Хто такі «неконкуренти» та до чого тут Байден?
09.09.2021   //  

Текст: Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту»

Напередодні виборів кандидат в президенти США Джозеф Байден пообіцяв виборцям «ліквідувати положення про неконкуренцію», які обмежують можливості працевлаштування мільйонів працівників з низькою зарплатою.

Укладення так званих угод про неконкуренцію (Non-compete) з працівниками чи виконавцями послуг, зокрема у сфері IT, є звичайною практикою в країнах ЄС, США, ВБ та Канади. До речі, в Україні також така практика існує, але не так поширено, як наприклад, у Сполучених Штатах Америки. Там приблизно від 28% до 47% усіх працевлаштованих приватного сектору підлягають неконкуренції.

Non-compete – це домовленість про те, що працівник певний період часу після звільнення погоджується не розголошувати інформацію, отриману під час роботи. Наприклад, коли колишній фахівець якоїсь ІТ-компанії, не може, звільнившись, забирати з собою цінне ноу-хау і йти працювати на конкурентів. І тут, на перший погляд все правильно, але дійшло до того що американці почали застосовувати такі угоди навіть до тих, хто працює з мінімальною зарплатою (продавцем або у службі доставки). Наприклад,  виробник бургерів «Jimmy John’s» – забороняв звільненим працівникам протягом двох років влаштовуватись на роботу до іншого магазину бургерів у радіусі двох миль від точки продажу «Jimmy John’s». У результаті працівники були змушені або виїжджати в інший штат, або шукати роботу «не по професії», або просто терпіли погане відношення, низьку зарплатню, бо дітися все одно було нікуди.

Свобода застосування роботодавцями цих положень у різних штатах сильно варіюється і змінюється. Каліфорнія, Північна Дакота та Оклахома – штати, які прямо забороняють Non-compete, а ще близько дюжини забороняють їх застосовувати до певних типів працівників із низькою зарплатою.

Байден публічно засудив використання угод до таких «неконкурентів», назвавши їх поширеність у США «смішною».

Отож нині американський президент націлений на виконання своїх передвиборчих обіцянок, здійснює жорсткі заходи щодо неконкуренції – загального механізму найму, який може обмежити можливість робітників знаходити нову роботу або відкривати власний бізнес.

9 липня глава США видав указ, який містить 72 ініціативи, виконати які мають більше десятка федеральних відомств. Він стосується, в першу чергу, конкуренції в Інтернеті, сільському господарстві, банківській сфері та на ринку праці.

На стражі конкуренції в США стоять і Федеральна торгова комісія (FTC), і Міністерство юстиції, а тепер Байден доручив створити ще й Раду з конкуренції при Білому домі, аби контролювати виконання своїх ініціатив. FTC,  відповідно до наказу президента, має “заборонити або обмежити” використання положень у трудових договорах які заважають працівникам залишати роботу, щоб працювати у конкурента або розпочати конкуруючий бізнес у межах певного регіону чи часових рамок.

Численні спроби Конгресу стримувати неконкурентні угоди були невдалими. Однією з таких спроб був Федеральний закон про мобільність на робочому місці («FWMA»), який тричі вносився до Конгресу, але так і не був прийнятий.

«Без здорової конкуренції роботодавці можуть призначати будь-які зарплати і поводитися з вами так, як хочуть. І для занадто великого числа американців це означає невигідні угоди в тому, без чого не можна обходитися», – переконаний Джо Байден.

Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту».