Хайп на екотрендах чи інструменти маркетингу? Як торгова мережа Walmart обманює своїх споживачів
27.08.2021   //   1 Переглядів

Текст: Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту»

Екологічний спосіб життя та екологічно орієнтоване мислення людей стало важливою частиною споживацької культури. Стало «модно» їсти екологічно чисту їжу, використовувати електрокари замість автомобілів на паливі, сортувати сміття тощо.

Відтак  і виробники почали нещадно експлуатувати цю тему. В останні роки  у своїх комунікаціях вони почали наголошувати на певних екологічних властивостях своїх товарів і послуг.

Walmart –  роздрібна торгова мережа (12000 магазинів в 28 країнах світу), ще у 2016 році зобов’язався притримуватися глобальної  мети: до 2025 року перейти на 100% використання екологічних упаковок – тих які можна використовувати повторно (наприклад, екосумки, замість поліетиленових пакетів) або тих які можна переробити і використати.

На продуктових етикетках серед асортименту товарів мережі почав з’являтися надпис про те, що упаковка придатна для переробки. Тобто за умови, якщо покупець викине упаковку з-під використаного товару у спеціальний сміттєвий бак, це забезпечить її подальшу переробку або правильну утилізацію. Відходи могли б перетворити на корисні речі, наприклад паркові лавки.  Невдовзі упаковок з такими надписами на прилавках  супермаркетів  було вже більше 10 000  видів, а сайт компанії заявляв, що сміттєвих контейнерів для переробки вторсировини у США вже 18 000.

Але… Не вірте етикеткам!

Як виявилося, покупців просто обманювали, запевняючи, що їх відходи таки можуть бути корисні. Бо коли небайдужі активісти почали шукати де ж насправді знаходяться спеціальні сміттєві баки, виявилося, що із заявленої кількості насправді існує лише третина. А у самих магазинах Walmart не було жодного, не зважаючи на те що компанія продавала тисячі товарів з маркуванням для вторинної переробки!

Насправді є й інша проблема. Доказів того, що розсортоване у спецконтейнери сміття справді переробляється екоактивісти теж не знайшли. Walmart не пояснив, де саме і яким чином зібраний пластик використовують і чи використовують взагалі.

Крім того, організація Greenpeace,  дослідивши упаковки, виявила, що лише два зразки пластикових пляшок можуть підлягати повторному використанню, а решта – для звалища або спалення. Використовувати повторно – не можна.

Федеральна торгова комісія (FTC) прописала у своїх так званих «Зелених довідниках» правила, які призначені допомогти маркетологам уникнути заяв, які обманюють споживачів.  FTC вимагає аби товар або упаковка не продавались як такі, що підлягають переробці або повторному використанню, якщо їх не можна виокремити з усього потоку сміття. Тобто, для них обов’язково мають бути місця для збирання і сортування. Крім того, речі можуть мати маркування  вторинного використання тільки тоді, коли вони переробляються на мінімум 60%.

Але керівництво торгівельної мережі ніяких порушень визнавати не хотіло. Отож Greenpeace подав позов до Каліфорнійського суду проти Walmart за його оманливу ділову практику та обман споживачів. Доступу до об’єктів розподілу сміття більшість споживачів не мають, а маркування на упаковках про екологічність скоріше за все просто фейк,  маркетинговий хід для привернення уваги споживачів.

На жаль, значно дешевше виготовити нову пластикову упаковку ніж зібрати, розсортувати, очистити, вивезти та переробити стару. Приблизно у 100 разів – за підрахунками американців.

Україна теж зобов’язалася сортувати сміття на: придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Це закріплено прийнятим  у  2018 р. Законом «Про відходи».

Але фактично закон не діє: сортується лише 5% сміття, а решта захоронюється на полігонах. Там же опиняється й особливо небезпечне сміття: медичні відходи, ртутні термометри, енергозберігаючі лампи, а також батарейки.

До речі, часто у різних супермаркетах, автозаправках чи спеціальних точках батарейки збирають у населення, запевняючи що їх потім перероблять без шкоди для навколишнього середовища.

Чи знаєте ви, що не всі зібрані батарейки, які збираються для утилізації в Україні, насправді ідуть на переробку? З одного боку, утилізація батарейок фінансово не цікава бізнесу в Україні, з другого — з нею пов’язана проблема псевдоутилізації. Коли компанія, зібравши батарейки на переробку за умовні 80 гривень за кілограм,  насправді вивозить їх на полігон і платить ті ж 80 гривень, але вже за тонну.

Заводу по переробці таких відходів в Україні немає, а його побудова економічно не вигідна.  Завод «Аргентум», який свого часу пробував переробляти батарейки, в 2016 році оголосив, що це збитково і бажаючим переробити сміття треба доплачувати. Є компанії які стверджують що вивозять зібране на завод GreenWEEE у Румунії. Але деякі торгові мережі не дають інформацію про те, де саме і коли будуть перероблені батарейки, хто за це платить, скільки уже зібрали.

Так само питання виникають і з сортованим сміттям. Чи впевнені ви, що пластиковий стаканчик, викинути вами у «правильний» сміттєвий бак, не поїде на полігон, а буде правильно утилізований?

Суспільство постійно рухається вперед, з’являються нові технічні досягнення та розробки, проте загальний стан довкілля тільки погіршується. Тому, вирішення екологічних проблем, екологічно орієнтоване мислення – це не мода і не спосіб маркетингових маніпуляцій, а реальна вимога до кожної країни світу і кожного її громадянина окремо.

Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту»