніренко у так званому «кейсі Самусєва» по справі з хабарем для Антирейдерської колегії припинив арешти землі в Козині на підставі неіснуючого судового рішення, про це ми писали тут. Реєстрації на підставі неіснуючих ухвал проводила також нотаріус Яна Головкіна. Буває, арешти через сумнівне судове рішення не знімають, а навпаки – накладають, як було в історії з СВК «Новоселицький», про що ми писали тут.

7) Реєстрація без перевірки правоздатності, дієздатності, повноважень, без перевірки правомочності, коли потрібний документ не був належним чином легалізований, апостильований. Зокрема, питання правоздатності та дієздатності активно досліджувалося під час розгляду топової скарги «Деревообробної компанії «Роік», про це ми писали тут. Подібна історія була з будівельною фірмою «Главбуд плюс» та нотаріусом Іриною Білоус, про що ми писали тут.

8) Реєстрація, в якій є суперечність між документами, поданими реєстратору або/та відомостями у реєстрах. Наприклад, у кейсі «Фрунзе, 69», про який ми писали  тут, нотаріус Володимир Бригіда змінив власника будівлі в реєстрі та поновив іпотеку і заборону,  попри те, що іпотека та заборона були припинені ще в 2015 році, і щодо цієї ж будівлі уже була зареєстрована інша іпотека та заборона, де іпотекодержателем будівлі вже була інша особа.

9) Реєстрація з порушенням територіальності. Нотаріусам та реєстраторам можна працювати лише в межах свого територіального округу. Утім, часто трапляється таке, що рейдери не можуть знайти реєстратора на «чорну» дію в своїй області і звертаються за послугами до фахівця в іншому регіоні.  Мін’юст за це анулює реєстратору доступ до реєстрів. Але робити такі речі в реєстрах не припиняють: така послуга добре оплачується рейдерами, до того ж, якщо справа доходить до розгляду в Міністерства юстиції, з активом, як правило, уже встигають зробити те, що потрібно рейдерам.

10) Система передоручок як схема. Як виявили «Наші гроші», міністр юстиції Денис Малюська в ручному режимі може змінювати рішення Антирейдерської колегії на абсолютно протилежні. Відповідно до регуляцій, які Міністерство прийняло саме для себе, висновки Антирейдерської колегії мають лише рекомендаційний характер. І остаточне рішення приймає міністр. Він може погодитися з висновком колегії – тоді висновок публікується на сайті Мін’юсту. Але може й не погодитися. І тоді висновок узагалі ніде не оприлюднюють, тож про нього ніхто не знає, а скаргу починають розглядати по-новому за дорученням міністра або, як його скорочено називають – передоручкою. Лише скаржник, реєстратор та зацікавлені особи можуть отримати відповідні документи в Міністерстві. Це дає можливість Міністерству приховати той факт, що іноді Антирейдерська колегія зробила два абсолютно протилежних висновки по одній і тій же справі. Так, наприклад, було в ситуації з рейдерством заправок «Мотто». І з кейсом деревообробної компанії «Роік», про що ми писали тут і тут. Джерело «Наших грошей» розповідало, що в ситуації з «Роіком» міністр передумав «після дзвінка з інстанції, якій не відмовляють». Такими інстанціями для міністра є Офіс президента і наближені до нього депутати, а також певні люди з органів досудового слідства та процесуального нагляду. Усього міністр на місяць може зробити понад 40 передоручок, які, повторимося, не оприлюднюють.

Як виявили «Наші гроші», попит на вирішення «навколорейдерських» проблем більший, ніж можливості Міністерства. Осіб, у яких проблеми з реєстраціями, до Міністерства звертається декілька тисяч в рік. Проте Міністерство юстиції вирішує проблеми тільки невеликої частини їх – декількох сотень. Решті, в багатьох випадках, до створення регіональних колегій Міністерство пропонувало лише повільний розгляд справ і після цього тривалий час непублікацію рішення колегій, або ж відмову з причин, бо «є підстави для відмови, визначені законом» – ті, про які ми писали вище. Повторимося, з появою регіональних колегій цей процес став швидшим. Щодо відмов, то ми також зафіксували 115 відмов, у яких фігурує формулювання «закінчився встановлений законом строк подачі скарги». При цьому, частина скарг містить інформацію про явну ознаку рейдерства. Наприклад, міського простору. Як повідомляли «Наші гроші» в історії про будинок-монстр у Києві на Подолі, який звели з зайвими поверхами, у не введеному в експлуатацію будинку почали реєструвати квартири, приміщення та гаражі. Мін’юст мав би це припинити, бо реєстрація в таких випадках заборонена. Але колегія відмовила в задовленні скарги через пропущені строки. Бо тут виявився інший момент. Київрада знала про проблему набагато раніше, але з якихось власних міркувань мовчала. А строки подачі скарги в колегію чітко визначені – 60 днів з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися, що її права порушено. Тому строк подачі цієї скарги закінчився ще на момент її подання.

Через те, що попит на вирішення «навколорейдерських проблем» більший, ніж можливості Міністерства, фахівцям Мін’юсту доводиться працювати з великим обсягом документації. З огляду на це, на сайті Міністерства постійно трапляються помилки з публікацією наказів, про які ми писали тут. До деяких наказів після їх публікації на сайті Міністерства вносять зміни «заднім числом». Все це робиться на тлі, коли колегія не має чітко виписаного і оприлюдненого  алгоритму розгляду скарг, про що писали тут. Саме тому одні скарги до літа 2021 року могли розглядати майже два роки (зокрема, через проблему «карантинних» скарг та тих скарг, які залишилися від колегій часів Петренка), а інші – кілька днів чи тижнів. Наприклад, скаргу Івана Романенка щодо 25 га землі в Міністерстві  розглядали 568 днів, врешті відмовили в її задоволенні, бо закінчився встановлений законом строк подачі скарги. Тобто, 1,5 року людина змарнувала на те, щоб почути, що вона спізнилася уже 1,5 року тому. Натомість, скаргу матері співвласника студії «Квартал-95» Тимура Міндіча Стелли Міндіч, яка скаржилася на реєстрацію річної давності, розглянули за 9 днів, і ще через 19 днів її задовольнили. Із появою регіональних колегій цю проблему потроху теж вирішують – розгляди стали швидшими, накази теж оприлюднюють в коротші строки, хоча чітко виписаного і оприлюдненого алгоритму розгляду скарг у Міністерстві досі немає.

Розгляд скарг антирейдерськими колегіями за серпень:

У серпні антирейдерські колегії зробили 504 колегіальних розгляди, 154 з них були повторними. Щодо 107 скарг (більше 30% від усіх скарг за серпень) станом на 10 вересня оприлюднили результати.

Топ нотаріусів, на яких найбільше скаржилися

У серпні 2021 року розглядали скарги щодо 125 нотаріусів. Повний перелік нотаріусів, на яких скаржилися у серпні 2021 року, можна подивитися тут.

5 скарг (5 розглядів)

Марія Миськів, м. Тернопіль

4 скарги (4 розгляди)

Юлія Кузьменко, м Київ

Топ реєстраторів, на яких найбільше скаржилися

247 реєстраторів потрапили у розгляди скарг в серпні 2021 року. Повний перелік реєстраторів, на яких скаржилися – тут.

68 скарг (122 розгляди)

Ігор Маслюк, Менська міськрада Менського району Чернігівської області

59 скарг (113 розглядів)

Інна Решодько, Сосницька селищна рада Сосницького району Чернігівської області

55 скарг (110 розглядів)

Наталія Кузьович, Сосницька селищна рада Сосницького району Чернігівської області

Анулювання та блокування

Нотаріуси, яким анулювали доступ

Яна Головкіна, м. Київ (ДРРП, 2 анулювання: 1 наказ, 2 наказ)

Нотаріуси, яким блокували доступ

Інесса Тверська м. Київ (ДРРП, блокування 3 міс)

Руслан Швець, м. Київ (ДРРП, блокування 3 міс)

Марина Єгорова, м. Київ (ДРРП, блокування 1 міс)

 Реєстратори, яким анулювали доступ

Андрій Дубовик, Миколаївська сільрада Васильківського району Днпропетровської області (ДРРП, анулювання)

Тарас Миколенко, Смілянська міськрада Черкаської області (ДРРП, анулювання)

Роман Пилипчук, Шумська міськрада Тернопільської області (ЄДР, анулювання)

Реєстратори, яким блокували доступ

Ігор Бабін (ЄДР, блокування 3 міс)

Михайло Костиник (ЄДР, блокування 3 міс)

Олександр Мешков (ДРРП, блокування 3 міс)

Наталія Губанова (ЄДР, блокування 3 міс)

42 передоручки

Також ми зафіксували 42 скарги, по яких Колегія прийняла рішення, але міністр юстиції з ним не погодився і повернув скарги на повторний розгляд за процедурою передоручки. Дані про всі передоручки за серпень можна переглянути тут.

Скарга, яку розглянули найшвидше – 5 днів.

Перелік скарг, які розглянули найшвидше, можна переглянути тут.

Скарга, яку розглядали найповільніше – 538 днів

(якщо не враховувати перегляд скарг за рішенням суду). Всього розглядів, у яких порушені строки, було 313. Їх переглянути можна тут.

17 розглядів було щодо дій управлінь Мін’юсту та його фахівців, 3 розгляди – щодо реєстрацій виконавців.

23 відмови

Протягом серпня станом на час підготовки матеріалу з‘явилося 23 відмови у розгляді скарг, підписаних особисто міністром. Найстаріша скарга з цих відмов зареєстрована в Міністерстві у серпні 2020 року, найсвіжіша – у серпні 2021 року.

Огляд роботи Антирейдерської колегії нашим виданням по місяцях можна прочитати тут:  липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень.

 

Аліна Стрижак, «Наші гроші»